Анотація до роботи:

Собко О. М. Активізація інноваційної діяльності промислових підприємств (на прикладі машинобудівних підприємств Західного регіону України). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01. – економіка підприємства й організація виробництва. – Тернопільська академія народного господарства, Тернопіль, 2001.

Дисертація присвячена питанням активізації інноваційної діяльності вітчизняних промислових підприємств в умовах ринкової трансформації економіки. З цією метою досліджені поняття інноваційна діяльність, інновація, інноваційний процес, вдосконалена їх класифікація, а також визначений стан і накреслені перспективи розвитку інноваційної діяльності вітчизняних підприємств машинобудування Західного регіону України. Розроблена методика комплексної оцінки інноваційної діяльності та ефективності нововведень і запропоноване використання ряду показників для цієї оцінки. Виявлені чинники активізації інноваційної діяльності підприємств, обґрунтована доцільність взаємодії підприємств різного розміру на етапах інноваційного процесу для зменшення ризиковості інноваційних проектів і скорочення терміну їх розробки й упровадження у виробництво. Отримали подальший розвиток напрямки вдосконалення державної підтримки інноваційної діяльності підприємств, встановлені взаємозв'язки у маркетинговій та інноваційній діяльності підприємств.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми, що виявляється у науково-практичному обгрунтуванні шляхів активізації інноваційної діяльності підприємств, які дають змогу розробити наступні наукові рекомендації і пропозиції.

1. На основі аналізу теорії і практики інноваційної діяльності в роботі визначено, що “інновація” – це результат інноваційної діяльності, відображений у вигляді наукових, технічних, організаційних чи соціально-економічних новинок, що можна отримати на будь-якому етапі інноваційного процесу, а “інноваційний процес” – сукупність різноманітних змін і визначення їх місця та ролі в комплексі чинників підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності підприємств та вирішення соціальних проблем.

2. Класифікація інноваційних процесів, яка передбачає їх поділ на технічні, організаційні і соціально-економічні, дозволяє виявити взаємозв’язки між ними, призначена для використання на мікрорівні (підприємствах) та дасть змогу забезпечити оптимальне співвідношення витрат на фінансування продуктових і технологічних інновацій з точки зору перспективного розвитку.

3. Дослідження стану інноваційної діяльності вітчизняних машинобудівних підприємств Західного регіону України показало відставання його розвитку порівняно з підприємствами країн з розвинутою ринковою економікою. Аналіз основних тенденцій розвитку інноваційної діяльності дає можливість зробити висновок про її згортання, незважаючи на поліпшення економічного становища. На основі кореляційно-регресивного аналізу доведено, що основною причиною згортання інноваційної діяльності машинобудівних підприємств регіону є не лише відсутність фінансових ресурсів, а неефективна з точки зору перспективних цілей методика розподілу даних коштів, що призвело до зменшення обсягів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт. Дана ситуація ускладнюється ще й зменшенням частки витрат на маркетингові дослідження, оскільки вони в умовах ринкової системи господарювання є важливим засобом забезпечення успіху.

4. Комплексну оцінку інноваційної діяльності підприємства та ефективності інноваційних проектів запропоновано здійснювати на основі методики, що базується на використанні таких показників, як коефіцієнт наукомісткості виробництва, коефіцієнти використання власних і придбаних розробок, коефіцієнт співвідношення між власними та придбаними розробками, коефіцієнт оновлення продукції, коефіцієнт оновлення технології, частка конкурентоспроможної продукції.

5. Кореляційний аналіз рівня рентабельності виробництва досліджуваних машинобудівних підприємств дав змогу встановити його залежність від інноваційних процесів. Найсуттєвіший вплив тут мають такі показники, як рівень наукомісткості й оновлення продукції на підприємстві.

6. Для поліпшення державної підтримки інноваційної діяльності підприємств пропонується вдосконалити законодавчо-нормативну базу щодо її регулювання, а саме: ввести диференційовані податкові пільги, які встановлені на базі розробленої класифікації підприємств залежно від їх участі в інноваційному процесі та запровадити прогресивну шкалу оподаткування для венчурних підприємств, що базується на врахуванні часу їх формування і функціонування.

7. Важливе значення для активізації інноваційної діяльності має розвиток мережі венчурних підприємств. Виваженим і найдоцільнішим методом упровадження інновацій є створення при великих підприємствах внутрішніх венчурів, що дає змогу значно зменшити ризик великих підприємств, оскільки вони братимуть до впровадження лише перевірені венчурними підприємствами високоефективні інноваційні проекти.

8. Для належного інформаційного забезпечення інноваційної діяльності рекомендується налагодити роботу регіональних інформаційних центрів, а на рівні господарських одиниць (підприємств) – інноваційно-інформаційних центрів, що дасть можливість використати внутрішні та зовнішні резерви активізації інноваційної діяльності.

9. З метою створення дієвого механізму маркетингового забезпечення інноваційної діяльності пропонується у маркетингових відділах створити групу інноваційного маркетингу, фахівці якої брали б активну участь у генеруванні нових ідей.

