У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та одержано нові наукові результати, що виявляється у розкритті сутності та завдань аналізу фінансово-господарської діяльності медичних установ у сучасних умовах господарювання; опрацюванні напрямів подальшого розвитку фактору соціальної задоволеності населення якістю медичних послуг. Проведене дисертаційне дослідження дозволило зробити низку висновків теоретико-методологічного й науково-практичного характеру. 1. Як показує вивчення історичних етапів розвитку соціальної медицини метою ефективної організації системи охорони здоров'я мають стати розробка, наукове обґрунтування й поєднання соціальних, медичних і економічних заходів щодо забезпечення оптимального рівня здоров'я населення і його активного довголіття. Зростання витрат на охорону здоров’я майже в усіх країнах світу пов’язано перш за все зі збільшенням потреб у медичному обслуговуванні та підвищенні вимог до неї. У зв’язку з цим проблеми забезпеченості медичних установ виробничими ресурсами та ефективності їх витрачання потребують глибоких аналітичних досліджень. 2. Напрямами аналітичного дослідження, сформованими відповідно до спрямування адміністративних і функціональних реформ у сфері охорони здоров’я, є такі: аналіз динаміки державних асигнувань; виявлення резервів підвищення ефективності їх використання; пошук джерел позабюджетного фінансування охорони здоров’я; аналіз індивідуальних параметрів програм надання медичних послуг; пошук шляхів покращення якості медичного обслуговування, аналіз забезпеченості медичних закладів необхідними ліками та медобладнанням, аналіз обсягів та структури державних видатків на охорону здоров’я. 3. Раціональна реструктуризація існуючої мережі закладів охорони здоров’я потребує прогнозування чисельності медичного персоналу відповідно до обсягів запланованої роботи й потреб населення в медичній допомозі. Це вимагає постійного вивчення кількісного складу хворих у розрізі існуючих груп та обсягів діяльності медичного персоналу. Економічний аналіз дозволить органам та закладам управління охороною здоров’я визначити об’єктивну потребу в медичному персоналі з урахуванням стану здоров’я населення і встановити оптимальні обсяги та якість медичних послуг. 4. Інформаційне забезпечення аналізу діяльності медичних установ потребує дотримання відповідних вимог, а саме: аналіз поточного періоду ґрунтується на даних кошторису доходів і витрат; джерелом оперативного аналізу касових та фактичних видатків є дані бухгалтерського обліку й одноразових спостережень; попередній аналіз спирається на облікову й звітну інформацію за попередній період та матеріали спеціальних обстежень обсягів надання та якості лікарняних послуг. Аналіз діяльності медичної установи слід проводити в кілька етапів: - аналіз джерел фінансування лікувально-профілактичних закладів; систематизація показників активу і пасиву балансу медичної установи; аналіз результатів використання кошторису доходів і витрат закладів охорони здоров’я. 5. Аналіз джерел фінансування медичної установи проводиться з використанням методів структурного, тимчасового і порівняльного аналізу у розрізі муніципальних утворень і окремих медичних установ. Методика аналізу ґрунтується на трьох основних показниках процесу надання лікарняних послуг: показник середнього терміну перебування пацієнта на стаціонарному лікуванні; індекс зайнятості ліжка; індекс обороту ліжка. 6. В аналітичну модель управління госпіталізацією населення необхідно включати й розраховувати вплив таких факторів: склад госпіталізованих хворих, важкість їх, захворювань, терміни госпіталізації, кваліфікаційний склад медичного персоналу та його рух, забезпечення населення лікувальними ліжками та медикаментами, рівень і якість діагностики захворювань. 7. Вивчення зарубіжного досвіду провідних країн, які досягли високого рівня медичного обслуговування, доводить, що кількість кваліфікованого обслуговуючого персоналу має бути значно більшою, ніж кількість лікарів. Пропонується в процесі аналізу структури медичних кадрів обов’язково розраховувати показник питомої ваги чисельності обслуговуючого персоналу медичних установ та вивчати його динаміку. 8. Комплексний аналіз результатів діяльності медичних установ передбачає врахування впливу двох основних факторів: кількості ліжко-днів, який характеризує лікувальну функцію лікарні з урахуванням часу функціонування мережі, та кількості осіб, які пройшли лікування, що відображає обсяг медичного обслуговування населення. 9. У процесі аналізу фактичних видатків одним з основних об’єктів аналізу ефективності вироблення медичної послуги є накладні витрати на 1 годину робочого часу лабораторії та витрати на 1 ліжко-день закладу лікувальної мережі без обліку лікування й обстеження. Запропонована дисертантом методика аналізу накладних витрат на одиницю вироблення медичної послуги, що опирається на метод ступінчатого віднесення витрат на 1 ліжко-день і на 1 годину лабораторного часу. Такий метод розподілу накладних витрат дає можливість найточніше обчислити собівартість медичних послуг. 10. Прийняття управлінських рішень у сфері охорони здоров’я повинно опиратися на чітку цільову установку, що враховує тривалість періоду обстеження та лікування хворих, а також наявність певних ресурсів медичних установ, які слід зазначити відповідно до сформульованого напряму діяльності, плану розвитку, програм фінансування. | 