Єськова Оксана Віталіївна. Анатомо-морфологічні і генетичні особливості гетероспермії кукурудзи і їх використання у селекції і насінництві : дис... канд. с.-г. наук: 06.01.14 / Кримський держ. агротехнологічний ун-т. - Сімф., 2005.
Анотація до роботи:
Єськова О.В. Анатомо-морфологічні і генетичні особливості гетероспермії кукурудзи і їх використання в селекції і насінництві. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.14. – насінництво. - Кримський державний агротехнологічний університет. Сімферополь – 2005 р.
Дисертація присвячена вивченню біологічних властивостей насіння трилінійного гібрида кукурудзи Дніпровський 310 МВ і його батьківських форм (простий гібрид Дніпровський 25 М х лінія ДС-103 МВ) у залежності від маси, лінійних розмірів, форми зернівки, типів зародків з різним їхнім розташуванням до осі ендосперму.
Кожному гібриду та сорту властива певна форма зернівки. Кращим є насіння, форма якого наближається до середньої, оптимальної для даного гібрида форми. З метою визначення ступеня деформування насіння використовується параметр «індекс деформування» (Id). Поділ насіння гібрида Дніпровський 310 МВ на фракції у діапазоні Id від 0,005 до 0,37 показав, що для посіву необхідно відбирати насіння 1, 2 і 3 фракції, індекс деформування якого склав менше 0,20. У вихідному зразку такого насіння міститься близько 60 %.
У всіх генетичних форм кукурудзи (гібриди, лінії) найвищими урожайними властивостями володіє насіння з центральним (S-форма) і правобічним (D-форма) розташуванням зародків.
При вивченні успадкування ознаки «просторова орієнтація зародка» відносно осі ендосперму було встановлено, що число зерен у качані з різним розташуванням зародка контролюється генами, що виявляють ефект наддомінування.
На основі лабораторних і польових досліджень, проведених нами з різними генетичними формами кукурудзи - трилінійним гібридом кукурудзи Дніпровський 310 МВ і його батьками - простим гібридом Дніпровський 25 М х чистою самозапиленою лінією ДС-103 МВ, можна зробити наступні висновки:
1. Нами підтверджені наявні в літературі дані про відсутність якої-небудь залежності інтенсивності росту паростків від маси, лінійних розмірів і форми зернівки у подвійного і потрійного міжлінійних гібридів кукурудзи. Коефіцієнти кореляції при цьому коливаються від 0,115 до 0,235. У чистої самозапиленої лінії такий зв'язок дещо вище: з лінійними розмірами і масою зернівки коефіцієнти кореляції коливаються від 0,203 до 0,284, а з формою насіння відзначений середній рівень позитивної кореляції (0,314).
2. Насіннєва продуктивність рослин як у гібрида Дніпровський 310 МВ, так і в його батьківських форм у незначній мірі залежить від ширини (R = 0,233 - 0,393) і від товщини зернівки (R = від 0,304 до 0,404). З довжиною і масою зернівки продуктивність рослин у потомстві не корелює.
3. На насіннєву продуктивність рослин у потомстві у трилінійного гібриду кукурудзи Дніпровський 310 МВ, у простого гібриду Дніпровський 25 М і у чистої самозапиленої лінії ДС-103 МВ значний вплив робить форма насіння. Найбільш високий урожай у потомстві забезпечує насіння, форма якого наближається до оптимальної з індексом деформування від 0,05 до 0,20. У вихідному зразку такого насіння міститься більш 60 %.
4. Приведений вище аналіз результатів наших досліджень указує на те, що як у гібридів, так і у самозапиленої лінії найбільш об'єктивним тестером урожайних властивостей насіння є форма зернівки.
5. Між масою і формою зернівки, з одного боку, і масою зародків – з іншого, чіткої залежності не виявлено. У насіння з оптимальною формою маса 100 зародків складає: у простого гібрида кукурудзи Дніпровський 25 М – 3,31 г, у самозапиленої лінії ДС – 103 МВ – 2,83 г і у трилінійні гібриди першого покоління Дніпровський 310 МВ – 3,29 г. Отже, маса зародків у гібридів кукурудзи є наслідком прояву гетерозису.
Відзначено тенденцію позитивної кореляції між масою зародків і довжиною зернівки.
6. Просторове розташування зародків відносно ендосперму значно впливає на їхню масу і відсотковий вміст у масі зернівки.
