Когнітивний підхід до дослідження мовних явищ, пов’язаний з розглядом способів отримання, обробки, зберігання та використання людського знання, надзвичайно актуальний у процесі вивчення термінологічної діяльності. Розгляд термінології з позицій когнітивної лінгвістики в цілому та когнітивної семантики зокрема нерозривно пов’язаний з проблемами дослідження людського фактору в мові, тому що в даному випадку ми стикаємося з концептуалізацією людиною оточуючої професійно делімітованої дійсності та науково-практичної взаємодії з нею, а також з вираженням результатів цієї концептуалізації та цієї взаємодії. На підставі проведеного дослідження зроблено наступні висновки: Англомовна ОТ є продуктом багатовікового розвитку. Сучасний її стан визначається історично зумовленими особливостями становлення та розвитку у складі загальномедичної термінології, характерною особливістю якої є те, що, не відкидаючи, а трансформуючи терміни, які відображають давні медичні уявлення та поняття, вона в той же час поповнювалася і продовжує поповнюватися не лише за рахунок безпосереднього або опосередкованого залучення лексичних та морфологічних засобів двох класичних мов античного світу – давньогрецької та латинської, а також і за рахунок словоскладення, афіксальної та семантичної деривації на базі англійської та інших європейських мов. Відносна автономність, більший обсяг та різноманіття мовних виявів дають підстави розглядати ОТ як репрезентативну галузь термінологічних досліджень. Сучасна ОТ відображає систему взаємозв’язаних ієрархічно співпідпорядкованих терміногалузей, які відбивають складність та ієрархію співвідносних з ними понять. Гіперфрейм Ophthalmology об’єднує три фрейми, що розпадаються на десять субфреймів І порядку, котрі членуються далі на субфрейми, що перебувають нижче відповідно ІІ, ІІІ, IV та V порядків. Найбільш загальним поділом офтальмологічних знань, що відображаються терміноодиницями ОТ, є поділ на блок знань про здоровий організм - це концептуальна сфера «Норма». Вона в сукупності номінацій анатомічних та фізіологічних феноменів утворює фрейм Visual System in Norm, а також блок знань про офтальмологічну патологію та її усунення, - це концептуальна сфера «Відхилення від норми та їх усунення». В цьому випадку фреймове членування дає два фрейми Ophthalmic Pathology та Diagnosis and Treatment, кожний з яких має подальшу розгалужену систему підпорядкованих субфреймів. Як єдине ціле терміноодиниці цих двох фреймів іменуються клінічною термінологією. Кожна з терміногалузей більшого або меншого масштабу вербалізує концептуальну структуру відповідного апарату окремого розділу офтальмологічних знань, має будову у вигляді багатоаспектних класифікацій і володіє комплексом стандартних структурно-семантичних моделей для вираження спеціальних медичних понять. У результаті використання методу когнітивно-мовного моделювання були виокремлено 8 еталонних когнітивних моделей, що структурують, по-перше, семантику терміноодиниць і, по-друге, їх мовну форму, причому кожному типовому семантичному компоненту визначено його вербальний, морфемний/словесний корелят у вигляді терміноелемента або термінокомпонента, які сукупно утворюють моно- або полілексемний термін. Наявність тенденції до уніфікації моделей термінів свідчить про впорядкованість наявних термінів та дає змогу прогнозувати появу нових. Продуктивним способом термінотворення в галузі офтальмології є моделювання на основі інтернаціональних мовних одиниць з кореневих морфем та спеціалізованих греко-латинських терміноелементів, що існують в англійській мові. Формування в когнітивній структурі термінів різних семантичних компонентів залежить від етапу пізнавальної діяльності (медичного мислення) та професійної компетенції мовної особистості. Когнітивно-семантичний підхід до вивчення англомовної ОТ виявляється у виокремленні такої наскрізної семантичної категорії, що пронизує всю терміносистему, як категорія простору. Просторовий підхід до опису органів і систем організму та їх взаєморозташування традиційно використовується в анатомії. В основу чинної міжнародної анатомічної номенклатури покладено терміни, що вказують напрямок, положення та співвідношення частин тіла щодо людини, яка стоїть вертикально. Таким чином, головним принципом класифікації понять було визнано принцип просторової орієнтації, що бере свій початок від Лейбніца, в теорії якого простір трактується, прочитується людиною. Абсолютний антропоцентризм людської когніції при цьому ставить людину в центр координатної мережі і на цю центральну точку орієнтує просторові опозиції верх/низ, ліворуч/праворуч, справа/зліва. Семантика терміна корелює з його формою. Просторовий компонент у структурі значення терміна представлений лексичними або морфемними одиницями з локативним значенням у складі відповідно полілексемного або монолексемного терміна. Організуючим фактором анатомічної офтальмологічної лексики є антонімія, що увиразнює симетрію