Анотація до роботи:

Чубар О.М. Антиоксидантний статус печінки перепела за умов впливу нітратів та додавання в комбікорм зерна амаранту. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія. – Національний аграрний університет, Київ, 2006.

Дисертація присвячена вивченню особливостей функціонального стану системи антиоксидантного захисту печінки перепела у віковому аспекті за умов впливу нітрату натрію та при додаванні в комбікорм зерна амаранту.

Показано, що високий рівень продуктів пероксидного окиснення ліпідів у печінці добових перепелят у періоди інтенсивного росту (до 14-ї доби), статевого диморфізму та становлення процесів яйцекладки спричиняє компенсаторне зростання активності антиоксидантних ферментів. Вміст каротину та жиророзчинних вітамінів (А, Е) у печінці 49–70-добових перепелів знижується, що пов’язано із мобілізацією вітамінів із депо на формування складових компонентів яйця.

Встановлено, що нітрат натрію в дозі 0,5 г/кг маси тіла за NO₃^– спричиняє інтенсифікацію пероксидного окиснення ліпідів, зміни функціональної активності антиоксидантних ферментів та зниження вмісту вітамінів А, Е та каротину у печінці перепела.

Застосування добавки в комбікорм зерна амаранту запобігає розвитку гемічної гіпоксії, здійснює протекторний вплив щодо негативної дії нітратів, сприяє стабілізації процесів ліпопероксидації за рахунок підвищення антиоксидантного статусу печінки перепела.

Представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо з’ясування закономірностей перебігу пероксидного окиснення ліпідів та функціонування антиоксидантної системи печінки перепела у віковому аспекті за умов впливу нітрату натрію та при додаванні зерна амаранту в комбікорм.

1. Підвищення інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів та зниження антиоксидантного захисту печінки перепела супроводжують періоди розвитку, які характеризуються структурною та метаболічною перебудовою: період інтенсивного росту та зміни пера (до 14-ї доби); період статевого дозрівання (із 21-ї до 28-ї доби) та на початок яйцекладки (42–49-а доба). Між вмістом продуктів пероксидного окиснення ліпідів та активністю ферментів системи антиоксидантного захисту встановлені кореляційні зв’язки.

2. Введення нітрату натрію в дозі 0,5 г/кг маси тіла за NO₃ протягом 70 діб спричинило розвиток гемічної гіпоксії: вміст метгемоглобіну у крові перепелів зріс із 42-ї доби у 2 рази, вміст гемоглобіну знизився із 28-ї доби на 13% проти показників контрольної групи.

3. За тривалого введення нітрату натрію у печінці перепела зростає
   активність амінотрансфераз та лужної фосфатази. Максимальна
   активність аспартатамінотрансферази встановлена на 21-у добу, аланінамінотрансферази – на 28-у добу, лужної фосфатази – на 42-у добу
   (на 20,6%; 35,0; 31,6% проти контрольних величин).

4. Надходження в організм нітратів призводить до підвищення інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів та накопичення продуктів ліпопероксидації у печінці: дієнових кон’югатів на 21-у, 42-у та 63-ю добу експерименту
   (на 26,4%; 27,0; 31,7%), гідропероксидів ліпідів – на 21-у та 35-у добу
   (на 22 та 26%), ТБК-активних продуктів – на 14-у та 35–42-у добу (на 31 та 29%). Вміст загальних ліпідів знижується з максимумом на 35-у добу
   (на 39,4% проти показників контрольної групи). Високе співвідношення ДК/ЗЛ свідчить, що утворення дієнових кон’югатів переважає над вмістом загальних ліпідів.

5. За тривалого впливу нітратів спостерігається різке пригнічення активності ферментів антиоксидантної системи печінки перепела. Активність каталази та супероксиддисмутази вірогідно знижується з максимумом на 21-у добу (на 26,7 та 21,3%). Зростання активності глутатіонпероксидази та фоні зниження активності глутатіонредуктази спричинило зменшення вмісту відновленого глутатіону з максимумом на 35-у добу дослідження
   (у 1,6 раза), а також кількості SH-груп на 21-у добу (на 22%).

6. У печінці перепела під впливом нітратів знижується вміст каротину
   на 28-у добу (у 3,3 раза), вітаміну А на 42-у добу (на 27%) та вітаміну Е на 21-у добу (у 1,8 раза).

7. Застосування зерна амаранту (10%) у складі комбікормів за умов тривалого впливу нітрату натрію частково попереджує інтенсифікацію пероксидного окиснення ліпідів та зміни у антиоксидантній системі печінки перепела, що обумовлено наявністю у зерні біологічно активних речовин з антиоксидантними властивостями. Обґрунтовано використання зерна амаранту в складі комбікормів у годівлі перепелів при патологіях, що супроводжуються розвитком оксидативного стресу.

8. Тривале згодовування зерна амаранту у складі комбікорму сприяє стабілізації окиснювальних процесів у печінці перепела за рахунок зменшення вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів (дієнових кон’югатів на 49-у добу на 32,9%; ТБК-активних продуктів – на 42-у добу на 15%) та підвищення активності ферментативної (супероксиддисмутази та каталази із 42-ї доби) та неферментативної ланок антиоксидантної системи (зростає вміст відновленого глутатіону – на 28-у добу на 30,4%; каротину – із 42-ї доби на 25%; вітаміну Е – на 49-у добу на 36,3%).

