Анотація до роботи:

Ісаєва Г.С. Зміни вегетативної регуляції серця та результати терапії артеріальної гіпертензії блокаторами -адренорецепторів на поліклінічному етапі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України й Інститут гастроентерології АМН України, 2004.

Дисертацію присвячено дослідженню можливостей підвищення якості терапії артеріальної гіпертензії на підставі встановлення зв’язку між станом регуляції серця, гемодинамічними параметрами, показниками якості життя у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.

Підтверджено високу ефективність метопрололу, небівололу та карведилолу в лікування артеріальної гіпертензії. Встановлено існування двох типів реакцій ВР серцевого ритму на гіпотензивну терапію блокаторами –адренорецепторів, які проявляють себе підвищенням або зниженням загальної потужності спектра ВСР. Ці реакції з’являються на висоті гострої фармакологічної проби та зберігаються після тривалої терапії. Показано, що ефективність терапії артеріальної гіпертензії має зв’язок з первинним станом ВР серцевого ритму пацієнта до початку терапії. Виявлено взаємозв’язки між станом ВР серцевого ритму пацієнтів та покращенням якості життя під впливом терапії блокаторами –адренорецепторів. Встановлено, що для прогнозування змін ВР серцевого ритму під час терапії блокаторами –адренорецепторів найбільш важливе значення має реакція загальної потужності спектра ВСР у гострій фармакологічній пробі та стадія артеріальної гіпертензії.

Дослідження підтверджує існування індивідуальної чутливості ВР серцевого ритму до терапії блокаторами –адренорецепторів та дозволяє рекомендувати застосування технології спектрального аналізу ВСР у прогнозуванні ефективності терапії артеріальної гіпертензії на поліклінічному етапі лікування.

1. У дисертаційній роботі вирішене актуальне науково-медичне завдання – подальше вдосконалення лікування хворих на артеріальну гіпертензію на підставі вивчення змін вегетативної регуляції серцевого ритму під впливом терапії блокаторами b–адренергічних рецепторів й дослідження зв’язку між геодинамічними показниками, показниками якості життя й типом вегетативної регуляції серцевого ритму.

2. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією існує два типи реакцій вегетативної регуляції серцевого ритму на терапію блокаторами b–адренергічних рецепторів, які проявляють себе підвищенням або зниженням загальної потужності спектру варіабельності серцевого ритму. Названі реакції виявляються після одноразового прийому препарату і зберігаються під час тривалої терапії.

3. У пацієнтів, які мають підвищення загальної потужності спектру серцевого ритму у гострій фармакологічній терапія метопрололом і небивололом є більш ефективною за своїм впливом на показники артеріального тиску і якості життя та у пацієнтів із зниженням загальної потужності спектру серцевого ритму артеріальний тиск більшою мірою знижується під впливом терапії карведилолом. Вплив карведилолу на якість життя не залежить від реакції загальної потужності спектру серцевого ритму у гострій фармакологічній пробі.

4. Метопролол у пацієнтів з підвищенням загальної потужності спектра серцевого ритму у гострій фармакологічній пробі викликає зростання потужностей всіх доменів спектру (VLF на 21,9%, LF на 26,6%, р<0,05 і HF на 10,4%,), а у пацієнтів із зниженням загальної потужності спектра серцевого ритму відбувається зниження потужностей дуже низькочастотного (на 61,8%, р<0,05) і низькочастотного (67,35%, р<0,001) доменів і підвищення потужності високочастотного домену (30,4%, р<0,05).

5. Небіволол у пацієнтів з підвищенням загальної потужності спектра серцевого ритму у гострій фармакологічній пробі викликає зростання потужностей низко- й високочастотного доменів (LF на 30,7%, НF на 54,9, р<0,05%) спектру і зниження потужності дуже низькочастотного домену (7,6%) і у пацієнтів із зниженням загальної потужності спектра серцевого ритму відбувається зниження потужності високочастотного (90,8%, р<0,001) домену і підвищенні потужності дуже низькочастотного й низькочастотного доменів (VLF на 52,1%, р<0,05, LF на 7,6%).

6. Карведилол у пацієнтів з підвищенням загальної потужності спектра серцевого ритму в гострій фармакологічній пробі викликає зростання потужностей (VLF на 9,5%, LF на 87,0%, р<0,001, HF на 31,3%, р<0,05), а у пацієнтів із зниженням загальної потужності спектра серцевого ритму в гострій фармакологічній пробі відбувається зменшення потужностей усіх доменів (VLF на 44,3%, LF на 63,8%, р<0,05, HF на 70,9%, р<0,001) спектра серцевого ритму.

7. Виявлено, що напрямок реакції загальної потужності спектру серцевого ритма у гострій фармакологічній пробі (р < 0,003), значення потужності HF (р < 0,001) і стадія захворювання (р < 0,007) мають визначальне значення для оцінки змін вегетативної регуляції серцевого ритму при тривалій терапії.

Публікації автора:

1. Ісаєва Г.С., Яблучанський М.І. Регуляція кровообігу у квазістаціонарних кліно-ортостатичних реакціях до та після блокади бета-рецепторів і ренін-ангіотензинової системи. // Галицький лікарський вісник. – 2001. - №4 – С.53-55.