анатомічних об’єктів у просторі. Систематизуючим фактором на афіксальному рівні виступає антонімічність префіксів ab-/ad-, con-/di-, ex-/in-, supra-/intra-, що маркують напрямок руху анатомічних об’єктів або їх розташування один щодо одного у просторі. Онтологічні категорії простору, часу, причини, наслідку мають особливу прагматичну значимість для моделювання ОТ, оскільки вони співвідносні з основними поняттями не тільки анатомії та фізіології, а й клінічної медицини – етіологією, патогенезом, прогнозом, та вербалізуюьтся в компонентах терміноодиниць. Загальнолюдський характер мислення, спільність асоціативно-образного сприйняття у різних народів є причиною існування універсальних засобів для найменування спеціальних понять, зокрема, семантично мотивованих дериватів – метафоричних та метонімічних термінів. Суттєвими характеристиками таких термінів є їх антропоцентричність та антропометричність. Семантична специфіка даних медичних найменувань полягає в тому, що предметно-логічний зміст поняття, що термінується, або прочитується через асоціативне співвіднесення з якимось немедичним, але добре відомим поняттям, або не прочитується зовсім, оскільки номінуюча одиниця є первинно семантично порожньою власною назвою, що як ярлик маркує відповідне термінопоняття на основі метонімічного переносу типу «творець його творіння». Смислове наповнення даного термінотворення відбувається суто конвенційно: за власною назвою (прізвищем лікаря, дослідника), що атрибутивно номінує якийсь медичний феномен (анатомічну структуру, патологію, метод діагностики або лікування, апаратуру), закріплюється чітко визначений комплекс семантичних ознак, дефініційно фіксований у довідкових виданнях та спеціальній літературі. Спираючись на поняття когнітивної метафори та метонімії, виокремлюємо домен мети (офтальмологічне термінопоняття) та домен джерела, для метафоричного терміна таким виступає немедичний об’єкт, що легко ідентифікується, оточуючої, найчастіше повсякденної реальності; для метонімічного (епонімного) терміна таким виступає ім’я лікаря, дослідника, винахідника. У першому випадку створюється чуттєвий, наочний образ, у другому - цього образу немає і бути не може, за винятком комбінативних термінів, у яких епонімний атрибутивний термінокомпонент (ТК) кваліфікує метафоричний опорний ТК: Voght’s palisades. Відсутність предметно-логічної інформації про об’єкт, що номінується, робить епоніми небажаними терміноодиницями в сучасних терміносистемах. Проте характерною особливістю сучасної ОТ є широке використання епонімів, що екстралінгвально пояснюється передувсім традицією, бажанням увічнити імена лікарів та вчених-першовідкривачів, які зробили внесок у розвиток медицини. А власне лінгвальним фактором розповсюдження епонімічних термінів є їх стислість у порівнянні з описовими термінами, що цілком узгоджується з орієнтованістю сучасних наукових, у тому числі медичних, публікацій на стислість викладу. Сучасна ОТ представляє собою динамічну і відкриту систему, пов’язану з розвитком та ускладненням понятійного апарату офтальмології, впровадженням нових технологій та методів дослідження і лікування. Перспективним є застосування когнітивного підходу, зокрема методу фреймової семантики та запропонованого нами когнітивно-мовного моделювання з метою впорядкування та системного опису англомовних терміносистем інших розділів медицини. Основні положення дисертації висвітлено у наступних одноосібних публікаціях автора: Вит Ю.В. Об истоках медицинской терминологии // Записки з романо-германської філології. - Випуск 11.- Одеса: Латстар, 2002.- С. 18-28. Вит Ю.В. Об этимологии английских медицинских терминов // Материалы Х Международной конференции по функциональной лингвистике «Функционирование русского и украинского языков в эпоху глобализации» (Ялта, 29 сентября – 4 октября 2003).- Симферополь: Доля, 2003.- С. 62-63. Вит Ю.В. Ассоциативные термины в английской офтальмологической лексике // Записки з романо-германської філології.- Випуск 14.- Одеса: Латстар, 2003.- С. 43-51. Вит Ю.В. Метафора как источник пополнения отраслевой терминологии (на материале офтальмологической лексики) // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції «Загальні питання філології» (Дніпродзержинськ, 18-19 березня 2004 року).- Том. І. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004.- С. 37-40. Вит Ю.В. Терминология и ее место в языке // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції з питань методики викладання іноземної мови, присвяченої пам’яті професора В.Л. Скалкіна. - Одеса: Астропринт, 2005.- С. 258-263. Вит Ю.В. Описание офтальмологической терминологии с позиций фреймовой семантики // Записки з романо-германської філології. - Випуск 16.- Одеса: Латстар, 2005.- С. 10-21. Вит Ю.В. Концепты пространства в английской офтальмологической анатомической лексике // Сучасні дослідження з іноземної філології. - Випуск 4.- Ужгород: ПП Підголіцин П.Ю., 2006.- С. 99-104.
|
