Анотація до роботи:

Ожидрянова В.Г. Англомовний дискурс міжнародних прес-конференцій: структурний, семантичний і прагматичний аспекти. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено дослідженню структурних, семантичних і прагматичних особливостей англомовного дискурсу прес-конференцій в лінгвокогнітивному та комунікативно-прагматичному аспектах. Дискурс міжнародних прес-конференцій є складним дискурсом, або гібридним дискурсом, який поєднує ознаки політичного, медійного, рекламного дискурсів та дискурсу у сфері паблік рілейшнз, і реалізується на їх перетинанні.

У дисертації встановлено інтерактивні та інституційні характеристики англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій. Запропоновано комунікативну модель прототипної прес-конференції, яка сполучає змістово-функціональні та формально-структурні параметри. Визначено типологію дискурсу прес-конференцій, яка представлена прес-конференцією – повідомленням, прес-конференцією – коментарем, прес-конференцією – конфліктом. Виділено темпоральну та рольову структури зазначеного дискурсу. Досліджено комунікативні стратегії й тактики представника інституції та представника ЗМІ.

На засадах комплексного підходу до аналізу англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій як окремого типу дискурсу із залученням методик прагмалінгвістики та когнітивної лінгвістики в дисертації вперше наводиться визначення диференційних ознак цього дискурсу, простежуються зв’язки між намірами мовця, концептуальним змістом комунікативної взаємодії, мовленнєвими засобами досягнення комунікативних цілей і структурою дискурсу.

Дискурс міжнародних прес-конференцій є складним або гібридним типом дискурсу, який має ознаки політичного, медійного, рекламного дискурсів та дискурсу у сфері паблік рілейшнз і реалізується на їх перетині. Комунікативна модель дискурсу прес-конференцій відзначена наявністю вторинного адресанта (представників ЗМІ) – посередника між автором повідомлення (представником інституції) і масовим адресатом (громадськістю).

Англомовний дискурс міжнародних прес-конференцій є інституційним дискурсом, який представляє собою статусно-індексальне спілкування на рівні “представник інституту « громадяни” через мас-медіа в ролі посередника і характеризується такими рисами інституційності, як особливе закріплення комунікативних ролей за учасниками комунікації в рамках статусно-рольових відносин, систематичне чергування мовленнєвих ходів, нерівний комунікативний статус учасників мовленнєвої взаємодії.

Мовленнєва діяльність комунікантів дискурсу прес-конференцій аналізується із застосуванням методики фреймового моделювання для дослідження семантичних особливостей цього дискурсу. Це дозволило побудувати класифікацію останнього. Ми виокремлюємо прес-конференцію “повідомлення”, прес-конференцію “коментар”, прес-конференцію “конфлікт”.

Дискурс прес-конференцій може розгортатися на різних фазах темпорального розвитку комунікативної події. Темпоральна структура дискурсу характеризується фазою інформативного приводу (дискурс-стимулом) і фазою респонсивних дискурсів: контрудару, захисту, примирення, утримання від коментарів. Рольова структура дискурсу прес-конференцій передбачає взаємодію двох основних ролей: суб'єкта \ адресанта і об'єкта \ адресата. Вона є вихідною від рольової опозиції “Звинувачувач – Звинувачений”, які є типовими для прес-конференції “конфлікту”. Важливою ознакою англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій є специфіка інтенціонального змісту його висловлень, яка полягає у роздвоєнній іллокуції мовленнєвого акту мовця.

У дискурсі прес-конференцій кожен учасник комунікації застосовує певні види комунікативних стратегій і тактик. Представник інституції застосовує стратегію інформування щодо позиції інституції та стратегію демонстрації власного ставлення до репліки журналіста. У дискурсі прес-конференцій виділено дві стратегії журналіста: стратегія пошуку інформації і стратегія демонстрації власних поглядів журналіста. Згадані стратегії реалізуються через низку тактик.

Перспектива подальших досліджень вбачається у вивченні вторинних текстів цього дискурсу, а саме представлення англомовного дискурсу міжнародних прес-конференцій в електронних та друкованих засобах масової інформації. Результати дослідження можна використовувати у вивченні диференційних ознак україномовного дискурсу прес-конференцій, що дозволить дослідити лінгвокультурний аспект комунікації.

Публікації автора:

1. Прес-конференція як інституційний дискурс // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. / Київськ. нац. лінгв. ун-т; Відп. ред. Н.М.Корбозерова. – К.: Вид. центр КНЛУ. – Вип. 14. – 2005. – С. 181-186.

2. Структурні, семантичні та комунікативно-прагматичні характеристики текстів паблік рілейшнз // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. / Київськ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. – Вип. 7. – К., 2005. – С. 116-122.

3. Комунікативні стратегії і тактики представника інституції в дискурсі паблік рілейшнз (на матеріалі прес-конференцій міжнародних інституцій) // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. / Київськ. нац. лінгв. ун-т; Відп. ред. Н.М.Корбозерова. – К.: Вид. центр КНЛУ. – Вип. 17. – 2006. – С. 257-267.

4. Комунікативний статус учасників мовленнєвої взаємодії у дискурсі прес-конференцій // Материалы II міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики”. – Горлівка, 2005. – С. 99-101.

5. Поліактантна мовленнєва структура дискурсу прес-конференцій // Матеріали VIІ Всеукраїнської науково-практичної конференції “Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця”– К., 2006. – С. 103-105.

6. Модели речового поведения в конфликтной ситуации // Материалы докладов Международной конференции „Номинация и дискурс”. – Минск, 2006. – С. 94-96.