Анотація до роботи:

Олійник С.А. Антиоксидантний захист за умов опосередкованих окисним стресом патологічних станів організму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія. – Національний аграрний університет, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено визначенню основних біохімічних механізмів дії низькотоксичних вітчизняних препаратів природного походження (поліфітол-1, спленозид) та похідних речовин, які властиві організму (похідні бурштинової кислоти: натрію сукцинат, суфан, яктон; та похідні масляної кислоти: уфібрат, кластерні комплекси ренію (ІІІ) з g-аміномасляною та ізомасляною кислотами), що реалізують антиоксидантний захист (АОЗ) за умови розвитку патологій організму, викликаних різними етіологічними факторами, які супроводжуються розвитком окисного стресу (ОС). Вперше експериментально доведено наявність порушення прооксидантно-антиоксидантної рівноваги при виникненні ряду патологічних станів організму (даунорубіцинова та барбітуратна інтоксикації, гіпоксії, фізичні та гіпергравітаційні перевантаження, гемолітична анемія тощо). Рекомендується проводити корекцію досліджених порушень за допомогою нових малотоксичних перспективних препаратів на основі розкритих механізмів антиоксидантної (АО) та антирадикальної дії основних діючих речовин. Отримані результати покладені в основу розробки схем використання цих речовин з метою корекції порушень прооксидантно-антиоксидантної рівноваги за умов цілого ряду опосередкованих ОС патологічних станів організму.

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у з'ясуванні основних закономірностей розвитку окисного стресу в організмі людей і тварин за ряду патологічних станів та можливості посилення антиоксидантного захисту фармпрепаратами природного походження (поліфітол-1, спленозид), похідними бурштинової кислоти (натрію сукцинат, суфан, яктон) та масляної кислоти (уфібрат, кластерні комплекси ренію (ІІІ) з g-аміномасляною та ізомасляною кислотами).

2. За використання експериментальних модельних систем встановлено, що похідні бурштинової (натрію сукцинат, суфан, яктон) і масляної (уфібрат) кислот, фітопрепарат поліфітол-1 є антиоксидантами непрямої дії, зокрема антиоксидантні властивості суфану та яктону можуть пояснюватися утворенням комплексів з металами змінної валентності та ксенобіотиками. Кластерні комплекси ренію (ІІІ) з g-аміномасляною та ізомасляною кислотами та імуномодулятор тваринного походження спленозид виявили антирадикальні властивості. В реалізації цих властивостей [Re₂(GABA)₂Cl₄(H₂O)₂]Cl₂ та Re₂(i-C₃H₇COO)₄Cl₂ провідна роль належить кластерному фрагменту ReRe.

3. Суфан за експериментальної даунорубіцинової інтоксикації сприяє зменшенню порушень енергетичного обміну в міокарді та печінці, жирнокислотного складу ліпідів печінки, а також прооксидантно-антиоксидантної рівноваги в міокарді, головному мозку, селезінці, печінці та тонкому відділі кишечнику. За умов гемічної гіпоксії введення суфану нормалізує вміст ТБК-активних продуктів та відновленого глутатіону у міокарді, печінці та головному мозку, глутатіонредуктазну і глутатіонпероксидазну активності в клітинах цих органів та показники кардіогемодинаміки. Отримано патент України на кардіотонічний засіб суфан у вигляді ректальних супозиторіїв (№ 33864).

4. При експериментальній барбітуратній інтоксикації спостерігається зниження активності НАДH-дегідрогенази дихального ланцюга мітохондрій печінки, підвищення в них вмісту НАДH в середньому на 68,8 %, більш інтенсивне використання НАДН у ферментативному перекисному окисненні ліпідів на 44,0 %. В умовах дослідження попереднє внутрішньочеревинне введення похідних бурштинової кислоти (натрію сукцинату, суфану, яктону) нормалізує показники використання НАДН у ферментативному перекисному окисненні ліпідів, не впливаючи на вміст відновлених нікотинамідних коферментів.