Публікації автора:

Публікації у фахових виданнях

1. Харів П. С., Собко О. М. Активізація інноваційної діяльності підприємницьких структур та ефективність виробництва // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – Тернопіль: Економічна думка. – 1999. – № 5. – С. 32 – 37. Особистий внесок автора: проаналізовані літературні джерела з питань організації інноваційної діяльності підприємницьких структур та розроблені напрямки їх активізації (0,5/0,3 д.а. ).

2. Собко О. М. Деякі аспекти інвестування інноваційної діяльності підприємств у перехідний період // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – Тернопіль: Економічна думка. – 1999. – № 6. – С. 48 – 52 (0,5 д.а. ).

3. Собко О. М. Амортизаційна політика та активізація інвестиційної діяльності підприємств // Вісник Технологічного університету Поділля. – Хмельницький. – 1999. – № 5. – С. 27 – 30 ( 0,3 д. а.).

4. Харів П. С., Собко О. М. Аналіз інноваційних процесів в промисловості
   // Наукові записки. – Тернопіль: Економічна думка. – 1999. – С. 87 – 91. Особистий внесок автора: здійснено аналіз інноваційної діяльності промислових підприємств Західного регіону України (0,3/0,2 д.а. ).

5. Собко О. М. Стан та перспективи розвитку інноваційної діяльності в регіоні
   // Науковий вісник " Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України". – Тернопіль: Економічна думка. – 2000. – С. 76 – 81 (0,5 д.а. ).

6. Харів П., Кирич В., Собко О. Аналіз факторів впливу на активність інноваційної діяльності підприємств регіону // Наукові записки. – Тернопіль: Економічна думка. – 2001. – № 9. – С. 222 – 225. Особистий внесок автора: проведено аналіз чинників активізації інноваційних процесів на машинобудівних підприємствах Західного регіону України (0,3/0,2 д. а. ).

7. Собко О. М. Деякі аспекти державної підтримки інноваційної діяльності
   // Науковий вісник “Дослідження соціально-економічних проблем перехідного періоду”. – Чернівці. – 2001. – Випуск 3. – С. 307 – 311 ( 0,25 д. а.).

8. Харів П., Шпак Н., Собко М. Фінансове та інформаційне забезпечення інноваційних процесів в промисловості // Науковий часопис “Економіка: проблеми теорії та практики”. – Дніпропетроськ: Наука і світ. – 2001. – С. 49 – 60. Особистий внесок автора: розроблено пропозиції щодо вдосконалення фінансового та інформаційного забезпечення інноваційної діяльності промислових підприємств (0,7/0,6 д .а. ).

9. Харів П., Собко О. Економічна ефективність інноваційної діяльності та методи її оцінювання в умовах ринку // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – Тернопіль: Економічна думка. – 2001. – Випуск 14. – С. 108 – 113. Особистий внесок автора: розроблено методику комплексної оцінки інноваційної діяльності підприємства ( 0,5 /0,4 д. а. ).

Публікації в інших виданнях

10. Харів П. С., Зятковський І. В., Вашків О. П., Собко О. М. Зношення і амортизація основних виробничих фондів та їх вплив на інноваційні процеси. – Тернопіль, 1999. – 28 с. Особистий внесок автора: доведено вплив прискореної амортизації на інноваційні процеси (1,2 / 0,2 д. а. ).

11. Харів П. С., Яценко Н. М., Бойчик І. М., Вашків О. П., Собко О. М. Нормування науково-дослідних, дослідно-конструкторських і експериментальних робіт. – Тернопіль, 1999. – 32 с. Особистий внесок автора: визначено передумови прискорення інноваційних процесів на підприємстві ( 1,5/ 0,5 д. а. ).

12. Харів П. С., Собко О. М. Деякі питання забезпечення ефективності діяльності підприємницьких структур // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції " Актуальні проблеми розвитку економіки України в перехідний період до ринку". Ч. 1. – Тернопіль: ТАНГ. – 1996. – С. 7 – 8. Особистий внесок автора: на основі вивчення зарубіжного досвіду зроблено висновок про необхідність активізації інноваційної діяльності як основного засобу підвищення ефективності вітчизняного виробництва ( 0,1/0,05 д. а. ).

13. Собко О. М. Взаємодія підприємств різного розміру як інструмент зменшення ризику в інноваційній діяльності / Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції " Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації” // Економічний вісник Національної гірничої академії України. Том 1. – Дніпропетровськ: НГАУ. – 2001. – С. 57 – 59 ( 0,1 д. а. ).

14. Харів П., Шпак Н., Собко О. Аналіз впливу наукоємності на підвищення ефективності виробництва // Наукові записки. – Тернопіль: Економічна думка. – Випуск 10. – Частина 1. – 2001. – С. 55 – 61. Особистий внесок автора: на основі аналізу фактичних даних промислових підприємств доведено вплив інновацій на ефективність виробництва (0,6 /0,5 д. а ).