Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. – Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського МОЗ України. – Сімферополь, 2009.
Дисертація присвячена вирішенню завдання визначення кількісних показників внутрішньоорганного артеріального русла серця людини, які можна використовувати як структурні критерії норми. Використовували корозійне препарування, коронарографію, морфометрію, статистичну обробку, математичне моделювання, генетичний алгоритм. Було встановлено, що як структурний критерій норми для проксимальної, «доставляючої» частина русла краще не використовувати абсолютні значення морфометричних показників. З цією метою необхідно орієнтуватися, у якості основного – на величини коефіцієнтів розподілу К і розгалуження h, а також, у якості додаткового – на відносну кількість дихотомій різних типів і груп залежно від статі, вікової групи та виду вінцевої артерії. Для лівої коронарної артерії значення вірогідного інтервалу К – від 0,58 до 0,61 і h – від 1,08 до 1,135. Для правої коронарної артерії – К дорівнює від 0,51 до 0,56 і h – від 0,96 до 1,03 відповідно.
У дисертації сформульовані теоретичне узагальнення й нове вирішення завдання визначення кількісних показників ВАРС людини, які можна використовувати як структурні критерії норми.
1. ВАРС людини має деревоподібну форму та відноситься до лептоареального й магістрального (одноканального) типів будови. Для нього характерний дихотомічний нерівновеликий розподіл артерій. Дихотомії становлять більш, ніж 99 % від загальної кількості розгалужень.
2. ВАРС людини являє собою псевдофрактальну структуру, що включає дві крайні у морфофункціональному сенсі частини. Проксимальні ділянки («доставляюча» частина) побудовані, більшою мірою, у відповідності з наступним принципом: русло повинно забезпечувати максимальну тривалість експозиції крові та стінок судин. Дистальні ділянки («розподіляюча» частина) побудовані, більшою мірою, у відповідності з наступним принципом: русло повинно забезпечувати не тільки мінімальні витрати біологічного матеріалу та мінімальну роботу, необхідну для просування крові, але й забезпечувати кров'ю максимально можливу за площею ділянку серцевої стінки.
3. Дистальні ділянки («розподіляюча» частина) ВАРС людини є більш «оптимальними» у порівнянні з проксимальними ділянками («доставляюча» частина) у контексті запропонованих морфофункціональних принципів оптимальності.
4. Для коронарографії доступною є «доставляюча» частина ВАРС людини. Для цієї частини русла характерна наявність 3-х структурно-різних типів артеріальних дихотомій. Найчастіше зустрічається 1-й тип (91 % від загального числа), при якому величини діаметрів сегментів, що складають дихотомію, не однакові між собою. 2-й тип зустрічається в 5 % випадків. Для нього характерна величина діаметра материнського сегмента, що дорівнює значенню діаметра більшої з дочірніх. 3-й тип, при якому величини діаметрів дочірніх гілок однакові між собою й менші значення діаметра материнського сегмента, зустрічається у 4 % випадків. При цьому залежно від статті та вікової групи їх відносна кількість варіює.
5. Для «доставляючої» частини ВАРС людини характерно наступне: «оптимальних», відповідно до критерію H. B. M. Uylings (1<h1,26), дихотомій виявлено 38 % від загальної кількісті. При цьому, залежно від вікової групи, їхня відносна кількість коливається у межах від 37 % до 40 %. Для таких дихотомій характерні вірогідно більші значення показників dmax і h, а також менше значення g, ніж для «неоптимальних».
6. Як структурний критерій норми ВАРС людини («доставляюча» частина) краще не використовувати абсолютні значення морфометричних показників. З цією метою потрібно орієнтуватися в якості основного – на величини коефіцієнта розподілу К та коефіцієнта розгалуження h (враховуючи при цьому вид вінцевої артерії), а також, у якості додаткового – на відносну кількість дихотомій різних типів і груп залежно від статі, вікової групи та виду вінцевої артерії.
7. Для лівої коронарної артерії в якості основного структурного критерію норми можна використовувати значення вірогідного інтервалу коефіцієнта розподілу К (від 0,58 до 0,61) і вірогідного інтервалу коефіцієнта розгалуження h (від 1,08 до 1,135). Для правої коронарної артерії в якості основного структурного критерію норми можна використовувати значення вірогідного інтервалу коефіцієнта розподілу К (від 0,51 до 0,56) і вірогідного інтервалу коефіцієнта розгалуження h (від 0,96 до 1,03).
Публікації автора:
Дмитриев А. В. Морфометрическая характеристика «оптимальных» и «неоптимальных» дихотомий внутриорганного артериального русла сердца человека / А. В. Дмитриев // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2007. – Т 8, № 4. – С. 521–525.
2. Дмитриев А. В. Рентгенологический критерий нормы интраорганного артериального русла сердца человека / А. В. Дмитриев // Український морфологічний альманах. – 2008. – Т. 6, №1. – С. –73.
3. Дмитриев А. В.Морфометрические особенности дихотомий внутриорганного артеріального русла сердца человека / А. В. Дмитриев // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2008. – Т. 9, № 1. – С. 32–36.
4. Штутин А. А. Анализ возможности использования фактора формы в качестве критерия нормы интраорганного артериального русла сердца человека / А. А. Штутин, А. В. Дмитриев, О. К. Зенин // Вісник невідкладної і відновної медицини. – 2006. – Т. 7, № 4 – С. 546–548. (Здобувачем виконано збір матеріалу, обробку та аналіз одержаних результатів).
5. Штутін О. А. Морфометрична характеристика дихотомій внутриорганного артеріального русла серця людини / О. А. Штутін, А. В. Дмитрієв, О. К. Зенін // Таврический медико–биологический вестник. – 2006. – Т. 9, № 3, ч. 4. – С. 190–193. (Здобувачем особисто було виконано збір матеріалу, морфометрично проаналізовано інтраорганне артеріальне русло людини, сформульовано висновки).
Штутін О. А. Структурний кількісний критерій норми інтраорганного артеріального русла серця людини / О. А. Штутін, А. В. Дмитрієв, О. К. Зенін // Вісник наукових досліджень. – 2006. – № 3. – С. 69–71. (Здобувачем особисто було виконано морфометричне дослідження, збір та аналіз матеріалу, класифікація одержаних даних, статистична обробка результатів).
Дмитриев А. В. Концептуальные модели древовидного артериального русла / А. В. Дмитриев, О. К. Зенин, Ю. В. Довгялло // Вісник невідкладної і відновної медицини. – 2007. – Т. 8, № 2. – С. 297–302. (Здобувачем особисто було виконано обробку матеріалу, проведено аналіз найбільш розповсюджених моделей будови деревоподібних артеріальних русел, сформульовано висновки).
Дмитриев А. В. Морфометрические закономерности внутриорганного артериального русла сердца человека / А. В. Дмитриев // Прикладні аспекти морфології експериментальних і клінічних досліджень: наук. – практ. конф., 29-30 травня 2008: тези допов. – Тернопіль: Уркмедкнига, 2008. – С. 41-43.