Дисертантом забезпечено виконання клінічної частини роботи – обстеження пацієнтів, аналіз і статистична обробка даних, оформлення статті.

2. Исаева А.С, Мележик Е.П., Бильченко А.В., Яблучанский Н.И. Влияние пропранолола на вариабельность сердечного ритма в острой фармакологической пробе у здоровых добровольцев. // Лікарська справа. – 2002. – №2. – С.99-102.

Дисертантом прийнята участь в написанні таких розділів статті, як результати дослідження та їх обговорення, висновки..

3. Яблучанский Н.И., Исаева А.С. Нейрогуморальная регуляция и влияние препарата небилет (небивалол) на качество жизни пациентов с артериальной гипертензией. // Украинский медицинский журнал.– 2002. – №4. – С.63-66

Дисертантом проведено клінічне обстеження пацієнтів, аналіз та обробка отриманих результатів, прийнята участь у написанні основних розділів статті.

4. Melezhik Y.P., Isayeva A.S. The influence of individual features of heart rate vegetative regulation on neurohumoral and electrophysiological effects of propranolol. // Вісник харківського національного університету ім. В.Н. Каразина, серія Медицина. – 2001. – №.523. – Вип. 2.– С. 54-59.

Дисертантом прийнята участь в написанні таких розділів статті, як результати дослідження та їх обговорення, висновки.

5. Исаева А.С. Влияние эналаприла малеата на вариабельность сердечного ритма в острой фармакологической пробе у здоровых добровольцев. // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразина. – 2001. – Вип. 2. – С. 43-48.

6. Исаева А.С., Яблучанский Н.И. Качество жизни – инструмент в оценке состояния здоровья и контроля лечения. // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – 2002. – Вип. 3. – С. 90-94.

Дисертантом проведено клінічне обстеження пацієнтів, аналіз та обробка отриманих результатів, прийнята участь у написанні розділів статті: клінічна характеристика, результати та їх обговорення.

7. Яблучанский Н.И., Исаева А.С., Бильченко А.В., Ли Ин. Вариабельность ритма сердца и эффективность карведилола и гидрохлоротиазида в лечении артериальной гипертензии. // Український кардіологічний журнал. – 2003. – № 1. – С.115-119.

Дисертантом проведено клінічне обстеження пацієнтів, аналіз та обробка отриманих результатів, прийнята участь у написанні розділів статті: клінічна характеристика, результати та їх обговорення.

8. Ли Ин, Исаева А.С., Яблучанский Н.И. Качество жизни и показатели вариабельности сердечного ритма у больных с артериальной гипертензией. // Запорожский медицинский журнал. - № 1. – 2003. – с. 44-45.

Дисертантом прийнята участь в написанні таких розділів статті, як результати дослідження та їх обговорення, висновки.

9. Мележик Е.П., Исаева А.С. Эффекты малых доз приензепина у здоровых добровольцев в свете технологии спектрального анализа сердечного ритма. // збірник тез “Медицина третього тисячоліття”. Тези доповідей. – Харків 2001. – С.76.

Дисертантом прийнята участь в написанні таких розділів статті, як результати дослідження та їх обговорення, висновки.

10. Яблучанський Н.И., Исаева А.С. Нейрогуморальная регуляция и влияние медикаментозной терапии на качество жизни терапии артериальной гипертензии. // IX Российском национальном конгрессе „Человек и лекарство”. Тезисы доклада. – Москва, 2002. – С.532.

Дисертантом прийнята участь в написанні таких розділів статті, як результати дослідження та їх обговорення, висновки.

11. Исаева А.С., Мележик Е.П., Гавриляко Т.В., Курбарова Е.С. Влияние эналаприла малеата на нейрогуморальную регуляцию и ортостатические реакции у здоровых добровольцев. // “Медицина третього тисячоліття”. Тези доповідей. – Харків, 2001. – С.66-67.

Дисертантом прийнята участь в написанні таких розділів статті, як результати дослідження та їх обговорення, висновки.

12. Исаева А.С., Яблучанский Сравнительный анализ влияния карведилола и гидрохлортиазида на состояние нейрогуморальной регуляции и качество жизни больных артериальной гипертензией. // Материалы (тезисы докладов) IV научно-практической конференции „Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов” – Харьков, 2002 – С.157-158.

Дисертантом проведено клінічне обстеження пацієнтів, аналіз та обробка отриманих результатів.

13. Исаева А.С., Бильченко А.В., Курбарова Е.Н. Нейрогуморальная регуляция в ходе терапии пациентов с умеренной и тяжелой артериальной гипертензией блокаторами АПФ, бета-блокаторами и тиазидными диуретиками. // Материалы (тезисы докладов) IV научно-практической конференции «Лекарства-человеку» - Харьков, 2001. - Том XV. - № 1-2. - С. 22-24.

Дисертантом забезпечено виконання клінічної частини роботи – обстеження пацієнтів, аналіз і статистична обробка даних.