Анотація до роботи:

Чабанов Андрій Семенович. Антракноз кавуна та розробка методів створення стійких сортів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 06.01.11 – фітопатологія. Національний аграрний університет, Київ, 2002.

Удосконалено методи виділення збудника антракнозу кавуна у чисту культуру, які передбачають стерилізацію уражених зразків фламбуванням, приготування суспензії конідій (для розмноження моноспорових ізолятів) центрифугуванням, вирощування ізолятів in vitro на вівсяному агаризованому середовищі та середовищі Чапека. Встановлені оптимальні параметри зараження рослин кавунів збудником хвороби в залежності від температури та експозиції їх у вологій камері. За допомогою скануючого мікроскопу зафіксовано утворення ложа, конідій та їх проникнення у тканину рослини-господаря. Вивчено популяцію патогена в умовах півдня України. Зроблено оцінку стійкості генетичних ресурсів кавунів та динь щодо збудників антракнозу, фузаріозного в’янення, борошнистої роси та бактеріальної кутової плямистості. На штучному та природному інфекційних фонах виявлено стійкі форми кавунів та динь, які рекомендуються для використання при створенні стійких сортів до зазначених збудників хвороб. Встановлено, що тривалість інкубаційного періоду C.lagenarium залежить від стійкості сорту. Вивчено тип успадкування стійкості до збудника антракнозу (домінування, неповне домінування, проміжний, рецесивний) гібридів кавуна, отриманих при прямих та зворотних схрещуваннях. Виявлено роль цитоплазми материнської рослини в успадкуванні стійкості.

1. Найбільш ефективним методом виділення C.lagenarium у чисту культуру, при якому не спостерігається ріст інших мікроорганізмів на живильному середовищі, є фламбування стерильної ураженої тканини. З метою масового напрацювання інокулюму для штучного зараження рослин кавунів слід застосовувати середовища Чапека та вівсяне.

2. Оптимальними параметрами зараження рослин кавунів є температура 28-30С та експозиція у вологій камері протягом 40-50 годин, при яких реєструється найменша тривалість інкубаційного періоду С.lagenarium.

3. Електронно-мікроскопічними дослідженнями встановлено, що за умов наявності оптимальної температури (28-30С) та необхідної вологості повітря проростання конідій збудника антракнозу кавуна відбувається протягом 6-8 годин як у краплі води, так і на поверхні листків.

4. Найбільш ефективним методом розмноження моноспорових ізолятів збудника антракнозу кавуна, який дозволяє досягти розділення скупчення конідій до концентрації поодиноких спор, є фракціювання за допомогою центрифуги. Рівномірний розподіл скупчення конідій відбувається шляхом центрифугування суспензії при 20000 об./хв протягом 20 хвилин.

5. Популяція збудника антракнозу кавуна гетерогенна за ознакою вірулентності. До її складу входять 1,3 і 5-та фізіологічні раси, з яких раса 1 є широко спеціалізованою і займає домінуюче положення в популяції.

6. На природному інфекційному фоні найвищу ступінь стійкості до збудника антракнозу кавуна виявлено у сортів кавунів Star Brain, Congo, Sweet princess, Charleston Gray, Fairfax, Славутич, Голопристанський, Лиманський, до збудника фузаріозного в’янення - у сортів кавунів Star Brain, Лиманський, Charleston Gray, Fairfax, Кардофанський, Орфей, Congo, у сортів динь - Ret comet, Cuban onden, Mildew resistant, Лада, Таболінка, Титовка, Дана, Кампо. До збудника борошнистої роси динь найвищу ступінь стійкості мали сорти Rio gold, Джакумба, PMR-450, РМR-6, Zajolla, Кампо, Melon resistant, PMR golden cup 55, Лада, Куруме №1, до збудника бактериальної кутової плямистості - Лада, Валенсія, Honew Dew, PMR-6.

