Анотація до роботи:

Новицька – Боровська Н. А. Агробіологічна оцінка підщепи винограду сорту Таїровський 1. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.08 – виноградарство. – ННЦ “Інститут виноградарства івиноробства ім. В. Є. Таїрова”, м. Одеса, 2007.

Дисертація присвячена питанням вивчення агробіологічних показників підщепного сорту винограду Таїровський 1 і впливу формування і системи ведення маточних кущів на вихід, якість та регенераційну здатність лози. Встановлено, що більш ефективними були формування кущів за типом одно- та двоштамбовий вертикальний кордони, які сприяли збільшенню довжини пагонів, ступеня визрівання та виходу чубуків. Це обумовило більше накопичення пластичних речовин в визрілій лозі, що покращувало її якість і регенераційну здатність. Щепи, виготовлені з таких чубуків, відрізнялись інтенсивнішим калюсо-, коренеутворенням, а при подальшому розвитку в шкілці – більш високими агробіологічними показниками розвитку вегетативної маси і кореневої системи. В результаті кращого розвитку щеп, виготовлених на підщепних чубуках з одно- та двоштамбового вертикальних кордонів, вихід саджанців з шкілки збільшувався, відносно щеп на чубуках з розстилу, на 5,5 – 11,1 %. Обробка щеп перед стратифікацією регуляторами росту Раді – стим 2,0% і Йодіс 0,2% сприяла підвищенню виходу саджанців на 12,6 – 13,3 %.

Результати дослідження впливу різних систем ведення та формування кущів на агробіологічні показники чубуків нового сорту підщепи Таїровський 1 дозволили зробити такі висновки:

1. Обгрунтована доцільність застосування на шпалерних насадженнях підщепи формувань типу одно- і двоштамбовий вертикальний кордони з рівномірним горизонтальним розташуванням однорічних пагонів в площині шпалери. Зміна способу формування кущів підщепи з віялового короткорукавного і розстилочного ведення на штамбові кордонні формування створює кращі умови для росту і розвитку однорічного приросту, покращує визрівання лози. Внаслідок цього найбільший вихід підщепних чубуків був отриманий при формуванні кущів двоштамбовий вертикальний кордон і становив 38,7 шт. з куща та 86,0 тис. шт. з гектара насаджень, а при розстилочній системі ведення однорічного приросту – 20,4 шт. та 45,3 тис. шт. відповідно. Одноштамбовий вертикальний кордон по цьому показнику займає проміжне положення – 34,2 шт. та 76,0 тис. шт.

2. Система горизонтального ведення однорічного приросту в площині шпалери при формуванні вертикальний кордон значно зменшує інтенсивність утворення пасинків. При трикратному пасинкуванні пагонів цієї системи ведення довжина пасинків становила 17,9 – 18,4 % від довжини основних пагонів, а на розстилі – 42,7 %. Довжина однорічного приросту при формуванні одно- та двоштамбовий вертикальні кордони становила 4104 – 4404 см, порівняно з 3113 см у варіанті з розстилочною культурою.

3. Встановлено, що система ведення маточних кущів підщепи сорту Таїровський 1 суттєво впливає на фізіолого – біохімічні показники чубуків:

- при культурі на вертикальних кордонах в лозах підвищувалось накопичення запасних пластичних речовин (вуглеводів): у чубуків, вирощених на двоштамбовому кордоні, на 2,64 – 3,14 % та вирощених на одноштамбовому кордоні– на 2,07 – 2,74 %, порівняно з розстилом.

- штамбові формування кущів обумовлюють кращу диференціацію тканин чубуків порівняно з веденням кущів в розстил: збільшувалась кількість шарів твердого лубу, площа провідної системи, зменшувався діаметр серцевини.

4. Кращі якісні показники лози, вирощеної на вертикальних кордонах, позитивно відобразились на регенераційних процесах чубуків:

- на апікальних зрізах таких чубуків більш інтенсивно відбувалось калюсоутворення, збільшувалась маса та щільність калюсу, на базальних – коренеутворення;

- найбільш інтенсивно процес коренеутворення проходить на чубуках, вирощених на двоштамбовому вертикальному кордоні, гірше – при культурі в розстил.

5. Встановлені відмінності фізіолого-біохімічних показників, анатомічної структури тканин, калюсо- та коренеутворюючої здатності чубуків підщепи Таїровський 1 по довжині пагона, а саме: найбільший вміст вуглеводів, найкраще сформовану анатомічну будову тканин, кращого розвитку калюс досягав на чубуках з середньої зони пагона, дещо гіршого – від основи і в найменшій мірі – з верхньої частини пагона. Аналогічна закономірність спостерігається і за показниками коренеутворення чубуків.

