Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Біохімія


Колісник Мар'яна Іванівна. Антиоксидантний захист у щурів за інтоксикації тетрахлорметаном та дії біомаси каротиновмісних дріжджів Phaffia rhodozyma. : Дис... канд. наук: 03.00.04 - 2009.



Анотація до роботи:

Колісник М.І. Антиоксидантний захист у щурів за інтоксикації тетрахлорметаном та дії біомаси каротиновмісних дріжджів Phaffia rhodozyma. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія.– Інститут біології тварин УААН, Львів, 2009.

Дисертація присвячена вивченню дії біомаси каротиновмісних дріжджів P.rhodozyma та -каротину на процеси перекисного окиснення ліпідів, білків та систему антиоксидантного захисту у щурів за стандартних умов утримання та при моделюванні оксидативного стресу введенням тетрахлорметану. Встановлено, що згодовування ураженим щурам біомаси дріжджів P.rhodozyma або -каротину зменшувало токсичну дію тетрахлорметану, знижувало накопичення продуктів пероксидного окиснення ліпідів і білків та нормалізувало активність ферментів системи антиоксидантного захисту в печінці, серці, головному мозку та клітинах еритроїдного і гранулоцитарно-моноцитарного рядів кісткового мозку. Порівняльний аналіз антиоксидантної дії каротиновмісних добавок засвідчує сильніший захисний ефект біомаси дріжджів Р.rhodozyma.

У дисертації теоретично узагальнені та по-новому вирішені окремі аспекти проблеми захисту організму тварин від оксидативного стресу, спричиненого дією тетрахлорметану, представлено нові наукові результати щодо корегуючого впливу біомаси каротиновмісних дріжджів P.rhodozyma та -каротину на інтенсивність процесів перекисного окиснення білків і ліпідів та активність ферментів системи антиоксидантного захисту в організмі щурів. У результаті вирішення наукової проблеми зроблено такі висновки:

1. Введення до раціону щурів 2 % біомаси дріжджів P.rhodozyma призводить до зростання загальної антиоксидантної активності у печінці, головному мозку, міокарді і підвищення активності супероксиддисмутази у міокарді (р<0,01) та глутатіонпероксидази у головному мозку (р<0,05), що супроводжується зменшенням вмісту дієнових кон’югатів у печінці – на 25 % (р<0,01), серці – на 13 % (р<0,05), головному мозку – на 14 % (р<0,05) та рівня карбонільних груп білків у печінці – на 18 % (р<0,05), головному мозку – на
9 % (р<0,05).

2. При згодовуванні щурам біомаси каротиновмісних дріжджів у клітинах кісткового мозку еритроїдного та гранулоцитарно-моноцитарного рядів знижується вміст дієнових кон’югатів (на 15 %, р<0,05 і 30 %, р<0,001, відповідно), ТБК-активних сполук (на 22 %, р<0,01 і 18 % р<0,01, відповідно) та підвищується концентрація відновленого глутатіону (на 23 %, р<0,01 і 28 %, р<0,01, відповідно).

3. Додавання до раціону щурів -каротину проявляє неоднозначну дію: кількість дієнових кон’югатів зменшується у головному мозку на 17 % (р<0,05), серці – на 28 % (р<0,05), а вміст окисно модифікованих форм білків у головному мозку підвищується на 8 % (р<0,05). Введення у раціон щурів -каротину на 17 % (р<0,05) знижує вміст ТБК-активних сполук у клітинах гранулоцитарно-моноцитарного ряду, але підвищує рівень дієнових кон’югатів у еритроїдному ряді на 11 % (р<0,05).

4. Інтоксикація щурів тетрахлорметаном посилює процеси окисної модифікації білків і ліпідів, знижує активність супероксиддисмутази та загальну антиоксидантну активність у печінці, серці та головному мозку. У печінці інтоксикованих щурів зменшується активність каталази у 2,0 рази (р<0,001) і глутатіонпероксидази у 1,8 раза (р<0,001), підвищується активність аланінамінотрансферази у 7,2 раза (р<0,001) та аспартат-амінотрансферази у 3,9 раза (р<0,001) і зростає концентрація молекул середньої маси у сироватці крові у 1,7 раза (р<0,01).

5. Введення тетрахлорметану посилює процеси перекисного окиснення ліпідів у клітинах кісткового мозку еритроїдного та гранулоцитарно-моноцитарного рядів: рівень дієнових кон’югатів (р<0,001) і ТБК-активних сполук (р<0,001) зростає, знижується активність супероксиддисмутази (на
30 %, р<0,01 та 41 %, р<0,01, відповідно) та підвищується активність глутатіонпероксидази (на 29 %, р<0,05 та 46 %, р<0,01, відповідно) і каталази (на 45 %, р<0,01 і 38 %, р<0,01, відповідно).

6. Утримання щурів на раціонах з добавкою біомаси дріжджів P.rhodozyma або -каротину зменшує токсичний вплив тетрахлорметану: активність амінотрансфераз і коефіцієнт де Рітіса у сироватці крові нормалізуються, а концентрація молекул середньої маси знижується у печінці відповідно на 41 % (р<0,001) і 17 % (р<0,01), а у сироватці крові – на 26 % (р<0,01) і 24 % (р<0,01).

7. Згодовування біомаси дріжджів P. rhodozyma або -каротину щурам, яким вводили тетрахлорметан, гальмує розвиток оксидативного стресу: знижує рівень дієнових кон’югатів, ТБК-активних продуктів, карбонільних груп білків, підвищує активність супероксиддисмутази, глутатіонпероксидази, каталази і сумарну антиоксидантну активність у печінці, головному мозку та серці тварин.

8. При введенні до складу раціону щурів -каротину або біомаси каротиносинтезувальних дріжджів P. rhodozyma в умовах інтоксикації ТХМ знижується інтенсивність процесів ліпопероксидації у клітинах гранулоцитарно-моноцитарного та еритроїдного рядів та нормалізується в них активність ферментів системи антиоксидантного захисту.

9. Отруєння щурів тетрахлорметаном призводить до зниження вмісту відновленого глутатіону (на 35 %) та вітамінів А (на 29 %) і Е (на 29 %) у тканині печінки. Введення у раціон інтоксикованих тварин біомаси дріжджів P.rhodozyma або -каротину спричиняє підвищення у печінці концентрації відновленого глутатіону на 65 % (р<0,01) і 56 % (р<0,001) та вітамінів А на
23 % (р<0,05) і 34 % (р<0,01) та Е на 28 % (р<0,05) і 35 % (р<0,05), відповідно.

10. Порівняльний аналіз корегувальної здатності досліджуваних добавок за умов отруєння щурів тетрахлорметаном свідчить про вищий захисний ефект біомаси дріжджів P. rhodozyma, порівняно з -каротином.