Анотація до роботи:

Кур’ята Н.В. Адгезивні та імуномодулюючі властивості бактерій роду Lactobacillus. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.07 – мікробіологія. – Інститут мікробіології і вірусології ім. Д,К. Заболотного НАН України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена вивченню адгезивних та імуномодулюючих властивостей штамів бактерій роду Lactobacillus, вилучених з вмісту шлунково-кишкового тракту дітей віком від 1 до 7 років, а також штамів з колекції АТСС.

Показано, що всі штами, вилучені від здорових дітей, були здатні до адгезії і характеризувалися середньою та високою адгезивністю. Штами, вилучені від дітей, хворих на дисбактеріоз, були низькоадгезивними або нездатними до адгезії. Штами з колекції АТСС були високоадгезивними.

Здатність лактобацил до адгезії не співпадала зі здатністю до гемаглютинації, яку виявляли 56,1 % штамів. На процеси адгезії та гемаглютинації лактобацил впливали D-глюкоза, DL-галактоза, D-маноза, D-фруктоза, D-ксилоза, D-рафіноза, L-рамноза, L-арабіноза та N-ацетил-D-глюкозамін, які могли як пригнічувати, так і підсилювати дані процеси. Дослідження впливу рН середовища, протеолітичних ферментів та лізоциму на адгезивні властивості лактобацил показало, що на адгезивність більшої частки штамів, вилучених від здорових дітей, дані чинники не впливали.

Показано, що жоден штам не був здатен інактивувати лізоцим. Інактивувати комплемент була здатна невелика частка лактобацил, однак за 1,5 роки зберігання ця властивість штамами втрачалася.

Для окремих штамів лактобацил виявлено здатність до продукції лізоциму, а також до стимуляції функціональної активності перитонеальних макрофагів мишей. При пероральному прийомі штаму L. plantarum 1005 показано підвищення рівня сироваткового інтерферону мишей та здатності макрофагів та спленоцитів до продукції - та - інтерферону.

У результаті проведених досліджень відібрано штами, найбільш перспективні для використання в імуномодулюючій та замісній терапії.

1. Всі штами бактерій роду Lactobacillus, вилучені від здорових дітей, були здатними до адгезії на середньому або високому рівні, здебільшого не знижували адгезивних властивостей під впливом протеолітичних ферментів травного тракту, не інактивували лізоциму та в більшості не мали антикомплементарної активності. Штами, вилучені від хворих дітей, були нездатними до адгезії або виявляли низький рівень адгезивної активності.

2. Здатність лактобацил до адгезії не співпадала зі здатністю до гемаглютинації, яку виявляли 56,1 % штамів. На процеси адгезії та гемаглютинації лактобацил впливали D-глюкоза, DL-галактоза, D-маноза, D-фруктоза, D-ксилоза, D-рафіноза, L-рамноза, L-арабіноза та N-ацетил-D-глюкозамін, які могли як пригнічувати, так і підсилювати дані процеси.

3. Встановлено, що пероральний прийом штамів L. brevis 16, L. delbrueckii subsp. bulgaricus 432, L. plantarum 1005, L. reuteri 132, L. reuteri 19 і L. fermentum ATCC 14931 чинив на фагоцитарну та окислювальну активність перитонеальних макрофагів мишей стимулюючий вплив, який здебільшого не супроводжувався різкими змінами в клітинних індексах тимусу та селезінки.

4. Штами L. plantarum 1005 і L. fermentum ATCC 14931 при пероральному прийомі приводили до підвищення рівня сироваткового інтерферону мишей та здатності макрофагів і спленоцитів до продукції - та - інтерферонів.

5. Штами, які підвищували функціональну активність макрофагів, були здатними до синтезу лізоциму, а також не знижували адгезивних властивостей під впливом травних ферментів та лізоциму, можуть бути перспективними для підвищення неспецифічної імунорезистентності макроорганізму та замісної терапії.

6. Чинники персистенції штамів лактобацил, які в нормі виділяються з вмісту шлунково-кишкового тракту дітей, за ступенем їх поширеності можна розташувати наступним чином: адгезивність, стійкість до протеолітичних ферментів та лізоциму, лізоцим на активність. Антикомплементарна і антилізоцимна активність інтестінальним штамам лактобацил притаманні не були.

Публікації автора:

1. Кур’ята Н.В., Єлинська Н.О. Вивчення здатності до цитоадгезії бактерій роду Lactobacillus // Вісник Одеського державного університету. – 2000. -Т. 5, вип. 1. –– С. 266 – 269. (Здобувачем проведено вилучення, видову ідентифікацію та вивчення здатності до цитоадгезії лактобацил, а також оформлення статті).

