Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філософські науки / Філософія освіти


Кузнєцова Інна Володимирівна. Аксіологічні та праксеологічні засади становлення особистості як суб'єкта культурно-освітньої діяльності : Дис... канд. наук: 09.00.10 - 2008.



Анотація до роботи:

Кузнєцова І.В. Аксіологічні та праксеологічні засади становлення особистості як суб’єкта культурно-освітньої діяльності – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.10 – філософія освіти. – Інститут вищої освіти Академії педагогічних наук України, Київ. – 2008 р.

У дисертаційному дослідженні проаналізовано аксіологічні та праксеологічні виміри особистісного становлення суспільно-відповідального суб’єкта культурно-освітньої діяльності. Висвітлюється потреба інформаційного суспільства у провідній ролі соціокультурного процесу як універсальної форми само-усвідомлення суспільства і формуванні ціннісно-орієнтованої особистості.

Виявлено динаміку культурно-етичних підстав у процесі становлення особистості, відповідно до етапів трансформації свідомості: індивід – індивідуальність – особистість.

Розширено антропологічну концепцію культури (аксіологічний вимір) означенням спеціалізованої галузевої концепції культурної діяльності (праксеологічний вимір), процесуальний характер функціонування якої з ретрансляції, інтерпретації та розповсюдження культури узагальнено в єдину метапрофесійну діяльність, означену поняттями – культуртрегерська діяльність та культуртрегер.

Запропоновано сучасну культурно-мистецьку освіту будувати на засадах філософського осмислення співпраці суб’єктів освітнього процесу. Метою концепції є – культуртрегер (бібліотекар, редактор, журналіст, перекладач, екскурсовод тощо), який виконує професійне завдання в контексті існуючого ціннісно-орієнтованого над-завдання, що включає моральнісні засади до його професійної підготовки.

У дисертації наведені теоретичні узагальнення й нове вирішення наукової проблеми. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає підставу сформулювати висновки, що мають теоретичне й практичне значення.

Розгляд наукових праць вітчизняних та зарубіжних дослідників з проблематики культурної діяльності свідчить, що теоретико-методологічний аналіз сутності й особливостей галузевої культурної діяльності не був до цього часу предметом спеціального системного дослідження. Це дає підстави до висновку, що наукова розробка цієї проблеми є недостатньою, тому вона вибрана предметом даного дисертаційного дослідження.

Показано, що ідея процесуального характеру культури як системи, функціонування якої обумовлено взаємодією, взаємопідпорядкуванням, взаємовідповідністю її елементів згідно синергетичної парадигми потребує онтологічно-врівноважувального потенціалу, вичерпаного індустріально-технологічними домінантами розвитку суспільства.

Досліджено аксіологічні параметри культурної діяльності на підставі вивчення новітніх методологічних пропозицій сучасних філософів, педагогів, культурологів, етиків та системного розгляду процесуального характеру функціонування фахової культури, що уможливило узагальнити спеціалізовані види культурної діяльності з трансляції культури за умов інформаційного суспільства в єдину метапрофесійну діяльність, яку означено поняттям культуртрегерська діяльність, а її суб’єкта – поняттям культуртрегер, що етимологічно відповідають особливостям сучасного культурно-мистецького процесу, в якому інформація втрачається і зберігається.

Виокремлено та окреслено структурні ланки трансляції культури: знання і розуміння тексту, декодування та інтерпретація – донесення смислу тексту в актуально сучасних термінах до суб’єкта за комунікативного акту інформування.

Обґрунтовано провідну роль в сучасному культурному процесі діяльності з трансляції культурних текстів в контексті динаміки та складності культурно-інформаційних потоків.

Запропоновано розуміння процесу становлення особистості в динаміці від індивіда через індивідуальність з урахуванням культурно-етичних феноменів.

Показано, що виховання особистості потребує філософського осмислення системи освіти як процесу поєднання репродуктивних та творчих функцій виховання, узгодження індивідуальних та суспільних потреб, що за умов інформаційного суспільства є предметом розгляду філософії освіти.

Визначено роль сучасної філософії культурно-мистецької освіти у цілісній концепції безперервної освіти протягом життя, що відповідає вимогам майбутнього соціального розвитку.

Доведено залежність суспільних наслідків трансляції культури від міри включеності моральнісних засад до професійної підготовки та праксеологічного аспекту діяльності її соціального суб’єкта – культуртрегера.

Запропоновано комунікативну модель фахової освіти культуртрегерів будувати на засадах гуманітарно-громадської, логічної, інформаційної та комунікативної культури спілкування суб’єктів культурно-освітнього процесу.

Публікації автора:

  1. Кузнєцова І.В. Гуманітаризація освіти як фактор розвитку культури України // Художня культура: історія, теорія, практика: Зб. наук. ст. – К.: ІПК ПК, 1997. – С. 241-253.

  2. Кузнєцова І.В. До питання про становлення особистості культуртрегера // Культура України: стан, проблеми, тенденції розвитку: Зб. наук. ст. – К.: ІПК ПК, 1997. – С. 105-109.

  3. Кузнєцова І.В. До питання про процес соціального становлення людини: індивід – індивідуальність – особистість // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Зб. наук. пр. – К.: ДАКККіМ, 1998. – Вип. 1. – С. 97-106.

  4. Кузнєцова І.В. До поняття “культуртрегер” у сучасному суспільному та науковому контексті // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Зб. наук. пр. – К.: ДАКККіМ, 1998. – Вип. 2. – Ч. 2. – С. 86-98.

  5. Кузнєцова І.В. Культуртрегерська діяльність: соціальна значимість та моральнісні засади (на прикладі сучасної суспільної ситуації в Україні // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності: Зб. наук. пр. – К.: вид. Центр. КДЛУ, 1999. – С. 134-141.

  6. Кузнєцова І.В. Багатомовність як проблема сучасного культурного поля // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. – К.: ДАКККіМ, 2001. – № 4. – С. 83-86.

  7. Кузнєцова І.В. Тенденції потенційних перспектив розвитку культури // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Зб. наук. пр. – К.: ДАКККіМ, 2002. – Вип. ІХ. – Ч. 2. – С. 3-15.

  8. Кузнєцова І.В. Інформаційна культура громадянського суспільства в Україні та культуртрегерська діяльність журналістів // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Зб. наук. пр. – К.: ДАКККіМ, 2004. – № 13. – С. 172-187.

  9. Кузнєцова І.В. Трансформації інституцій культурної інфраструктури України в контексті глобального культурного інтеріснування // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв: Наук. журн. – К.: Міленіум, 2006. – № 3. – С. 30-38.