Анотація до роботи:

Сарвір І.М. Анксіозні стани в структурі гіпертонічної хвороби та їх психотерапевтична корекція. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – Харківська медична академія післядипломної освіти. Харків, 2004 р.

На підставі системного підходу отримані дані щодо структури, динаміки і патопсихологічних механізмів формування анксіозних станів у хворих на гіпертонічну хворобу.

Вивчені особливості психопатологічних порушень і особистісні особливості даної категорії хворих. Виявлені фактори, що сприяють розвитку анксіозних станів на фоні соматичного захворювання і патопсихологічні механізми взаємного обтяження.

На основі результатів проведеного дослідження розроблена комплексна система психотерапії, що спрямована як на корекцію психоемоційної сфери, так і на нормалізацію соматичного стану хворих. Розроблені показання і патогенетичний підхід до диференційованого застосування різних методів психотерапії у відношенні хворих на гіпертонічну хворобу з анксіозними станами.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі аналізу структури, динаміки і патопсихологічних механізмів анксіозних станів у хворих на гіпертонічну хворобу і розробки патогенетичних підходів до їх психотерапевтичної корекції.

2. Анксіозні стани представлені у хворих на ГХ двома основними психопатологічними варіантами: тривогою і сполученими біологічними, ситуаційними і соціальними страхами. Вони характеризуються тенденцією до зростання інтенсивності і розширенням спектра актуальних страхів у міру прогресування і пролонгування соматичного захворювання, а також ускладнення психопатологічної симптоматики.

3. Зміст домінуючого анксіозного стану має свої особливості в залежності від клінічної форми захворювання, з тенденцією до спрямованості на власне біологічне існування у хворих на ГХ з ІХС (90,48±4,53%) і на благополуччя близьких людей в осіб, що страждають на ГХ I і II ст. (74,36±4,94%).

4. Переважним шляхом формування анксіозних станів є первинність виникнення безпричинної тривоги з наступною її фабулізацією і розвитком страху під впливом соматичного неблагополуччя у хворих на ГХ з ІХС (69,05±7,13%) і різних психотравмуючих соціальних і ситуаційних факторів у хворих на ГХ I і II ст. (57,69±5,59%).

5. Для хворих на ГХ з анксіозними станами характерним є наявність сполученої психопатологічної симптоматики у виді ведучого астенічного синдрому (95,83±1,82% спостережень) і різних астено-іпохондричних (37,50±4,42%), астено-депресивних (24,17±3,91%), астено-вегетативних (15,00±3,26%), астено-тривожних (10,83±2,84%) і інших (4,17±1,82%) неврозоподібних розладів.

6. Конфігурація психологічного профілю особистості хворих на ГХ з анксіозними станами характеризується певним ранжируванням ознак за ступенем питомої ваги: підвищенням рівня невротизації, іпохондрізації, тривожності, схильністю до формування фіксованих страхів, розширенням кола емоційно значимих стимулів. Сполучення різнонаправлених тенденцій відображає змішаний тип реагування з неможливістю як невротичного, так і поведінкового відреагування і виявляється психосоматичним варіантом дезадаптації.

Високий рівень реактивної тривоги у хворих на ГХ I ст. (52,8±1,6 бала) та ГХ II ст. (58,3±2,3 бала) відображує тенденцію особистості до виникнення негативних реакцій на різні стресори. Висока особистісна тривожність у хворих на ГХ з ІХС (60,2±2,4 бала) свідчить про наявність предиспозиції, що сприяє виникненню реакцій тривоги.

7. Для перебудови психосоматичних співвідношень найбільш ефективним є застосування комплексної диференційованої системи психотерапії, що включає в себе як класичні методи раціональної і гіпносугестивної терапії, так і недирективні методи еріксоніанського гіпнозу і НЛП. Пріоритетними напрямками психотерапії у хворих на ГХ з ІХС повинна бути корекція соматичного стану з наступним впливом на анксіозні стани, у хворих на ГХ I і II ст. – дезактуалізація страхів з наступною нормалізацією соматичного стану.

