Анотація до роботи:

Липко П.М. Антимікробні, біологічні властивості препаратів, що містять чотирьохвалентний азот, хіноліній і ментол. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.07-мікробіологія. – ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І.Мечникова АМН України». – Харків, 2007

У дисертацій наведені дані мікробіологічного, фізико–хімічного фармакологічного дослідження синтетичних антимікробних препаратів чотирьохвалентного азоту, що містять ментол (5 сполук), хіноліній (3 сполуки). В дослідах використано 234 музейних і свіжевиділених клінічних штамів мікроорганізмів.

Визначено, чутливість антибіотикорезистентних штамів золотистого стафілококу до нових антисептичних препаратів. Досліджено вплив несприятливих факторів (вміст білка, різне рН середовища, мікробне навантаження) на антимікробні властивості нових лікарських антисептичних препаратів. Отримані результати впливу антимікробних препаратів на адгезивну здатність мікроорганізмів, як початкову (пускову) ланку розвитку інфекційного процесу. Одержані дані однакової ефективності природного л-ментолу та синтетичного рацемату ментолу, що здешевить собівартість виробництва синтетичних протимікробних препаратів з вмістом ментолу.

Вивченні фармакологічна дія, хіміотерапевтична ефективність антисептиків при гнійно-запальних захворюваннях, в експерименті на тваринах і лікуванні гострих гнійних маститів.

У дисертаційній роботі наведено теоретичні узагальнення і вирішення наукового завдання щодо дослідження антимікробних властивостей антисептичних препаратів із вмістом чотирьохвалентного азоту, хінолінію та ментолу. Досліджено особливості формування резистентності до препаратів, які містять чотирьохвалентний азот, хіноліній та ментол музейних та клінічних штамів стафілококу. Встановлено ефективність антиадгезивної дії антисептичних препаратів із вмістом чотирьохвалентного азоту, хінолінію, ментолу та нітазолу до стафілококів. Проведено розробку нових ефективних препаратів для лікування стафілококової гнійної інфекції, гострих гнійних маститів.

1 Лівообертовий ментол рослинного походження, синтетичний оптично неактивний рацемат ментолу проявляють мікробоцидну дію по відношенню до стафілококу. МБцК л-ментолу до S.aureus АТСС 25923 становить 15,6 мг/мл. МБцК рацемату дорівнює 31,2 мг/мл для цього мікроорганізму. МБцК л-ментолу для умовно - патогенних ентеробактерій знаходиться в межах 62,5 - 500 мг/мл. По відношенню до умовно – патогенних ентреобактерій МБцК рацемату ментолу становить 62,5 - 500 мг/мл. Рацемат ментолу доцільно використовувати на рівні з л-ментолом для створення нових антисептичних лікарських препаратів.

2. Нові похідні сполуки (№ 3; 4) із вмістом хіноліну, декамін, нітазол та полідеканіт володіють високою антимікробною активністю по відношенню до широкого спектру грампозитивних, грамнегативних мікроорганізмів. МБцК для клінічних штамів стафілококів проявляється у декаміну (28,4±4.4 мкг/мл), препарату №3 (58,8±0.6 мкг/мл), препарату №4 (59±10,2 мкг/мл), нітазолу (11,2±6,5 мкг/мл). МБцК для ешеріхії становить у декаміну (60,6 мкг/мл), препарату №3 (12,2±4,8 мкг/мл), препарату №4 (120±0,8 мкг/мл), нітазолу (36,6±4.5 мкг/мл).

3. Клінічні штами стафілококів проявляють високу чутливість до декаметоксину (МІК 0,24 – 7,8 мкг/мл), до препарату №1 (МІК 7,8 – 31,2 мкг/мл), до препарату №2 (МІК 7,8 – 15,6 мкг/мл). Кишкові палички мають високу чутливість до нових антисептичних препаратів. МБцК декаметоксину знаходиться в межах від 15,6 мкг/мл до 62,5 мкг/мл (ДКМ-рц 15.6 мкг/мл; препарату №1 62,5 мкг/мл; препарату №2 31,2 - 62,5 мкг/мл).

