У дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання, що полягає в дослідженні теоретико-історичних засад аналізу державної політики з метою розробки рекомендацій щодо створення організаційних та інституціональних умов упровадження методів аналізу державної політики в процес прийняття управлінських рішень, що сприятиме підвищенню ефективності державного управління в Україні. Результати дослідження підтверджують гіпотезу, на якій воно грунтується, характеризуються науковою новизною та дають можливість зробити певні узагальнюючі висновки, що мають теоретичне й практичне значення. 1. На основі аналізу вітчизняної та зарубіжної наукової літератури встановлено, що всеохопний характер теоретичних досліджень з аналізу державної політики, наявність прикладного аспекту його вивчення в зарубіжній літературі визначають необхідність комплексного розгляду предмету дослідження у вітчизняній літературі з урахуванням національної специфіки, особливостей трансформаційного періоду, нормативно-правової бази тощо. Виходячи зі ступеня розробки проблеми, пріоритетними напрямами досліджень з аналізу державної політики у вітчизняному науковому середовищі пропонується вважати такі: процес вироблення рекомендацій, проблема визначення та вибору альтернатив, роль недержавних дослідних організацій в процесі аналізу державної політики, підготовка аналітиків політики, проблема імплементації державної політики тощо. 2. Уточнення сутності поняття “аналіз державної політики” дозволило визначити та узагальнити спільні та відмінні риси в його трактуванні, на основі чого було розроблено таке визначення: “аналіз державної політики – це інтелектуальна діяльність, здійснювана на замовлення клієнта, основою якої є збирання та аналіз інформації щодо конкретної політичної проблеми, а продуктом є порада або рекомендація щодо прийняття найбільш ефективного рішення з розв’язання певної проблеми”. У такому разі аналіз політики суттєво відрізняється від політичного аналізу, який найчастіше здійснюється академічними науковцями, що мають на меті розуміння політичного процесу. Натомість, аналіз державної політики замовляється і здійснюється власне офіційними урядовцями або незалежними центрами та іншими творчими групами і звичайно спрямований на розв’язання якоїсь практичної проблеми державної політики. Введено у вітчизняний науковий обіг поняття “інтегративний аналіз державної політики”, який є більш всеохопною формою аналізу, що поєднує в собі збирання та обробку інформації як до, так і після політичних дій, у такий спосіб забезпечуючи тривалий моніторинг та оцінку політики протягом усього процесу її вироблення. 3. Дослідження генези становлення аналізу державної політики засвідчило, що кожний етап розвитку суспільної та політичної думки створював передумови для формування рис, характерних для аналізу політики. Історія аналізу державної політики продемонструвала його іманентний зв’язок із загальними політичними процесами, котрі відбуваються у суспільстві, у ході яких окремі групи намагаються вплинути на вироблення політики з метою втілення та захисту корпоративних інтересів. У процесі професіоналізації та інституціоналізації аналізу державної політики відбувається зміна його ролі – від перевірки політичних альтернатив, побудови моделей політики і проведення соціальних експериментів до дослідження політичних проблем і розробки широкого набору потенційних рішень. 4. Установлено, що аналіз політики як науковий напрям має міждисциплінарний характер. В історичному розвиткові простежується прямий та опосередкований вплив методів та інструментарію природничих, суспільних та економічних наук на розвиток методів аналізу державної політики, зокрема філософії, економіки, політології, права, журналістики тощо. Вплив методів різних наук простежується на кожному етапі процесу здійснення аналізу політики від формулювання проблеми до презентації результатів. 5. Виявлено, що аналіз державної політики має глибокі корені свого становлення і в Україні. Однак, на відміну від західних країн, де аналіз державної політики виходив з практики, а передумовою його широкого застосування в урядовій діяльності були демократизація суспільства, формування громадянського суспільства, диференціація влади на законодавчу, виконавчу та судову, становлення правової держави, в Україні цей процес має певні специфічні риси. Зокрема, основні ідеї аналізу політики розроблялися вченими у вигляді теорій та проектів відповідно до вимог свого часу, однак у практичній діяльності вони майже не знаходили свого застосування. 6. Вивчення досвіду використання аналізу державної політики в зарубіжних країнах (Велика Британія, США, Канада) довело, що він може бути дійовим інструментом налагодження ефективної співпраці між різними елементами політичної системи, тому що під час оцінки альтернативних варіантів політики використовуються не лише такі критерії як результативність, ефективність, справедливість, але й критерії політичної доцільності та адміністративної здійсненності. Тому дисертант вважає за доцільне опанування методів та інструментів аналізу політики та розроблення прийнятного механізму їх використання, який би враховував специфіку трансформаційних процесів, що відбуваються в Україні. При цьому основним завданням аналітиків політики є вироблення єдності щодо понятійно-категоріального апарату та застосування новітніх управлінських технологій у процесі вироблення державної політики з метою вдосконалення цього процесу та досягнення якомога більшої ефективності впровадження обраного політичного курсу. 7. Наголошено, що широкому застосуванню методів аналізу політики в українській урядовій практиці перешкоджають слабко розвинуті інститути – неурядові дослідні організації, університетські осередки, що здійснюють дослідження державної політики, недосконалість нормативно-правового забезпечення процесу впровадження аналізу державної політики в діяльність органів влади в Україні, відсутність достатньої кількості фахівців з аналізу політики. Тільки останнім часом процес упровадження інноваційних методів вироблення та здійснення державної політики набуває розвитку. Про це свідчить ухвалення низки нормативно-правових документів, створення у складі владних структур підрозділів, які відповідають за аналіз та оцінку існуючих альтернатив та вибір відповідного рішення, організація незалежних наукових осередків – “мозкових центрів”, розроблення навчальних програм за спеціалізацією “аналіз державної політики”. Для створення інституційних та організаційних умов закріплення аналізу державної політики як самостійного напряму теорії та практики державного управління пропонується: започаткувати в науковому журналі “Актуальні проблеми внутрішньої політики” постійну рубрику “Аналіз державної політики” з метою узгодження понятійно-категоріального апарату аналізу державної політики, його методології та інструментарію, що сприятиме єдиному розумінню сутності аналізу державної політики; включити до функціональних обов’язків працівників аналітичних відділів органів державної влади, місцевого самоврядування здійснення аналізу державної політики; запровадити в Центрі сприяння інституційному розвитку державної служби при Головному управлінні державної служби систему постійно діючих семінарів, метою яких буде підготовка для таких структурних підрозділів спеціалістів з аналізу державної політики; нормативно закріпити можливість залучення до процесу аналізу державної політики неурядових дослідних організацій, незалежних експертів, дослідників, консультантів тощо; активізувати вивчення теоретичних основ аналізу державної політики як однієї з дисциплін освітньої галузі “державне управління” в Україні; розпочати підготовку фахівців з аналізу державної політики з числа урядовців, науковців та незалежних дослідників через аспірантуру, докторантуру тощо; поширити масштаби проведення фундаментальних теоретичних досліджень з проблем вивчення середовища аналізу державної політики, участі недержавних організацій у виробленні державної політики та прикладних досліджень з розробки механізмів упровадження аналізу державної політики в практичну діяльність на різних рівнях влади. Послідовне здійснення цих спеціальних заходів буде сприяти створенню організаційних та інституціональних умов для впровадження новітніх методів та інструментів вироблення державної політики, одним із яких є аналіз державної політики. Упровадження методів аналізу державної політики в практичну діяльність органів влади в Україні сприятиме підвищенню ефективності державної політики в умовах реформ, що відбуваються на сучасному етапі в нашій країні. | 