В умовах розвитку ринкової економіки в Україні підвищилось значення такого виду діяльності, як інвестування. В сучасних умовах господарювання значно розширився інвестиційний ринок, надаючи підприємствам можливість активізувати та диверсифікувати інвестиційну діяльність в промисловості регіонів. Тому зростає потреба у методичному інструментарії, який дозволяє проаналізувати, оцінити доцільність та ефективність здійснення інвестиційної діяльності. Деякою мірою зазначений попит задоволено збільшенням обсягів видання перекладеної літератури, яка висвітлює досвід та рекомендації розвинених країн світу, та розробками вітчизняних вчених. Але ефективне використання закордонних методик ускладнюється через невідповідність сучасних українських та зарубіжних умов розвитку економіки. Тому актуальною залишається проблема розробки та вдосконалення адаптованих до сучасних умов національного ринку теоретичних положень, концептуальних підходів та науково-практичних методів і рекомендацій щодо активізації інвестиційної діяльності підприємств в промисловості регіонів. Вирішенню цієї проблеми й присвячена дисертаційна робота. Проведені дослідження дозволяють авторові сформулювати ряд висновків та пропозицій: 1. Однією з особливостей сучасного етапу розвитку економіки України виступає нова роль регіонів, яка базується на перерозподілі важливих повноважень, зокрема законодавчої діяльності, розширення сфери прав і компетенцій у вирішенні питань соціально-економічного розвитку. З цього приводу автор вважає, що основною метою регіональної інвестиційної політики є забезпечення комплексного соціально-економічного розвитку. Відповідно найбільш важлива задача зазначеного процесу полягає в узгодженні інтересів учасників інвестиційної діяльності на всій території регіону. 2. У дисертації доведено, що головною умовою розвитку ринкових відносин у регіоні на сучасному етапі є оздоровлення та активізація інвестиційної діяльності в Україні та в її регіонах. Тому автор вважає, що виникла необхідність кардинальної перебудови управління інвестиційною діяльністю на всіх рівнях. З цього приводу, в роботі розроблені принципи управління інвестиційною діяльністю, які необхідно застосовувати в умовах становлення ринкових відносин, а саме такі принципи. 3. Автором пропонується деталізувати й розширити етапи розробки інвестиційної стратегії підприємств. Запропонована в роботі схема формування інвестиційної стратегії дозволяє інвесторові поглиблено проаналізувати особливості всіх її етапів і сформувати узгоджену інвестиційну стратегію. Ці розробки є теоретичною основою для поглибленого дослідження таких етапів інвестиційної діяльності, як оцінка інвестиційної привабливості об’єктів інвестування й визначення ефективності реалізації інвестиційних проектів. 4. У роботі запропоновані такі напрями активізації інвестиційної діяльності як формування сприятливого інвестиційного клімату; посилення інвестиційної спрямованості банківської системи, обґрунтування надання кредитів під гарантії уряду; пошук джерел фінансування, активізація інвестиційної активності населення; визначення пріоритетних сфер та активізація інвестування на регіональному рівні; обґрунтування ефективності інвестицій; активізація фондового ринку як фактора інвестування; посилення інвестиційної спрямованості приватизації, надання податкових пільг для стратегічних інвесторів; активізація лізингу; реформування амортизаційної системи та ін. 5. Проведена в роботі оцінка інвестиційної привабливості регіонів України відкриває нові можливості регіональної диверсифікації для ефективної інвестиційної діяльності. На сучасному етапі така оцінка дозволяє: розробляти інвестиційну стратегію компаній і фірм на довгострокову перспективу; погоджувати цю стратегію з потенціалом регіональних споживчих ринків і ринків факторів виробництва; враховувати можливий період реалізації інвестиційних проектів в окремих регіонах з урахуванням рівня розвитку їхньої інвестиційної інфраструктури. В остаточному підсумку це буде сприяти інвестиційній діяльності в Україні. 6. Для вирішення проблем, які виникають у процесі реалізації інвестиційних проектів автором пропонується почати такі заходи з боку держави: спростити процес митного оформлення імпортних вантажів, ввезених для реалізації інвестиційних проектів; спростити процедури і скоротити кількість взаємоузгоджень при здійсненні будівництва або реконструкції об’єктів; спростити звітність та виключити дублювання звітів суб’єктів територій пріоритетного інвестиційного розвитку; проводити сертифікаційні дослідження в одному центрі (наприклад, для АРК у м. Сімферополі). 7. У роботі запропоновано методику оцінки ефективності регіональних інвестиційних проектів та взаємоузгодження основних стадій інвестиційної діяльності. Автор вважає, що доцільно будувати її на основі трьох базових вимог: пріоритетність прямих інвестицій, що пов’язано з високим рівнем зносу основних виробничих фондів і перевищенням підприємствами норм забруднення навколишнього середовища; ефективне використання ресурсів в процесі інвестування, що диктується високим рівнем дефіциту матеріальних і фінансових ресурсів; урахування й зниження ступеня ризику прийняття інвестором раціонального рішення про фінансування проекту, що обумовлено високим ступенем ризику господарської діяльності. 