7. Комплексну стійкість до збудників антракнозу та фузаріозного в’янення виявлено у сортів кавунів Star Brain, Congo, Fairfax, Лиманський, Козацький, Протектор 2, Гетьман, Орфей, Charleston Gray, Кардофанський. Сорт дині Кампо мав комплексну стійкість до збудників фузаріозного в’янення та борошнистої роси, Лада - до збудників антракнозу, борошнистої роси та бактеріозу, Таболінка – до збудників антракнозу, фузаріозного в’янення та бактеріозу.

8. На штучному інфекційному фоні найвищу ступінь стійкості до раси 1 збудника антракнозу кавуна мали сорти Star Brain, Congo, Лиманський, Славутич, Sweet princess, Голопристанський, до раси 5 - Star Brain, Лиманський.

9. При температурі 28-30С та експозиції рослин у вологій камері протягом 40-50 годин тривалість інкубаційного періоду C.lagenarium у високостійких сортів (Star Brain, Лиманський, Славутич) становить 13 днів, у стійких сортів (Астраханський, Гетьман, Таврійський) - 10 днів, у сприйнятливих (Огоньок, Мелітопольський 60 та Роза Юго-Востока) - 5 днів.

10. Тривалість інкубаційного періоду є показником стійкості сорту. Тому селекція на ознаку тривалості інкубаційного періоду є складовою технології створення стійких сортів до антракнозу.

11. Тип успадкування та вплив цитоплазми материнської рослини в успадкуванні стійкості до C.lagenarium залежить від вихідних форм: при використанні як донорів стійкості сортів Star Brain, Славутич (високостійкі) і Красень (відносно стійкий) у діалельних гібридах відзначали домінантний тип успадкування, впливу цитоплазми материнської рослини не спостерігали; при використанні сортів Астраханський, Таврійський (стійкі) у прямих схрещуваннях відзначали домінантний тип успадкування, у зворотних схрещуваннях - проміжний, отже, спостерігали вплив цитоплазми материнської рослини.

12. Шляхом застосування штучного інфекційного фону та добору стійких рослин в наступних поколіннях підвищено імунологічну однорідність стійкості сортів кавунів Восход і Таврійський до збудника антракнозу.

Рекомендації для селекції на стійкість.

Селекційним установам рекомендується використовувати як донори стійкості до збудника антракнозу сорти кавунів Star Brain, Лиманський, Славутич, Голопристанський, Congo, Sweet princess з найвищою стійкістю до першої раси та Star Brain, Лиманський до п’ятої раси.

Список опублікованих праць:

1. Лісовий М.П., Чабанов А.С. Методи виділення збудника антракнозу кавуна в чисту культуру // Вісник аграрної науки. – 2001. – №1. – С. 44-46.

2. Чабанов А.С. Аналіз стійкості реципрокних гібридів кавуна проти збудника антракнозу // Вісник аграрної науки. – 2001. - №10. – С. 80-81.

3. Чабанов А.С. Вплив температури повітря на динаміку проростання конідій збудника антракнозу кавуна // Науковий вісник НАУ. – К., 2001. – Вип.37. – С.88-90.

4. Чабанов А.С. Антракноз кавунів // Захист рослин. – 2001. – №11. – С.12.

5. Чабанов А.С. Болезни, вредители бахчевых культур и меры борьбы с ними // Бахчевые культуры. – К.: Аграрна наука, 2000. – С. 147-155.

6. Чабанов А.С. Особливості розвитку антракнозу та стійкість кавунів до збудника хвороби // Овочівництво і баштанництво: Міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 2001.– Вип. 46. – С. 232-236.

7. Чабанов А.С. Оцінка генетичних ресурсів кавунів і динь на стійкість щодо збудників хвороб // Захист і карантин рослин: Міжвід.темат.наук.зб. – К., 2001. – Вип. 47. – С.56– 69.

8. Чабанов А.С. Джерела стійкості баштанних культур до збудників основних хвороб // Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений: Тез. докл. междунар. конф. молодых ученых, 2-7 июль 2001 г., г. Харьков. – Х., 2001. – С. 116-117.