Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Германські мови


Іващишин Ольга Михайлівна. Англійські термінологічні словосполучення у текстах з проблем техногенного впливу на довкілля. : Дис... канд. наук: 10.02.04 - 2008.



Анотація до роботи:

Іващишин О. М. Англійські термінологічні словосполучення у текстах з проблем техногенного впливу на довкілля. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2007.

Дисертацію присвячено вивченню структурно-семантичних і функціонально-стилістичних особливостей термінологічних словосполучень та з’ясуванню питання лінгвопрагматичної реалізації їхніх властивостей в англійських науково-технічних текстах з проблем техногенного впливу на довкілля. Досліджено способи диференціації термінологічних і нетермінологічних одиниць і лінгвістичний статус термінологічного словосполучення як різновиду терміна. Визначено природу термінологічних словосполучень, проаналізовано способи і методи термінотворення та шляхи вторинної деривації. Здійснено структурну і семантичну класифікацію термінологічних словосполучень на основі аналізу їхніх стрижнів і залежних компонентів. Представлено результати вивчення фреймової організації науково-технічних текстів з проблем техногенного впливу на довкілля, типологічної диференціації контекстів та їхніх функціональних особливостей, ролі термінологічних словосполучень у маркованості науково-технічних текстів та їхніх прагматичних функцій у заголовкових фреймах. Сформульовано визначення термінологічного словосполучення, спеціального дискурсу та науково-технічного тексту з питань техногенного впливу на довкілля.

Виконане дослідження дало змогу вивчити можливості англійської мови для вдосконалення її термінологічного апарату, визначити місце термінологічних словосполучень серед одиниць їхньої мовної системи, проаналізувати інтернаціональні елементи і доцільність їхнього використання іншими мовами в умовах інтеграції та глобалізації світу, розробити і запропонувати рекомендації щодо виходу теоретичних даних у практиктичну діяльність (зокрема, у викладання термінознавства у ВНЗ, у тому числі і з допомогою комп’ютерних технологій), лексикографічну практику, роботу зі стандартизації термінологічних одиниць і діяльність української термінологічної школи техногенних галузей зі створення міжнародного банку даних. У роботі розроблено також стратегії термінологічних досліджень, що сприяє вдосконаленню фахового навчання, яке належить до стратегічно важливих дидактичних концепцій викладання іноземних мов у ВНЗ.

Аналіз терміносистеми техногенного впливу на довкілля ґрунтувався, передусім, на законах загального термінознавства, а принциповим положенням стало узагальнення досвіду дослідників та наукових шкіл, пошуки універсальних завдань і шляхів їхнього розв’язання, систематизація знань про розвиток термінології та періодизації діяльності відомих термінологів, визначення параметрів, спільних для терміносистем різних галузей, і вивчення особливостей науково-технічної мови техногенної сфери, дотримання принципів послідовності та логічності у виборі термінологічного апарату дослідження, виконанні кількісних підрахунків і створенні схем.

Визначено, що ТС становлять 70 % загальної кількості термінологічних одиниць в англійських текстах з проблем техногенного впливу на довкілля. Вони є продуктивними елементами термінологічної системи і володіють системними характеристиками техногенної сфери, а їхні зв’язки з іншими термінами системи регулюються логіко-понятійними відношеннями. Поширеними є термінологічні словосполучення з дво- та трикомпонентних конструкцій. ТС властиві цілісна структура, наголошення кожного компонента і збереження його самостійного лексичного значення. Семантично ТС посідають проміжне місце між вільними та фразеологічними словосполученнями і, на відміну від фразеологізмів, які функціонують як один компонент на рівні словосполучення та як окремі компоненти в складі словосполучення, їхня семантична цілісність завжди є сумою семантичних значень усіх компонентів.

Випрацьовано рекомендації щодо діяльності термінологів, передусім, акцентовано увагу на ролі антропологічного чинника в утворенні термінів і прямо пропорційній залежності успіху даного процесу від рівня знань і кваліфікації термінологів, що може слугувати принциповою основою планування термінотворення різних галузей науки й техніки. Запропоновані моделі ТС можна використовувати для утворення нових полікомпонентних термінів, що сприятиме системності й передбачуваності в термінологічній роботі для забезпечення успішної комунікації та взаєморозуміння між фахівцями.

