Анотація до роботи:

Таріка О.Г. Агроекологічне обґрунтування освоєння і використання лесоподібного суглинку при рекультивації земель в Нікопольському марганцеворудному басейні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2006.

В роботі обґрунтована технологія створення продуктивних кормових угідь безпосередньо на спланованих лесоподібних суглинках без покриття їх родючим шаром зонального ґрунту в умовах південного Степу України. Встановлено: вплив тривалого сільськогосподарського освоєння едафотопів з лесоподібних суглинків на їх фізичні, водно-фізичні та агрохімічні властивості; ефективність сумісного вирощування багаторічних бобових і злакових трав на едафотопах, представлених лесоподібними суглинками; оптимальне співвідношення компонентів фітоценозів, що забезпечує найвищу врожайність, збір кормових одиниць та азотовмісних сполук на лесоподібному суглинку по рокам життя та за весь період вегетації.

При господарському використанні едафотопів з лесоподібних суглинків виробництву рекомендується створювати багаторічні бобово-злакові агроценози з нормами висіву трьох бобових компонентів по 2,0 млн. шт. схожого насіння на 1 га, та двох злакових компонентів – по 0,5 млн. шт. схожого насіння на 1 га. Підживлення мінеральним азотом у дозі N₄₅ починати з 5-го року вегетації.

В роботі обґрунтована технологія створення продуктивних кормових угідь безпосередньо на спланованих лесоподібних суглинках без покриття їх родючим шаром зонального ґрунту в умовах південного Степу України. Проведеними дослідженнями встановлено:

1. При сільськогосподарській рекультивації земель штучні едафотопи з лесоподібних суглинків можуть бути об’єктом освоєння і використовуватись як спеціальна модель рекультивованих земель, а також під час тривалого стабілізаційного періоду між розрівнюванням відвалів та нанесенням шару ґрунтової маси.

2. Сприятливий гранулометричний та хіміко-мінералогічний склад лесоподібних відкладів південного Степу України обумовлює їх задовільні водно-фізичні властивості. Основними едафічними чинниками, що ускладнюють використання лесоподібних суглинків при конструюванні антропо-техногенних едафотопів та обмежують ріст та розвиток рослин на них, є недостатній вміст гумусу та елементів живлення (перш за все азоту та фосфору), а також утворення ґрунтової кірки, інколи засолення нижніх горизонтів профілю, набухання та усідання при зміні вологості субстрату.

3. При тривалому сільськогосподарському освоєнні едафотопів з лесоподібних суглинків змінюються деякі їх властивості. Завдяки малому біологічному кругообігу та фітомеліорації бобовими травами збільшився вміст елементів живлення та гумусу. Найбільш інтенсивне накопичення гумусу зафіксовано в шарі 0-20 см – з 0,45 % до 1,05 %. Це становить близько 1/3 від його вмісту в зональних ґрунтах. Збільшився вміст валового азоту та доступного фосфору. Відбулося розсолення едафотопу по усьому профілю: в шарі 0-40 см лесоподібні суглинки характеризуються як незасолені, в шарі 40-100 см – слабо засолені. Відбулося ущільнення поверхневого шару під багаторічними травами. Не виявлено змін в гранулометричному складі та вмісту карбонатів кальцію.

4. Найбільш адаптованими до специфічних едафічних умов лесоподібних суглинків є багаторічні складні бобово-злакові агрофітоценози, які складаються з люцерни посівної, еспарцету піщаного, буркуну білого, житняку вузькоколосого та стоколосу безостого.

5. Виявлена ефективність сумісного вирощування багаторічних бобових і злакових трав на едафотопах, представлених лесоподібними суглинками. За ступенем впливу на продуктивність та темпи росту злакового компоненту бобові розподіляються наступним чином: еспарцет піщаний буркун білий люцерна посівна.

6. Найвищу врожайність, збір кормових одиниць та перетравних азотовмісних сполук на лесоподібному суглинку по роках життя та за весь період вегетації зафіксовано у варіанті 2 (з співвідношенням компонентів при посіві суміші з 6 млн. насінин /га бобових компонентів та 1 млн. насінин/га злаків).

7. З четвертого-п’ятого року вегетації урожайність агроценозу знизилась в залежності від початкової структури агроценозу на 22,1-31,2 та 24,1-48,9 % відповідно, що пояснюється зменшенням частки бобових компонентів та спрощенням структури надземної маси агрофітоценозу. Домінування переходить до злакових.

8. Встановлено вплив співвідношення бобових та злакових компонентів в різновікових агроценозах на їх архітектоніку - 57,2-66,8 % фітомаси в усіх варіантах формується у нижньому (0-30 см) ярусі. Зменшення частки бобових компонентів призводить до збільшення запасів фітомаси в нижніх горизонтах агрофітоценозу.

9. Оптимальною дозою підживлення багаторічних бобово-злакових агрофітоценозів 5-6 років життя на едафотопі з лесоподібних суглинків є N₄₅. При цьому досягається найвища оплата врожаєм внесених добрив – 0,40 та 0,34 ц сіна на внесений 1 кг д.р. азоту.

10. За вмістом азотовмісних сполук, білків та потенційній біологічній цінності білків надземна фітомаса відповідає вимогам, що пред’являються до кормів. Усі варіанти мають сприятливі показники за вмістом клітковини та лігніну, що підтверджує їх високу кормову цінність; за вмістом золи, мінеральних елементів та важких металів корми відповідають зоотехнічним вимогам.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Забалуев В.А., Бабенко М.Г., Тарика А.Г., Бурковский А.П. Исследование эффекта совместного произрастания люцерны посевной и райграса высокого на горных породах плейстоцен-олигоценового возраста // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - Дніпропетровськ. - 2000. - №1-2. - С. 41-44. (проведення досліджень, аналіз даних, написання статті).

