Анотація до роботи:

Куньчик Т. М. Антропогенна трансформація басейнів і біопродуктивність озерних екосистем межиріччя Західного Бугу і Прип’яті (оцінка стану використання, засоби управління). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Державний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, Житомир, 2004.

Дисертація присвячена вивченню антропогенної трансформації басейнів озер та впливу її на біопродуктивність озерних екосистем межиріччя Західного Бугу і Прип’яті.

У роботі проведено дослідження умов формування біопродуктивності басейнів озер межиріччя Західного Бугу та Прип’яті. Проведена загальна оцінка впливу меліоративного та гідротехнічного будівництва в басейнах досліджуваних озер на порушення шляхів сезонної міграції і біопродуктивності озер. За кількісними та якісними показниками розроблено екологічно обґрунтовані заходи відновлення озерних екосистем. Здійснено екологічну оцінку якості поверхневих вод басейну межиріччя Західного Бугу та Прип’яті. Встановлено закономірності функціонування екосистеми „озеро-заплава” у порушених басейнах під впливом заростання вищою водяною рослинністю. Розроблено технологічні схеми оптимізації екосистеми „озеро-заплава” у Західнобузько Прип’ятському поозер’ї.

1. За комплексною екологічною оцінкою стану (коефіцієнт Ке) досліджені озерні басейни віднесені до порушених (ІІІ клас – озеро Світязь) та значно порушених (IVV клас – озеро Скорінь). Руслові озера (озера Люб’язь, Нобель) піддаються значній евтрофікації внаслідок внесення енергетичних дотацій з поверхні водозбору (тваринницькі комплекси, пасовища, деструкція осушених торф’яників), що призводить до явищ „цвітіння” води у період літньої межені та погіршення її споживчої якості.

2. Причиною гострих кризових ситуацій в озерних екосистемах були: природні гідроекологічні фактори суворі зими з промерзанням ґрунтів і формуванням товстого льодового покриву та живленням із глибоких горизонтів осушених боліт, антропогенні явища обміління, стагнації, евтрофікації, формування застійних сірководневих зон та біологічні високий рівень споживання кисню у літній період, темновий фотосинтез ВВР.

3. Основними лімітуючими факторами впливу на екологічну ситуацію досліджуваних озер є: пониження рівня ґрунтових вод внаслідок осушувальних меліорацій на поверхні водозбору, включення озер в єдиний гідротехнічний комплекс (прокладання каналів) та спрацювання їх рівня внаслідок відкачування води в Дніпро-Бузький канал.

4. Ренатуралізація озерних екосистем повинна здійснюватись у напрямах їх використання: території заповідні, природні рибовідтворювальні, рекреаційні, риборозплідні. Загальною ознакою є підтримання екологічно обґрунтованих меж площі водного дзеркала озер і річок та рівня ґрунтових вод, постійне або періодичне сполучення з річковою мережею, збереження мілководь.

5. Встановлено, що відновлення шляхів міграції аборигенної іхтіофауни є необхідним заходом для збереження видового різноманіття, ліквідації ефекту ізоляції для забезпечення нормального розвитку іхтіофауни.

6. Проведення просторового планування розвитку басейнів річок і озер повинно здійснюватись за програмою-мінімум (експлуатаційні заходи) та програмою-максимум (планування складу і структури ценозів поверхні водозбору – досягнення оптимального рівня заліснення, залуження, заболочування заплави, відновлення нерестових шляхів міграції риб).

7. Аналіз екологічної нестабільності стану озер, щодо забезпечення умов відтворення аборигенної іхтіофауни вказує на необхідність відновлення природних нерестовищ у їх басейнах (озера Світязь, Люб’язь, Нобель) та створення фантомних озер для тих, що знаходяться в природному стані, але не мають достатніх площ мілководь або їм характерні явища аноксії (озера Скорінь, Лучне, Тучне).

