Анотація до роботи:

Іващенко О.В. Анестезіологічне забезпечення екстрених оперативних втручань у новонароджених з проявами перинатального гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. – Донецький державний медичний університет ім. М.Горького, Донецьк, 2006.

Дисертація присвячена питанням анестезії та інтенсивної терапії у новонароджених з екстреною хірургічною патологією і ГІУ ЦНС. Робота містить комплекс клінічних, лабораторних, біохімічних, фізико-хімічних та електрофізіологічних досліджень при ГІУ ЦНС у новонароджених з екстреними хірургічними захворюваннями. Виявлено, що ГІУ ЦНС середнього та тяжкого ступенів тяжкості у 95% спостережень зустрічається у пацієнтів з вродженою хірургічною патологією. Вдалося виявити характерні порушення показників гомеостазу та на підставі їх розробити метод визначення ступеню ОАР у залежності від тяжкості ураження ЦНС. Використання адекватного анестезіологічного забезпечення та комплексної патогенетично обґрунтованої інтенсивної терапії на всіх етапах лікування дозволило зменшити кількість бронхолегеневих і неврологічних ускладнень на 30%, знизити летальність на 29%.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове рішення актуальної наукової проблеми, що виявляється в удосконаленні анестезіологічного забезпечення та інтенсивної терапії у новонароджених з хірургічною патологією і перинатальним ГІУ ЦНС. Доведено, що розробка методу оцінки ОАР в залежності від ступеню тяжкості ГІУ ЦНС, проведення адекватного анестезіологічного забезпечення та комплексу інтенсивної терапії з акцентом на антигіпоксичні заходи на всіх етапах лікування, дозволило суттєво поліпшити результати лікування новонароджених з вродженими вадами розвитку.

1. У новонароджених з вродженими вадами розвитку хірургічна патологія поєднується з ГІУ ЦНС легкого ступеню у 4,5±2,8% спостережень, середнього ступеню тяжкості у 13,6±6,2% спостережень, тяжкого ступеню – у 81,2±2,9% спостережень (р<0,05) з вірогідністю р<0,05.

2. У новонароджених з хірургічною патологією і ГІУ ЦНС тяжкого ступеню у порівнянні з новонародженими з хірургічною патологією без ГІУ ЦНС спостерігалися гіповолемія у 65% (р<0,05) хворих, порушення центральної гемодинаміки зі зниженням серцевого викиду, хвилинного та ударного об’ємів серця, скорочувальної здібності міокарду, збільшенню загального периферійного судинного опору у 37,2% новонароджених (р<0,001), дихальна недостатність у 38% хворих (у 23% - персистуюча легенева гіпертензія) (р<0,05), розвиток декомпенсованого метаболічного ацидозу у 41% пацієнтів (р<0,01), порушення функції нирок у 68% хворих (олігоурія – 40%, азотемія – 11%, збільшення креатиніну крові – 17% (р<0,05)), гіперкоагуляція з виникненням синдрому ДВЗ у 11,4% хворих (р<0,001), тромбоцитопенія у 70% пацієнтів (р<0,05).

3. Розроблений метод визначення ступеню ОАР дозволяє визначити характер та тривалість передопераційної підготовки в залежності від ступеню тяжкості ураження ЦНС, проведення якої запобігає та зменшує виникнення ускладнень в інтраопераційному та післяопераційному періодах на 20±2,9% (р<0,01).

4. У пацієнтів з вродженою хірургічною патологією і ГІУ ЦНС, які потребують хірургічної корекції, недоцільно використовувати нейровегетативний захист при індукції, тому що він вірогідно пролонгує перебування новонароджених на ШВЛ у 2 рази (р<0,05), і як слідство, сприяє виникненню післяопераційних бронхолегеневих ускладнень, особливо пневмонії у 30±7,2% хворих (р<0,05).

5. Багатокомпонентне внутрішньовенне комбіноване знеболювання з ШВЛ на підставі фентанілу та кетаміну забезпечує ефективну анальгезію та достатній рівень нейровегетативної стабілізації (р<0,05) та може використовуватися для анестезії у новонароджених з екстреною хірургічною патологією не залежно від ступеню тяжкості ураження ЦНС і характеру хірургічної патології.

6. Використання продовженої ШВЛ (високочастотної та традиційної) є ефективним методом ліквідації гострої дихальної недостатності у ранньому післяопераційному періоді на фоні обов’язкового використання антигіпоксичного комплексу препаратів, які вірогідно нівелюють негативний вплив ШВЛ та сприяють зупиненню прогресування антиоксидантного стресу та енергодефіцитного стану організму (р<0,05).

