1. На основі матеріалів експедиційних обстежень, вивчення багаторічних даних економічних показників господарств, рельєфу і грунтів існуючих виноградників встановлено, що першопричиною сучасного кризового стану виноградарства в регіоні Північного Пичорномор’я є нераціональне, без кількісної і якісної оцінки основних екологічних чинників, розміщення насаджень і добір сортів без врахування ампелоекологічного потенціалу території. 2. На підставі детального аналізу комплексу природних умов, які включають рельєф, грунти, клімат та водоймища, на досліджуваній території виділено три агроекологічних мезорайони: Прилиманський, Приморський і Центральний. В межах цих мезорайонів спостерігається мінливість форм рельєфу, гранулометричного складу та ступеню змитості грунтів, агрокліматичних умов (теплозабезпеченості, морозонебезпечності). У першому та другому мезорайонах особливості агроекологічних умов формуються під впливом таких водоймищ, як Дністровський лиман та Чорне море, а в третьому мезорайоні – під впливом слабкопагорбкуватого та пагорбкуватого рельєфу. 3. У межах трьох агроекологічних мезорайонів виділено по 3-4 мікрокліматичних райони, які відрізняються за величиною показників теплозабезпеченості та морозонебезпечності. Діапазон мінливості сум активних температур за безприморозковий період у межах кожного із мезорайонів становить 300-400С і змінюється від 2900С і менше до 3200С і більше в середньому багаторічному і зменшується до 2800-3100С один раз в 10 років. Значення такого показника морозонебезпечності, як середній абсолютний мінімум температури повітря в межах мезорайонів змінюються від – 17,5 і вище до – 22,0 - -25,0С і нижче. Спостерігається закономірність зниження обох показників від вершини схилів до підніжжя і дна балок. У першому і другому мезорайонах, за рахунок впливу Дністровського лиману і Чорного моря, спостерігається збільшення безприморозкового періоду на 7-13 днів, підвищення сум температур (на 75-125С) і середнього із абсолютних мінімумів температури (на 2,5-3,5С) на відстані, відповідно до 3-4 і 4-8 км від берега. 4. Встановлено, що загальне потепління клімату зумовило зростання середньої річної температури повітря на 0,3С (за рахунок більш теплих зим), середнього з абсолютних мінімумів температури повітря – на 1,5С, кількості опадів за рік і період вегетації – на 50 і 35 мм. Зниження на 0,5-0,6С середньомісячної температури повітря у липні та вересні – місяців, найбільш відповідальних за накопичення цукрів у ягодах винограду, призведе до погіршення якості, що слід враховувати при розміщенні насаджень і доборі сортів. 5. Показано, що для ефективного використання екологічного потенціалу території регіону в цілому, виділених мезорайонів і окремих ділянок, особливо важливим чинником є добір сортів. Виходячи з ампелоекологічних досліджень, в Овідіопольському районі рекомендовано в загальній площі виноградників мати
20 % столових та 80 % технічних сортів винограду. Конкретний сортовий склад для господарств визначено з врахуванням мезо- і мікрорельєфу, кліматичних та мікрокліматичних параметрів, структури ґрунтового покриву тощо. Враховуючи низький ступінь стійкості європейських сортів винограду до морозу і нестабільність погодно-кліматичних умов району, рекомендовано збільшити в сортименті питому вагу комплексностійких сортів селекції ІВіВ ім. В.Є.Таїрова. 6. За результатами польових дослідів рекомендовано впровадження на нових виноградниках сучасних технологій вирощування, що базуються на основі екологічної функціональної біоіндикації сортів, зокрема безшпалерне ведення кущів. При безшпалерному веденні кущів у сорту Мускат одеський оптимальне співвідношення сили росту, врожайності та якості винограду складається при схемах садіння 3,0 х 0,5 м і 3,0 х 0,75 м, малих чашовидних формуваннях кущів на штамбах висотою 70 см і навантаженні пагонами 71 тис. шт. на гектар. 7. На основі агрокліматичних досліджень, вивчення складу грунтів, особливостей рельєфу і мікрорельєфу вперше розроблено комплексні ампелоекологічні карти і рекомендовано сортимент винограду для конкретних господарств району, що є основою для подальшої розробки проектів закладання виноградників. 8. Розрахунки енергоємності технології вирощування винограду при різних системах ведення насаджень характеризують її, як дуже енергоємну. На одну харчову калорію винограду витрачається 2,7-2,9 калорій антропогенної енергії. Запропоновано заходи щодо зниження енергоємності вирощування винограду. Разом з цим великі витрати енергії економічно доцільні: на кращих варіантах досліду одержано найвищий умовно чистий прибуток 5736 і 6268 грн/га, що на 45,5 – 60,1% більше, ніж на контролі. Рівень рентабельності становить , відповідно – 81,2 і 72,5 %. 9. Практичним наслідком виконаних досліджень стала розробка довгострокової комплексної програми розвитку виноградарства та виноробства Овідіопольського району Одеської області на 2003-2015 рр. Програма затверджена та рекомендована до впровадження колегією при Голові райдержадміністрації Овідіопольського району та сесією Овідіопольської районної ради Одеської області. Здійснення заходів, передбачених програмою, дозволить одержати від реалізації винограду і виноматеріалів до 19 млн.грн. прибутку, або 6 тис.грн. на 1 га плодоносного виноградника. Рекомендації виробництву 1. Проектування розміщення і закладання виноградників виконувати на осно-ві науково-обгрунтованої оцінки ампелоекологічних ресурсів конкретної території і обов’язковим врахуванням кількісних параметрів мезо- і мікрорельєфу, кліматичних і мікрокліматичних показників, структури ґрунтового покриву і складання комплексних ампелоекологічних карт для виділення екологічних ніш з оптимальними умовами для винограду. 2. Підбір сортів для закладання виноградників у виділених екологічних нішах здійснювати згідно з розробленими екологічними і агробіотехнологічними паспортами сортів винограду, що дозволить максимально використати екологічний потенціал і виробити унікальну винопродукцію. 3. На нових виноградниках впроваджувати сучасні технології вирощування на основі екологічної функціональної біоіндикації сортів винограду, зокрема безшпалерне ведення кущів. Оптимальним для технології безшпалерного ведення кущів сортів типу Мускат одеський слід вважати схему садіння 3,0 х 0,5м, або 3,0 х 0,75м, мале чашовидне формування кущів на штамбах висотою 70 см і навантаження пагонами 71 тис.шт. на один гектар. |
