Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Оториноларингологія


Каширін Володимир Олександрович. Активаційна терапія хворих на злоякісні новоутворення фаринго-ларингеальної області з використанням антигомотоксичних препаратів. : Дис... д-ра наук: 14.01.19 - 2009.



Анотація до роботи:

Каширін В.О. Активаційна терапія хворих на злоякісні новоутворення фаринго-ларингеальної області з використанням антигомотоксичних препаратів. – Рукопис. – Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.19 – Оториноларингологія. – Запорізька медична академія післядипломної освіти, Запоріжжя, 2009.

Дисертація присвячена проблемі підвищення ефективності лікування хворих на злоякісні новоутворення фаринго-ларингеальної області шляхом проведення, в комплексі зі спеціальними методами, активаційної терапії (АТ) з використанням антигомотоксичних препаратів (АГТП).

До досліджень були включені 416 хворих на рак гортані (Tз Nо Мо) і 68 хворих на рак гортанної частини глотки (Tз Nо-2 Мо), 157-ми з яких, разом зі спеціальними методами лікування проводилася АТ з використанням АГТП (Cerebrum comp., Coenzyme comp., Echinacea comp. S, Galium, Hepar comp., Lymphomyosot, Psorinoheel, Thyreoidea comp., Traumel S, Ubihinon comp. і 0,018 % адреналіну гідротартрату).

186-ти хворим оцінка динаміки змін в стані системи імунітету виконана за критеріями: Т-клітинний імунітет (CD3+; CD4+; CD8+; CD25+; CD95+; HLA-DR+); натуральні клітини-кілери (NK CD16+; CD56+); трансформуючий фактор росту 1; функціонально-метаболічний статус нейтрофілів і моноцитів (ФІ(н, м) 30 і 120; ФЧ(н, м) 30 і 120, НСТ(сп, ст), активність мієлопероксидази та вмісту катіонних білків); оксидантно – антиоксиданта система (ДК 233; ДК 273; МДА; ШО), визначення активності каталази, церулоплазмину, вмісту вітамінів А і Є); синтез та окислювальне перетворення оксиду азоту (іNOs і NO2); динаміка маркерів ендогенної інтоксикації (МСМ пл; МСМ ер; КП); динаміка розвитку антистресових адаптаційних реакцій.

Ефективність АТ з використанням АГТП у хворих на рак гортані склала 35,8 % при хірургічному і 33,2 % при комбінованому лікуванні, у хворих на рак гортанної частини глотки (комплексне лікування) в 21,4 % випадків, що дозволило підвищити показник 5-річної безрецидивної виживаності хворих на рак гортані (в середньому на 12,6 %) і гортанної частини глотки (на 13,6 %).

В дисертації теоретично обґрунтована та практично вирішена наукова проблема підвищення ефективності лікування хворих на злоякісні новоутворення гортані (Tз Nо Mо) та гортанної частки глотки (Tз Nо-2 Mо), шляхом проведення, у комплексі зі спеціальними методами лікування, активаційної терапії з використанням антигомотоксичних препаратів.

1. В Запорізькій області у період 1991 – 2000 рр. відмічено збільшення захворюваності на злоякісні новоутворення глотки та гортані, яке 2 рази перевищило аналогічний показник 1972 – 1981 рр. При цьому показник 5-річної виживаності хворих на злоякісні новоутворення гортанної частки глотки склав 31,5 %, а продовжений ріст, метастази новоутворення, смертність хворих до року, після встановлення діагнозу, відмічена у 24,2 % випадків (у 1972 – 1981 роках відповідно 33,2 % и 24,4 %). Показник 5-річної виживаності хворих на злоякісні новоутворення гортані склав 53,9 %, а продовжений ріст, метастази новоутворення, смертність хворих до року, після встановлення діагнозу, відмічена у 7,9 % випадків (у 1972 – 1981 роках відповідно 55,2 % и 8,8 %).

2. Використання, за розробленою схемою, антигомотоксичних препаратів, у комплексі зі спеціальними методами та при метафілактиці хворих на рак гортані (Tз Nо Mо) та гортанної частки глотки (Tз Nо-2 Mо) підвищило показник 5-річної без рецидивної виживаності: при хірургічному лікуванні на 13 %; при комбінованому лікуванні на 12,2 %; при комплексному лікуванні на 13,6 %.

3. Проведенням комплексного аналізу встановлено, що у хворих на рокові пухлини гортані та гортанної частки глотки, функціональність системи імунітету в достатній мірі збережена або навіть активована, але з інверсією елементів, що її складають.

4. Пригнічення реактивності, зростання внутрішньо і міжсистемного дисбалансу, характеризує стан системи імунітету хворих на злоякісні пухлини гортанної частки глотки та гортані, безпосередньо після виконання хірургічних втручань, але більшою мірою у період проведення променевої або поліхіміотерапії.