4. Антисептичні препарати четвертинного амонію з вмістом ментолу (препарат №1, №2, декаметоксин) у різних несприятливих умовах зберігають високу антимікробну активність:

- наявність 5%; 10% сироватки у поживному середовищі знижує бактерицидну концентрацію препаратів №1,2, ДКМ у 2 -16 разів (0,98 – 125 мкг/мл);

- препарат №1, №2, ДКМ проявляють високу протимікробну активність у кислому та лужному поживних середовищах;

- мікробне навантаження клінічних штамів стафілококу (10³, 10⁶,
10⁹ КУО) не впливає на бактерицидну активність препаратів №№ 1; 2; 3; 4, ДКМ, декаміну та нітазолу.

5. У присутності антисептиків (препарату №1;№3, декамін, ДКМ, нітазол) повільно формується резистентність у музейного та клінічних штамів стафілококу до цих препаратів, яка не досягає високого рівня. Декаметоксинорезистентні, декамінорезистентні варіанти стафілококів зберігають вихідну чутливість до антибіотиків. У резистентних варіантів стафілококів до препаратів №№ 1; 3, декаміну, ДКМ, нітазолу спостерігають поліморфізм, уповільнення їх росту на поживних середовищах, зниження життєздатності цих мікроорганізмів.

6. Препарати №№ 1; 3, ДКМ, декамін, нітазол, проявляють антиадгезивну дію на музейний на клінічні штами стафілококів. Інгібуючий адгезію ефект мають препарат №1 (53,1 – 56,2%), ДКМ (33,2 - 35,5%), препарат №3 (58,6 - 64,6%), декамін (50 - 58,6%), нітазол (60,2 -64,6%).

7. Комплексне ефективне лікування антисептиками (палісепт, декасан) гнійних ран, гострих гнійних маститів, обумовлених стафілококом забезпечено мікробоцидною дією лікарських препаратів на збудників захворювання, спостерігалось швидке припинення виділення патогенних мікроорганізмів з гнійних ран на 4 – 5 добу лікування. Доведено, що у суббактеріостатичній, бактеріостатичній концентраціях декаметоксину, декаметоксину – рацемату підвищують у 95% випадків чутливість до антибіотиків антибіотико резистентних штамів стафілококів.

Практичні рекомендації

1. АНД. Decamethoxinum. Декаметоксин. Наказ МОЗ України від 09.10.2002р. № 367. Реєстраційне посвідчення № П.10.02/05401.

2. АНД. Decasanum. Декасан. Наказ МОЗ України від 27.12.2001р. № 523. Реєстраційне посвідчення № Р.12.01/04161.

3. Тимчасову фармакопейну статтю 42 У - 60 - 191 - 96 ”Мазь палісепт” (Unguentum Paliseptum) рекомендовано для використання у медичній промисловості в Україні. Інструкцію по медичному застосуванні препарату палісепт затверджено Фармакологічним Комітетом МОЗ України 29 червня 1995р. (протокол № 6).

Публікації автора:

1. Застосування антимікробних композицій на основі декаметоксину для лікування захворювань сечостатевої системи / Палій В.Г., Зарицький О.М., Цвігун В.Я., Кваснєвський Ю.А., Сьомко А.В., Липко П.М. // Biomedical and Biosocial anthropology. – 2005. – №5. – С.107-111. (Липко П.М. провів вивчення антимікробної активності декаметоксину до клінічних штамів).

2. Досвід антибактеріальної терапії нозокоміальних пневмоній в умовах відділення інтенсивної терапії / Дмитрієв Д.В., Откаленко Ю.К., Откаленко Н.Ю., Дмитрієва К.Ю., Липко П.М., Липко М.Р. // Biomedical and Biosocial anthropology. – 2006. – №6. – С.46-48. (Липко П.М. вивчив чутливість виділених штамів стафілокока до антибіотиків).

3. Вивчення віруліцидної активності деяких дезінфектантів у відношенні до збудників гепатитів В та С / Кузь Т.В., Литвиненко К.Л., Маційчук П.В., Липко П.М., Гречаний Л.А., Дубинська Г.М. //Вісник проблем біології і медицини. – 2006. - №2. – С.116-118. (Липко П.М. провів вивчення віруліцидної активності сучасних дезінфектантів до збудників гепатиту В та С).

4. Литвиненко К.Л., Липко П.М. Вивчення антимікробної активності деяких модифікованих протимікробних препаратів // Актуальні проблеми сучасної медицини. Вісник медичної стоматологічної академії. – 2006. - Т.6, Вип. 4 (16). - С. 161-162. (Липко П.М провів мікробіологічне обстеження стоматологічних хворих і вивчив чутливість виділених штамів до антибіотиків).

