Етика ділового спілкування має нормативний характер, її головним призначенням є регулювання поведінки суб’єктів ділової комунікації та обґрунтування цінностей і пріоритетів корпоративної моралі. Для створення оптимальних умов своєї діяльності бізнес-компанії розробляють систему правил ділової поведінки, викладеної в етичних кодексах. Етичний кодекс – це нормативний текст з ділової корпоративної етики, один із засобів регулювання поведінки адресата у виробничій сфері, де учасники комунікації встановлюють і розвивають ділові відносини на основі конвенціонально зафіксованих етичних норм. В етичному кодексі як офіційному документі бізнес-компанії постулюються корпоративні принципи та правила етичної поведінки щодо соціальної відповідальності окремої компанії перед працівниками, акціонерами, споживачами та широким загалом. Передумовою створення тексту етичного кодексу є етичний дискурс, який становить процес узгодженої міжсуб’єктної мовно-комунікативної взаємодії і реалізується у прийнятті вербалізованих норм і правил ділової поведінки. Результатом реалізації дискурсу постає текст етичного кодексу як засіб регулювання діяльності компанії в межах корпоративної етики на рівні взаємодії “керівництво компанії як колективний адресант::працівники компанії як адресат”. У текстах етичних кодексів реалізуються ознаки законодавчого, ділового та рекламного типів дискурсу, про що свідчить поліфункціональність етичних кодексів, а також прагматичні параметри, притаманні окремим типам дискурсу: модальність, оцінка, тактики та стратегії, адресантно-адресатна взаємодія, певна сукупність різних мовленнєвих актів. У рамках адресантно-адресатних відносин виділяємо два типи етичних кодексів: внутрішньо зорієнтовані кодекси, що сформульовані для співробітників і передбачають дотримання норм ділової етики та чітку субординацію адресантно-адресатних відносин; зовнішньо зорієнтовані кодекси, адресовані широкому загалу (потенційним споживачам), які подають самоопис компанії у вигляді норм з метою реклами та наголошують на кооперації між компанією та її співробітниками. У внутрішньо зорієнтованих кодексах реалізується переважно законодавчий дискурс, якому властива деонтична модальність, субординативна адресантно-адресатна взаємодія, жорсткі стратегії, категоричні директивні мовленнєві акти, дотримання адресантом ЕК принципу кооперації. У зовнішньо зорієнтованих кодексах здебільшого проявляються риси рекламного дискурсу: переважно алетична модальність, оцінка, кооперативний вид адресантно-адресатної взаємодії, м’які стратегії, некатегоричні директивні мовленнєві акти, констативи, квеситиви, промісиви, а також дотримання адресантом ЕК принципу ввічливості. Діловий дискурс реалізується як у зовнішньо зорієнтованому, так і у внутрішньо зорієнтованому кодексах одночасно, оскільки йому властиві прагматичні параметри обох типів дискурсу. Базовими концептами ділової етики є company, integrity, reputation, success. Концепт integrity є одним із ключових для законодавчого дискурсу. Концепт reputation відбиває рекламний дискурс. За його допомогою компанії „рекламують” себе через етичні кодекси. Концепт success є базовим для ділового дискурсу, який спрямований на досягнення ефективності ділової діяльності. Водночас усі вищезазначені концепти поєднуються концептом company. Проведене дослідження текстів етичних кодексів не є вичерпним. Значний інтерес представляє синхронний зіставно-порівняльний аналіз номінацій позитивних та негативних ділових рис американської особистості. Перспективним є також контрастивне дослідження етичних концептів ділових текстів американських та українських бізнес-компаній. |