Анотація до роботи:

Бахмат О.М. Агротехнічне і екологічне обґрунтування сортової технології вирощування сої в умовах південної частини Західного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Вінницький державний аграрний університет, Вінниця, 2005 р.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з питань вивчення впливу способів сівби на ріст і розвиток та продуктивність сої, комплексної оцінки врожайності та якості насіння сортів сої при різних способах їх сівби в порівняльних умовах живлення, які створювались за рахунок застосування мінеральних добрив, органічно-мінерального добрива екограну та інокуляції насіння ризоторфіном і вермистимом. Проведена енерго-економічна оцінка ефективності вирощування сої залежно від складових сортової технології її застосування.

Одержаний і узагальнений матеріал дає можливість запровадити у виробництво нові складові сортової технології вирощування сої сортів Київська 27 і Подільська 1 для господарств різної форми власності, що суттєво підвищує продуктивність цієї культури при вирощуванні її в умовах південної частини Західного Лісостепу України.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і практичне значення вирішення важливої наукової проблеми удосконалення технологічного процесу підвищення сортової продуктивності сої залежно від системи удобрення, способів сівби та інокуляції насіння в умовах південної частини Західного Лісостепу України.

1. Фенологічні спостереження і біометричні виміри висоти рослин і висоти прикріплення нижнього бобу засвідчують, що ці показники знаходяться в прямій залежності від сорту та інокуляції насіння. Обробка насіння (ризоторфін + вермистим) перед сівбою збільшувала висоту рослин сої залежно від сорту на 3,4-3,9 см і висоту прикріплення нижнього бобу на 0,8-0,9 см, яка складала залежно від сорту 12,1 см – Чернівецька 8, 13,4 – Іванка, 13,8 – Київська 27 і 15,6 см для сорту Подільська 1.

2. Способи сівби (рядковий (15 см), широкорядний (45 см) та стрічковий (45 + 15 + 15 см)) дали можливість в середньому за роки досліджень сформувати густоту стояння рослин дослідних сортів сої відповідно в межах 950-900, 550-500 і 750-700 тис. на 1 га.

3. На інокуляцію насіння сої краще реагували такі сорти як Подільська 1 і Київська 27. За роки досліджень середня кількість бульбочок на одній рослині по цих сортах складала 35,0-29,7 шт., маса бульбочок – 0,84-0,59 г, тоді як у сортів Іванка і Чернівецька 8 відповідно 27,9-27,6 шт. з масою 0,60-0,49 г.

4. У середньому за роки досліджень максимальна площа асиміляційної поверхні рослин при широкорядному способі сівбі була в період формування бобів 45,1-44,2 тис. м²/га, що на 4,3-4,7 тис. м²/га більше порівняно з ділянками, де висівали неінокульоване насіння. Найвищу чисту продуктивність фотосинтезу (ЧПФ) мали сорти сої Подільська1 і Київська 27 (2,35-2,22 г/м²) при стрічковому способі сівби.

5. Внесення одночасно з сівбою сої повнокомпонентного екологічно чистого органічно-мінерального добрива екограну значно покращує симбіотичну взаємодію бульбочкових бактерій (Rhizobium), покращує процес фотосинтезу, ріст і розвиток рослин, що, в свою чергу, підвищує продуктивність посівів і якісні показники насіння сої. Внесення екограну в дозі 0,2-0,3 т/га забезпечило приріст урожайності на 0,15-0,24 т/га до контролю, незалежно від способу сівби.

6. Найбільш продуктивними в умовах зони є сорти Подільська 1 і Київська 27 при широкорядному способі сівби з міжряддями 45 см та системі удобрення, яка включає інокуляцію насіння (ризоторфін + вермистим), внесення під передпосівну культивацію N₄₅P₃₀K₃₀ і припосівне удобрення 0,3 т/га екограну. Прирости урожайності відповідно при цьому склали 0,33 і 0,19 т/га порівняно з варіантом без інокуляції насіння, що було значно вище відповідних показників НІР₀₅.