7. Використання комплексу інтенсивної терапії на всіх етапах лікування новонароджених з хірургічною патологією і ГІУ ЦНС з акцентом на антигіпоксичну терапію дозволило зменшити час перебування новонароджених на ШВЛ з 435,2±90,0 годин до 202,5±31,3 годин (р<0,05), зменшити виникнення пневмонії та бронхолегеневої дисплазії у післяопераційному періоді з 50±9,1% до 20±2,9% (р<0,01), зменшити відсоток збереження неврологічних порушень у післяопераційному періоді з 50±9,1% до 20±2,9% (р<0,01) та тривалість протисудомної терапії на 10±2 діб (р<0,05), знизити летальність з 50±9,1% до 21±3,0% (р<0,01).

Практичні рекомендації

1. У новонароджених з хірургічною патологією і ГІУ ЦНС пропонуємо використовувати метод визначення ступеню ОАР для вибору програми передопераційної підготовки у залежності від ступеню тяжкості ураження ЦНС.

2. У новонароджених з хірургічною патологією і ГІУ ЦНС недоцільно використовувати нейровегетативний захист при індукції анестезії.

3. Багатокомпонентний комбінований внутрішньовенний фентаніл – кетаміновий наркоз з ШВЛ пропонуємо використовувати у новонароджених з екстреною хірургічною патологією, незалежно від ступеню тяжкості ГІУ ЦНС та характеру хірургічної патології.

4. Для поліпшення результатів лікування хворих з хірургічною патологією та ГІУ ЦНС доцільно використовувати комплекс інтенсивної терапії з акцентом на антигіпоксичну терапію (мілдронат, ліпін, коензім композитум, церебрум композитум) у складі передопераційної підготовки та післяопераційному періоді.

Публікації автора:

1. Черний В.И., Москаленко В.З., Иващенко О.В. К вопросу о целесообразности нейровегетативной защиты при общей анестезии у новорожденных с хирургической патологией // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. — 2002. — № 1. — С. 6–8. Дисертант провів анестезію у новонароджених з хірургічною патологією, пошук та аналіз літератури по даній темі, приймав участь у написанні статті.

2. Черний В.И., Иващенко О.В. Некоторые аспекты обезболивания у новорожденных детей с хирургической патологией (обзор литературы) // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. — 2002. — № 4 (21). — С. 43–52. Дисертант провів аналіз літератури, приймав участь у написанні статті.

3. Иващенко О.В., Иващенко Т.И. Профилактика и лечение ДВС-синдрома у детей с врожденной хирургической патологией, перенесших антенатальную гипоксию или тяжелую асфиксию в родах // Збірник наукових праць присвячений міжнародному симпозіуму «Гемостаз – проблеми та перспективи». – Київ: «Знання України», 2002. – Вип. 31. - С. 191-195. Дисертант приймав участь у лікуванні новонароджених з хірургічною патологією, проводив аналіз ефективності методів лікування, приймав участь у написанні статті.

4. Иващенко О.В., Иващенко Т.И. Анестезиолого-реанимационная тактика при гастрошизисе у новорожденных детей, перенесших антенатальную гипоксию или тяжелую асфиксию в родах // Питання експериментальної та клінічної медицини. // Зб. статей. - Донецьк: ДонДМУ, 2003. - Вип. 7, том 1. – С. 240-245. Дисертант провів інформаційний пошук, здійснював анестезію та інтенсивну терапію новонароджених з хірургічною патологією, приймав участь у написанні статті.

5. Черний В.И., Иващенко О.В., Иващенко Т.И. Определение степени операционно-анестезиологического риска у новорожденных с хирургической патологией // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2004. - № 4. – С. 35-43. Дисертант був співавтором ідеї розробки методу визначення ступеню операційного ризику, приймав участь у написанні статті.

6. Иващенко О.В. Особенности предоперационной подготовки у новорожденных с экстренной хирургической патологией на фоне гипоксически-ишемического поражения центральной нервной системы // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. — 2004. —№ 2(д). — С. 270-272. Дисертант приймав безпосередню участь у проведенні передопераційної підготовки, обстеженні новонароджених з вадами розвитку, у написанні статті.

7. Иващенко О.В. Значение клинической оценки степени гипоксически-ишемического поражения центральной нервной системы в исходах оперативных вмешательств у новорожденных с экстренной и неотложной хирургической патологией // Питання експериментальної та клінічної медицини. // Зб. статей. – Донецьк: ДонДМУ, 2004. - Вип. 8, Т. 1. – С. 231-236. Дисертант приймав участь у проведенні досліджень та аналізі результатів, у написанні статті.