Анотація до роботи:

Ключевич М.М. Агроекологічні основи системи захисту пшениці від септоріозу в умовах Полісся і північного Лісостепу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11. – фітопатологія. Національний аграрний університет, Київ, 2004.

Дисертація присвячена вивченню поширення, шкодочинності і розвитку збудників септоріозу залежно від екологічних факторів в умовах Полісся і Північного Лісостепу та удосконаленню системи захисту посівів озимої пшениці від хвороби. Визначено збудники септоріозу озимої пшениці в умовах Полісся і Північного Лісостепу. Встановлено первинні джерела інфекції хвороби на території Полісся. Досліджено розвиток септоріозу в цих умовах залежно від систем удобрення та обробітків грунту і встановлено стійкість до хвороби у сортів озимої і ярої пшениці.

Виявлено ефективні протруйники насіння (раксіл 2% з.п. і реал 200 т.к.с.) і фунгіциди (альто супер 330 ЕС к.е. і фолікур БТ 22,5% к.е.) для сумісного їх застосуванні із біопрепаратом (різоплан) та регулятором росту рослин (агростимулін) проти септоріозу для припосівної обробки насіння і обприскування посівів.

На основі удосконалення традиційної, розроблено агроекологічнощадну систему захисту озимої пшениці від септоріозу та показано її біологічну ефективність проти хвороби підвищення врожаю зерна, покращення його якості; обгрунтовано енергетичну і економічну доцільність її застосування.

1. В умовах Полісся і Північного Лісостепу України найбільш поширеною хворобою на посівах пшениці є септоріоз, який у даних умовах викликають два основні збудники: Septoria tritici Rob. et Desm., якого в структурі 59–71% та Stagonospora nodorum Berk., що є найбільш агресивним, частка його зростає в Ковельському районі Волинської області, Верхівському і Овруцькому районах Рівненської та Житомирської областей відповідно.

2. Ступінь ураження озимої пшениці збудниками септоріозу в Поліссі становить від 3,6 до 58,7%, а в Північному Лісостепу – від 1,5 до 44,8% і залежить від стійкості сорту та погодних умов, визначальними із яких є вологість повітря і його температура. При цьому первинними джерелами інфекції хвороби тут є міцелій в тканинах сходів озимих культур, падалиці і тонконогових бур’янах та пікніди на післяжнивних рештках.

3. Бур’яни та культурні трави родини тонконогових (Poaceae), як місця резервації і розмноження збудників септоріозу в період найвищого прояву хвороби на озимій пшениці (фаза молочно-воскової її стиглості) розміщуються в такому порядку: грястиця збірна (Dactulis glomerata L.) – ураження до 3,1%; лисохвіст лучний (Alopecurus pratensis L.) – до 6,5%; костриця лучна (Festuca pratensis Huds.) – до 8,6%; мітлиця звичайна (Agrostis vulgaris With.) – до 14,1% та пирій повзучий (Elitrigia repens Nevski, L.) – до 37,4%.

4. У радіоактивно забруднених, внаслідок аварії на ЧАЕС, господарствах зони Полісся (Коростенський, Овруцький і Народицький райони Житомирської області) забур’яненість агроценозів озимої пшениці значно вища порівняно із центральною частиною області (Черняхівський і Володарсько-Волинський райони) і становить до 29,6% з переважанням частки тонконогових дикоростучих (пирію повзучого) та культурних рослин (мітлиці лучної), що посилює ураження і розповсюдження септоріозу на озимій пшениці до 52,5 і 100%. При цьому лише один відсоток ураження листя цією хворобою сприйнятливого районованого сорту Миронівська 61 викликає зниження врожаю зерна на 0,53 %.

5. Найменше уражуються септоріозом листя рослини (за шкалою ЄС) на 65-му етапі органогенезу – 19,8%, на 85-му – 26,8%, а колосу – на 91-му – 5,6% при органо-мінеральній системі удобрення (30 т/га гною + N₄₅ P₄₅ K₅₀) на фоні основного обробітку грунту – оранці, що ефективніше плоскорізного і дискового.

