Анотація до роботи:

Магльована Т.В. Адсорбція молібдену(VI), вольфраму(VI) та ванадію (V) на поверхні модифікованих силікагелів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.01 – неорганічна хімія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2007.

Дисертацію присвячено експериментальному дослідженню процесів адсорбції Mo(VI), W(VI) та V(V), які проходять за рахунок комплексоутворення на поверхні хімічно модифікованих силікагелів, та силікагелів, що модифіковані органічними реагентами за рахунок фізичної сорбції. Визначені оптимальні умови сорбції подвійних (метал–органічний реагент) та потрійних (метал–органічний реагент–ПАР) комплексів на поверхні аміносилікагелів. Показано, що введення в розчин ПАР довжиною вуглецевого радикалу С 12 сприяє кількісному вилученню досліджуваних металів. Встановлені умови фіксування аніонних барвників трифенілметанового ряду та їх хелатів з металами на силікагелях, що імпрегновані полігексаметиленгуанідином.

1. Проведено порівняння сорбційної активності ХМС, що містять амінопропільні, диамінодиетилпропільні та меркаптопропільні групи по відношенню до Mo(VI), W(VI) та V(V). Показано, що сорбційна здатність цих сорбентів, яка обумовлена процесами комплексоутворення, для аміносилікагелів вища, порівнюючи з меркаптопропільними, і для всіх сорбентів зменшується в ряду W(VI)>Mo(VI)>V(V). Кількісне вилучення металів на цих сорбентах не відбувається.

2. Показано, що на поверхні мультифазних сорбентів, що містять одночасно амінопропільні (диамінодиетилпропільні) та меркаптопропільні групи відбувається відновлення Mo(VI) до Mo(V). Сорбційна активність мультифазних сорбентів по відношенню до Mo(VI) зростає із збільшенням мольної долі амінопропільних груп, але не забезпечує його кількісного вилучення.

3. Встановлено оптимальні умови сорбції Mo(VI), W(VI) та V(V) на аміносилікагелях з фіксованим на поверхні бромпірогалоловим червоним та із розчинів металів з БПЧ. Показано, що при pH 0,5-4 на поверхні утворюються комплекси Mo(VI) та W(VI), а при рН 6-9 V(V) з БПЧ найпростішої стехіометрії. Ступінь вилучення металів з фіксованим на поверхні бромпірогалоловим червоним складає 93-96%, а кількісне вилучення Mo(VI), W(VI) та V(V) спостерігається тоді, коли в розчині разом з металом знаходиться комплексоутворюючий барвник – БПЧ.

4. Визначено умови сорбції потрійних (М-органічний реагент-ПАР, де М – Mo(VI), W(VI), V(V)) комплексів на поверхні аміносилікагелів. Показано, що введення в розчин поверхнево-активних речовин з довжиною вуглецевого радикалу 12 атомів вуглецю сприяє кількісному вилученню досліджуваних металів, а також суттєвому зміщенню максимумів смуг поглинання (Dl»70нм) в спектрах дифузного відбиття.

5. Показано, що силікагель, імпрегнований полімерною катіонною поверхнево-активною речовиною полігексаметилегуанідином в сольовій формі (ПГМГХ-С), може бути використано для подальшої фіксації на поверхні аніонних барвників без зміни їх спектральних характеристик. Одержаний сорбат виконує такі ж функції, що й катіонна поверхнево-активна речовина з гідрофобним ланцюгом, в якому С 12.

6. Встановлено, що одержаний сорбат дозволяє кількісно вилучати Mo(VI) та W(VI) в інтервалі pH 0,5–3,5. Інтенсивність забарвлення одержаних сорбатів залежить як від поверхневої концентрації сорбованих металів, так і від концентрації полігексаметилегуанідин хлориду. Ці властивості можна використовувати для визначення мікрокількостей Mo(VI) та W(VI), а також для визначення концентрації полігексаметилегуанідин хлориду в розчині.