Анотація до роботи:

Трач С.В. Агроекологічне обґрунтування процесу утилізації відходів спиртового виробництва. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Дніпропетровський державний аграрний університет, м. Дніпропетровськ, 2008 р.

У дисертації висвітлено один із методів утилізації відходів спиртового виробництва шляхом внесення під сільськогосподарські культури (вологозарядкові поливи нормами 500, 750 та 1000 т/га) та результати цього заходу. Проведено комплексну іригаційну оцінку відходів, досліджено їх придатність для поливу, встановлено вплив на фізико-хімічні, фізичні та хімічні властивості, на мікробіологічну активність чорнозему типового, важкосуглинкового. Доведено, що відходи в оптимальних дозах позитивно впливають на урожайність та якість сільськогосподарських культур.

Визначено, що використання відходів спиртового виробництва спричиняє зміни у структурному складі, сприяє накопиченню в ґрунті окремих елементів живлення, підвищенню мінералізації ґрунтової водної витяжки, покращенню загальної біологічної активності.

Встановлено найефективнішу дозу внесення відходів (750 т/га), яка б забезпечила максимальну утилізацію і виключила негативний вплив на ґрунт та сільськогосподарські культури.

У дисертації обґрунтовано та вирішено питання дозування відходів спиртового виробництва (ВСВ) на прикладі відходів ДП «Довжоцький спиртзавод» для вологозарядкових поливів сільськогосподарських культур, встановлено можливі наслідки цього прийому. За результатами проведених досліджень можна зробити наступні висновки.

1. За комплексною оцінкою іригаційних показників відходи спиртового виробництва ДП «Довжоцький спиртзавод» є придатними для поливу сільськогосподарських культур.

2. Найбільш резистентними до високих концентрацій ВСВ є гречка і горох.

3. Застосування ВСВ для поливів обумовлює зміни фізичних властивостей чорнозему типового важкосуглинкового. Так, при внесенні 1000 т/га ВСВ коефіцієнт структурності орного шару зменшується в 1,25 рази. Трирічне внесення ВСВ викликає зменшення показника на 0,3 одиниці. При цьому величина структурності перебуває в прийнятних межах. Спостерігається слабке і середнє переущільнення орного шару ґрунту. Внесення 750 і 1000 т/га ВСВ, сприяє підвищенню щільності до 1,32-1,42 г/см³ Основна зміна показника відбувається впродовж першого року використання ВСВ. Щільність ґрунту при трирічному внесенні мало відрізняється від однорічного внесення.

4. ВСВ позитивно впливають на целюлозоруйнівну здатність ґрунту. Внесення 1000 т/га ВСВ сприяє її підвищенню на 24,4 % розкладу лляної тканини. На варіантах, де вноситься 500 і 750 т/га ВСВ, активність мікрофлори нижча, але значно перевищує контроль.

5. Внесення ВСВ має значний вплив на мікробіоценоз і сприяє переорганізації кожної ланки циклу перетворення сполук азоту: на фоні суттєвого пригнічення азотфіксації та нітрифікації поливи відходами посилюють денітрифікацію. Позитивом можна вважати пригнічення нітрифікації, що сприяє утриманню в ґрунті більш доступної форми азоту та дещо зменшує втрати даного елемента з ґрунту.

6. Внесення ВСВ суттєво впливає на фізико-хімічні властивості чорнозему типового важко суглинкового. Так, підвищується рН ґрунту на 0,7-0,8, зменшується гідролітична кислотність на 0,15-0,20 мг-екв/100 г ґрунту, збільшується сума обмінних основ на 2-4 мг-екв/100 г ґрунту. Найістотніше на фізико-хімічні показники впливає 1000 т/га ВСВ. Дія 750 та 500 т/га ВСВ була слабшою від максимальної дози. Найбільш суттєві зміни відбуваються у верхньому (0-30 см) та підорному (30-60 см) шарах ґрунту.

7. Трирічне внесення ВСВ не викликає засолення ґрунту, проте використання дози 1000 т/га критично наближається до межі засолення ґрунту.

8. Вміст гумусу при внесенні ВСВ набуває тенденції до зниження. Так, при внесенні 1000 т/га відходів його величина зменшується із 3,62 до 3,45%, проте при трирічному використанні ВСВ на одному місці вміст гумусу стабілізується, що спричиняється підвищенням урожайності культур та покращенням біологічної активності ґрунту.