2. Кур’ята Н.В., Єлинська Н.О. Здатність штамів лактобацил продукувати антидефенсини // Вісник Одеського національного університету. – 2003. – Т.8, вип.1. – С.161 – 164. (Здобувачем проведено дослідження здатності лактобацил інактивувати лізоцим та комплемент і оформлення статті).

3. Єлинська Н.О., Кур’ята Н.В., Фабіянська І.В., Янченко О.І. Таксономічний склад та біологічні властивості лактобацил, виділених від дітей, хворих на дисбактеріоз // Вісник Одеського державного університету. – 2000. -Т. 5, вип. 1. - С. 260 – 265. (Здобувачем проведено вилучення чистих культур лактобацил з природного середовища, їх видову ідентифікацію, визначення стійкості до антибіотиків та антагоністичну активність по відношенню до умовно-патогенних мікроорганізмів, а також оформлення статті).

4. Єлинська Н.О., Кур’ята Н.В., Філіпова Т.О., Іваниця В.О. Вплив лактобацил на функціональну активність макрофагів та реакцію гіперчутливості сповільненого типу у мишей // Мікробіол. журн. – 2003. - № 4. – Т. 65. – С. 23 – 28. (Здобувачем проведено дослідження впливу перорального прийому лактобацил на інтенсивність реакцій фагоцитозу та ГСТ у мишей, а також оформлення статті).

5. Кур’ята Н.В., Єлинська Н.О. Лізоцимна активність штамів лактобацил // Вісник Одеського національного університету. – 2003. – Т. 8, вип. 6. – С. 165 - 170. (Здобувачем проведено дослідження здатності лактобацил до продукції лізоциму і оформлення статті).

6. Єлинська Н.О., Фабіянська І.В., Рульова К.С., Янченко О.І., Кур’ята Н.В. Біологічні властивості бактерій роду Lactobacillus, виділених із шлунково-кишкового тракту дітей // Вісник Одеського національного університету. – 2001. -Т. 6, вип. 4., – С. 101 – 105. (Здобувачем проведено вилучення чистих культур лактобацил з вмісту травного тракту дітей та їх родову ідентифікацію).

7. Єлинська Н.О., Кур’ята Н.В., Ліманська Н.В. Вплив чинників макроорганізму на адгезію лактобацил // Вісник Одеського національного університету. – 2002. – Т. 6, вип. 4. – С. 98 – 100. (Здобувачем проведено вилучення чистих культур лактобацил, дослідження адгезивних властивостей лактобацил та впливу на них різних чинників макроорганізму).

8. Барікян С.С., Кур’ята Н.В. Вплив лізоциму на адгезивні властивості лактобацил / Ювілейна наукова конференція студентів, аспірантів і молодих вчених, присвячена 180-річчю з дня народження Л.С. Ценковського. Тези доповідей. Одеса, 28 березня – 1 квітня 2003 р. – Одеса, 2003. – С. 85.

9. Кур’ята Н.В. Біологічні властивості лактобацил, ізольованих від здорових та хворих на дисбактеріоз дітей // Перша Всеукраїнська конференція студентів біологічних факультетів. Тези доповідей. 20 – 22 грудня 1998. – Київ, 1999. – С. 116 – 117.

10. Кур’ята Н.В. Адгезивні та гемаглютинуючі властивості лактобацил / Матеріали Всеукраїнської конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Біорізноманіття природних і техногених біотопів України”. Донецьк, 19 – 22 листопада 2001 р. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – С. 24 – 27.

11. Курьята Н.В., Елинская Н.А. Влияние пищеварительных ферментов на адгезивные свойства лактобацилл / 6-я Пущинская международная школа-конференция “Биология – наука 21 века”. Тезисы докладов. 19 – 24 мая, 2002. – Москва, 2002. – С. 32.

12. Кур’ята Н.В., Єлинська Н.О. Вплив лактобацил на функціональну активність макрофагів / Міжнародна студентська наукова конференція “Молодь – медицині майбутьного”. Тези доповідей. Одеса, 24 – 25 квітня 2003 р. – Одеса, 2003. – С. 32.

13. Yelinska N.O., Kuryata N.V., Ivanitsa V.O. Adherence, erythrocyte agglutination and immune modulation properties of Lactobacilli: I^st FEMS Congress оf European Microbiologists, Slovenia, Ljubljana, June 29 – July 3, 2003 // Abstract Book, 2003. – P. 31.