Проведене комплексне дослідження концептуального та номінативного просторів НКС англомовного суспільства кінця ХХ століття з усією переконливістю показало, що в англійській мові цього періоду утворення неологізмів зумовлене перш за все когнітивним фактором, тобто яскраво вираженою пізнавальною діяльністю людини, спрямованою на адекватне відображення навколишнього середовища й усвідомлення свого місця в ньому та необхідністю найменувати нові об’єкти та явища, які осмислив та вичленив у своїй картині світу її носій. Акти номінативної діяльності органічно пов’язані з ККС людини, що представляє собою систему концептуальних категорій, які поступово виникають у її свідомості у процесі активної взаємодії з реальним світом. Ця система постає ієрархічно організованою структурою з різними рівнями категоризації. На кожному з них міститься необхідна інформація, крізь яку людина усвідомлює навколишній та свій власний внутрішній світ. У дисертації на основі значного за обсягом фактичного матеріалу був уперше проведений комплексний опис номінативного та концептуального просторів НКС англомовного суспільства зазначеного періоду. Виявлення при цьому нових структурних типів знань, вербалізованих неологізмами, дозволило простежити, як відображається категоризація навколишньої дійсності в новій лексиці сучасної англійської мови, яким чином слова відтворюють досвід людини, тобто її онтологічну та аксіологічну картини світу в різних сферах діяльності. На основі концептуального аналізу англійських неологізмів цього періоду, який є складовою когнітивного, нами було повною мірою реалізовано завдання опису головних концептів, що виявилися носіями знань та набутого досвіду, характерних для англомовного суспільства за час найбільш інтенсивного розвитку науки й техніки, високих технологій, ускладненості всіх сфер політичного, суспільно-економічного та культурного життя його членів. Було також визначено та описано предмети та явища реального світу, які були в центрі уваги пізнавальної діяльності носія англійської мови і складали найважливіші сфери його життя в досліджуваний період. При цьому виявилося, що НКС постає тією частиною загальної картини світу, яка формувалася на основі вербалізованих результатів пізнавальної діяльності особи. Дослідження виділених нами когнітивних категорій у межах загальних структур – секторів-моделей, які є відображенням найважливіших сфер життя носія англійської мови у цей час, показало ті важливі зміни, які відбулися в його діяльнісному досвіді, та яким чином вони привели до появи нових (“Комп’ютерні технології”, “Наркотики”) і розширення традиційних секторів (“Медицина”, “Мистецтво й музика”, “Політика”) у ККС окремо взятого суспільства. Виділивши всю сукупність когнітивних категорій та моделей, ми зосередили увагу на тих із них, які виявилися найбільш представленими новою лексикою. На основі їх стратифікації було показано, що номінативний потенціал категорій є далеко неоднорідним. Результати аналізу яскраво демонструють, що своє найповніше вираження отримали базові когнітивні категорії, які формують основу концептуальної моделі світу в цілому і до яких у першу чергу звертається людська свідомість при виникненні необхідності осягнення розумом і найменування нових концептів: ЛЮДИНА; ПРОЦЕС; ІНСТРУМЕНТ; МИСТЕЦТВО; МЕТОД, ЗАСІБ; СИСТЕМА, СХЕМА; МАТЕРІЯ, РЕЧОВИНА; МІСЦЕ; СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО УСТАНОВИ; УНІВЕРСАЛЬНА ЛЕКСИКА; ЇЖА та МОВА. Ми намагалися також показати, що номінативний потенціал категорій залежить насамперед від екстралінгвальних факторів – розвитку та ускладнення певних сфер діяльності людини. Цей потенціал змінюється і в залежності від сектору, його концептуального та категоріального наповнення. В усіх секторах наявні такі базові когнітивні категорії: ЛЮДИНА; ПРОЦЕС; МЕТОД, ЗАСІБ; МІСЦЕ; ІНСТРУМЕНТ, причому найбільший пласт лексики серед них охоплює категорія ЛЮДИНА. Це є яскравим доказом того безперечного факту, що на сучасному етапі пізнавальна діяльність носія англійської мови може бути кваліфікована як переважно антропоцентрична, тобто спрямована на самого себе, на збереження свого життя в умовах виживання, які все більше ускладнюються. Крім того, найбільша представленість таких порівняно нових секторів, як “Комп’ютерні технології”, “Світ бізнесу”, а також традиційного “Політика” дозволяє зробити висновок про вагомість у житті сучасного англомовного суспільства таких нових фрагментів його діяльнісного досвіду, як комп’ютерні технології, світ бізнесу та сфера політики. Заслуговує на увагу той факт, що найменша кількість неологізмів зафіксована у секторах “Війна та зброя” і “Наркотики”, які відтворюють