Анотація до роботи:

Полінкевич В.А. Агроекологічні основи створення пасовищного конвеєра для молодняку великої рогатої худоби мясного напрямку продуктивності в умовах радіоактивного забруднення Полісся України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. Державний агроекологічний університет, Житомир, 2004.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню екологічних проблем, пов’язаних зі створенням і використанням кормових угідь, забруднених радіонуклідами, шляхом добору економічно вигідних та екологічно безпечних прийомів обробітку ґрунту, видів та доз добрив, а також найбільш урожайних кормових культур при створенні літньої кормової бази для мясної худоби в зоні радіоактивного забруднення.

Одержаний і узагальнений матеріал дає можливість запровадити у виробництво технологічну модель пасовищного конвеєра, що базується на основі поєднання різностиглих травосумішок багаторічних трав та однорічних кормових культур, і забезпечує безперебійне отримання високоякісного та радіологічно безпечного пасовищного корму впродовж 214 днів. Показано вплив складу травосумішок на продуктивність та якість корму, проведено радіологічний аналіз корму і визначено коефіцієнти переходу ¹³⁷Cs з ґрунту в рослини, дано економічну та енергетичну оцінку вирощування кормових культур у системі пасовищного конвеєра для молодняку великої рогатої худоби м’ясного напрямку продуктивності.

1. В дисертації наведене теоретичне узагальнення дослідних даних і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні в умовах радіоактивного забруднення закономірностей формування видової структури та господарсько цінної рослинницької продукції агрофітоценозів з багаторічних трав і різнострокових посівів однорічних кормових культур, розробці моделі пасовищного конвеєра, яка вирішена шляхом добору різностиглих багаторічних травосумішок та перспективних однорічних кормових культур, застосуванням різноглибинного обробітку ґрунту, вапнування, органічних і кращих поєднань різних видів мінеральних добрив для одержання високої урожайності угідь та безперебійного забезпечення молодняку великої рогатої худоби м’ясного напрямку продуктивності впродовж 210-214 днів високоякісним зеленим кормом і на цій основі отримання радіологічно безпечної продукції тваринництва.

2. Традиційна для зони Полісся система обробітку ґрунту (оранка на 18-20 см) в поєднанні з повною нормою мінеральних добрив (N₁₂₀Р₆₀К₁₂₀) під злаковий пасовищний фітоценоз багаторічних трав забезпечує найвищий врожай сухої маси (близько 60 ц/га), збір кормових одиниць (55,0 ц/га) і перетравного протеїну (5,07 ц/га); суха маса сформованого пасовищного агрофітоценозу характеризується оптимальним рівнем забезпечення та співвідношенням поживних речовин у кормі.

3. У штучному травостої за трирічного використання основна частка (91-
   94 %) у формуванні врожаю належить сіяним травам. За умови внесення повного мінерального добрива (N₁₂₀Р₆₀К₁₂₀) частки фітокомпонентів в урожаї пасовищного агрофітоценозу складають: грястиці збірної – 33-40 %, костриці лучної – 26-28, стоколосу безостого – 27-32, різнотрав’я – 6-9 %.

4. Найефективнішим заходом, який знижує активність радіоцезію в сухій масі корму, є оранка на глибину 35-40 см у поєднанні з вапнуванням сіяного пасовища. За такого способу створення злакового пасовищного агрофітоценозу відбувається зниження вмісту цезію-137 в кормі на
   259 Бк/кг або в 3,7 рази; коефіцієнти переходу радіонуклідів з ґрунту в урожай зменшуються в півтора рази.

5. Оптимальним способом обробітку ґрунту у віддалений від аварії на Чорнобильській АЕС період є звичайна оранка на глибину 18-20 см, яка сприяє зменшенню забруднення ґрунту з 391 до 259 кБк/м². Отриманий пасовищний корм при застосуванні такого заходу відповідає допустимим рівням 176 Бк/кг, а помірна доза азотних добрив (N₆₀) на фоні фосфорно-калійних (Р₆₀К₁₂₀) знижує активність¹³⁷Cs в кормі (на 9 %).

6. Найбільшу продуктивність різностиглих травосумішок багаторічних трав забезпечує повне мінеральне удобрення (N₁₂₀Р₆₀К₁₂₀), при якому прирости врожаю сухої маси становлять: ранньостиглої – 17,3 ц/га (на 60 % більше, ніж на контролі), середньостиглої – 24,9 (51) та пізньостиглої – 20,6 ц/га (45 %). Така ж тенденція спостерігається й за показниками збору кормових одиниць і перетравного протеїну. Забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном знаходиться на рівні 91,1-92,7 г, що в1,3 раза більше, ніж на контролі.

7. Мінеральні добрива сприяють зниженню забруднення пасовищного корму радіоцезієм на 11-21 % і зменшенню коефіцієнтів переходу радіонуклідів з ґрунту в рослини на 5-27 %, що зумовлює отримання радіологічно безпечного, збалансованого за протеїном корму з пасовищного конвеєра, який відповідає зоотехнічним вимогам і допустимим рівням забруднення продукції рослинництва.

