Анотація до роботи:

Зеніна Т.І. Аналіз ефективності та безпеки комбінованої базисної терапії ревматоїдного артриту метотрексатом у поєднанні з преднізолоном та гідроксихлорохіном.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидатата медичних наук за спеціальністю 14.01.12. - ревматологія - Інститут кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска АМН України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена проблемі комбінованої базисної терапії РА. Доведено, що поєднане використання субоптимальної дози метотрексата (7,5мг/тижд.), низької дози преднізолону (10,0мг/добу) та мінімальної дози гідроксихлорохіну (200мг/добу) протягом 24 місяців для гальмування імунопатологічного процесу при суглобовій формі РА, в тому числі в пізній стадії розвитку, з прогностично несприятливим перебігом (активністю запального процесу ІІ-ІІІ-го ступеня, ІІ-ІІІ рентгенологічною стадією, порушенням функціональної здатності суглобів ІІ-ІІІ-го ступеня не залежно від різновиду серологічного варіанту та характеру прогресування) є доцільним.

Дослідженням з’ясовано, що комбінована базисна терапія мінімально ефективними дозами метотрексата, преднізолону та гідроксихлорохіну дозволяє досягти підвищення ефективності (75,4% за критеріями АСR-20) та зростання безпеки лікування (частота побічних проявів не перевищує 10%) порівняно з монотерапією метотрексатом (63,2% і 25,3%, відповідно) і супроводжується прискоренням розвитку клінічного покращання, збільшенням частки хворих, що досягли стійкої клінічної ремісії (38,8% проти 11,5%) та зниженням потреби в нестероїдних протизапальних препаратах (в 2 рази).

В роботі обгрунтований дозовий режим складових комбінованої базисної терапії, що полягає в застосуванні метотрексата у стартовій дозі протягом 12 місяців з подальшим зниженням дози до 5,0 мг в 2 тижні на наступному році лікування, а преднізолону, відповідно, 6 місяців зі стандартним зниженням дози до повної відміни протягом другого півріччя терапії. Дозування гідроксихлорохіну стабільне упродовж 24 місяців – 200мг/добу.

Досягнення прийнятної безпечності рекомендованого варіанту комбінованого базисного лікування можливе за умов ретельного моніторингу очікуваних ускладнень застосованих препаратів (остеопороз, гастроентеропатії, токсичне ураження печінки, пригнічення кровотворення) та паралельного призначення протективної терапії згідно уніфікованих стандартів.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення результатів дослідження і досягнуто нове вирішення наукової задачі ревматології, а саме шляхом лонгітудінального моніторинга та кореляційного аналізу показників клінічної симптоматики РА з урахуванням можливих побічних проявів обраних базисних засобів, доведена доцільність застосування комбінованої базисної терапії метотрексатом у поєднанні з преднізолоном та гідроксихлорохіном в мінімально ефективних дозах у хворих на суглобову форму РА з прогностично несприятливим перебігом з використанням лікувальної стратегії “step-down”. Визначена висока ефективність та прийнятна безпека такого варіанту лікування, а також суттєва перевага над стандартною монотерапією метотрексатом.

1.Базисна терапія комбінацією субоптимальної дози метотрексата (7,5мг/тижд.), низької дози преднізолону (10,0 мг/добу) та мінімальної дози гідроксихлорохіну (200мг/добу) є доцільною при суглобовій формі РА, в тому числі в пізній стадії, з прогностично несприятливим перебігом (активністю запального процесу ІІ-Ш-го тупеня, ІІ-ІІІ-ю рентгенологічною стадією, порушенням функціональної здатності суглобів ІІ-ІІІ ступеня) незалежно від характеру прогресування та серологічного варіанту і зумовлює протягом двадцяти чотирьох місяців лікування терапевтичний ефект на рівні 75,4% (за критеріями АСR20), забезпечує більш повну редукцію (р<0,01) ознак активності запального процесу (досягнення стійкої клініко-лабораторної ремісії в 38,8%), підвищення (р<0,05) безпеки (частота ускладнень не перевищує 10%), а також прискорення розвитку клінічного покращання та зменшення потреби в нестероїдних протизапальних засобах вдвічі (р<0,01) порівняно зі стандартною монотерапією метотрексатом.