2. Таріка О.Г. Дослідження впливу потужності насипного шару чорноземної маси на врожайність ярого ячменю // Вісник Львівського державного аграрного університету. - Львів. - 2001. - С. 460-464.

3. Забалуєв В.А., Таріка О.Г., Надтока Р.И. Умови, що визначають стійкість і стабільну продуктивність багаторічних культур фітоценозов на штучних едафотопах рекультивованих земель // Вісник Харківського національного аграрного університету. - 2002. - №.1 - С. 211-213. (проведення досліджень, формулювання висновків).

4. Забалуев В.А., Тарика А.Г., Надтока Р.И. Изменение плодородия искусственных эдафотопов в процессе их биологического освоения // Агрохімія і ґрунтознавство.- Міжвідомчий тематичний науковий збірник.-Спеціальний випуск.- Книга третя. - Харків.- 2002.- С. 66. (проведення досліджень, формулювання висновків).

5. Таріка О.Г. Вплив азотних підживлень на продуктивність та структуру врожаю багаторічних бобово-злакових агроценозів, створених на лесоподібному суглинку // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. Дніпропетровськ.- 2003.- №1. – С. 16-18.

6. Забалуев В.А., Тарика А.Г., Гибсон П. Новые технологии при проведении научных исследований // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН.- №20. – 2003. – С. 73-74. (огляд літератури, написання статті).

Статті в інших виданнях, тези конференцій

7. Zabaluev V.O., Tarika A.G., Gibson P.T. Legume-grass mixtures for amelioration of replaced mining overburden in the Nikopol, Ukraine // ASA-CSSA Annual Meeting, Indianapolis, Indiana.- 2002.

8. Забалуєв В.А., Таріка О.Г., Надтока Р.И., Бабенко М.Г. Дослідження зі створення стійких агрофітоценозів в постфітомеліоративний період сільськогосподарського освоєння літоземів // Відновлення порушених природних екосистем. - Матеріали першої міжнародної наукової конференції. - Донецьк.- 2002.– С. 150-153. (проведення досліджень, статистична обробка даних).

9. Забалуєв В.О., Масюк М.Т., Таріка О.Г., Бабенко М.Г. Наукові основи створення довголітніх високоврожайних сіножатей на рекультивованих землях // Раціональне використання рекультивованих та еродованих земель. Матеріали міжнародної наук.-практ. конф. Дніпропетр. держ. аграрн. ун-т.- Дніпропетровськ.- 2002.- С. 111-114. (проведення досліджень, обробка даних).

10. Таріка О.Г. Вплив азотних підживлень на продуктивність багаторічних бобово-злакових агроценозів, створених на лесоподібному суглинку // Раціональне використання рекультивованих та еродованих земель. Матеріали міжнародної наук.-практ. конф. Дніпропетр. держ. аграрн. ун-т.- Дніпропетровськ.- 2002.- С. 35-39.

11. Забалуєв В.О., Таріка О.Г., Берус А.В. Вивчення способів створення багаторічних бобово-злакових агрофітоценозів на рекультивованих землях // Раціональне використання рекультивованих та еродованих земель. Матеріали міжнародної наук.-практ. конф. Дніпропетр. держ. аграрн. ун-т.- Дніпропетровськ.- 2002.- С. 109-111. (обробка одержаного експериментального матеріалу, написання статті).

12. Забалуєв В.О., Таріка О.Г., Фененко В.І., Кулініч В.В., Посталовський В.В., Гаврюк О.О. Оптимізація агроландшафтів рекультивованих земель // Матеріали другої міжнародної науково-практичній конференції з проблем природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів. - ІППЕ НАНУ. - Дніпропетровськ. – 2003. - С. 127-129. (проведення досліджень, обробка даних)

13. Гибсон П.Т., Забалуев В.А., Тарика А.Г. Новые технологии для проведения исследований в области рекультивации нарушенных земель // Материалы международной научно-практической конференции “Оптимизация агроландшафтов: рациональное использование, рекультивация, охрана”, Днепропетровск. – 2003. - С. 141-144. (підготовка огляду літератури, написання статті)

14. Таріка О.Г. Визначення оптимального співвідношення бобових і злакових компонентів в багаторічній травосуміші, висіяній на лесоподібному суглинку // Материалы международной научно-практической конференции “Оптимизация агроландшафтов: рациональное использование, рекультивация, охрана”. - Днепропетровск. – 2003. - С. 174-176.

15. Tarika O., Zabaluev V. Mine land reclamation strategies in the Nikopol manganese ore basin (Central Steppe of Ukraine): Using replaced mining overburden in agriculture // Prec. of the 16^th Ann. Conf. of the Society for Ecological Restoration, Victoria, BC, Canada. – 2004.

16. V.A. Zabaluev, O.G. Tarika, P.T. Gibson Humus formation in mining overburden during 32 years of cropping in Nikopol manganese ore basin, Ukraine // Prec. Of the 98^th Ann. Meeting of ASA-CSSA-SSSA, Seattle, WA, USA. – 2004.

17. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в Степу України і АР Крим (під ред. Д.О. Мельничука). – К.: „Алефа”. – 2005. – Т. 1. – С. 374-380.