5. Експерименти, проведені на щурах за їх максимального фізичного навантаження шляхом бігу у третбані або плавання, показали виражену активацію ПОЛ (підвищення вмісту дієнових кон’югатів та ТБК-активних продуктів) у головному мозку і міокарді (збільшення вмісту ТБК-активних продуктів в середньому в 4,8 – 5,7 разів безпосередньо після фізичного навантаження та в 5,3 – 6,8 рази через 24 год. після нього), і менш виражену – у печінці, селезінці та кишечнику. Натрію сукцинат, суфан, яктон, поліфітол-1 та спленозид при попередньому (до фізичного навантаження) введенні зменшують рівень процесів ПОЛ і підвищують витривалість тварин до фізичних навантажень.

6. Гіпергравітація (2 і 5 g), що створювалася у дослідах на щурах шляхом їх обертання у центрифузі, зумовлює накопичення ТБК-активних продуктів у печінці, селезінці, головному мозку та крові, з адекватною мобілізацією компонентів антиоксидантної системи захисту, про що свідчить підвищення активності супероксиддисмутази та каталази. Динаміка процесів ПОЛ відповідає загальним етапам адаптації. Попереднє (до сеансу гіпергравітації) застосування поліфітолу-1 зменшує викликані гіпергравітацією порушення прооксидантно-антиоксидантної рівноваги у відповідних органах та крові, причому позитивний вплив препарату найменш виражений в тканинах головного мозку.

7. За умов експериментальної гемолітичної анемії у кролів та щурів, поряд із зниженням вмісту гемоглобіну, має місце порушення прооксидантно-антиоксидантної рівноваги в головному мозку, селезінці та міокарді, меншою мірою – у печінці, тонкому відділі кишечнику та крові. Кластерні комплекси ренію (ІІІ) з ізомасляною та g-аміномасляною кислотами при внутрішньочеревинному введенні у вигляді суспензії в ізотонічному розчині натрію хлориду та при включенні в ліпосоми виявляють антиоксидантну та антигемолітичну дію, причому ліпосомальна форма препаратів є більш ефективною.

8. Пероральне введення уфібрату протягом 60 діб хворим з дисліпопротеїнемією призводить на кінець досліду до зниження в крові вмісту загального холестеролу (в середньому на 17,5 %), холестеролу ліпопротеїнів низької щільності (на 23,5 %) та холестеролу ліпопротеїнів дуже низької щільності (на 42,3 %), триацилгліцеролів (на 42,2 %), а також підвищення вмісту холестеролу ліпопротеїнів високої щільності (на 17,1 %), що виражається зменшенням індексу атерогенності (на 32,9 %) та відношення загального холестеролу до холестеролу ліпопротеїнів високої щільності (на 27,6 %), що сприяє нормалізації стану антиоксидантної системи захисту еритроцитів. Отримано патент України на спосіб отримання гіполіпідемічного засобу уфібрату в таблетках (№ 39339).

9. Призначення поліфітолу-1 хворим на злоякісні пухлини шлунково-кишкового тракту зменшує інтенсивність процесів ПОЛ та сприяє нормалізації рівня середньомолекулярних пептидів, сорбційної здатності еритроцитів та загальної протеолітичної активності крові, підвищених внаслідок хіміотерапії. На підставі результатів досліджень розроблено комплексну схему лікування хворих на злоякісні пухлини травного каналу (поліфітол-1 у поєднанні з хіміотерапією), представлену в інформаційному листі Міністерства охорони здоров’я України “Застосування комплексної схеми лікування (“Поліфітол-1” в поєднанні із хіміотерапією) у лікуванні хворих на злоякісні пухлини травного каналу”, який затверджено рішенням проблемної комісії “Онкологія”, протокол № 4/1 від 26 грудня 2000 року. Впровадження зазначеної схеми у лікувальну практику в онкологічних відділеннях клінік міст Чернівці та Івано-Франківська позитивно позначилося на лікуванні онкологічних хворих, що проявилося у зменшенні токсичності хіміотерапії.