8. Інтродукція у евтрофовані озера риб-меліорантів створює новий трофічний ланцюг у озерних екосистемах: ВВР – білий амур – детрит – зоопланктон – молодь детритофагів та зоофагів. Рослиноїдні риби (білий амур та товстолоб) можуть використовуватись для вирощування товарної риби у полікультурі, однак на екологічну ситуацію у таких озерах впливатимуть донні відклади (надходження фосфору, органічного вуглецю, іонів заліза).

9. Встановлено, що вимивання кальцію з підстилаючих порід (явища карсту) створює сприятливі умови для утворення якісного гідрохімічного режиму і формує низьку забарвленість води та стабільний кисневий режим (оз. Рогізне).

10. Парний кореляційний аналіз показав, що включення озер в меліоративні системи у якості водоприймачів дренажних вод екологічно необґрунтоване, оскільки між збільшенням площ осушених земель та зниженням біопродуктивності озер існує високий зворотний зв’язок, котрий підтверджено негативним показником коефіцієнта парної кореляції: r = -0,977.

11. Планування землекористування повинно враховувати природне функціональне призначення гідроекологічних коридорів як середовища збереження умов відтворення і зимівлі аборигенної іхтіофауни та підвищення біопродуктивності водних екосистем.

Публікації автора:

1. Гриб Й. В., Куньчик Т. М. До питання заповідання басейну Західнобузько – Прип’ятського річково-озерного комплексу // Доп. Нац. акад. наук України.– Київ, 2002.– № 6.– С. 185194.

2. Гриб Й. В., Куньчик Т. М. Кисневий режим малих озер Західного Полісся України як показник екологічної ситуації у їх басейнах // Вісник Рівненського державного технічного університету (РДТУ). Рівне, 2001. Вип. 5 (12).– С. 917.

3. Гриб Й. В., Сабодаш В. М., Куньчик Т. М. Шляхи відтворення біопродуктивності річково озерної мережі басейну рр. Прип’яті і Західного Бугу // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія.– Київ – Луцьк.: РВВ Луцького ДТУ, 2002.– Т. 4. С. 203205.

4. Гриб Й. В., Сондак В. В., Куньчик Т. М. Проблеми відтворення аборигенної іхтіофауни у водних об’єктах Західного Полісся України // Сучасні проблеми аквакультури: Таврійський науковий вісник. Херсон, 2003. Вип. 29. С. 5559.

5. Куньчик Т. М. До питання розселення вугра європейського (Anguilla anguilla), як показ-ника стану водних екосистем Шацьких озер // Вісник РДТУ. Рівне, 2004. Вип. 1 (25).– С. 1017.

6. Куньчик Т. М. Оцінка впливу меліорацій заплавних боліт і перезволожених земель на екосистему озера Світязь // Вісник РДТУ. Рівне, 2003. Вип. 6 (19).– С. 2127.

7. Куньчик Т. М., Гриб Й. В., Ткачук М. Г. Гідроекологічні дослідження озера Рогізного та питання його іхтіологічної меліорації // Вісник РДТУ. Рівне, 2001.– Вип. 3(10).– С. 2228.

8. Куньчик Т. М. Екологічні проблеми Поліських озер у зв’язку з трансформованими осушувальними меліораціями та гідротехнічним будівництвом довкілля // Всеукраїнська науково-практична конференція „Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість”.– Київ, 2003. Т. 1.– С. 202206.

9. Kunchyk T. M., Grib Y. V. Use of fish meliorators for restoration of eutrophic lakes ecosystems of western part of Ukrainian polissia // Українська водна асоціація: матеріали ІІ Міжнародного водного форуму „АКВА УКРАЇНА 2004”.– Київ, 2004.– С. 126129.

10. Куньчик Т. М., Гриб Й. В. Антропотехногенний вплив на екологічний стан озер Волині та відтворення рибопродуктивності аборигенної іхтіофауни // Екологія кризових регіонів України. Дніпропетровськ, 2001.– С. 116.