негативний досвід людини. Він також дає вагому підставу для тверджень про те, що у процесі вербалізації знань і набутого досвіду носії англійської мови намагаються значно менше уваги приділяти концептуалізації тієї дійсності, яка створює загрозу їх життю та виживанню в умовах, що склалися. Нами був розглянутий один із аспектів когнітивної категоризації – шляхи розвитку наявних у картині світу англомовного суспільства категорій, що полягає в поповненні їх новими номінативними одиницями. Як показано в дисертації, основний масив неологізмів – це похідні одиниці, утворені з участю найпоширеніших способів словотворення англійської мови. Цей факт дає вагому підставу для твердження про те, що вербалізація нових фрагментів діяльнісного досвіду людини проходить свій шлях через уже наявні мовні засоби зі своїм арсеналом номінативних та когнітивних механізмів. Словотвірні моделі, які розглядаємо як основні одиниці класифікації дериватів, слугують при цьому зручною схемою позначення матеріальної оболонки нових структурних типів знань. На основі словотвірного та ономасіологічного аналізу нової лексики показано, що неологічний номінативний простір в англійській мові кінця ХХ століття представлений дериваційними моделями, що охоплюють префіксальні та суфіксальні моделі, моделі складних слів, конверсивів, різноманітних скорочень (усічень, телескопізмів, абревіатур, акронімів), реверсивів, а також такими способами словотворення, як префіксально-суфіксальний, семантична й фразеологічна деривація та запозичення. Такий підхід до дослідження неологізмів дозволив різнобічно їх описати у всій сукупності відображуваних ними аспектів людської діяльності, а також представити наявні способи утворення англійської нової лексики цього періоду та інвентар їх словотвірних моделей. Отримані результати загальної стратифікації мовних способів вербалізації нових концептів протягом останніх десятиріч ХХ століття свідчать про те, що найчастіше при необхідності дати найменування новим предметам і явищам навколишнього світу носії англійської мови звертаються перш за все до традиційних способів словотворення: словоскладання, суфіксації та семантичної деривації. Значна роль у вербалізації нових знань належить креативності з участю комбінованих форм, більшість із яких виникла наприкінці ХХ століття внаслідок необхідності відобразити нові реалії буття. У дисертації вперше висловлюється думка про те, що роль словотворення не обмежується тільки активною участю у поповненні словникового складу наявними мовними ресурсами. Як показано в роботі, воно активно включається у репрезентацію функціонування когнітивних механізмів людської свідомості, здійснюючи пошук тих елементів та їх комбінацій у своєму арсеналі, які найкраще сприяють реалізації номінативних і когнітивних механізмів англійської мови. Стратифікаційний аналіз способів словотворення та дериваційних моделей у межах виділених нами когнітивних категорій дозволив установити, які концептуальні структури передаються кожною з них. Наша робота може розглядатися як одна з перших спроб дослідження способів словотворення в рамках певної когнітивної категорії. Отримані дані показують, що прототипними формами репрезентації нових концептуальних структур досліджених нами когнітивних категорій є моделі словоскладання, що представляють найбільшу активність, у когнітивно-номінативній та категоріальній (субкатегоріальній) діяльності людини, спрямованій на виявлення нового комплексу взаємозв’язків між предметами та явищами навколишнього світу. Моделі словоскладання, характерні для неологізмів зазначеного періоду, як показано в роботі, набувають усе більшої різноманітності, а їх структура й семантика відзначається спрямованістю на знаходження найоптимальніших способів позначення нових реалій навколишньої дійсності. Предметом подальшого дослідження може бути аналіз, який дасть змогу розробити ефективну методику вивчення концептуальних структур у тому вигляді, в якому вони будуть репрезентовані новими мовними формами та їх семантичними компонентами, тобто встановити, як представлена ними концептуальна система реалізується у сфері інноваційних утворень не тільки англійської, але й інших мов. Перспективним є також дослідження концептуального та когнітивного аспектів окремих категорій на матеріалі як авторитетних словників, так і значних за обсягом сучасних текстів із метою виявлення базових та суто індивідуальних концептів мислення людини, які за ними стоять, шляхів їх розвитку та особливостей категоризації в окремо взятій сфері діяльності. Плідним може бути також зіставний концептуальний, категоріальний та когнітивний аналіз неологізмів різних варіантів англійської мови. |