9. Внесення ВСВ слабко впливає на підвищення вмісту лужногідролізованого азоту та рухомого фосфору і суттєво впливає на накопичення К₂О в ґрунті, який при внесенні 1000 т/га відходів сягає 568 мг/кг ґрунту. Триразове внесення 1000 т/га ВСВ призводить до збільшення вмісту калію у підорному шарі до 610 мг/кг до сівби культур.

10. Використання ВСВ сприяє підвищенню урожайності сільськогосподарських культур та якості продукції, зокрема, при внесенні 750 т/га ВСВ урожайність ячменю ярого зростає на 10,4 ц/га, буряків цукрових – на 86,3, сої – на 4,7, гречки – на 3,9 ц/га. Трирічне внесення 750 т/га ВСВ призводить до збільшення урожайності ячменю на 6,6 ц/га, цукрових буряків – на 41,5, сої – на 2,1, гречки – на 2,8 ц/га. Урожайність сої і гречки дещо зростає і у варіанті із внесенням 1000 т/га ВСВ. На інших культурах при внесенні 1000 т/га ВСВ відбувається зменшення урожайності. Зростає вміст білка в продукції зернових культур і цукристість у коренеплодах цукрових буряків.

11. За показниками економічної ефективності найефективнішою виявляється доза 750 т/га ВСВ, при цьому найвищий рівень рентабельності спостерігається на посівах цукрових буряків (96,0%), а найменший – на гречці (25,5%). При вирощуванні ячменю та сої рентабельність складає відповідно 74,0 і 65,2%. Використання ВСВ у дозі 500 т/га також економічно виправдане, хоч рівень рентабельності і дещо нижчий. Доза 1000 т/га ВСВ у більшості випадків за рентабельністю поступається дозі 500 т/га.

Публікації автора:

1. Яворов В.М. Вплив стічних вод Довжоцького спиртового заводу на схожість насіння окремих сільськогосподарських культур / В.М. Яворов, С.В. Трач, О.І. Лавров. // Збірник наукових праць Подільської державної аграрно-технічної академії. – Вип. 10. – 2002 р. – С. 18–20.

2. Яворов В.М. Обґрунтування доцільності утилізації стічних вод спиртового виробництва шляхом удобрювальних поливів / В.М. Яворов, С.В. Трач, О.І. Лавров // Збірник наукових праць Подільської державної аграрно-технічної академії. – Вип. 10. – 2002 р. – С. 28–30.

3. В.М. Вплив відходів спиртового виробництва на урожайність та якість сільськогосподарських культур / В.М. Яворов, С.В. Трач // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. – Вип. 11. – 2003 р. – С. 52–54.

4. Яворов В.М. Вплив відходів спиртового виробництва на мікробіологічну активність ґрунту / В.М. Яворов, С.В. Трач // Вісник Львівського державного аграрного університету. Агрономія. – Львів. – 2003 р. – №7. – С. 423–428.

5. Трач С.В. Зміна чисельності мікроорганізмів циклу перетворення сполук азоту під впливом відходів спиртового виробництва / С.В. Трач // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. – Кам’янець-Подільський. – Вип. 13. – 2005 р. – С. 114–117.

6. Яворов В.М. Вплив відходів спиртового виробництва на показники ґрунтового вбирного комплексу / В.М. Яворов, С.В. Трач // Вісник харківського національного університету. Серія „ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство, екологія”. – Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва – №6. – 2004р. – С. 73–77.

7. Яворов В.М. Вплив відходів спиртового виробництва на динаміку обмінного калію в чорноземі типовому / В.М. Яворов, С.В. Трач // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. – Кам’янець-Подільський. – Вип. 12. – 2004р. – С. 59–61.

8. Трач С.В. Оцінка небезпеки осолонцювання та сольовий режим чорнозему типового важкосуглинкового при осінніх поливах відходами спиртового виробництва / С.В. Трач, А.В. Степась. // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. – Кам’янець-Подільський. – Том 1. – Вип. 15. – 2007р. – С. 332–335.

9. Яворов В.М. Соціальні передумови та еколого-економічні наслідки утилізації відходів спиртового виробництва ДП Довжоцький спиртзавод / В.М. Яворов, С.В. Трач. // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. – Кам’янець-Подільський. – Том 1. – Вип. 15. – 2007р. – С. 327–332.