Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Селекція рослин


Аріфов Михайло Борисович. Адаптивність сортів і селекційних ліній озимої м'якої пшениці у зв'язку із строками сівби : Дис... канд. с.-г. наук: 06.01.05 / Селекційно-генетичний ін-т - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення. — О., 2006. — 245арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 169-192.



Анотація до роботи:

Аріфов М.Б. Адаптивність сортів і селекційних ліній озимої м’якої пшениці у зв’язку із строками сівби. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 - селекція рослин.

Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, м. Одеса, 2006.

Дисертація присвячена дослідженням, спрямованим на обґрунтування моделей сортів з високою та стабільною продуктивністю при сівбі у широких діапазонах осінніх строків в умовах південного степу України, а також оцінці посівів різних строків сівби як фонів для спрямованого добору селекційного матеріалу за господарсько цінними ознаками та біологічними властивостями при створенні сортів, призначених для сівби у певні строки. Обґрунтування базувалося на основі дослідження адаптаційних систем (зимо- та посухостійкість, стійкість до хвороб та шкідників), компонентів продуктивності та технологічних властивостей зерна рослин різних строків сівби. Серед досліджених сортів та селекційних ліній виділені найбільш придатні як вихідний матеріал для селекції сортів, пристосованих до умов вирощування при сівбі у широких діапазонах осінніх строків.

1. Строк сівби суттєво впливає на формування господарсько цінних ознак і адаптивних властивостей рослин озимої м’якої пшениці. При цьому характер фенотипової мінливості або стабільності залежить від генетичних особливостей рослини. Залежно від строку сівби змінюється ефективність добору кращих генотипів у процесі селекції.

2. При створенні сортів, пристосованих до умов вирощування при сівбі у неоптимальні строки, слід враховувати особливості у вимогах до їх ознак властивостей, пов’язаних з адаптивністю до зазначених умов. Параметри господарсько цінних і морфологічних ознак та адаптивних властивостей рослин, сформованих при оптимальному строці сівби, дозволяють частково прогнозувати адаптивну цінність генотипів при сівбі у неоптимальні строки.

3. Незалежно від діапазону строків осіннього посіву, на адаптивність до умов якого орієнтована селекція, сорт повинен характеризуватися: наявністю високих параметрів кількості зерен у головному (зокрема – у 3-4-х квітках його колосків) і бічних колосах, коефіцієнту синхронності стеблоутворення, маси 1000 зерен, початкової інтенсивності наливу та натурної маси зерна і сили борошна.

4. Сорти, пристосовані до умов вирощування при сівбі 15-16 вересня, повинні характеризуватися високим рівнем морозо- та зимостійкості, стійкості до борошнистої роси і злакових мух (пшеничної, опомізи та шведської), підвищеним рівнем тривалості потреби в яровизації та фотоперіодичної чутливості. Також, подібні сорти повинні характеризуватися довгим колоссям, добре вираженою здатністю до зав’язування зерен у 3-4-х квітках колосків бічних колосів, високим коефіцієнтом господарського використання врожаю, а також середнім рівнем загального і продуктивного кущення та висоти рослин.

5. Сорти, пристосовані до умов вирощування при сівбі 27 жовтня – 30 листопада,

повинні характеризуватися наближеною до нейтральної фотоперіодичною реакцією, високим рівнем посухостійкості протягом періоду „вихід у трубку – повна стиглість”, стійкості до твердої сажки, бурої і жовтої іржі та злакових мух (пшеничної і шведської). Також, подібні сорти повинні характеризуватися підвищеним або високим рівнем загального і продуктивного кущення рослин, вираженою здатністю до формування великої кількості колосків у бічних колосах та до зав’язування зерен у їх 3-4-х квітках. Сорти, пристосовані до умов вирощування при сівбі 27-30 жовтня, повинні, також, характеризуватися високим рівнем морозо- та зимостійкості, однак, для них відсутня потреба у наявності підвищеної тривалості потреби у яровизації. Для формування високої сили борошна сортів, призначених для використання при сівбі 27 жовтня - 30 листопада, найбільше значення має здатність до формування в цих умовах високої пружності тіста.

