Анотація до роботи:

Тимощук Т.М. Агроекологічне обґрунтування природоохоронної системи захисту насіннєвих посівів озимої пшениці від хвороб в умовах Полісся України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. Державний агроекологічний університет, м. Житомир, 2004.

Викладені результати трирічних досліджень, присвячених розробці природоохоронної системи захисту насіннєвих посівів озимої пшениці від хвороб для агроекологічних умов Полісся. Встановлено, що забур’янення посівів спричиняє зниження продуктивності фітомаси агроценозу озимої пшениці, призводить до збільшення ураженості рослин і насіння хворобами, зниження врожайності зерна і погіршення його якості. Проведена оцінка стійкості 12 сортів озимої пшениці до хвороб в умовах Правобережного Полісся. Виявлені оптимальні строки сівби та норми висіву, які забезпечують покращання фітосанітарного стану агроценозу озимої пшениці та його максимальну продуктивність.

Встановлено, що безполицеві способи основного обробітку сірого опідзоленого ґрунту на рівноцінно удобрених варіантах не виявляють істотного впливу на ураження озимої пшениці хворобами. Найвищу врожайність озимої пшениці забезпечувала органо-мінеральна система удобрення на фоні плоскорізного обробітку ґрунту на глибину 20–22 см.

З’ясована екобіологічна ефективність застосування препаратів різної природи шляхом передпосівної обробки насіння та насіннєвих посівів озимої пшениці. Розроблена природоохоронна система захисту посівів озимої пшениці від шкідливих компонентів агроценозу, яка забезпечує підвищення стійкості рослин проти хвороб в 2–4 рази та збільшення врожаю зерна на 34%. За цієї системи покращується якість насіннєвого матеріалу, вдвічі зменшується антропогенне навантаження на агроекосистему та вірогідне її забруднення хімічними препаратами. За альтернативної системи захисту озимої пшениці, яка базується на застосуванні біологічних препаратів, мікроелементів, стимуляторів росту у комплексі із зниженими нормами фунгіцидів відмічено зростання коефіцієнта енергетичної ефективності та зниження собівартості продукції на 4,1 грн./ц.

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових завдань, пов’язаних з удосконаленням технології вирощування озимої пшениці для насіннєвих цілей в умовах Полісся.

1. В умовах Полісся зростання щільності сегетальної рослинності до 120 шт./м² в агроценозах озимої пшениці сприяє росту ураженості рослин і насіння хворобами, внаслідок чого урожайність зерна знижується на 7–36%, а його якість погіршується.

2. Серед районованих та перспективних сортів озимої пшениці не виявлено імунних до збудників борошнистої роси, септоріозу, бурої іржі, кореневих гнилей; відносно стійкими виявились сорти: Подолянка, Перлина Лісостепу, Елегія.

3. В агроекологічних умовах Полісся ранні строки сівби (третя декада серпня) озимої пшениці посилюють ураження культури борошнистою росою, бурою іржею, септоріозом, кореневими гнилями у порівнянні з оптимальним строком сівби (друга декада вересня) в 1,2–2,4 рази, внаслідок чого продуктивність агроценозу знижується на 15%.

4. Для сортів озимої пшениці Миронівська 61, Крижинка, Миронівська 35, Поліська 90 оптимальна норма висіву складає 5,5 млн. шт./га, а для сортів Октава і Миронівська 901 – 6 млн. шт./га.

5. Застосування безполицевих способів основного обробітку сірого опідзоленого ґрунту в Поліссі, на рівноцінно удобрених варіантах не виявляє помітного впливу на ураженість озимої пшениці хворобами.

6. У Поліссі безполицевий обробіток ґрунту на глибину 20–22 см і 10–12 см за органо-мінеральної системи удобрення забезпечив урожайність зерна озимої пшениці на рівні із оранкою. Органо-мінеральна система удобрення за ефективністю не поступалась мінеральній системі удобрення озимої пшениці. Незалежно від способу основного обробітку сірого опідзоленого ґрунту найбільшу масу 1000 зерен і натуру зерна забезпечували органічна система удобрення з внесенням мінерального азоту і органічна система удобрення, а найвищий вміст клейковини і сирого протеїну – мінеральна.

7. Комплексна система захисту від шкідливих організмів озимої пшениці незалежно від способу основного обробітку ґрунту та системи його удобрення забезпечувала зниження ураженості рослин хворобами в 1,8–2 рази та підвищення врожайності зерна на 2,9–6,3 ц/га. При цьому натура зерна зросла на 3,7–15,3 г/л, вміст клейковини – на 0,4–2,2%, а вмісту сирого протеїну – на 0,2–1,0%.

8. Сумісне застосування біопрепарату різоплан і зменшених на 30–
50% норм витрати фунгіцидів (байтан універсал, 19,5% з.п., фундазол, 50% з.п., раксил, 2% з.п. ) при обробці насіння озимої пшениці зменшує негативну дію протруйників, знижує ураженість насіння хворобами на 88–94 % та підвищує врожайність зерна на 6–11 %.

9. Обробка посівів озимої пшениці різопланом і знижених (на 30–40%) норм витрати фунгіцидів (альто 400, 40% к.с., рекс, 49,7%, к.е.) в агроекологічних умовах Полісся забезпечує підвищення стійкості рослин до хвороб в 2,6–3,5 рази, а зростання врожайності зерна – на 5–11% без погіршення його якості.

