Анотація до роботи:

Насєдкін Є.І. Антропогенне забруднення донних відкладів північно-західного шельфу Чорного моря важкими металами. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.10 – геологія океанів та морів. – Інститут геологічних наук НАН України, м. Київ, 2002.

Об`єкт досліджень – антропогенна складова важких металів в поверхневому шарі донних відкладів акваторії. В роботі аналізуються всі антропогенні джерела забруднення та шляхи надходження важких металів до акваторії шельфу, визначено відносний внесок кожного джерела та особливості розподілу полютантів за основними шляхами надходження.

З метою виділення антропогенної складової автором запропоновано методику виявлення змін в складі донних відкладів акваторії способом порівняльних характеристик вмісту важких металів в верхньому шарі осадків за різні періоди антропогенного навантаження. Метод враховує такі природні особливості будови дна, що впливають на розподіл елементів, як речовинно-генетична типізація донних відкладів, ландшафтно-геохімічна зональність, швидкості сучасного осадконакопичення на шельфі. Аналіз матеріалів, отриманих при дослідженнях району на протязі останніх 50 років, дозволив автору побудовати серію картосхем шляхів надходження, джерел забруднення, поелементного вмісту антропогенної складової в осадках, а також виділити ділянки шельфу, на яких відбувається активне накопичення антропогенної складової елементів.

Виконані дослідження надходження важких металів в акваторію Чорного моря та аналіз стану забруднення останньої дозволили зробити слідуючі висновки.

1. Найбільший вплив антропогенної діяльності на екосистему північно-західної частини Чорного моря, зокрема на накопичення важких металів та небезпечних елементів (Cu, Ni, Zn, Co, Cr, V, Pb, Hg, Cd, As) в абіотичній складовій екосистеми, відповідає періоду 1960 – 2000 рр., і пов`язаний, головним чином, з інтенсивним розвитком промисловості та сільського господарства.

2. Надходження важких металів до північно-західного шельфу Чорного моря, що пов`язане з антропогенним фактором, за кількістю і інтенсивністю складає один ступінь з привнесенням їх природної складової. Якщо за загальною кількістю надходження забруднювачів перше місце посідає річковий стік, то за співвідношенням вмісту антропогенної та природної складових домінують атмосферні шляхи транспортування. Спостерігається значна нерівномірність надходження полютантів в акваторію в межах року, що впливає на подальшу трансформацію важких металів в морському середовищі та особливості їх акумуляції в донних відкладах.

3. Вагомий вплив на концентрації важких металів в донних відкладах локальних ділянок дна акваторії обумовлюють точкові джерела надходження, розташовані як в зоні контакту суходол-море (прибережні урбанізовані осередки, місця надходження скидних вод ділянок зрошення та деякі інші), так і об`єкти господарської діяльності в межах шельфу (зони дампінгу, порти, морські стаціонарні платформи). З основних забруднювачів антропогенного впливу даного типу треба відмітити: свинець, мідь, нікель, цинк, ртуть.

4. В верхньому шарі донних відкладів певних ділянок акваторії відбувається інтенсивне накопичення полютантів антропогенного походження, що значно перевищує природні фонові концентрації. Ділянками найбільш інтенсивного накопичення визначено Одеську затоку, Придунайську зону шельфу, Центральну частину шельфу, північно-східну частину Каркинитської затоки, деякі локальні ділянки шельфу - головним чином місця розташування об`єктів господарської діяльності.

5. Основні природні фактори, що мають вплив на накопичення антропогенної складової металів в донних відкладах - гідродинаміка водного середовища, наявність бар`єрних зон (фізико-хімічного, механічного та біохімічного класів), речовинно-генетичні типи осадків, швидкості осадконакопичення, фізико-хімічні умови седиментації елементів в верхньому шарі донних відкладів.

6. Накопичення антропогенної складової в донних відкладах має для кожного елементу певні властивості, що пов`язані з джерелами та шляхами надходження, особливостями розподілу в водному середовищі та умовами міграції і консервації в осадовому шарі. Найбільш інтенсивна акумуляція в донних відкладах значних ділянок акваторії властива антропогенній складовій таких металів, як: мідь, ванадій (до трьохразових перевищень), свинець (чотирьохкратні перевищення), нікель, хром (більш ніж двохразові перевищення).

З`ясований під час досліджень механізм надходження забруднювачів та побудовані карти накопичення важких металів в донних відкладах будуть використані при проведенні геоекологічної оцінки формування донних відкладів акваторії, прогнозуванні забруднення та міроприємствах, пов`язаних з покращенням екологічного стану північно-західного шельфу Чорного моря.

Публікації автора:

1. Наседкин Е.И. К геоэкологической характеристике озера Донузлав: Геология морей и океанов, т.1.- Москва, РАН, 1997.- с.270-271

2. Осокина Н.П., Митропольский А.Ю., Наседкин Е.И. и др. Влияние хозяйственной деятельности берегових объектов на экологическое состояние Скадовской курортной зоны. Вісник Українського будинку економічних та науково-технічних знань, №2, 1998 р. с.32-33.

3. Насєдкін Є.І., Брек В.В., Ковєшніков Л.А. Сучасне осадконакопичення в зоні контакту "суша-море": Геология и полезные ископаемые Черного моря., ред. Шнюков Е.Ф., "Карбон ЛТД", Киев, 1999, с.289-293.

4. . Митропольський О.Ю., Насєдкін Є.І. Проблеми інженерного забезпечення екологічної стабільності зони стику суша-море.: Вісник Українського будинку економічних та науково-технічних знань, №2.- Знання: Київ, 1999.-с. 118-121.

5 . Наседкин Е.И. Проблемы экологии озера Донузлав. сб. Екологічні проблеми внаслідок оборонної діяльності в районах Чорного та Азовського морів (матеріали міжнародного науково-практичного семінару 25-27 жовтня 1999 р., м. Севастополь – м. Форос, АР Крим, Україна), УБЕНТЗ, с.41-43

6 Наседкин Е.И. К оценке формирования техногенного загрязнения в донных отложениях северо-западного шельфа Черного моря. в сб. Міжнародний рік океану (проблеми, пошуки, здобутки), Київ, "Знання", 2000 р. с.90-92

7. Насєдкін Є.І. Моніторингові дослідження еолової зависі в межах зони стику “суша-море” (на прикладі спостережень на океанографічній платформі в селищі Кацівелі).- Аспекти геологічної науки на рубежі тисячоліть.-Київ: ІГН НАНУ, 2001.- с. 73-76.