2.Застосування метотрексата в середній терапевтичній дозі (10,0мг/тижд.) протягом двадцяти чотирьох місяців терапії дозволяє досягти клінічного ефекту за критеріями ACR20 у 63,2% пролікованих хворих, із розвитком клініко-лабораторної ремісії в 11,5%. У 25,3% випадків стандартна монотерапія метотрексатом пов’язана з виникненням побічних реакцій, що в 15,4% вимагають відміни препарату. 36,8% пацієнтів виявилися не чутливими до монотерапії метотрексатом, що і обумовлює пошук комбінованого застосування базисних засобів.

3.Забезпечення прийнятної ефективності та мінімізації ускладнень досліджуваного варіанту комбінованої базисної терапії метотрексатом у поєднанні з преднізолоном та гідроксихлорохіном можливе при використанні стартової дози преднізолону в межах шести місяців з подальшим зниженням її до повної відміни по закінченні першого року лікування, переходу до підтримуючих доз метотрексата у вказаний термін, на тлі стабільного протягом двох років дозування гідроксихлорохіну.

4.Призначення низьких доз преднізолону (10мг/добу) в якості “міст-терапії” поєднано з метотрексатом в середній терапевтичній дозі (10мг/тижд.) підвищує ефективність базисної терапії (за критеріями АСR20 до 72,2%), прискорює розвиток клінічного покращання, сприяє зменшенню гематологічних токсичних проявів метотрексата, активності маркерів печінкового цитолізу, частоти виникнення алергійних реакцій.

5.Додання до терапії метотрексатом в субоптимальній дозі (7,5мг/тижд.) гідроксихлорохіну в дозі 200 мг/доб. протягом двох років підвищує його ефективність (за ACR20 до 68,5%), не супроводжується зростанням токсичності лікування, зменшує ризик виникнення вторинної нечутливості до метотрексата.

Публікації автора:

1.Зенина Т.И. Оценка эффективности комбинированной базисной терапии в лечении ревматоидного артрита по данным годичного мониторинга // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика.- 2003р.- вип.12, кн. 3.- С. 309-316.

2.Зенина Т.И. Метотрексат в терапии ревматоидного артрита по данным двухлетнего мониторинга // Ліки України.- 2004.- №9.- С.125-128.

3.Зеніна Т.І. Аналіз ефективності та безпечності комбінованої базисної терапії метотрексатом у поєднанні з преднізолоном та гідроксихлорохіном // Український ревматологічний журнал.- 2004.- №2.-С.134-137.

4.Ильяш М.Г., Зенина Т.И. Преимущества комбинированной базисной терапии ревматоидного артрита // Сімейна медицина.- 2004.- №8.- С.7-9. (Здобувачем самостійно проведено огляд літературних джерел, здійснено обстеження та курацію хворих, оцінку одержаних результатів, формулювання висновків; підготовка до друку здійснена разом із співавтором).

5. Ильяш М.Г., Зенина Т.И. Преимущества комбинированной базисной терапии ревматоидного артрита с краткосрочным использованием низких доз глюкокортикоидов // Матеріали об’єднаного Пленуму ревматологів і ортопедів-травматологів України “Консенсус з питань термінології, номенклатури, класифікації, програм і стандартів лікування хвороб суглобів” (Київ, 22-24 жовтня, 2003 р.). Українськийревматологічнийжурнал. - 3(17). - 2004. - Додаток. -С.21 (Здобувачем особисто проведено клінічне обстеження та лікування хворих, аналіз і узагальнення результатів, формулювання висновків; підготовка до друку здійснена разом із співавтором).

6. Зенина Т.И. Метотрексат в терапии ревматоидного артрита // Матеріали Пленуму правління Асоціації ревматологів України “Стан хрящової та кісткової тканини при ревматичних захворюваннях: можливості профілактики та лікування” (Київ, 30 листопада - 1 грудня, 2004р.). Український ревматрологічний журнал.- 3(17).-2004.-Додаток.- С.27.