Анотація до роботи:

Рамі М.А. Абу Хамде Самара. Експериментально-біомеханічне обґрунтування використання вуглецевих імплантатів для лікування переломів довгих кісток у пацієнтів похилого віку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 – травматологія та ортопедія. – Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка АМН України, Харків,2004.

Дисертацію присвячено обґрунтуванню використання вуглецевих імплантатів для остеосинтезу довгих кісток. Розроблено імплантати з вуглецевого композиційного матеріалу для остеосинтезу діафізарних переломів довгих кісток у вигляді накісткової пластини і внутрішньокісткового стержня, що з’єднуються між собою титановими гвинтами, та методика пружно-стабільного комбінованого остеосинтезу, яка дозволяє підвищити якість фіксації та ступінь надійності остеосинтезу.

Експериментально доведено можливість використання комбінацій вуглецевих і титанових імплантатів у клінічних умовах, що зумовлено мінімальними показниками електрохімічної активності гальванопари титан-ВВКМ.

Математичне моделювання методом кінцевих елементів показало достатні механічні характеристики запропонованої моделі пружно-стабільного остеосинтезу за основними показниками напружено-деформованого стану. Проведені стендові біомеханічні дослідження носійної здатності показали кращі механічні характеристики моделі пружно-стабільного комбінованого остеосинтезу з використанням вуглецевих композиційних імплантатів порівняно з моделлю накісткового металоостеосинтезу.

Проведена клінічна апробація запропонованої моделі пружно-стабільного остеосинтезу довела можливість раннього функціонального навантаження і розробки рухів у суміжних суглобах; раннього дозованого осьового навантаження кінцівки.

Отримані дані визнають перспективним використання вуглецевих імплантатів для остеосинтезу довгих кісток кінцівок у хворих похилого віку.

1. Розроблена інформаційна модель остеосинтезу діафізарних переломів довгих кісток кінцівок у хворих похилого і старечого віку показала, що складність оперативного лікування таких переломів обумовлена, головним чином, невідповідністю механічних характеристик фіксатора й кістки.

2. Дослідження характеристик імплантатів з ВВКМ показало, що застосування їх для остеосинтезу принципово можливе, проте неможливий прямий перенос конструктивних рішень з металевих фіксаторів на вуглецеві.

3. Розроблено імплантати з вуглець-вуглецевого композиційного матеріалу для остеосинтезу діафізарних переломів довгих кісток у вигляді накісткової пластини і внутрішньокісткового стержня. Накісткова пластина і внутрішньокістковий стержень з’єднуються між собою фіксуючими титановими гвинтами. Фіксуючі гвинти проходять також через обидва кіркових шара кістки в різних площинах, що підвищує міцність з’єднання елементів конструкції та кісткових відламків.

4. Розроблена методика пружно-стабільного комбінованого остеосинтезу діафізарного перелому стегнової кістки з використанням запропонованих імплантатів з вуглець-вуглецевого композиційного матеріалу дозволяє:

запобігти ефекту локального перевантаження ослаблого кіркового шару кістки;

підвищити якість фіксації та ступінь надійності остеосинтезу;

поліпшити ротаційну стабільність системи "кістка-фіксатор".

5. Експериментально доведено можливість використання комбінацій вуглецевих і титанових імплантатів у клінічних умовах, що зумовлено мінімальними показниками електрохімічної активності гальванопари титан-ВВКМ.

6. Математичне моделювання методом кінцевих елементів різних варіантів остеосинтезу показало достатні механічні характеристики запропонованої конструкції фіксатора та розробленої моделі пружно-стабільного остеосинтезу за основними показниками напружено-деформованого стану. Максимальна розрахункова жорсткість моделі запропонованого комбінованого остеосинтезу складає 66% розрахункової жорсткості моделі інтактної кістки.

7. Проведені стендові біомеханічні дослідження носійної здатності розробленого пристрою показали достатні механічні характеристики моделі пружно-стабільного комбінованого остеосинтезу з використанням вуглець-вуглецевих композиційних імплантатів порівняно з моделлю накісткового металоостеосинтезу. Отримана в експерименті жорсткість моделі запропонованого комбінованого остеосинтезу складає від 40 до 64% жорсткості інтактної моделі. Надійність розробленої моделі вище порівняно з моделлю остеосинтезу металевою накістковою пластиною, так як запропонована модель витримує значно більші навантаження порівняно з накістковим металоостеосинтезом та припускає пружну деформацію в зоні перелому, що дає підставу розраховувати на зрощення шляхом періостального кісткоутворення.