5. Дослідження протимікробної активності нових протимікробних препаратів / Палій В.К., Мороз В.М., Бойко В.М., Липко П.М. //Biomedical and Biosocial anthropology. – 2006. – №6. – С.88 – 91. (Липко П.М. визначив чутливість 20 штамів до антисептиків).

6. Литвиненко К.Л., Липко П.М. Профілактика парентеральних вірусних інфекцій у стоматологічній практиці // Актуальні проблеми сучасної медицини. Вісник медичної стоматологічної академії. – 2006. – Т.6, Вип. 4 (16). - С. 115-116. (Липко П.М. досліджував віруліцидну активність дезінфектантів, які застосовують для обробки стоматологічного інструментарію).

7. Синтез та прогнозування біологічної активності сульфопохідних 6 – фтор – хінолонів – 4 / Спиридонова Н.В., Сілін О.В., Коваленко С.М., Казмірчук В.В., Сорокоумова Л.К., Липко П.М. // Biomedical and Biosocial anthropology. – 2006. – № 6. - С. 248-249. (Липко П.М. дослідив 2 сполуки хінолінів на клінічних штамах стафілококу).

8. Липко П.М. Мікробіологічна характеристика чутливості клінічних штамів бактерій до антимікробних препаратів //Всеукраїнський студентський медичний журнал Хист. – 2000. - №2. – С. 94-105.

9. Липко П.М. Вивчення чутливості клінічних штамів бактерій до антимікробних препаратів //Актуальні проблеми клінічної, експериментальної та профілактичної медицини: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених (11-12 квітня 2002р.). – Донецьк, 2002. – С. 206-207.

10. Липко П.М. Мікробіологічна характеристика чутливості клінічних штамів до протимікробних препаратів. //V Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених (10-12 травня 2001р.). – Тернопіль, 2001. – С.243.

11. Бойко В.М., Липко П.М. Протимікробна дія антисептиків у профілактиці нозокоміальних інфекцій // Матеріали ХI університетської (ХХХХI вузівської) науково-практичної конференції молодих вчених та фахівців (18 травня 2005р.). – Вінниця, 2005.– С. 11-12. (Липко П.М. вивчив чутливість 15 штамів стафілококу до антисептиків).

12. Липко П.М. Чутливість збудників нозокоміальних інфекцій до протимікробних препаратів //Біопсихосоціальні аспекти здоров`я: Матеріали науково-практичної конференції (13-14 жовтня 2005р.). – Вінниця, 2005. – С.41-42.

13. Lypko P. Antibacterial activity of a modern antimicrobial drug //Integrating microbial knowledge into human life: 2^nd FEMS congress of European microbiologists (July 4-8, 2006). – Spain, Madrid, 2006. – P. 106.

14. Липко П.М., Бойко В.М. Антимікробна активність нового протимікробного препарату // Матеріали ХII університетської (ХХХХII вузівської) науково-практичної конференції молодих вчених та фахівців (18 травня 2006 р.). – Вінниця, 2006.– С. 22. (Липко П.М. дослідив чутливість клінічних штамів стафілококу до нового антисептика)

15. Greechany L., Lypko P., Lypko K. Study of Efficacy Some Disinfectants to Liquidate Sequences of Bioterrorism //2007 ASM Biodefense & Emerging Diseases research meeting (February 27 - March 2, 2007). – Washington, DC, 2007. – P.42. (Липко П.М. вивчив чутливість бактерій до дезінфекційних препаратів).

16. Липко П.М. Вивчення протимікробної активності нових антимікробних препаратів //Молодь та перспективи сучасної науки: Матеріали IV-ї Міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених (4-6 квітня 2007 р.). – Вінниця, 2007. – С.43-44.

17. Липко П.М. Дослідження протимікробних властивостей антисептичних препаратів //Новітні підходи до лікування в сучасній медицині: Матеріали 5-тої Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених (17-19 квітня, 2007) – Ужгород, 2007. – С.83-84.

18. Липко П.М. Вивчення ефективності деяких протимікробних препаратів //Матеріали ХIIІ університетської (ХХХХIII вузівської) науково-практичної конференції молодих вчених та фахівців (24 травня 2007 р.). – Вінниця, 2007.– С. 36.