Вивчення проблеми деривації сприяло з’ясуванню способів паралельних синтагматичних розгортань вихідних символів і закономірностей їхніх можливих перетворень, що дало змогу визначити основу для протиставлення твірних одиниць похідним, джерел деривації – їхнім результатам, дослідити семантичні наслідки цих операцій та, зрештою, створити схему дериваційного дерева як візуальний зразок процесів термінотворення, зручний для використання у навчальних цілях. Отож у прикладному значенні результати дослідження проблеми деривації можна використати для вдосконалення процесу навчання термінології, передусім під час викладання іноземної мови за фахом.

Результати дослідження структурних особливостей ТС дають підстави стверджувати, що існування різноманітних граматичних моделей ТС зумовлене, здебільшого, їхньою участю у професійній комунікації, яка сприяє реалізації різних граматичних форм і категорій, властивих цим одиницям мови. Створені в процесі здійснення диференціації структурних зв’язків між стрижневими і залежними компонентами та аналізу граматичного зв’язку між ними, виду сполучуваності компонентів і типу їхніх граматичних категорій схеми структурних моделей ТС можна використовувати у навчальних цілях і в термінологічній діяльності. Результати дослідження також слугуватимуть основою створення зразків моделей термінів для підвищення ефективності роботи зі стандартизації нових термінологічних одиниць.

Визначення семантичних типів ТС на основі аналізу семантики стрижнів ТС, виражених іменниками, та атрибутивних ланцюжків, виражених іменниками і прикметниками, а також здійснення семантичної класифікації, основним критерієм якої стала ознака співвіднесеності денотативного та сигніфікативного значень компонентів, сприяє систематизації процесу вивчення елементів термінологічних словосполучень, розумінню їхнього взаємозв’язку та взаємозумовленості, створює основу для ґрунтовного дослідження проблеми диференціації термінологічних і нетермінологічних одиниць, яка неминуче постає перед термінологами під час роботи над укладанням галузевих словників.

Особливе місце у фреймовій організації текстів з проблем техногенного впливу на довкілля займають безприйменникові субстантивні ТС, реалізація потенціалу яких сприяє підвищенню інформативності змісту за мінімальних затрат мовних засобів, а реалізація значень ТС відбувається лише у певному контексті, який допомагає розпізнавати точне значення і тип терміна спеціальної галузі та рівень співвіднесеності терміна з іншою галуззю. Оскільки ТС, з одного боку, характеризуються тенденцією до розширення структури з метою підвищення їхньої інформаційної місткості, а з іншого – мають високий ступінь компресії, номінативності й інформативності, вони відіграють вагому роль у реалізації відповідних стильових рис науково-технічних текстів, зокрема, таких як стислість, номінативність, інформаційна насиченість.

Вивчення особливостей природи, деривації, структури, семантики, функціонування ТС в англійських науково-технічних текстах з проблем техногенного впливу на довкілля сприяє розширенню лінгвістичних досліджень науково-технічного стилю як елемента системи функціональних стилів і підтверджує його право на існування в цій системі. Результати багатоаспектного аналізу термінологічних словосполучень можна використати в дослідженні словосполучень інших структурних типів у різних функціональних системах, визначенні напрямів термінологічної та лексикографічної діяльності, вивченні засобів економії сучасної англійської науково-технічної мови на морфологічному і синтаксичному рівнях.

Словник, представлений у додатку до дисертації, може слугувати основою укладання ґрунтовного словника техногенних термінів і галузевих словників техногенної сфери, зокрема словника термінів охорони довкілля. Ілюстративний матеріал, таблиці та рисунки доцільно використовувати під час викладання фахової англійської мови, для укладання перекладних і тлумачних термінологічних словників як з навчальною метою, так і для повсякденної роботи і міжнародної співпраці фахівців, науковців, термінологів та перекладачів.