8. Проведена клінічна апробація запропонованої моделі пружно-стабільного остеосинтезу переконливо довела його перспективність:

можливість раннього функціонального навантаження і розробки рухів у суміжних суглобах;

швидке відновлення функції суглобів оперованої кінцівки;

можливість раннього дозованого осьового навантаження;

періостальний тип зрощення перелому, що забезпечує максимально швидке досягнення міцності кісткової мозолі;

відсутність необхідності видалення конструкції після зрощення перелому;

клінічні ознаки зрощення відмічаються к 3 місяцям, а рентгенологічні ознаки зрощення – к 6-7 місяцям з моменту операції.

9. Отримані в результаті проведеного дослідження дані дозволяють визнати можливим і перспективним використання імплантатів з вуглець-вуглецевого композиційного матеріалу для остеосинтезу довгих кісток кінцівок у хворих похилого віку і рекомендувати такі імплантати для клінічного використання.

Публікації автора:

1. Тяжелов О.А., Рамі М.А. Абу Хамди Самара. Сучасний стан питання оперативного лікування переломів довгих кісток кінцівок на фоні остеопорозу (інформаційно-аналітичне дослідження)//Український медичний альманах. – 2003. – № 2 – С. 145- 150.

Особистий внесок автора полягає в аналітичному огляді літератури, присвяченому питанню лікування діафізарних переломів довгих кісток кінцівок.

2. Тяжелов А.А., Чуйко А.Н., Рами М.А. Абу Хамде Самара. Исследование напряженно-деформированного состояния системы кость-фиксатор на модели остеосинтеза бедренной кости//Травма. – 2003. – Т. 4. - № 1. – С.30-36.

Особистий внесок автора полягає в створенні моделі діафіза стегнової кістки, формулюванні завдань дослідження з вивчення пружно-деформованого стану кістки та аналізі отриманих результатів.

3. Севидова Е.К., Тимченко И.Б., Тяжелов А.А., Голухова А.Г., Тарасенко В.И., Рами М.А. Абу Хамди Самара. Об электрохимической совместимости углерод-углеродных композитов с металлическими изделиями для остеосинтеза //Український медичний альманах. – 2003. – № 3. – С. 146- 149.

Особистий внесок автора полягає в участі у постановці завдань дослідження та аналізі результатів.

4. Тяжелов А., Михайлов С.Р., Суббота И.А., Рами М.А. Абу Хамди Самара Биомеханические исследования механических свойств жесткой и упруго-стабильной моделей остеосинтеза //Ортопедия, травматология и протезирование. – 2003. – № 2. – С.61-66.

Особистий внесок автора полягає в створенні фізичних моделей пропонованого та стандартного накісткового остеосинтезу та аналізі отриманих результатів.

5. Тяжелов А., Романенко К.К., Органов В.В., Рами Самара Проблемы и перспективы оперативного лечения переломов диафизов длинных костей на фоне остеопороза //Збірник наукових праць 13-го з’їзду ортопедів-травматологів України, Київ-Донецьк. – 2001. – С.294-297.

Особистий внесок автора полягає в аналізі сучасного стану розвитку проблеми лікування діафізарних переломів у хворих похилого віку.

6. Попсуйшапка А.К., Тяжелов А.А., Тарасенко В.И., Рами М.А.Абу Хамди Самара, Паздников Р.В. Полужесткий (упруго-стабильный) остеосинтез – перспективы лечения переломов длинных костей конечностей на фоне остеопороза //Збірник наукових праць науково-практичної конференції, присвяченої 25-річчю кафедри травматології та вертебрології Харківської медичної академії післядипломної освіти. Харків, 2003. – С.200-202.

Особистий внесок автора полягає в створенні фізичних моделей пропонованого та стандартного накісткового остеосинтезу та аналізі отриманих результатів.

7. Tyazhelov A, Goridova L., Romanenko K., Tarasenko V., Abuhamdi Samara Rami M A. Technica elastycznie stabilnej osteosyntezy zlaman trzonow kosci dlugich na tle osteoporozy //Postepy Osteoartrologii. – 2003. – Vol.14. – Supl.1. – S.26-27

Особистий внесок автора полягає в розробці способу комбінованого остеосинтезу.