6. Районовані сорти озимої і ярої м’якої пшениці, що вивчалися, уражувалися септоріозом від 7,5 до 51,2 і від 7,2 до 47,5%. При цьому серед озимої пшениці відносно стійкими є Перлина Лісостепу, Білоцерківська напівкарликова і Київська 8, у них уражуються септоріозом листя і колос від 7,5 до 10,4% і від 3,9 до 4,7%, а в ярої – Рання 93, Скороспілка 99 і Харківська 30, показники ураження листя і колосу становлять від 7,2 до 10,6% і від 2,1 до 4,4% відповідно.

7. Передпосівна обробка насіння озимої пшениці протруйниками підвищує біологічну стійкість рослин проти септоріозу на ранніх етапах їх розвитку після застосування раксілу 2% з.п. в дозі 1,5 кг/т і реалу 200 т.к.с. – 0,2 л/т, біопрепаратами – різоплану 0,5 л/т, регуляторами росту рослин – агростимуліну 0,01 л/т та прилипачами – природного мінералу сапоніту 4,0 кг/т. При поєднанні кожного з них зі зменшеною дозою раксілу 2% з.п. (1,2 кг/т) біологічна ефективність становить в осінній період росту рослин 100% і в ранньовесняний – від 73,0 до

91,5%, а врожай зерна підвищується на 4,0–5,0 ц/га.

8. При обприскуванні посівів озимої пшениці фунгіцидами найвищу біологічну стійкість рослин проти септоріозу листя та колосу забезпечує фолікур БТ 22,5% к. е. 1,25 л/га і альто супер 330 ЕС к.е. 0,5 л/га від 84,4 до 87,1% та 80,1 до 85,7%; біопрепарат – різоплан 0,5 л/га – до 38,9 і 32,1%; регулятор росту рослин – агростимулін 0,005 л/га – до 27,2 і 21,4% та прилипач (природний мінерал сапоніт 6,0 кг/га) – до 25,1 і 16,5%. Внесення кожного із них разом зі зменшеною дозою фунгіциду альто 400, 40% к.с. 0,15 л/га сприяє зростанню стійкості рослин до захворювання листя відповідно від 8,6, до 11,9% та колосу – від 2,2, до 2,7%, яка перевищує внесення повної дози даного пестициду – 0,2 л/га і сприяє зростанню врожаю на 5,7–7,2 ц/га.

9. Агроекологічнощадна система захисту підвищує біологічну стійкість листя та колосу озимої пшениці проти септоріозу до 89,0–92,1% та 80,1–84,5%, проти 78,7–83,3 та 70,7–72–72,8% при традиційній, а врожайність зерна зростає на 12,4–14,7 та 8,2–9,5 ц/га відповідно. При цьому покращується якість зерна (натура – на 8,8 г/л, скловидність – на 6,1%, вміст клейковини – на 0,6% і білка – на 0,7%), зменшується ураження насіння чорним зародком на 5,7%, у тому числі фузаріозом – на 4,5%, гельмінтоспоріозом – на 2,6%, іншими хворобами – на 1,2%. Схожість і сила росту зростають відповідно на 5,3 і 4,6%.

10. При агроекологічнощадній системі захисту озимої пшениці зменшується токсичність грунту в період збирання врожаю на 35,9 та 43,4%, коефіцієнти накопичення та переходу ¹³⁷Сs в зерно і солому в зоні радіоактивного забруднення зменшуються відповідно на 8,4 і 16,9 та 9,3 і 15,6%.

11. Агроекологічнощадна система захисту озимої пшениці сприяє отриманню 41126,9 МДж чистої енергії зерна з гектара при коефіцієнті енергетичної ефективності 3,1.

12. Запровадження агроекологічнощадної системи захисту озимої пшениці від септоріозу забезпечує отримання з кожного гектара 336 грн. прибутку при рівні рентабельності 22,3%.