7. Виявлено підсилення репродуктивної дії сої сортів Київська 27 і Подільська 1, що пов’язано з комбінацією впливу технічного та біологічного азоту, у вигляді мінеральних добрив, екограну, вермистиму і ризоторфіну, які доповнювали один одного і викликали значний ефект стимуляції генетичної продуктивності цих сортів, а також екологізацію орного шару ґрунту шляхом активізації та зростання біологічної активності ґрунту за рахунок збільшення кількості і маси бульбочок.

8. Ефективна дія системи удобрення сої сорту Подільська 1 встановлена при широкорядному способі сівби з рівнем урожайності 3,17 т/га та при стрічковому способі сівби і внесенні N₄₅P₆₀K₆₀ + 0,3 т/га екограну – 2,99 т/га, при звичайному рядковому способі сівби і на кращих варіантах удобрення вона коливалася в межах 2,78-2,85 т/га.

9. Сумісна обробка насіння ризоторфіном і вермистимом при внесенні N₄₅P₉₀K₉₀, і особливо при стрічковому способі сівби, сприяє підвищенню збору сирого протеїну та жиру. Екогран в припосівне удобрення досліджуваних сортів варто вносити в кількості 0,3 т/га, оскільки подальше збільшення його дози зменшує збір сирого протеїну і жиру з одиниці площі.

10. Енерго-економічна оцінка показала, що вирощування сої інтенсивного сорту Подільська 1 широкорядним способом з міжряддями 45 см сприяло підвищенню коефіцієнта енергетичної ефективності на 0,13, який становив 1,88, а показник рівня рентабельності підвищувався на 26% і складав 182,8% при застосуванні N₄₅P₃₀K₃₀ та екограну в дозі 0,3 т/га. Збільшення дози мінеральних добрив до N₄₅P₉₀K₉₀ і екограну до 0,4 т/га понижувало коефіцієнт енергетичної ефективності і рівень рентабельності вирощування усіх сортів сої у досліді.

Публікації автора:

1. Бабич А.О., Бахмат О.М. Особливості росту і розвитку сої в умовах західного регіону України //Зб. наук. праць ПДАТА “Аграрна наука – селу”. – № 6. – Кам’янець-Подільський, 1998. – С. 8-10.

2. Бабич А.О., Бахмат О.М. Біологічна активність ґрунту в посівах сої залежно від сорту і факторів середовища //Зб. наук. праць ПДАТА. Вип. 7. – Кам’янець-Подільський, 1999. – С. 21-23.

3. Бабич А.О., Бахмат О.М. Екологічні умови і агротехнічне обгрунтування технології вирощування сої в умовах південно-західної частини Лісостепу України //Вісник агроекологічної академії України. – Вип. 1-2. – Житомир. – 1999. – С. 200-205.

4. Бахмат О.М. Агроекологічні умови вирощування і урожайність сої в умовах південно-західної частини Лісостепу України //Агроінком.– Київ. – 1999. – № 10-12. – С. 40-41.

5. Бахмат О.М. Особливості використання вермистиму та “Екограну” в посівах сої південно-західної частини Лісостепу України //Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Екологічні аспекти природних розчинів та мінералів”. – Вісник Полтавського державного с.-г. інституту. – № 6. – Полтава. – 1999. – С. 15-16.

6. Бахмат О.М. Вплив екологічних умов, агротехнічних заходів, мінеральних добрив і екограну на продуктивність зерна сої в умовах середнього Придністровя //Зб. наук. праць ПДАТА. – № 8. – Кам’янець-Подільський. – 2000. – С. 155-158.

7. Бахмат М. І., Бахмат О. М. Розробка технологічних заходів для отримання екологічно чистого зерна сої в умовах західного Лісостепу //Міжвід. темат. наук. зб. інституту кормів УААН. – № 47. – Вінниця. – 2001. – С. 105-106 (автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавтором матеріали і публікація не використовувалися при захисті дисертації).

8. Бахмат О. М. Вплив агротехнічних заходів на продуктивність сої в умовах західного регіону України //Зб. наук. праць ПДАТА. – Вип. 9. – Кам’янець-Подільський. – 2001. – С. 122-125.