10. На підставі проведених експериментальних та клініко-лабораторних досліджень встановлено, що препарати, які мають антирадикальну дію (кластерні комплекси ренію (ІІІ) з g-аміномасляною та ізомасляною кислотами, спленозид) і антиоксиданти непрямої дії (натрію сукцинат, суфан, яктон, поліфітол-1, уфібрат) зменшують інтенсивність ПОЛ, спричиненого різними стресовими факторами, шляхом посилення системи антиоксидантного захисту організму.

Публікації автора:

1. Олійник С.А. Похідні бурштинової кислоти та препарати природнього походження у військовій, екстремальній і спортивній медицині. – Київ: Вид-во Укр. військ.-мед. академії, 2001. – 198 с.

2. Олійник С.А. Комплексоутворення нового рослинного препарату "Поліфітол-1" з солями металів та деякими лікарськими засобами // Мед. хімія. – 2001. – Т. 3, № 4. – С. 35-39.

3. Олійник С.А. Комплексоутворення уфібрату з компонентами біомембран, іншими біолігандами, солями металів та деякими лікарськими засобами // Мед. хімія. – 2002. – Т. 4, № 1. – С. 13-16.

4. Олійник С.А. До механізму мембранотропної, антиоксидантної та антитоксичної дії натрію сукцинату // Совр. проблемы токсикологии. – 2001. – № 3. – С. 24-26.

5. Олійник С.А. Дослідження гострої токсичності яктону // Биол. вестник. – 2000. – Т. 4, № 1-2. – С. 135-137.

6. Олійник С.А. Комплексоутворення яктону з компонентами біомембран, іншими біолігандами, солями металів та деякими лікарськими засобами // Вісн. проблем біології і медицини. – 2001. – Вип. 4. – С. 100-104.

7. Олійник С.А. Вплив спленозиду на перекисне окислення ліпідів в органах щурів при максимальному фізичному навантаженні // Вісн. проблем біології і медицини. – 2001. – Вип. 6. – С. 25-30.

8. Олійник С.А. Корекція порушень клітинного дихання при експериментальній барбітуратній інтоксикації // Вісн. проблем біології і медицини. – 2002. – Вип. 1. – С. 57-61.

9. Олійник С.А. Вплив похідних янтарної кислоти на перекисне окислення ліпідів у мітохондріях печінки щурів при експериментальній барбітуратній інтоксикації // Вісник Запорізького державного університету: Зб. наук. статей. Фізико-математичні науки. Біологічні науки. – Запоріжжя: Вид-во Запоріз. держ. ун-ту, 2001. – № 1. – С. 201-204.

10. Олійник С.А. Вплив "Поліфітолу-1" на динаміку процесів перекисного окислення ліпідів при максимальному фізичному навантаженні // Актуал. проблемы медицины и биологии: Сб. – № 1. – Київ: Вид-во НМУ, 2002. – С. 401-408.

11. Барабой В.А., Олiйник С.А., Бiлоконь Ю.М., Горчакова Н.О., Хмєлєвський Ю.В. Динамiка процесiв перекисного окислення лiпiдiв в кровi i органах щурiв в умовах максимального фiзичного навантаження та фракцiонованого опромiнення в низьких дозах // Доп. НАН України. – 1995. – № 7. – С. 127-129. (Дисертантом здійснено планування експерименту, виконання його основної частини – моделювання максимального фізичного навантаження, опромінення щурів, визначення первинних та кінцевих продуктів ПОЛ в крові і органах тварин, а також проведено статистичну обробку отриманих даних).

12. Штеменко Н.І., Олійник С.А., Штеменко О.В., Пірожкова-Паталах І.В., Войціцький В.М., Горчакова Н.О. Антигемолітична активність кластерних комплексів ренію з органічними лігандами // Доп. НАН України. – 2001. – № 6. – С. 194-198. (Дисертант брав участь у моделюванні гемолітичної анемії, діагностував гемоліз еритроцитів, проводив статистичну обробку та інтерпретацію отриманих даних).

