Анотація до роботи:

Деребон І.Ю. Агроекологічне обґрунтування виробництва льонопродукції в умовах радіоактивного забруднення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Державний агроекологічний університет, Житомир, 2007.

У роботі наведена радіологічна оцінка дефляції ґрунтових відмін у яких вирощується льон-довгунець в зоні радіоактивного забруднення, розраховані річні втрати ґрунтів від вітрової ерозії цієї частини зони Полісся. Висвітлено результати досліджень впливу сумісного посіву льону-довгунця і нещільнокущових злакових трав на питому активність ¹³⁷Сs у тресті льону-довгунця та в продукції її переробки на льонозаводі. Доведено, що вилежування льоносоломи на штучному трав’яному покриві, створеному за рахунок сумісного посіву льону-довгунця і трав родини Роасеае зменшує вміст радіоцезію у льонотресті на 28–50%. Розглянуті способи оптимізації росяного мочіння дозволили зменшити масу ґрунтових домішок, що завозилися з льонотрестою на переробне підприємство – завдяки чому покращилися санітарно-гігієнічні умови праці персоналу в конкретних виробничих умовах Ємільчинського льонозаводу. Досліджена динаміка кількісного і якісного складу мікрофлори за різних рівнів радіоактивного забруднення ґрунтів. Доведено, що сумісний посів льону-довгунця і злакових трав забезпечив прирости урожаю льоноволокна і покращив його якість.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у створенні штучного зеленого покриву на стелищі в комплексі з обертанням стрічки, що дозволило зменшити питому активність ¹³⁷Сs у льонотресті.

1. У льонотресті, що виготовлялась росяним мочынням на травах з додатковим обертанням, за рахунок усунення контакту з ґрунтом, зменшується маса домішок в 4 рази та питома активність ¹³⁷Сs на 28–50%. Завдяки цьому способи удосконалення росяного мочіння мали позитивний вплив на санітарно-гігієнічні умови праці персоналу льонозаводу.

2. На основі моделювання фізичних умов вітрового переносу наведено радіологічну оцінку дефляції ґрунтових відмін на яких вирощується льон-довгунець. Розрахунки показали, що дерново-підзолистий супіщаний ґрунт досить податливий до дії вітру, дерново-підзолистий суглинковий ґрунт та осушений середньорозкладений торфовий виявилися дещо стійкішими. Запропонована нами технологія сумісного посіву дозволяє виготовляти льонотресту на досить щільному “килимі”, що штучно створений за рахунок злакових трав; за таких умов дефляційні процеси і, як наслідок, вторинне радіоактивне забруднення льоносоломи за її вилежування на стелищі значно зменшуються.

3. Сумісний посів льону з травами родини Роасеae в умовах радіоактивного забруднення не впливає на урожай льоносоломи проте підвищує її якість на 0,25-0,50 сортономера. Завдяки такому способу посіву створюється щільний травостій на льонищі, що покращує умови росяного мочіння.

4. Незалежно від щільності радіоактивного забруднення ґрунтів, виготовлення льонотрести на трав’яному покриві та проведення обертання сприяє розвитку пектиноруйнівної мікрофлори й пригнічувало розвиток супутніх грибів збудників хвороб.

5. Строки вилежування льоносоломи на трав’яному покриві з наступним застосуванням обертання скоротилися на 5-6 днів порівняно з вилежуванням на льонищі без трав. За цього якість льонотрести покращилася на 0,16-0,58 сортономера порівняно з контрольним варіантом.

6. За рахунок покращення умов вилежування льоносоломи вихід волокна збільшився на 0,7-3,0%; його врожайність зросла на 0,06 –0,07 т/га.

7. Якість тіпаного льону покращилася на 2 сортономери за підсіву костриці лучної. Технологічні показники якості зросли за рахунок зростання міцності, яка становить – 15,6 даН. Розрахункова добротність прядива покращилася на 0,3-4,0 км, що відбувається, за рахунок скорочення строків виготовлення льонотрести на злакових травах.

8. Найвищий умовно чистий прибуток – 477 грн./га отримано за вилежування соломи льону-довгунця на трав’яному покриві представленому кострицею лучною з обертанням стрічок, що забезпечило максимальний рівень рентабельності цих елементів росяного мочіння – 284%.

9. Враховуючи, що приріст урожаю льоноволокна у варіанті сумісного посіву льону-довгунця і костриці лучної становить 0,07 т/га, а його енергоємність – 6,3 ГДж загальна енергоємність становить 84,1 ГДж. Тому у цьому варіанті досліду отримано найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності – 3,3.

Публікації автора:

1. Васєнков Г.І., Деребон І.Ю. Радіоекологічний стан дефляції ґрунтів при отриманні льонопродукції // Вісник ДАУ. – 2006. – № 2. – С. 19–28. (Особистий внесок 70 % – проведення досліджень, оформлення статті).

2. Дідора В.Г., Липко А.П., Деребон І.Ю. Перспектива розвитку льонарства на гігроморфних ґрунтах у радіозабрудненій зоні // Вісник ДААУ. – 2001. – № 1. –С. 196–197. (Особистий внесок 65 % – підбір і теоретичний аналіз літературних джерел, подання статті до друку).

3. Дідора В.Г., Деребон І.Ю. Шляхи відродження льонарства в Україні // Вісник ДАУ. – 2004. – № 1. – С. 40–44. (Особистий внесок 65 % – проведення досліджень, узагальнення результатів, оформлення статті).

4. Дідора В.Г., Деребон І.Ю. Виробництво екологічно чистої льонопродукції в радіоактивно забрудненій зоні Полісся України// Праці Таврійської ДАТА. –2006. – Вип.44. – С. 156–162. (Особистий внесок 65 % – підбір і теоретичний аналіз літературних джерел, проведення досліджень, узагальнення результатів, оформлення статті).

5. Деребон І.Ю. Підсів трав як біологічний шлях зменшення радіоактивного забруднення льонопродукції. // Біотехнології в сільському господарстві. – Житомир, 2006. – С.64–70.

6. Зинченко В.О., Евтушок И.М., Деребон И.Ю. Влияние факторов плодородия почвы на поступление ¹³⁷Сs в кормовые культуры // Пробл. с.-х. радиоэкологии – 10 лет после аварии на Чернобыльской АЭС. – Житомир, 1996. – С.160–163. (Особистий внесок 50% – формулювання експериментальної частини, статистична обробка результатів дослідів).

7. Зінченко В.О., Євтушок І.М., Деребон І.Ю. Вплив чинників родючості ґрунту і біологічно активних речовин на міграцію радіоцезію з ґрунту в рослини багаторічних трав // Вісник аграрної науки. – 1997. – №8. – С.40–43. (Особистий внесок 65 % – проведення досліджень, статистична обробка результатів дослідів, написання статті).