Анотація до роботи:

Куртяк Ф. Ф. Амфібії рівнинного Закарпаття: стан фауни та аналіз проблемних груп – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.08 – зоологія.– Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, Київ, 2004.

Дисертація являє собою комплексне вивчення стану та тенденцій зміни батрахофауни рівнинного Закарпаття поряд з яким проведено з використанням сучасних генетичних методів, вивчення видового складу земноводних регіону. Результати вказують на те, що протягом останніх 30 років загалом середня чисельність амфібій в регіоні знизилася у 1,92 рази. Особливої уваги та всебічної охорони потребують наступні види: Triturus alpestris, T. montandoni, T. vulgaris, T. cristatus, T. dobrogicus, Rana temporaria, R. dalmatinа, R. lessonae, Bufo bufo. Доведена надзвичайно низька щільність популяцій R. arvalis в регіоні. Встановлений факт гібридизації в природі між видами T. dobrogicus та T. cristatus. Проаналізовано зону парапатрії між кумками (Bombina) в регіоні. Встановлено популяційну структуру комплексу зелених жаб в регіоні. Виявлено, що головним фактором відтворення алодиплоїдних одностатевих популяцій зелених жаб є сезонні циклічні міграції самців одного з батьківських видів, у випадку рівнинного Закарпаття – Rana lessonae. Вивчено морфологічні параметри T. dobrogicus та T. cristatus а також комплексу європейських зелених жаб Rana esculenta complex, розроблено алгоритми ідентифікації видів. Дані рекомендації що до охорони амфібій регіону.

1. Сучасна батрахофауна Закарпаття представлена 6 видами хвостатих та 12 безхвостих амфібій, включаючи гібридну форму R. kl. esculenta. При цьому гостроморда жаба (R. arvalis), вид звичайний у 70–80 рр., на сучасному етапі майже зникла.

2. Рівнинне Закарпаття є територією де проходять гібридизаційні процеси по меншій мірі в трьох видових парах і характер яких неоднозначний. Так, гребенястий (T. cristatus) та дунайський (T. dobrogicus) тритони гібридизують від випадку до випадку, інтрогресивна гібридизація між червоночеревою (B. bombina) та жовточеревою (B. variegata) кумками проходить вільно, хоч і у вузькій гібридній зоні; а озерна R. ridibunda та ставкова R. lessonae жаби гібридизують на всій території рівнинного Закарпаття з утворенням аллодиплоїдних гібридів.

3. Використання окремих промірів тіла та індексів (WI, L.c./L.sv, P.p./L.sv. та D./P.p.) дозволяють надійно (87–98%) ідентифікувати гібридизуючі види тритонів (T. cristatus–T. dobrogicus); у зелених жаб (R. esculenta complex), однозначно ідентифікувати батьківські види та гібридів з високою ступінню достовірності (85–90%) можна використовуючи наступні індекси: Іх, T./C.int, D.p./C.int., L./T.

4. Особливістю популяційної структури зелених жаб в рівнинному Закарпатті є наявність одностатевих гібридних популяцій, доля яких тут більша за 10% і які складаються із диплоїдних гібридних самок. Розмноження в даних популяціях проходить за рахунок імміграції окремих самців ставкових жаб.

5. Численні морфологічні аномалії (фокомелії, полі- і олігодактилії та амелії), що свідчать про масові порушення гомеостазу розвитку, відмічені тільки у гібридної форми R. kl. esculenta та, в окремих випадках, можуть сягати 2/3 особин в популяції.

6. Судячи з літературних даних (Щербань, 1976; Щербак, Щербань, 1980), чисельність земноводних на теренах рівнинного Закарпаття за останні 30 років зменшилася у 1,92 раза, при цьому в найбільшій степені скоротили свою чисельність наступні види: Triturus alpestris, T. montandoni, T. vulgaris, T. cristatus, T. dobrogicus, Rana temporaria, R. dalmatinа, R. lessonae, Bufo bufo.

7. На території рівнинного Закарпаття, що являється зоною систематичних екологічних катастроф, однією із самих вразливих груп хребетних є представники класу амфібій, більше половини видів яких при існуючій тенденції дегенерації природних біотопів знаходяться під загрозою зникнення. Саме тому, важливим заходом по збереженню земноводних на даній території, може бути створення заповідних об’єктів в місцях найбільшого їх видового різноманіття, а саме: в рівнинній частині Берегівського та Виноградівського районів.

Публікації автора:

1. Куртяк Ф. Ф. Уніфікація бальних оцінок та аналіз змін чисельності амфібій на території Закарпатської низовини та передгір'їв // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Біологія. – 2004 – № 15. – С. 115 – 122.

2. Куртяк Ф. Ф. Зміни відношень морфологічних показників в онтогенезі Rana klepton esculenta (Amphibia) // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Біологія. – 2004 a – № 14. – С. 184 – 187.

3. Морозов-Леонов С. Ю., Межжерин С. В., Куртяк Ф. Ф. Генетическая структура однополых гибридных популяций лягушек Rana esculenta complex в равнинном Закарпатье // Цитология и генетика. – 2003. – № 1. – С. 43–47.

4. Морозов-Леонов С. Ю., Межжерин С. В., Куртяк Ф. Ф. О гибридизации гребенчатого (Triturus cristatus) и дунайского (Triturus dobrogicus) тритонов в Закарпатье // Вестник зоологии. – 2003 a. – Том 37 (2). – С. 88–91.

5. Mezhzherin S. V., Morozov-Leonov S. Yu., Nekrasova O. D., Kurtyak F. F. Hybrid populations of the green frogs as basis for reconstruction of the genogeographical landcape of Ukraine// Societas Europaea Herpetologica. 12th Ordinary General Meeting. - Zoological Institute of the Russian Academy of Sciences. - Saint - Petersburg. - 2003. - P. 111.

6. Nekrasova O. D., Kurtyak F. F. Morphological peculiarities of the green frogs Rana esculenta complex in Ukraine// Societas Europaea Herpetologica. 12th Ordinary General Meeting. - Zoological Institute of the Russian Academy of Sciences. - Saint - Petersburg. - 2003. - P. 118.

7. Куртяк Ф. Ф., Крочко Ю. І. Морфологічна характеристика тритона дунайського (Amphibia, Salamandridae, Triturus) з території Притисянської низовини // Науковий вісник Ужгородського національного університету, Серія: Біологія. – 2003. – № 12. – С. 102-106.

8. Куртяк Ф. Ф. Діагностика Triturus cristatus та T. dobrogicus (Amphibia, Salamandridae) з території Закарпаття // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції "Наука і освіта `2004". 10 - 25 лютого 2004 року. – Том 56. Біологічні науки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2004 б. – С. 51 – 52.

9. Куртяк Ф. Ф., Крочко Ю. І. Пристрій для прижиттєвого вимірювання відділів тіла та ходу їх регенерації у дрібних хребетних тварин// Раціоналізаторська пропозиція №372 від 12.12.2000 року. – Ужгородський національний університет