9. Бахмат О. М. Формування продуктивності зерна сої залежно від біологічної активності ґрунту в період вегетації //Зб. наук. праць ПДАТА. – Вип. 10. – Кам’янець-Подільський. – 2002 . – С. 266-267.

10. Бахмат О.М., Чинчик О.С. Агротехнічне забезпечення вирощування сої в умовах південно-західної частини Лісостепу України //Міжвід. темат. наук. зб. інституту кормів УААН. – № 51. – Вінниця. – 2003. – С. 103-106 (автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавтором матеріали і публікація не використовувалися при захисті дисертації).

11. Бахмат О.М. Вплив інокуляції насіння на продуктивність зерна сої в умовах південно-західної частини Лісостепу України //Зб. наук. праць ПДАТА. – Вип. 11. – Кам’янець-Подільський. – 2003. – С. 93-96.

12. Бахмат О.М., Гойсюк Ю.В. Урожайність сої при екологічних принципах її вирощування в умовах південної частини Західного Лісостепу України //Зб. наук. праць ПДАТУ. – Вип. 12. – Кам’янець-Подільський. – 2004 . – С. 79-86 (автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавтором матеріали і публікація не використовувалися при захисті дисертації).

13. Бахмат О.М. Особливості формування урожайності сої в умовах південно-західної частини Лісостепу України //Матеріали семінару молодих вчених та спеціалістів “Вчимося господарювати”. – К. – Чабани. – 1999. – С. 181-182.

14. Бахмат О.М. Виготовлення та використання “Екограну” в посівах сої //Тези доповідей 5 міжнародного конгресу “Біоконверсія органічних відходів і охорона навколишнього середовища”. – Івано-Франківськ. – 1999. – С. 74-75.

15. Бахмат О.М. Вплив агроекологічних умов на формування урожайності зерна сої в умовах південно-західної частини Лісостепу України //Тези науково-практичної конференції молодих вчених та спеціалістів “ Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи їх вирішення “. – Дніпропетровськ. – 2000. – С. 94.

16. Бахмат О.Н. Экологически чистая технология возделывания сои в условиях западной Лесостепи Украины //Доклады трудов 4 научной практической конференции с международным участием «Новое в экологии и безопасности жизнедеятельности» . – Санкт-Петербург. – Т. 3. – 1999. – С. 482.

17. Бахмат О.М. Вплив вермистиму на мікробіологічні процеси та формування продуктивності зерна сої //Науково-виробнича конференція “Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання ґрунтових ресурсів” / Інститут агроекології та біотехнології. – К. – 2000. – С. 85-86.

18. Бахмат О.М. Влияние экологических условий на биологический азот и продуктивность сои в условиях юго-западной части Лесостепи Украины / Національний ботанічний сад //Перша Міжнародна наукова конференція молодих дослідників. – К. – 2000. – С. 140-142.

19. Бахмат О.М. Продуктивність зерна сої залежно від використання вермистиму і “екограну” в умовах Поділля //Міжнародна науково-практична конференція: „Проблеми виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції на межі третього тисячоліття”. – Житомир. – 2000. – С. 6-7.

20. Бахмат О.М. Зміна продуктивності різних сортів сої від впливу вермистиму в умовах Поділля //Третя Всеукраїнська наукова конференція „Виробництво, переробка і використання сої на кормові і харчові цілі” . – Вінниця. – 2000. – С. 28-30.

21. Рекомендації по вирощуванню сої в агроформуваннях ринкового типу південно-західного регіону України /Бабич А. О., Бахмат М. І., Гойсюк Ю. В., Бахмат О. М., Чинчик О. С. – Кам’янець-Подільський. – 2001. – 18 с.

22. Бахмат О. М. Зміна кількості бульбочкових бактерій сої під впливом екологічно чистого регулятора росту вермистим //Матеріали конференції молодих вчених, присвяченої 185-річчю Харківського державного аграрного університету. – Харків. – 2001. – С. 114-115.

23. Рекомендації. Соя в агроформуваннях ринкового типу південно-західного регіону України /Гойсюк Ю.В., Бахмат О.М. – Кам’янець-Подільський. – 2003. – 12 с.