Анотація до роботи:

Слободяник Г.Я. Агротехнічна оцінка окремих елементів технології вирощування спаржі в правобережному Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 – овочівництво. – Національний аграрний університет, Київ, 2004.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню найбільш актуальних питань вирощування спаржі за гребеневої та безгребеневої технологій в умовах правобережного Лісостепу України.

При вирощуванні спаржі на чорноземі опідзоленому малогумусному важкосуглинковому доведено перевагу безгребеневої технології порівняно до гребеневої. Доведено, що з метою прискорення одержання товарного врожаю спаржі доцільно для закладання багаторічних насаджень використовувати розсаду, вирощену в закритому грунті у горщечках діаметром 10 см протягом 90 днів. За якісними показниками розсади і продуктивністю рослин після пересаджування, порівняно до традиційного, переважає її комбіноване вирощування. Встановлено, що оптимальними умовами для пагоноутворення в умовах in vitro є середовище Мурасіге–Скуга з додаванням 1мг/л ПАБ (параамінобезнойна кислота), для укорінення – збагачене 0,5 мг/л НОК (–нафтил–оцтова кислота) і 0,05 мг/л кінетину.

За безгребеневого вирощування рослини доцільно висаджувати за схемами 120х45 см, для гребеневого - найбільш технологічною є схема 160х35 см. Доведено, що закладання багаторічних насаджень за стрічковою схемою (140+40)х30 см при розміщенні 37,04 тис./га забезпечує підвищення врожайності пагонів, порівняно до широкорядних схем із висаджуванням 17,8 і 18,5 тис./га на 35%. Встановлено позитивний вплив на ріст, розвиток і врожайність рослин спаржі передсадивного локального внесення органічних і мінеральних добрив з розрахунку на одну рослину перегною 5 кг і сумісного застосування перегною 4 кг та мінеральних добрив (аміачної селітри 10, суперфосфату 20, калійної солі 10 г). Серед досліджених зразків іноземної селекції як найбільш продуктивні виділено гібриди Андреас F₁, Ціпрес F₁, Ларак F₁ і сорт Даріана.

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення питання підвищення продуктивності спаржі та прискорення споживання ранніх овочів для умов правобережного Лісостепу України, що виявляється в наступному:

1. Удосконалена технологія вирощування розсади, підбір кращих схем розміщення рослин, внесення добрив при садінні і застосування високопродуктивних сортів та гібридів забезпечує підвищення товарної врожайності насаджень спаржі.

2. Застосування горщечкової розсади віком 90 діб, вирощеної у закритому ґрунті (яка на час садіння має 3,6 бруньок та 14,0 шт. коренів), забезпечує на рік раніше надходження врожаю (зелених пагонів 1,61 т/га, відбілених – 0,81 т/га) порівняно з однорічною розсадою. В середньому за роки досліджень урожайність відбілених пагонів на 0,52 т/га і зелених на 0,72 т/га переважала варіант вирощування розсади в холодних грядках. Розсада, одержана способом дорощування, була найбільш розвиненою (мала по 5,6 шт. бруньок, 24,9 шт. коренів на рослині) і забезпечила найвищу врожайність молодих насаджень (2,39 і 2,65 т/га). Це в середньому більше на 0,87 т/га зелених пагонів і 0,81 т/га – відбілених порівняно до розсади з холодних грядок.

3. Оптимальними умовами для пагоноутворення в умовах in vitro є середовище Мурасіге–Скуга, збагачене 1мг/л ПАБ (параамінобензойна кислота), для укорінення – з додаванням 0,5 мг/л НОК (–нафтил-оцтова кислота) і 0,05 мг/л кінетину.

4. Урожайність насаджень спаржі залежить від розміщення оптимальної кількості рослин на одиниці площі. За стрічкової схеми розміщення (140+40)х30 см (37,07 тис./га) величина врожайності у середньому за три роки становила 4,11 т/га відбілених і 4,05 т/га зелених пагонів, що в 2,06 і 1,60 раза більше за контроль. За широкорядних схем вищу врожайність при гребеневій та безгребеневій технології отримано при густоті розміщення рослин 18,5 тис./га (схема 120х45 см) – 1,99 і 2,47 т/га, ніж при густоті 17,8 тис./га (схеми 140х40 і 160х35 см), відповідно – 1,68 і 1,79 та 1,88 т/га і 2,08 т/га.