6. При відхиленні строку сівби від оптимального не відбувається суттєвих змін у рангуванні генотипів озимої м’якої пшениці за рівнем фенотипового прояву морозо- та зимостійкості, стійкості до хвороб, інтенсивності накопичення сухих речовин у зернівці, довжини головного і бічних стебел, їх колосів, кількості зерен у 3-4-х квітках колосків, хлібопекарських і борошномельних властивостей зерна та тривалості міжфазних періодів. При проведенні селекційних оцінок на посівах неоптимальних строків сівби ця закономірність дає можливість без суттєвих помилок виділяти цінні генотипи, призначені для використання як при неоптимальних, так і при оптимальному строках сівби.

7. Загальною для посівів усіх осінніх строків сівби є наявність позитивного зв’язку морозо- та зимостійкості рослини з тривалістю її потреби в яровизації. При сівбі 15-16 вересня фотоперіодична чутливість має позитивний зв’язок з рівнем прояву морозо- та зимостійкості як у пізньоосінній період, так і протягом зимового періоду. При сівбі 27-30 вересня цей зв’язок проявляється лише під час тривалих зимових відлиг. При сівбі 27-30 жовтня фотоперіодична чутливість на формування зимостійкості рослин істотно не впливає. При сівбі 27-30 листопада виживання рослин, які не встигли зійти на поверхню грунту, після дії низькотемпературного стресу становить близько 100 %.

8. Для оцінки рівня зимостійкості селекційного матеріалу доцільно використовувати стабільний позитивний її зв’язок з коефіцієнтом кущення рослини на час припинення осінньої вегетації при сівбі 15-16 вересня, а також зворотній зв’язок зимостійкості та тривалості потреби в яровизації з масою стебел рослини на час припинення осінньої вегетації при сівбі 15-16 вересня. Для оцінки фотоперіодичної чутливості селекційного матеріалу доцільно використовувати зворотній зв’язок даної властивості з висотою рослини на час припинення осінньої вегетації при сівбі 15-16 вересня, а також виключно стабільний її позитивний зв’язок з коефіцієнтом кущення рослини на час припинення осінньої вегетації при сівбі

15-16 вересня.

9. Рівень відносної зміни урожайності зерна при сівбі 27-30 жовтня по відношенню до показників посівів 27-30 вересня в умовах посушливого року

достовірно відображає рівень посухостійкості селекційного матеріалу.

10. Результати експериментального порівняння придатності посівів різних строків сівби як фонів для добору селекційного матеріалу озимої м’якої пшениці за довжиною головного стебла, величиною головного колосу та тривалістю періоду „сходи – колосіння” відповідають показникам, математично спрогнозованим за методикою Кільчевського А.В., Хотильової Л.В. Для підвищення ефективності оцінок та доборів селекційного матеріалу за комплексом господарсько цінних ознак та біологічних властивостей сівбу доцільно проводити у строки, визначені за допомогою зазначеної методики як найбільш придатні для підвищення диференціації генотипів у потрібному напрямі. Для добору селекційного матеріалу, призначеного для використання при оптимальному строці сівби, сівбу найбільш доцільно проводити при слідуючих строках:

- за рівнем осіннього загартування рослин – 15-16 вересня;

- за початковою інтенсивністю накопичення сухих речовин у зернівці – 27 жовтня – 30 листопада;

- за стійкістю до збудників бурої та жовтої іржі – 27 – 30 жовтня;

- за тривалістю періодів „сходи - колосіння” та „сходи – повна стиглість” – 27 жовтня – 30 листопада;

- за урожайністю зерна (при сприятливому гідротермічному режимі весняно-літньої вегетації) - 27 жовтня – 30 листопада;

- за комплексом інших досліджених ознак та властивостей – при сівбі у ті строки, при яких планується використання селекційного матеріалу.