9. Добавка зерна амаранту в комбікорм підвищує вміст каротину в 1,3 раза, вітаміну А – в 1,25 раза вітаміну Е – у 2,1 раза у жовтку перепелиних яєць.

10. Залишковий вміст нітрат- та нітрит-іонів у м’ясі перепелів дослідних груп був у межах ветеринарно-санітарних норм. Згідно з результатами експрес-методу на тест-культурі інфузорії Tetraximena Piriformis, проби м’яса птиці за умов впливу нітрату натрію, додаванні зерна амаранту в комбікорм є нетоксичними, відносна біологічна цінність на рівні показників контрольної групи.

11. Добавка до комбікорму зерна амаранту сприяє підвищенню середньодобових приростів живої маси на 17,5% та збереженості поголів’я на 7,5%.

Публікації автора:

1. Цехмістренко С.І., Пономаренко Н.В., Чубар О.М. Вільнорадикальні процеси та антиоксидантний статус у тканинах травних залоз перепелів у постнатальному періоді онтогенезу та їх корекція зерном амаранту // Український біохімічний журнал. – 2006. – Т.78, №2. – С. 71–76. (Дисертантом здійснено планування експерименту, виконання його основної частини, проведено статистичну обробку отриманих результатів).

2. Antioxidant status of poultry organs and tissues in postnatal ontogenesis period and under the influence of stress factors / O. Kononskiy, S. Tsehmistrenko, M. Simonenko, O. Chubar, D. Muravka, N. Ponomarenko // Український біохімічний журнал. – 2005. – Т.77, №5. – С. 166. (Дисертантом проведено статистичну обробку та аналіз результатів, участь у написанні тексту).

3. Чубар О.М., Цехмістренко С.І. Вміст окремих жиророзчинних вітамінів у тканинах печінки перепелів при застосуванні зерна амаранту // Світ медицини та біології. – 2006. – №2. – С. 56–60. (Дисертантом здійснено планування експерименту, визначення вмісту жиророзчинних вітамінів у пробах, проведено статистичну обробку отриманих результатів, написано основний текст статті).

4. Цехмістренко С., Чубар О., Пономаренко Н. Що формує антиоксидантний статус перепелів? // Тваринництво України. – 2006. – №4. – С. 27–28. (Дисертантом проведено планування експерименту та виконання його основної частини, статистична обробка та аналіз результатів, участь у написанні тексту).

5. Чубар О.М. Вплив амаранту на процеси пероксидного окиснення ліпідів та стан антиоксидантної глутатіонової системи за хронічної нітратної інтоксикації // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. – 2005. – №52 (75). – С. 69–72.

6. Чубар О.М. Вплив нітратів на ферментативну активність тканин печінки перепела // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – 2005. – №2. – С. 106–108.

7. Чубар О.М. Індуковане метгемоглобіном пероксидне окиснення ліпідів у тканинах печінки перепела // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. Львів, 2005. Т.7, №2, ч.2. С. 154157.

8. Чубар О.М. Глутатіонова ланка системи антиоксидантного захисту тканин печінки перепелів при хронічному навантаженні нітратом натрію та застосуванні зерна амаранту // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2006. – Т.8., №2 (29), ч.2. – С. 174–179.

9. Антиоксидантний захист та вільнорадикальне окиснення в органах травлення птиці / С.І. Цехмістренко, О.І. Кононський, О.М. Чубар, Н.В. Пономаренко, М.М. Симоненко // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. Вінниця, 2005. Вип.22, ч.1. С. 914. (Дисертантом проведений аналіз результатів, участь у написанні тексту статті).

10. Чубар О.М. Особливості антиоксидантного гомеостазу печінки перепела в ранньому постнатальному періоді онтогенезу // Проблеми екології ветеринарної медицини Житомирщини. Житомир: Полісся, 2005. С. 5559.

11. Цехмистренко С.И., Чубар О.Н., Пономаренко Н.В. Перекисное окисление липидов и антиоксидантная защита в некоторых органах пищеварения птиц в постнатальном онтогенезе и при действии стресс-факторов // Актуальные проблемы патологии животных. – Барнаул: Изд-во АГАУ, 2005. С. 191193. (Дисертантом проведені експериментальні дослідження, аналіз результатів, участь у написанні тексту статті).

12. Цехмістренко С.І., Чубар О.М., Пономаренко Н.В. Антиоксидантний статус деяких органів травлення перепела в ранньому постнатальному онтогенезі // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції (30 травня 1 червня 2005 року). Біла Церква, 2005. С. 3234. (Дисертантом проведені експериментальні дослідження, аналіз результатів, участь у написанні тексту статті).

13. Цехмістренко С.І., Пономаренко Н.В., Чубар О.М. Рекомендації щодо використання зерна амаранту в годівлі сільськогосподарської птиці. – Біла Церква, 2006. – 17 с. (Дисертантом проведено виробничий експеримент, аналіз одержаних результатів та впровадження у виробництво).