Найвища маса зародків знайдена у насіння з центральним їхнім розташуванням (S-форма) і правобічним (D-форма). При найбільшій масі самих зернівок у Lat – форми маса їхніх зародків виявилася самою низькою. Маса зародків S-форми в середньому за три роки склала у гібрида Дніпровський 310 МВ – 3,67 г, у простого гібрида Дніпровський 25 М – 2,87 г і самозапиленої лінії ДС-103 МВ – 2,59 г. Це ще раз підтверджує ефект гетерозису у формуванні зародка в насіння кукурудзи.
7. Найвища продуктивність рослин кукурудзи забезпечується при посіві насіння з S- і D-формою зародків. У першому поколінні вона склала відповідно: у трилінійного гібрида кукурудзи Дніпровський 310 МВ - 169 і 182 г, простого гібрида Дніпровський 25 М – 150 і 167 г, самозапиленої лінії ДС – 103 МВ – 88 і 89 г. Насіння з L- і Lat-формою зародків показали більш низьку продуктивність рослин у потомстві – відповідно: 148 і 86 г; 151 і 66 г; 72 і 45 г.
8. Нами встановлено, що перевага насіння з S- і D-формами зародків за продуктивністю рослин зберігається протягом трьох поколінь. Це вказує на генетичну константність даної ознаки і можливість його використання при оцінці вихідного матеріалу і гібридів у селекційному процесі кукурудзи.
9. Посів насінням з оптимальною формою зернівки забезпечує високу економічну ефективність вирощування кукурудзи. Чистий дохід при посіві насіння з індексом деформування 0,05 – 0,15 у гібрида Дніпровський 310 МВ склав у середньому за три роки 6049 – 5161 грн/га в порівнянні з 4746 грн/га на контролі.
Публікації автора:
Єськова О.В. Вплив форми та маси зернівки на репродуктивні властивості насіння гібриду кукурудзи Дніпровський 172 МВ // Актуальні проблеми ефективного використання земель. – Зб. наук. праць ін-ту землеробства південного регіону УААН. – Херсон, 2002. – № 3 – С.140-144.
Єськова О.В. Продуктивні властивості насіння кукурудзи з різним розташуванням зародка // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні (5 - 6 березня 2002 р.) – Дніпропетровськ, 2002. – С.57-58.
Еськова О.В., Макрушина Е.М. Анатомо-морфологическая структура зародышей как тестер биологических свойств семян // Науч. труды – Сельскохозяйственные науки – Симферополь, 2002. – Вып.72.- С. 38 - 44. (здобувачу належить проведення польових і лабораторних дослідів, аналіз та обґрунтування результатів, підготовка матеріалів до друку, оформлення).
Макрушин Н.М., Еськова О.В. Характер наследования признака “пространственная ориентация зародышей” у гибрида Днепровский 310МВ // Рослинництво, селекція і насінництво, овочівництво. - Зб. наук. праць Вісник ХНАУ – Харків: ХНАУ, 2002. – С. 55-61. (здобувачу належить проведення польових і лабораторних дослідів, аналіз та обґрунтування результатів, підготовка матеріалів до друку, оформлення).
Макрушин Н.М., Макрушина Е.М., Еськова О.В. Продуктивность растений кукурузы в зависимости от расположения зародышей высеваемых семян // Науч. труды – Сельскохозяйственные науки – Симферополь, 2002. – Вып.78.- С. 12-15. (здобувачу належить проведення польових і лабораторних дослідів, аналіз та обґрунтування результатів, підготовка матеріалів до друку, оформлення).
Макрушина Е.М., Еськова О.В., Балджи Д.Г. Продуктивность растений кукурузы в зависимости от массы и формы высеваемых семян // Науч. труды Уманской с.-х. академии. – Умань, 2002. – С. 90-97. (здобувачу належить проведення польових і лабораторних дослідів, аналіз та обґрунтування результатів, підготовка матеріалів до друку, оформлення).
Макрушина Е.М., Еськова О.В. Эмбриональные аспекты матрикальной гетероспермии кукурузы // Науч. труды – Сельскохозяйственные науки – Симферополь, 2003. – Вып.81.- С. 61-65. (здобувачу належить проведення лабораторних дослідів, аналіз та обґрунтування результатів, підготовка матеріалів до друку, оформлення).
8. Макрушина Е.М., Еськова О.В. Энантиоморфная гетероспермия кукурузы и её связь с биологическими свойствами семян // Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений – Сб. тезисов межд. конф. молод. ученых (2-7 июля, 2001). – Харьков, 2001. – С. 217-218. (здобувачу належить проведення польових дослідів, аналіз та обґрунтування результатів, підготовка матеріалів до друку, оформлення).
