Анотація до роботи:

Лико С.М. Агромеліоративна оцінка та особливості використання фосфоритів як меліорантів на осушуваних ґрунтах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.02 – сільськогосподарські меліорації (сільськогосподарські науки). – Інститут гідротехніки і меліорації Української академії аграрних наук.

Дисертаційну роботу присвячено агромеліоративній оцінці фосфоритів Рівненської та Волинської областей, розробці заходів з підвищення родючості меліорованих торфових і дерново-підзолистих ґрунтів та можливості використання фосфоритів як комплексного меліоранта.

У дисертації запропоновано підхід до комплексного агромеліоративного оцінювання фосфоритів, який дає можливість розробити методику, що ґрунтується на базі даних їхнього хімічного складу, екологічних, технологічних та економічних показниках.

Уперше запроваджено комплексну агромеліоративну оцінку фосфоритів України за шкалою оцінювання їхнього стану від критичного (0 – 0,2) до еталонного (0,8 – 1,0).

Було виявлено різні рівні вмісту хімічних елементів і важких металів у фосфоритах різних родовищ.

Встановлено агреговані показники агромеліоративної оцінки за хімічним складом, екологічним, технологічним і економічним станом, а також інтегровані показники кількісної і якісної оцінки фосфоритів.

Доцільність застосування зернистих фосфоритів як агромеліорантів та добрив підтверджується результатами відповідних економічних розрахунків.

Основні результати досліджень можуть бути використані для встановлення придатності будь-яких меліорантів до екологічно безпечного використання їх на ґрунтах, які потребують меліоративного покращення.

У дисертаційній роботі на підставі результатів власних досліджень узагальнення, запропонований новий підхід до комплексної агромеліоративної оцінки зернистих фосфоритів, як меліорантів комплексної дії. Розвинуті і поглиблені знання щодо особливостей використання зернистих фосфоритів на ґрунтах, що потребують меліоративного поліпшення.

1. Розроблено алгоритм агромеліоративної оцінки фосфоритів, який передбачає поетапне вертикальне згортання нормованих базових показників (хімічних, екологічних, технологічних, економічних) в агреговані та інтегрований показники (як середньо геометричного), який на заключному етапі за нормованим показником від 0 до 1 характеризує стан фосфоритів: 0 – 0,2 – критичний; 0,2 – 0,4 – незадовільний; 0,4 – 0,6 – задовільний; 0,6 – 0,8 – добрий; 0,8 – 1,0 – еталонний.

2. Здійснено агромеліоративну оцінку зернистих та жовнових фосфоритів, які за своїми хімічними показниками оцінюються таким станом: зернисті – задовільним, жовнові – незадовільним; за екологічними: зернисті – еталонним, жовнові – еталонним; за технологічними: зернисті – еталонним, жовнові – незадовільним; за економічними: зернисті – еталонним, жовнові – добрим. За інтегрованим показником зернисті фосфорити оцінюються добрим станом, жовнові – задовільним, фосфоритне борошно 3-го ґатунку – добрим і зернисті фосфорити можуть без обмежень, як добриво і меліорант використовуватись у сільському господарстві.

3. Зернисті фосфорити, що внесені в осушувані торфові ґрунти в нормах Р₆₀ та Р₁₂₀ на фоні калійних добрив К₁₂₀, суттєво покращують їхні водно-фізичні та агрохімічні властивості, оптимізують фосфорно-калійний режим, знижують рН ґрунту, гідролітичну та обмінну кислотності.

4. Зернисті фосфорити, що внесені у дерново-підзолисті ґрунти на фоні азотно-калійних добрив, зменшують перехід цезію-137 до багаторічних трав, знижуючи при цьому коефіцієнт переходу у 2 – 2,3 рази у порівнянні з контролем, де добрива не вносились.

5. Внесення зернистих фосфоритів у сірі лісові ґрунти в нормах Р₆₀ та Р₁₂₀ на фоні К₉₀ та 20 т/га компосту забезпечувало зниження гідролітичної кислотності на 1,1 – 1,9 м/екв на 100 г ґрунту, зростання вмісту рухомого фосфору, обмінного калію та кальцію.

6. На осушуваних торфових ґрунтах використання фосфоритів забезпечило отримання прибавки врожаїв у порівнянні з варіантом без добрив: багаторічних трав – 33, 4 т/га, кукурудзи на зелену масу – 14,6 т/га, кормового буряку – 15,6 т/га, яка за величиною не поступається дії суперфосфату.

7. Найвищу врожайність картоплі на дерново-підзолистих ґрунтах забезпечує внесення органо-мінеральних добрив в нормі 45 т/га гною + N₉₀Р₁₂₀Р₁₂₀. Величина врожаю бульб картоплі на цих варіантах при застосуванні зернистих фосфоритів складає 26,6 т/га, а при застосуванні суперфосфату – 26,7 т/га.

8. Внесення фосфоритів в осушувані торфові ґрунти в нормах Р₆₀ та Р₁₂₀ забезпечує високий К_ее при вирощуванні багаторічних трав – 13,5 і 13,8; кукурудзи на силос – 7,19 і 8,18; кормових буряків – 7,38 і 8,63 та отримання чистого прибутку: для багаторічних трав – 684 і 880; кукурудзи – 539 і 1557; кормових буряків – 3360 і 5480 грн/га з рівнем рентабельності 36; 34,7 і 82 % їх застосування відповідно.

Публікації автора:

1. Лико С.М. Можливості використання місцевих фосфоритів у сільськогосподарському виробництві / Д.В. Лико, В.А. Бардась, С.М. Лико, А.В. Бардась // Науково-технічний збірник УДУВГП [„Гідромеліорація та гідротехнічне будівництво”]. – Рівне: УДУВГП, 1998. – Вип. 23. – С. 17.-24.

2. Лико С.М. Зернисті фосфорити як джерело поживних елементів для рослин // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування: Збірник наукових праць. – Рівне: НУВГП, 2008. – Вип. 1(41). – С. 128 – 134.

3. Лико С.М. Економічна ефективність застосування добрив та структурних меліорацій на осушуваних торфових ґрунтах / С.М. Лико, Т.М. Колесник // Вісник НУВГП: Збірник наукових праць. – Рівне: НУВГП, 2008. – Вип. 4 (44). – С. 51-59.

4. Лико С.М. Енергетична ефективність застосування різних форм фосфорних добрив та структурних мелорацій на осушуваних торфових ґрунтах / С.М. Лико, Т.М. Колесник // Вісник НУВГП: Збірник наукових праць. – Рівне: НУВГП, 2009. – Вип. 1 (45). – С. 40-49.