8. У ході аналізу й оцінки оптимальної структури капіталу інвестиційного проекту рекомендуємо дотримуватися наступного: - оцінюється загальна потреба в капіталі поза залежністю від можливих джерел фінансування; - визначається максимально можлива частка власного капіталу в загальній величині ресурсів, спрямованих на фінансування довгострокових інвестицій; - розраховується показник “рентабельність – фінансовий ризик” для усіх варіантів структури інвестованого капіталу; - розраховується швидкість повернення інвестованого капіталу; - в межах між найбільшою часткою власного капіталу і його нульовим рівнем у загальному обсязі фінансових коштів визначається оптимальна комбінація ресурсів, які надходять на фінансування довгострокових інвестицій з різних джерел. 9. Пропонуються наступні основні принципи формування регіональної інвестиційної політики: По-перше, така політика повинна мати цілеспрямований характер, що припускає вибір й обґрунтування конкретних для аналізованого періоду цілей інвестування. По-друге, при формуванні цілей регіональної інвестиційної політики необхідно дотримуватись принципу варіантності, виконання якого означає розробку й оцінку можливих стратегій і тактик інвестування. По-третє, регіональні органи управління в рамках розробки й реалізації інвестиційної політики повинні керуватися принципом результативності. По-четверте, слід враховувати, що інвестиційні процеси вписуються в складну соціально-економічну систему – регіон, і при їхній реалізації можуть мати місце ендогенні, екзогенні, а так само синергетичні ефекти. Тому формувати інвестиційну регіональну політику необхідно керуючись принципом системності. По-п’яте, відповідно до принципу комплексності, необхідно враховувати різнобічні наслідки реалізації інвестиційної політики не тільки в економічній, але й в соціальній, екологічній та інших сферах. Комплексний підхід також поширюється на ряд інших аспектів, таких як часовий аспект, що включає оцінку інвестиційних проектів на протязі всього їхнього життєвого циклу. По-шосте, обов’язковій увазі підлягає “загальноекономічний” або “загальногосподарський” принцип – обмеженості ресурсів. При формуванні й реалізації регіональної інвестиційної політики необхідно виходити з об’єктивної умови обмеженості як відтворюваних, так і не відтворюваних ресурсів і благ. 10. При порівняльній оцінці ефективності використання інвестиційних ресурсів для реалізації різних проектів запропоновано метод визначення оптимального використання інвестиційних ресурсів, який дозволяє кількісно виразити граничну міру економічного ефекту можливих варіантів їхнього використання і вибрати найкращий. Запропоновані науково-практичні методи і рекомендації щодо активізації інвестиційної діяльності в промисловості Кримського регіону можуть бути застосовані в інвестиційній діяльності на рівні регіонів і підприємств. Основні положення, теоретичні і практичні висновки дисертації знайшли своє відображення у наступних наукових працях: Крейдич И.Н. Региональная инвестиционная политика // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 64. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. – С. 44 – 49. Крейдич І.М. Маркетинг як найважливіша складова інвестиційного проекту // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. – 2001. – №416. – С. 177 – 181.
Крейдич І.М. До питання про інвестиційну привабливість регіонів // Економіст. – 2001. – №9. – С. 46 – 48. Крейдич І.М. Аналітичні підходи в обґрунтуванні структури інвестиційного капіталу // Економіка, фінанси, право. – 2002. – №2. – С. 21 – 23. Крейдич І.М. Методологічні підходи до визначення ефективності регіональних інвестиційних проектів і програм // Економіка, фінанси, право. – 2002. – №3. – С.28 – 30. Крейдич І.М. Перспективні напрями та механізми стимулювання інвестицій // Економіка України. – 2002. – №6. – С. 86 – 88. Крейдич И.Н. Маркетинговое планирование при разработке инвестиционного проекта // Тези доповідей III Міжнародної науково-практичної конференції “Маркетинг та логістика в системі менеджменту”. – Львів, 2000. – С. 154 – 156. Крейдич И.Н. Концепция системы по привлечению инвестиций в народно-хозяйственный комплекс Большой Ялты «Ялта-Инвест» // Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції “Шляхи зміцнення фінансово-економічної самостійності регіонів України”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. – С. 121 – 122. Крейдич И.Н. Региональная инвестиционная политика // Тезисы докладов Международной научно-практической конференции «Проблемы и перспективы устойчивого развития туристско-рекреационного комплекса стран Черноморского бассейна. Повестка дня на XXI век». – Сочи-Ялта: РИО СГУТиКД, 2001. – С. 55 – 56. Крейдич І.М. Розробка методичного й організаційного забезпечення аналізу, прогнозу і регулювання ринку інвестицій // Тези доповідей V Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2002”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С. 42 – 43. Крейдич І.М. Методологічні підходи до визначення ефективності регіональних інвестиційних проектів і програм // Тези доповідей III Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Проблеми та перспективи розвитку фінансів, кредиту й бухгалтерського обліку”. – Донецьк, 2002. – С. 174 – 175. Яловий Г.К., Крейдич І.М. Шляхи мобілізації внутрішніх та зовнішніх джерел фінансування розвитку інвестиційної діяльності // Матеріали Х Міжнародної науково-практичної конференції “Управління організацією: регіональні аспекти”. – Київ, 2002. – С. 358.
| 