Анотація до роботи:

Гунько І.П. Анемія у хворих на ревматоїдний артрит: зв’язок з мікронутрієнтною недостатністю, важкістю захворювання та ефективністю фармакотерапії (клініко-експериментальне дослідження).- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.12 – ревматологія. Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню анемії у хворих на РА, її зв’язку з перебігом захворювання, мікронутрієнтною недостатністю та ефективністю лікування. В роботі встановлено, що анемічний синдром у хворих на РА є маркером важкості захворювання і предиктором резистентності до лікування, особливо це стосується анемії хронічного захворювання. Показано, що традиційна терапія з використанням в ролі базисного засобу метотрексату в середніх терапевтичних дозах (7,5 – 10 мг/тиждень) поглиблює анемічний синдром, надаючи йому рис фолієво-дефіцитної анемії. Виявлено спроможність метотрексату поглиблювати вітамінну недостатність, особливо стосовно вітамінів В₆, В₉ та В₁₂. В експерименті показано, що застосування разом з метотрексатом фолієвої кислоти в співставлених дозах дещо послабляє його фармакологічний ефект. У хворих на РА включення до комплексу лікування полівітамінно-мінерального комплексу запобігає девітамінізуючому впливу фармакотерапії і підвищує ефективність лікування хворих на РА.

У дисертації узагальнено теоретичні та практичні аспекти ролі вітамінного статусу, запалення та фармакотерапії в формуванні анемічного синдрому у хворих на РА, експериментально і клінічно обґрунтовано використання лабораторно-діагностичного комплексу для діагностики АХЗ та ЗДА і застосування для їх корекції препаратів з підвищеним вмістом вітамінів, причетних до гемопоезу та метаболізму гомоцистеїну.

1. Хронічний автоімунний запальний процес при ад’ювантному артриті у щурів викликає прогресуючий і залежний від активності запального процесу анемічний синдром, який за своїми параметрами відповідає анемії хронічного захворювання і поєднується з формуванням мікронутрієнтної недостатності. Вміст гемоглобіну в крові, середній вміст гемоглобіну в еритроциті та вміст заліза в сироватці корелюють з показниками рівня ретинолу (r=0,39, 0,33, 0,40), токоферолу (r=0,40, 0,34, 0,47), рибофлавіну (r=0,41, 0,31, 0,40), та піридоксину (r=0,40, 0,39, 0,48) і, в меншій мірі, з дефіцитом тіаміну, аскорбінової кислоти та селену.

2. Фармакотерапія ад’ювантного артриту метотрексатом та диклофенаком натрію викликає поглиблення дефіциту жиро- та водорозчинних вітамінів і прогресування анемічного синдрому. Додаткове призначення полівітамінного комплексу дозволяє відновити вітамінний статус, послабити анемізуючий вплив захворювання та традиційної терапії і підвищити протизапальний та знеболюючий ефект фармакотерапії.

3. У хворих на РА в 47% випадків формується анемічний синдром з переважанням анемії легкого (64%) та середнього (27%) ступеня важкості. Серед хворих з анемією при РА 58% складають хворі з анемією хронічного захворювання і 33% хворі з залізодефіцитною анемією. В 9% випадків тип анемії встановити не вдалось. Анемія при РА є маркером важкості перебігу захворювання.

4. Показники важкості анемічного синдрому (кількість еритроцитів, вміст гемоглобіну) у хворих на РА корелюють з клінічними і лабораторними ознаками активності запального процесу (ШАХ, вмістом в крові ІЛ-6, ТНФ-альфа, СРБ), Тісніша кореляція встановлена для хворих з анемією хронічного захворювання і менш тісна – для пацієнтів з залізодефіцитною анемією, у яких захворювання більше асоціювалось з глибоким дефіцитом вітамінів В₆ та В₁₂.

5. Традиційна терапія хворих на РА з використанням в ролі базисного засобу МТХ в дозі 7,5-10 мг/тиждень поглиблює прояви анемії, надаючи їй рис макроцитарної. Це супроводжується ознаками дефіциту ФК, вітамінів В₆ та В₁₂ – зростанням рівня гомоцистеїну в крові в 1,5 рази, екскреції ММК з сечею в 1,3 рази та величини ПАЛФ-ефекту в 1,4 рази. Амінохінолінові препарати не справляють істотного впливу на показники червоної крові.

6. Анемія при РА, незалежно від її походження, є маркером важкості захворювання та предиктором резистентності до лікування. Швидкість нормалізації клінічних проявів РА та показників активності запального процесу у хворих на РА з анемією під впливом лікування відбувається значно повільніше в порівнянні з такою у хворих без анемії.

7. Включення до комплексу лікування хворих на РА ПВК з підвищеним вмістом фолієвої кислоти (1,5 мг) дозволяє зменшити девітамінізуючий вплив запального процесу та фармакотерапії, підвищити її ефективність та безпеку.

Публікації автора:

1. Гунько І.П. Анемічний синдром у хворих на ревматоїдний артрит, його особливості та зв’язок із тяжкістю захворювання// Укр. ревматол. журн.- 2003.- №2(12).- С. 60-63.

2. Гунько І.П. Роль анемічного синдрому в розвитку резистентності до фармакотерапії хворих на ревматоїдний артрит// Медичні перспективи.- 2003.- Т.8, №2.- С.48-52.

3. Гунько І.П. Фолієва кислота та комплекс вітамінів А, Е, В₁, В₂, В₆, В₉ і селену як засоби корекції токсичних ефектів метотрексату та диклофенаку натрію// Современные вопросы токсикологии.- 2003.- №1.- С. 73-76.

4. Гунько І.П. Анемічний синдром у щурів з ад’ювантним артритом. Зв’язок з важкістю зі статусом вітамінів та селену, фармакотерапією диклофенаком натрію та метотрексатом// Медична хімія.- 2003.- Т.5, №2.- С. 40-44.

5. Гунько І.П. Вплив запального процесу та фармакотерапії диклофенаком натрію і метотрексатом на вітамінний гомеостаз у щурів з ад’ювантним артритом// Вісник Вінницького державного медичного університету.- 2003.- №1.- С. 7-11.

6. Станіславчук М.А., Гунько І.П., Пентюк О.О. Вплив протизапальної терапії на вміст ретинолу та токоферолу в плазмі крові хворих на ревматоїдний артрит// Укр. ревматол. журн.- 2002.- №3(9).- С. 52-54. (Автором особисто виконано набір матеріалу, статистична обробка та підготовка статті до друку).

7. Гунько И.П., Станиславчук М.А. Уровень селена и активность глутатионпероксидазы в крови больных ревматоидным артритом.// Научно-практическая ревматология.- 2002.- №2.- С. 38. (Автором особисто виконано набір матеріалу, статистична обробка, проведено аналіз результатів дослідження та підготовка статті до друку).