1. Розвиток нормальної пологової діяльності визначається біологічною готовністю організму вагітної до пологів, що виявляється зрілістю пологових шляхів; особливостями скорочувальної діяльності матки, обумовленої станом найважливіших функціональних систем організму: центральної нервової системи, вегетативної нервової системи, центральної і маткової гемодинаміки, вмістом гормонів і біологічно активних речовин, станом клітинної та гуморальної ланок імунітету, адренорецепторного апарату міометрію. Вивчений в даній роботі та запропонований для практичного застосування метод ЛГПЧС є новим немедикаментозним шляхом лікування і профілактики аномалій пологової діяльності (слабкості та дискоординації), який має коригувальний терапевтичний вплив на системи, що беруть участь у регуляції скорочувальної діяльності матки. 2. Частота аномалій пологової діяльності в роділь складає за нашими даними 22,04% і включає переважно слабкість (19,4%) і дискоординацію пологової діяльності (2,68%). 3.Аномалії пологової діяльності – це не порушення в окремих органах і системах, це патологія, яка стосується всього організму жінки. До етіологічних факторів АПД відносяться екстрагенітальні, генітальні та акушерські причини. Відсутність готовності організму жінки до пологів і несвоєчасне вилиття навколоплідних вод часто є ранніми ознаками патології скорочувальної функції матки. 4.Патогенез АПД складається з порушень у наступних органах і системах: а) порушення функції центральної нервової системи, що супроводжується на ЕЕГ зменшенням активності a-ритму, збільшенням b-хвиль, зміною реакції на екстероцептивні подразники, що вказує на дисфункцію мезодіенцефальних структур мозку. б) порушення вегетативної рівноваги обумовлює розвиток АПД: перевага симпатичного відділу вегетативної нервової системи – дискоординацію пологової діяльності, перевага парасимпатичного відділу – слабкість пологової діяльності. в) порушення центральної та маткової гемодинаміки, що виражаються в недостатній інтенсивності кровотока в органі, обумовлених зниженим артеріальним припливом і ускладненим венозним відтоком, які виникають у наслідок зміни тонусу й еластичності судин різного калібру. г) порушення гомеостазу у виді зміни вмісту в крові прогестерону, естрадіолу, окситоцину, простагландину F2a, пролактину, серотоніну і гістаміну вказують на виражену патологію в регуляторних ланках пологового акту. д) порушення в клітинній і гуморальній ланках імунітету, що виражаються в зміні вмісту лімфоцитів, Т-супресорів, циркулюючих імунних комплексів, бактерицидної ємності крові очевидно можуть сприяти розвитку АПД. е) порушення стану адренорецепторного апарату матки, що полягає у відсутності збалансованого змісту a- і b-адренорецепторів у різних ділянках матки, відзначаються при слабкості та дискоординації пологової діяльності. 5. Фактори охолодження, зокрема ЛГПЧС, мають утеротонічний ефект, що доведено експериментально. У механізмі дії має значення нервово-рефлекторний і нейро-гуморальний вплив локальної гіпотермії на скорочувальну функцію матки. 6. ЛГПЧС здатна корегувати і попереджати розвиток АПД і є більш ефективним методом терапії в порівнянні з існуючими медикаментозними способами. Лікування АПД із використанням факторів охолодження призводить до нормалізації діяльності центральної та вегетативної нервової системи; поліпшенню кровопостачання матки; нормалізації вмісту гормонів і БАР, показників імунітету і співвідношення a- і b-адренорецепторов у різних ділянках матки. 7. Лікування слабкості пологової діяльності рекомендується проводити методом ЛГПЧС із застосуванням спеціального аплікатора (який не обмежує рухів роділі), з'єднаного з апаратом керованої гіпотермії, в якому циркулює охолоджена до температури 10-15С рідина (вода і 96% спирт у співвідношенні 1:1) протягом 30-60 хвилин. 8. Лікування дискоординації пологової діяльності рекомендується проводити з використанням ЛГПЧС протягом 20-40 хвилин при температурі охолоджувальної рідини 10-15С на фоні внутришньовенного крапельного введення партусистену. 9. Для профілактики АПД рекомендується підготовка організму вагітної до пологів шляхом проведення ЛГПЧС протягом 30-90 хвилин при температурі охолоджувальної рідини 10-15С. 10. Прогнозування АПД ще під час вагітності можливо за такими параметрами: виявлення змін на ЕЕГ, що вказують на дисфункцію мезодіенцефальних структур мозку; неузгодженість у роботі симпатичного та парасимпатичного відділів ВНС; порушення в центральній і, особливо, маткової гемодинаміці, які характеризуються порушенням артеріального припливу і венозного відтоку в маткових колекторах; зміни концентрації естрадіолу, кортизолу, АКТГ, пролактину, простагландину F2a, зрушення в показниках клітинного і гуморального імунітету. 11. ЛГПЧС не впливає негативно на стан матері і плоду, що підтверджується показниками кардіотокографії та станом новонародженого, а також зниженням пологового травматизму. При цьому побічних ефектів застосування факторів охолодження у роділь не виявлено. 12. Ефективність методу ЛГПЧС при СПД склала 98,3%, при ДПД – 96,7%, у той час, як ефективність традиційних медикаментозних способів була 89,1% і 81,5% відповідно. Ефективність застосування факторів охолодження в підготовці шийки матки склала 88%, а глюкозо-вітаміно-естрогенового фону – 40%. Крім того ЛГПЧС має знеболюючий ефект, на що вказують клінічні дані та підвищення вмісту в крові роділі опіоїдів (зокрема, b-ендорфіну). 13. Стан плаценти залежить від особливостей перебігу пологів і в меншому ступені – від методу корекції. Патоморфологічні порушення в плаценті при застосуванні ЛГПЧС мало відрізнялися від показників, одержаних при внутрішньовенному введенні окситоцину. 14. Показаннями до проведення ЛГПЧС є первинна і вторинна слабкість, а також дискоординація пологової діяльності, відсутність готовності організму вагітної до пологів. До протипоказань відносяться передлежання плаценти, передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, клінічна невідповідність розмірів таза матері і величини плоду, рубець на матці й інші випадки, коли посилення пологової діяльності може несприятливо відобразитися на стані матері і плоду. | 