8. Внесення під однорічні кормові культури органічних добрив (35 т/га напіврідкого гною) сприяє збільшенню збору сухої маси з 1 га на озимих – на 1,8-2,1 ц, на ярих – на 2,3-6,5 і кормових одиниць – відповідно на 1,4-1,8 і 2,3-4,1, внесення мінеральних добрив (N₃₀Р₃₀К₃₀) - на 2,7-3,9 і 3,9-9,1 та на 2,6-3,6 і 4,0-6,9 ц відповідно.

9. Органічні та мінеральні добрива сприяють зменшенню забруднення пасовищного корму з однорічних кормових культур ¹³⁷Cs в середньому на 30-32 %. Воно знаходиться на рівні 162-421 Бк/кг, що відповідає встановленим нормативам. В міру зростання рівнів радіоактивного забруднення зеленої маси кормові культури можна розмістити наступним чином: різностиглі багаторічні травосумішки < озиме жито < сумішка озимих жита та ріпаку < озимий ріпак < вико-вівсяна сумішка < редька олійна.

10. Пасовищний конвеєр, створений на основі різностиглих травосумішок багаторічних трав та різнострокових посівів однорічних кормових культур повністю забезпечує худобу мясного напрямку продуктивності високоякісним кормом з середини квітня по листопад включно, тобто впродовж 214 днів, при цьому 60 % зеленої маси та кормових одиниць і 67 % перетравного протеїну забезпечують багаторічні трави, решта надходить за рахунок однорічних озимих і ярих кормових культур. Застосування в системі конвеєра однорічних кормових культур дозволяє розпочинати весною випас худоби раніше на 18-21 день і закінчувати його пізніше восени на 15-20 днів.

11. Середній вміст радіонуклідів у кормах комбінованого пасовищного конвеєра складає 231 Бк/кг, а вміст радіоцезію в добовому раціоні тварин – 2891 Бк, що в 1,7 раза менше від допустимих рівнів вмісту ¹³⁷Cs в їх раціонах. Забруднення яловичини, отриманої від тварин, які випасалися на дослідних ділянках, з урахуванням даних переходу радіонуклідів з корму в мясо тварин (4 % загальної кількості), становить 116 Бк/кг.

12. Однорічні кормові культури в системі пасовищного конвеєра є найбільш енергомісткими. За менших витрат енергії на не удобрених ділянках однорічних культур (3,2-6,0 ГДж/га) вихід валової та обмінної енергії складає 15,8-18,1 Гдж/га, що в 4,7 раза менше порівняно з багаторічними травами. Енергоємність 1 ц сухої маси та кормових одиниць різностиглих багаторічних травосумішок в 1,8-3,1 раза менша порівняно з однорічними культурами. Зворотна закономірність відмічається і за показниками ЕК та КЕЕ .

13. Найкращі показники економічної ефективності забезпечують різностиглі багаторічні травосумішки. В середньому по всіх варіантах удобрення загальні витрати становлять 507 грн./га, що в 1,7 раза більше, ніж у однорічних кормових культур, вартість валової продукції у багаторічних трав становить 1630 грн., що майже в 5 разів більше, ніж у однорічних. Умовно чистий прибуток з 1 гектара посівів однорічних культур нижчий в середньому на 1077 грн. Середні показники собівартості кормових одиниць і зеленої маси різностиглих багаторічних травосумішок становлять 9,8 і 1,9 грн., на однорічних культурах ці показники зростають на 17,0 та 3,3 грн. відповідно.

Публікації автора:

1. Полінкевич В.А. Створення інтенсивно-динамічного пасовищного конвеєра для м’ясної худоби в зоні Полісся України / Матеріали Всеукраїнської конференції молодих вчених “Агроекологія як основа стабільності сільського господарства (11-13 жовтня 2000 р.). - Харків, 2000.- С. 90-92.

2. Полінкевич В.А. Технологічні аспекти створення динамічного пасовищного конвеєра для м’ясної худоби в зоні Полісся України. - Міжвідомчий тематичний збірник “Корми і кормовиробництво”. - Київ: Аграрна наука. – Вип. 47. - 2001.- С. 203-205.

3. Полінкевич В.А., СмаглійО.Ф. Вплив способів обробітку ґрунту та удобрення на продуктивність травостою багаторічних трав і накопичення ним радіонуклідів // Вісник ДААУ. - №1. - 2001 р. – С. 44-46.

4. Полінкевич В.А. Створення радіологічно безпечної літньо-пасовищної кормової бази для м’ясної худоби в зоні Полісся України / Вісник ДАУ. – Вип. №2. - 2002. - С. 185-188.

5. Полінкевич В.А. Ефективність застосування мінеральних добрив та вапна при створенні пасовищ в зоні радіоактивного забруднення./ Матеріали науково-практичної конференції “Проблеми сучасного землекористування” (26-28 листопада 2002 р.) .- Київ-Чабани, 2002 - С. 13-14.

6. Полінкевич В.А. Оцінка кормової продуктивності і радіологічної ефективності пасовищних агрофітоценозів в зоні Полісся України. / Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми сільськогосподарської радіології: 17 років після аварії на Чорнобильській АЕС” Житомир. – 2003. – С.87-91.