5. Незалежно від способу вирощування розсади і схеми розміщення рослин в умовах правобережного Лісостепу України насадження спаржі за безгребеневої технології вирощування були в 1,1–1,4 раза врожайнішими і забезпечували на один – чотири дні раніше надходження продукції.

6. Строки надходження врожаю і періодичність збирання пагонів значною мірою залежать від погодних умов. Інтенсивність пагоноутворення прискорюється при вищій температурі ґрунту і повітря за достатнього забезпечення рослин вологою, за посушливих умов спостерігалось утворення пагонів низької якості.

7. За умов локального внесення добрив при садінні спаржі з розрахунку на рослину 5кг перегною та аміачної селітри 10 г, суперфосфату гранульованого 20, калійної солі змішаної 10 г на фоні 4 кг перегною приріст урожайності в середньому за перші три роки плодоношення становив 1,09 і 0,76 т/га порівняно з контролем, також отримано кращі показники якості продукції – 55 і 49% пагонів першого сорту від загальної кількості. Внесення високих доз мінеральних добрив (аміачної селітри 15 і 20 г, суперфосфату гранульованого 30 і 40 г, калійної солі змішаної 15 і 20 г на рослину) на фоні 4 кг перегною за перші роки використання насаджень було менш ефективним.

8. Умови правобережного Лісостепу України виявились досить сприятливими для вирощування інтродукованих гібридів і сортів спаржі. Використання гібридів Андреас F₁, Ларак F₁, Ціпрес F₁ і сорту Даріана забезпечує одержання якісного садивного матеріалу, найкращий розвиток рослин, урожайність зелених пагонів на рівні 5,04, 4,17, 3,69 і 3,89 т/га відповідно, що в 2,3–3,4 раза більше, ніж сорт Аржентельська.

9. За економічними показниками ефективності вирощування спаржі найвищу рентабельність забезпечують безгребенева технологія вирощування, прибутковість якої в 2,5–4,1 раза вища, ніж гребеневої, висаджування розсади, одержаної способом дорощування (при рентабельності 15,3 і 22,3%), схеми розміщення (140+40)х30 і 120х45 см (49,0 і 29,9%), локальне удобрення перегноєм з розрахунку 5 кг на рослину. Кращі за врожайністю і якістю врожаю гібриди Андреас F₁ (рентабельність 79,2%), Ларак F₁ (76,2%), Ціпрес F₁ (68,2%) і сорт Даріана (67,6%).

Публікації автора:

1. Лихацький В.І., Слободяник Г.Я. Врожайність спаржі залежно від схем розміщення рослин при гребеневій і безгребеневій технології вирощування // Науковий вісник НАУ. – 2002. – Вип. 57. – С. 69–74 (аналіз джерел літератури, проведення досліджень, аналіз даних, узагальнення матеріалу – 80%).

2. Лихацький В.И., Слободяник Г.Я. Способы выращивания рассады спаржи // Овочівництво і баштанництво. – Харків. – 2003. – Вип.48. – С. 211–214 (проведення досліджень, аналіз даних, формування статті – 80%).

3. Слободяник Г.Я., Кляченко О.Л. Клональное микроразмножение спаржи (Asparagus officinalis) / Материалы международной научно-практической конференции: «Приёмы повышения урожайности растений: от продуктивности фотосинтеза к современным биотехнологиям». – Киев, НАУ. – 2003. – С. 133–137 (аналіз джерел літератури, проведення і аналіз результатів досліджень, підготовка статті – 90%).

4. Слободяник Г.Я. Вплив способів вирощування розсади на якість садивного матеріалу і продуктивність спаржі // Зб. наук. праць Уманського ДАУ «Біологічні науки і проблеми рослинництва». – Умань. – 2003. – С. 998–1001.

5. Лихацький В.І., Слободяник Г.Я. Продуктивність інтродукованих сортів і гібридів спаржі в умовах Лісостепу України // Зб. наук. праць Уманського державного аграрного університету. – Умань. – 2003. – Вип. 56. – С. 86–92 (проведення експериментальних досліджень та їх узагальнення – 90%).

6. Слободяник Г.Я. Агробиологическая оценка зарубежных сортов и гибридов спаржи в условиях Украины / Материалы конференции «Актуальные проблемы генетики», М.:МСХА. – 2003. – С. 234 – 236.

7. Слободяник Г.Я. Продуктивність спаржі залежно від схем садіння і технології вирощування / Тези доповідей Всеукраїнської конференції молодих вчених до 160-річчя Уманського державного аграрного університету. – Умань. – 2004.

– С. 108–110.