13. Олійник С.А., Штеменко Н.І., Пірожкова-Паталах І.В., Штеменко О.В., Войціцький В.М. Антирадикальна активність кластерних комплексів ренію з органічними лігандами // Доп. НАН України. – 2001. – № 7. – С. 176-180. (Дисертант визначав антирадикальні та антиоксидантні властивості кластерних комплексів ренію, провів статистичну обробку отриманих даних).

14. Гриневич Ю.П., Олійник С.А., Туманов В.А., Войціцький В.М. Вплив уфібрату на хемілюмінесцентні показники плазми крові та еритроцитів // Доповіді НАН України. – 2003. – № 1. – С. 172-176. (Дисертант визначав показники хемілюмінесценції плазми крові та еритроцитів, антирадикальну активність уфібрату, проводив статистичну обробку отриманих даних).

15. Гриневич Ю.П., Олійник С.А., Штеменко Н.І., Штеменко О.В. Антиоксидантні властивості кластерних комплексів ренію з деякими похідними масляної кислоти у плазмі крові та еритроцитах // Укр. біохім. журн. – 2003. – Т. 75, № 1. – С. 65-71. (Дисертант визначав показники хемілюмінесценції плазми крові та еритроцитів, антирадикальну активність кластерних комплексів ренію з похідними масляної кислоти, проводив статистичну обробку отриманих даних).

16. Ніженковська І.В., Чекман І.С., Олійник С.А., Брюзгіна Т.С., Горчакова Н.О. Вплив неглікозидного кардіотоніку на прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз та жирнокислотний спектр ліпідів міокарда та печінки в умовах експериментальної даунорубіцинової інтоксикації // Эксперим. онкология. – 2000. – Т. 22, № 4. – С. 236-238. (Дисертант брав участь у моделюванні даунорубіцинової інтоксикації на щурах, визначав вміст первинних та вторинних продуктів ПОЛ у міокарді та печінці тварин, а також був задіяний у роботі щодо визначення жирнокислотного спектру ліпідів, провів статистичну обробку отриманих даних).

17. Карбашевська Н.Я., Олійник С.А., Білокінь Ю.М., Барабой В.А., Гриневич Ю.П. Окиснювально-антиоксидантний статус щурів за умов гіпергравітації // Фізіол. журн. – 2001. – Т. 47, № 5. – С. 77-81. (Дисертант брав участь у моделюванні гіпергравітаційного впливу, визначав вміст продуктів ПОЛ та компонентів антиоксидантної системи захисту, провів статистичну обробку отриманих даних).

18. Чекман І.С., Горчакова Н.О., Французова С.Б., Олійник С.А., Ткаченко О.П., Ніженковська І.В., Середенко М.М., Антоненко Л.І. Токсикологічна характеристика суфану – нового вітчизняного неглікозидного кардіотоніка // Совр. проблемы токсикологии. – 1999. – № 4. – С. 32-36. (Дисертантом проведено досліди по визначенню параметрів гострої токсичності суфану при ректальному та сублінгвальному шляхах введення, здійснено статистичну обробку цих даних).

19. Олійник С.А., Штеменко Н.І., Горчакова Н.О., Штеменко О.В., Затовський І.В., Пірожкова-Паталах І.В., Паталах Д.Д., Педан Л.І. Токсикологія сполук ренію: погляд на проблему // Совр. проблемы токсикологии. – 2001. – № 1. – С. 11-15. (Дисертант підготував літературний огляд щодо висвітленої наукової проблеми, провів основну частину експериментальних досліджень відносно визначення гострої токсичності комплексів ренію з органічними лігандами).

20. Чекман І.С., Горчакова Н.О., Олійник С.А., Бобков В.М., Ніженковська І.В. До механізму антиоксидантної дії суфану // Вісн. проблем біології і медицини. – 1998. – Вип. 19. – С. 109-118. (Дисертантом здійснено підготовку експерименту, визначено параметри комплексоутворення суфану з різними лігандами та параметри взаємодії суфану з ДФПГ).