10. Альтернативна система захисту озимої пшениці забезпечує підвищення стійкості культури проти хвороб в 2–4 рази та сприяє росту врожайності зерна на 34%, а також покращує посівні якості насіннєвого матеріалу.

11. За альтернативної системи захисту озимої пшениці від шкідливих організмів, яка базується на сумісному застосуванні біопрепарату різоплан, регулятору росту емістим С, мікроелементів і зменшених (на 30–50%) норм витрати фунгіцидів, вдвічі знижуються загальне пестицидне навантаження на агроландшафти Полісся і рівень потенційної небезпеки внесення пестицидів для біоти. Така система забезпечує зростання частки відновлюваної енергії на 4277 МДж у порівнянні із комплексною системою та на 7568 МДж – порівняно із традиційною системою захисту культури. За цієї системи коефіцієнт енергетичної ефективності становить 3,1, рентабельність вирощування культури зростає на 38%, а собівартість продукції знижується на 4,1 грн./ц.

Публікації автора:

1. Дереча О.А., Дажук М.А., Ключевич М.М., …, Тимощук Т.М. Ефективність обробки посівів озимої пшениці біопрепаратами в різних екологічних умовах Полісся України // Вісн. ДААУ. – 1999. – № 1–2. – С. 27–31 (Особистий внесок – 25%. Проведено аналіз експериментальних даних).

2. Дереча О.А., Дажук М.А., Ключевич М.М., Тимощук Т.М. Альтернативна система захисту озимої пшениці від шкідливих об’єктів в агроекологічних умовах Полісся України // Вісник ДААУ (Спец. випуск) – 2000. – С. 20–21. (Особистий внесок – 25%. Формулювання експериментальної частини та висновків).

3. Тимощук Т.М. Вплив окремих ланок альтернативної системи захисту озимої пшениці від шкідливих компонентів агроценозу на посівні якості насіння // Вісник ДААУ. – 2000. – Спец. випуск –
С. 59–60.

4. Майстер А.А., Дереча О.А., Бистрицький В.С., …, Тимощук Т.М. Накопичення радіоцезію зерновими колосовими культурами в залежності від видових і сортових особливостей // Вісник ДААУ. – 2001. – № 1. – С. 19–22. (Особистий внесок – 25%. Проведено аналіз експериментальних даних).

5. Дереча О.А., Дажук М.А., Ключевич М.М., Тимощук Т.М. Біопрепарати та їх поєднання зі зменшеними дозами пестицидів у системі захисту озимої пшениці від шкодочинних організмів в умовах радіоактивного забруднення / Вісник ДААУ. – 2001. – № 1. – С. 12–14. (Особистий внесок – 25%. Проведено аналіз експериментальних даних).

6. Методичні рекомендації з альтернативної системи захисту озимої пшениці в агроекологічних умовах Полісся України / О.А. Дереча, А.С. Малиновський, М.І. Дідух, М.А. Дажук, Тимощук Т.М. та ін. – Житомир: ДАУ, 2002. – 26 с. (Особистий внесок – 25%. Отримано експериментальні дані, проведено їх аналіз ).

7. Дереча О.А., Дажук М.А., Ключевич М.М., Тимощук Т.М. Ефективність біологічних препаратів у боротьбі із шкідливими організмами агроценозу озимої пшениці в умовах Полісся України // Матеріали 5-ї міжвузівської наук.- практ. конф. викладачів, студентів та молодих вчених. – Житомир, 2002. – С. 72 (Особистий внесок – 50%. Отримано експериментальні дані та проведено їх аналіз).

8. Тимощук Т.М., Прокопчук В.О. Вплив мікроелементів на ураженість хворобами та якість зерна озимої пшениці в умовах Полісся України / Матеріали Всеукр. конф. молодих вчених “Засади сталого розвитку аграрної науки”. – Київ, 2002. – С. 10–11. (Особистий внесок – 70%. Отримано експериментальні дані, проведено їх аналіз ).

9. Тимощук Т.М., Дереча О.А., Солодка Л.О. Вплив сумісного застосування біологічних і хімічних засобів захисту рослин на проростання насіння і розвиток озимої пшениці // Вісник ДАУ. – 2003. – № 1. – С. 266–270 (Особистий внесок - 50%. Отримано експериментальні дані, проведено їх аналіз та узагальнення).

10. Тимощук Т.М. Ураженість хворобами та схожість насіння озимої пшениці залежно від застосування біопрепаратів із зменшеними дозами протруйників // Зб. матеріалів 3-ї міжвузівської наук.- практ. конф. аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи”. – Вінниця, 2003. – С. 16–18.

11. Тимощук Т.М. Вплив строків посіву та норм висіву насіння на фітосанітарний стан і продуктивність агроценозу озимої пшениці // Вісник ДАУ. – 2004. – № 1 – С. 326 – 332.

12. Тимощук Т.М. Сорт, як фактор формування стійких агроекосистем // Матеріали Всеукр. конф. молодих вчених (до 160 річчя Уманського державного аграрного університету). – Умань, 2004. – С. 54–57.

13. Рекомендації щодо весняного догляду за посівами озимої пшениці з урахуванням фітопатологічного стану посівів. – Інформаційний листок / Дереча О.А., Малиновський А.С., Годований А.О., …, Тимощук Т.М. - Житомир: ЦНТІ. –2004. –№ 16. – 3 с. (Особистий внесок – 25%. Проведено аналіз отриманих експериментальних даних).