6. Система ведення і тип формування підщепних кущів, а також місце заготівлі чубуків по довжині пагонів підщепи Таїровський 1 як компонента щепи та їх калюсоутворююча здатність мають прямий взаємозв’язок. Щепи на чубуках, вирощених на двоштамбовому вертикальному кордоні, мали найбільш високі показники регенерації тканин, що зумовило утворення колового калюсу за період стратифікації на підщепі та прищепі у 82,2 %, при 72,5 % у чубуків з розстилочної культури. У всіх варіантах досліду краще калюсували щепи на чубуках, заготовлених з середньої частини пагонів.

7. У щеп, виготовлених на підщепних чубуках з кущів при формуванні двоштамбовий кордон відмічається краще приживлення щеп, більш інтенсивний їх ріст і розвиток в шкілці на протязі всього періоду вегетації, порівняно з контролем. В результаті кращого розвитку щеп, виготовлених на підщепі сорту Таїровський 1 при формуванні одно- та двоштамбовий вертикальний кордони вихід саджанців винограду був вищий і становив відповідно 37,8 – 43,4 % проти 32,3 %, виготовлених на підщепі при формуванні кущів в розстил.

Незалежно від формування маточних кущів підщепного сорту Таїровський 1, найбільш високий вихід саджанців отримано з матеріалу, заготовленого з нижньої та середньої частини

пагонів.

8. Встановлено, що найбільш ефективним є формування кущів підщепного сорту Таїровський 1 за типом двоштамбового вертикального кордону з однією ланкою лозоношення на кожному штамбі різної висоти. Економічний ефект на маточнику підщепного сорту складав 7147 грн/га, при вирощуванні саджанців з вирощеної при такому формуванні кущів підщепної лози – 46351 грн/га.

9. Виявлено, що регулятори росту суттєво покращують регенераційні процеси чубуків та щеп сорту Таїровський 1, агробіологічні показники розвитку щеп в шкілці та вихід саджанців. З вивчаємих найбільш ефективними були препарат Раді – стим 2,0% концентрації та Йодіс – 0,2%. Економічна ефективність застосування препаратів при обробці щеп перед стратифікацією обумовлена підвищенням виходу саджанців. Економічний ефект впровадження препарату Раді – стим складав 63468 грн/га, препарату Йодіс – 60244 грн/га.

Публікації автора:

1. Новицька Н.А. Анатомічна будова і регенераційна здатність лози нового сорту підщепи винограду Таїровський -1 // Виноградарство і виноробство: Міжв. тем.наук. зб. – Київ: Аграрна наука, 2002. – Вип. 40. – С. 62 – 69.

2. Новицька-Боровська Н.А. Вплив регуляторів росту на регенераційну здатність тканин нової підщепи винограду сорту Таїровський1 // Вісник аграрної науки.– 2004. - № 11. – С. 67-69.

3. Новицька-Боровська Н.А. Агробіологічні показники підщепи винограду Таїровський – 1 // Научные труды Крымского ГАТУ. – Симферополь, 2005. – Выпуск 91. – С. 81 – 85.

4. Новицька-Боровська Н.А. Порівняльна оцінка регенераційних процесів в тканинах лози підщепного сорту Таїровський 1// Аграрний вісник Причорномор`я: Біологічні та с. – г. науки. – Одеса, 2005. – Вип. 29. – С. 144 – 147.

5. Новицкая-Боровская Н.А. Влияние способов ведения кустов на продуктивность подвойного сорта винограда Таировский-1 // Труды V Междунар. специализированной выставки - симпозиума “Вино и виноделие”. – Одесса. – 2005. – С. 124.

6. Новицька-Боровська Н.А. Анатомічні особливості будови тканин нового сорту підщепи Таїровський –1 // Матеріали IV Міжнар. науково–практичної конференції “Динаміка наукових досліджень – 2005”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – Т. 45. – С. 60 – 61.

7. Новицька-Боровська Н.А. Вплив умов вирощування маточних кущів на фізіолого – біохімічні показники та анатомічну будову лози підщепи винограду Таїровський 1 // Збірник тез III-ої Міжнар. наук. конф. молодих вчених “Інноваційні напрямки наукової діяльності молодих вчених в галузі рослинництва”. – Харків, 2006. – С 113.

8. Кучер Г.М., Зеленянская Н.Н., Новицкая-Боровская Н.А. Применение физиологически активных веществ в виноградном питомниководстве // Виноградарство і виноробство: Міжв. тем. наук. зб. – Одеса: “Optimum”, 2006. – Вип. 43. – С. 5 – 12 (участь дисертанта у зборі та обробці даних, підготовці статті).

9. Кучер Г.М., Зеленянська Н.М., Новицька – Боровська Н.А. Ефективний спосіб стимулювання коренеутворення і розвитку чубуків та щеп винограду // Аграрна наука виробництву. – 2006. – № 4. – С. 19 (участь дисертанта у зборі даних, формуванні висновків та підготовці статті).