5. Проведення активаційної терапії з використанням антигомотоксичних препаратів сприяє розвитку антистресорних адаптаційних реакцій, але взаємовідношення, що складаються, між ланками системи імунітету та окремими їх складовими, під дією антигомотоксичних препаратів не приводяться до показників норми, а у кожній конкретній ситуації утворюють оптимальні співвідношення для подолання паталогічного процесу або порушень, що їм викликані.

6. Антигомотоксичні препарати, що мають дезінтоксикаційну активність, зменшують побічні ефекти, посилюють та пролонгують дію спеціальних методів лікування.

7. Індекс лф/сн, з достовірністю 71 – 96 %, відображає не тільки характер адаптаційної реакції, що розвивається у організмі, але є і маркером адекватності лікувальних заходів, що проводяться

8. Обґрунтованість призначення антигомотоксичних препаратів (позитивний вплив на показник 5-річної без рецидивної виживаності) склав 35,8 % при хірургічному лікуванні, 33,2 % при комбінованому та 21,4 % при комплексному лікуванні хворих на злоякісні новоутворення гортані та гортанної частки глотки.

9. Отримані результати дозволяють проводити оцінку стану та функціонування досліджених елементів системи імунітету і, тім самим, надають можливість більш ретельно проводити долікувальну підготовку хворих, вносити корективи у лікувальну програму, проводити адекватну терапію у найближчому та віддаленому періодах спостереження за хворими, що дозволяє рекомендувати проведення АТ з використанням АГТП для впровадження у практику ЛОР-клінік та відділень „голова – шия” онкологічних диспансерів.

Практичні рекомендації. Пропонується до впровадження в оториноларингологичних відділеннях та відділеннях «голова-шия» онкологічних диспансерів застосування активаційної терапії з використанням антигомотоксичних препаратів для включення в план хірургічного, комбінованого та комплексного лікування хворих на ракові пухлини фаринго-ларингеальної області.

1. До початку проведення спеціальних методів лікування хворим призначаються препарати Psorinoheel, Lymphomyosot, Galium по 10 крапель 6 разів на день та ін’єкції препаратів (п/ш або в/м) Coenzyme comp. 2,2 ml, Ubihinon comp. 2,2 ml, Hepar comp. 2,2 ml з інтервалом в 3 – 5 днів;

2. Після проведення хірургічних втручань призначаються «керуючі препарати». Починають з щоденних п/ш ін’єкцій 0,018 % адреналину гидротартрату. В перший день, до 9-10-ї ранку, вводили 0,5 ml 0,018 % адреналину гидротартрату. У подальшому підбір дози здійснювали, орієнтуючись на значення показника індексу лф/сн (0,45 – 1,12) – відношення лімфоцитів периферійної крові до сегментоядерних нейтрофілів. Підбір дози здійснюється діленням (помноженням) попередньої дози на 1,2. Після того, як отримано необхідне значення показника індексу лф/сн, доцільно перейти на п/ш ін’єкції Cerebrum comp., починаючи з 2,2 ml 1 раз у 3 – 5 днів, що дозволяє стабілізувати отриману адаптаційну реакцію. При необхідності, послідуючий підбір доз Cerebrum comp. аналогічний, наведеному вище підбору доз для адреналину гидротартрату.

3. У призначені препаратів Traumel S, Coenzyme comp., Ubihinon comp., Hepar comp. необхідно перейти на ін’єкційні форми з п/ш їх введенням за методикою східчастої аутогемотерапії (Lymphomyosot 1,1 ml , Traumel S 1,1 ml та Coenzyme comp. 2,2 ml, Ubihinon comp. 2,2 ml, Hepar comp. 2,2 ml 1 раз у 5 днів).

4. Призначення Echinacea comp. S. проводиться після виконання хірургічних втручань у хворих на рак гортані. У хворих на рак гортанної частки глотки - при завершені поліхіміопроменевої терапії, при наявності чітких характеристик регресу новоутворення.

5. З початком проведення променевої терапії необхідно додати ін’єкції Thyreoidea comp. 2,2 ml 1 раз в 3 – 5 дней.

6. Активаційну терапію з використанням антигомотоксичних препаратів необхідно проводити в продовж всього періоду проведення спеціальних методів лікування і далі, до 6 місяців, з інтервалом введення ін’єкційних препаратів 1 раз у 7 днів. Частота прийому крапельних препаратів (Psorinoheel, Lymphomyosot, Galium): 1 – 2-й місяці – по 10 крапель кожного препарату 6-ть разів на день; 3 – 4-й місяці – по 10 крапель кожного препарату 4 рази на день; 5 – 6-й місяці – по 10 крапель кожного препарату 3 рази на день

Адекватність антигомотоксичної терапії контролюється по значенню показника індексу лф/сн.

7. Повторний курс активаційної терапії з використанням антигомотоксичних препаратів доцільно призначити не пізніше, як через 6 місяців після завершення першого курсу.

Публікації автора:

Окрім цих праць по темі дисертації опубліковано 15 статей у збірниках, матеріалах з’їзду, матеріалах наукових конференцій, додатках до фахового журналу, журналі „Біологічна терапія”.