Публікації автора:

1. Ключевич М.М. Особливості розвитку септоріозу пшениці в умовах радіоактивного забруднення // Вісн. ДААУ. – 2001. – № 1. – С. 71–73.

2. Ключевич М.М. Роль антропогенних факторів у підвищенні стійкості озимої пшениці до септоріозу в агроекологічних умовах Полісся // Вісн. ДАУ. – 2003. – № 1. – С. 270–278.

3. Ключевич М.М., Дереча О.А. Удосконалення системи захисту озимої пшениці // Інститут землеробства УААН: Зб. наук. праць. – 2004. – Вип. 1. – С. 61–65. (Особистий внесок 60% – формулювання експериментальної частини та висновків).

4. Пат. 54892А Україна, МПК 7А01С1/00. Дереча О.А., Ключевич М.М. Склад для передпосівної обробки насіння озимої пшениці. – № 2002053710; Заявл. 07.05.2002, Опубл. 17.03.2003, Бюл. № 3. (Особистий внесок 50% – формулювання експериментальної частини).

5. Пат. 57992А Україна, МПК 7А01С1/00. Дереча О.А., Ключевич М.М. Склад для обробки посівів озимої пшениці. – № 2002065311; Заявл. 27.06.2002, Опубл. 15.07.2003, Бюл. № 7. (Особистий внесок 50% – формулювання експериментальної частини).

6. Методичні рекомендації з альтернативної системи захисту озимої пшениці в агроекологічних умовах Полісся України / Дереча О.А., Малиновський А.С., Дідух М.І., …, Ключевич М.М. та ін. – Житомир: ДАУ, 2002. – 26 с. (Особистий внесок 25% – формулювання експериментальної частини та висновків).

7. Рекомендації щодо весняного догляду за озимою пшеницею з урахуванням

фітосанітарного стану посівів / Дереча О.А., Малиновський А.С., Годований А.О., …, Ключевич М.М. та ін.: Інформ. листок. – Житомир: ЖЦНТІ. – 2004. – № 16. – 3 с. (Особистий внесок 30% – формулювання експериментальної частини та висновків).

8. Дереча А.А., Дажук М.А., Ключевич М.М. Эффективность регуляторов роста на озимой пшенице в условиях Полесья Украины // Тез. докл. VI Междунар. конф.: ”Регуляторы роста и развития растений в биотехнологиях”.– М.: МСХА, 2001. – С. 233. (Особистий внесок 30%– формулювання експериментальної частини та висновків).

9. Дереча О.А., Дажук М.А., Ключевич М.М. Ефективність біопрепаратів і регуляторів росту у зменшенні накопичення цезію 137 в зерні озимої пшениці // Матеріали науково-практ. конф.: “Медико-біологічні наслідки Чорнобильської катастрофи через 15 років”. – Житомир: ОЛПЦ “Здоров’я”, 2001. – С. 68–69. (Особистий внесок 30% – формулювання експериментальної частини та висновків).

10. Ключевич М.М. Особливості розвитку септоріозу озимої пшениці сорту Миронівська 61 зележно від систем удобрення в агроекологічних умовах Полісся України // “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи”: Зб. матеріалів. – Вінниця: ВДАУ, 2003.–С. 19–20.

11. Ключевич М.М. Вплив гідротермічних абіотичних факторів на розвиток септоріозу в посівах пшениці на території Полісся // Матеріали Всеукраїнської наук. конф. молодих учених, що присвячена 160 річчю Уманського аграр. унів-у, Умань, 25–26 березня. – Умань, 2004. – С. 29–32.

12. Ключевич М.М., Дереча О.А. Ефективність природоохоронної системи захисту озимої пшениці від септоріозу // “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи”: Зб. матеріалів. – Вінниця: ВДАУ, 2004. – С. 42–43. (Особистий внесок 60% – формулювання експериментальної частини та висновків).