8. Диференційоване застосування психотерапії сприяє перебудові структури особистості хворих на ГХ з анксіозними станами, нормалізації психічного стану, дезактуалізації страхів, зниженню рівня невротизації і тривожності, значному підвищенню рівня соціально-психологічної адаптації і нормалізації соматичного стану як результату перебудови психосоматичних взаємин.

Публікації автора:

1. Сарвір І.М. Про вплив емоції страху на перебіг деяких серцево-судинних захворювань // Український вісник психоневрології. – Харків, 1996. – Т.5, Вип. 5. – С.298-299.

2. Сарвир И.Н. Некоторые особенности состояний страха у больных гипертонической болезнью и ишемической болезнью сердца // Український вісник психоневрології. – Харків, 1998. – Т.6, Вип. 2. – С.78-79.

3. Сарвир И.Н. Об исследовании анксиозных состояний с помощью анкеты выраженности страха // Український медичний альманах. – Луганськ, 2000. – Т.3, № 4. – С.182-183.

4. Сарвір І.М. Динаміка особистісних особливостей хворих на гіпертонічну хворобу та ішемічну хворобу серця з анксіозними станами у процесі психотерапевтичної корекції // Проблеми військової охорони здоров’я. – Київ, 2001. – Вип. 8. – С.135-137.

5. Сарвир И.Н. Эмоциональные нарушения у больных гипертонической болезнью // Архів психіатрії. – Київ, 2002. - № 3 (30). – С.101-104.

6. Михайлов Б.В., Сарвір І.М., Баженов О.С., Мирошніченко Н.В. Соматоформні розлади – сучасна загальномедична проблема // Український медичний часопис. – 2003. – № 3 (35). – С.73-77. (Здобувачем особисто проведено аналіз стану проблеми психосоматичних взаємин у вітчизняній та світовій літературі, описані принципи диференційної діагностики і терапії).

7. Ахмедов Т.И., Сарвир И.Н., Остапенко А.Г. Структура анксиозных состояний у больных гипертонической болезнью и ишемической болезнью сердца // Проблеми медичної науки та освіти. – Харків, 2001. - № 3. – С.47-50. (Здобувачем здійснені дослідження, статистична обробка одержаних у результаті дослідження даних та їх наукова інтерпретація).

8. Сарвир И.Н. Сравнительные данные экспериментально-психологического исследования личности больных гипертонической болезнью и ишемической болезнью сердца с анксиозными состояниями // Медицинские исследования. – Харьков, 2001. - № 1. – С.41-43.

9. Сарвир И.Н. Страх и тревога в генезе психосоматических заболеваний // Вопросы пограничной психиатрии, психотерапии, медицинской психологии: Материалы научно-практической конференции, посвященной 100-летию со дня рождения проф. И.З. Вельвовского, 75-летию основания ХИУВ и 135-летию курорта «Березовские минеральные воды» (4-5 июня 1998 г.). – Харьков, 1998.

10. Сарвир И.Н. Особенности гемодинамических реакций больных гипертонической болезнью и ишемической болезнью сердца с анксиозными состояниями в ответ на психоэмоциональную нагрузку // Медицина на межі століть: відкриття та перспективи: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти. – Харків, 1999. – С.76-78.

11. Сарвір І.М. До питання про діагностику та цілеспрямовану корекцію анксіозно-тривожливих станів // VIII конгрес світової федерації українських лікарських товариств: Тези доповідей. – Львів – Трускавець, 2000. – С.301.

12. Сарвир И.Н. Использование нейролингвистического программирования в терапии больных гипертонической болезнью и ишемической болезнью сердца с анксиозными состояниями // Проблеми екстремальної психіатрії: Матеріали науково-практичної конференції “Платонівські читання” (11-13 травня 2000). – Харків, 2000. – С.112-113.

13. Сарвір І.М., Каніщев А.В., Андрух Г.П, Телерман О.В. Діагностика та лікування анксіозно-тривожних станів // Архів психіатрії. – Київ, 2001. – № 4 (27). – С.240. (Здобувачем здійснені дослідження, статистична обробка одержаних у результаті дослідження даних та їх наукова інтерпретація).