21. Назар П.С., Олійник С.А., Гаврилюк С.О. Порівняльне дослідження гіполіпідемічної та антиоксидантної дії уфібрату і мікронізованого фенофібрату // Вісн. Білоцерківського держ. аграрн. ун-ту: Зб. наук. праць. – Вип. 19. – Біла Церква: Вид-во БДАУ, 2001. – С. 152-159. (Дисертант провів визначення показників ліпідного спектру та прооксидантно-антиоксидантної рівноваги в крові хворих людей на ішемічну хворобу серця, здійснив статистичну обробку отриманих даних).

22. Барабой В.А., Олійник С.А., Войціцький В.М., Туманов В.А. Вплив "Поліфітолу-1" на гостру токсичність сульфату міді // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Біологія. – 2002. – Вип. 36. – С. 7-8. (Дисертант визначав показники гострої токсичності міді сульфату за введення поліфітолу-1 та без нього, проводив статистичну обробку отриманих даних).

23. Гриневич Ю.П., Олійник С.А., Марушко Ю.В., Коршевнюк Д.О. Вплив препаратів природнього походження на антиоксидантні властивості плазми крові та еритроцитів // Вісник Харківськ. національного університету імені В.Н.Каразіна, 2001, № 528. Сер. Біофізичний вісник. Вип. 2 (9). – Харків: Вид-во Харківськ. нац. ун-ту, 2001. – С. 58-63. (Дисертант визначав показники хемілюмінесценції плазми крові та еритроцитів, провів статистичну обробку отриманих даних).

24. Гриневич Ю.П., Олійник С.А., Французова С.Б., Синицька І.І. Дослідження антиоксидантної дії похідних бурштинової кислоти // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, № 560, 2002. Сер. Біофізичний вісник. Вип. 1 (10). – Харків: Вид-во Харківськ. нац. ун-ту, 2002. – С. 82-87. (Дисертант визначав показники хемілюмінесценції плазми крові та еритроцитів, антирадикальну активність похідних бурштинової кислоти, провів статистичну обробку отриманих даних).

25. Чекман І.С., Французова С.Б., Горчакова Н.О., Олійник С.А., Ткаченко О.П., Антоненко Л.І., Ніженковська І.В. Вплив суфану при різних шляхах введення на процеси перекисного окислення ліпідів в крові кролів в нормі та при гемічній гіпоксії // Актуал. пробл. медицины и биологии: Сб. – № 2. – Київ: Вид-во НМУ, 2001. – С. 70-74. (Дисертант визначав вміст продуктів ПОЛ в крові кролів, брав участь в інтерпретації отриманих даних).

26. Олійник С.А., Ткаченко О.П., Білоконь Ю.М. Вплив суфану на прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз в органах щурів при гемічній гіпоксії // Біологія та валеологія: Зб. наук. праць. – Харків: Вид-во Харків. держ. педагог. ун-ту ім. Г.С.Сковороди, 2001. – Вип. 4. – С. 107-114. (Дисертант брав участь у моделюванні гемічної гіпоксії на щурах, визначав вміст продуктів ПОЛ та компонентів антиоксидантної системи захисту в органах щурів та проводив статистичну обробку отриманих даних).

27. Пат. 33864 Україна, МКИ А 61J 3/08, A 61K 31/395. Кардіотонічний засіб суфан у вигляді супозиторіїв / К.Х. Кулеш, С.П. Кустова, І.Б. Скачек, Г.С. Заславська, Л.Є. Нікішина, Т.О. Карпова, І.С. Чекман, Н.О. Горчакова, С.А. Олійник, І.В. Ніженковська, С.Б. Французова, О.П. Ткаченко, Л.І. Антоненко. – Опубл. 15.02.2001. – Бюл. № 1. – С. 1.49. (Дисертант брав участь у дослідженні кардіогемодинаміки кролів).

28. Пат. 39339 Україна, МКИ А 61К 9/20, А 61К 1/075. Спосіб отримання гіполіпідемічного засобу в таблетках / С.А. Олійник, І.Й. Кузьменко, В.А. Туманов, І.С. Чекман, Н.О. Горчакова, Б.М. Гур’янов, І.Б. Скачек, С.П. Кустова, К.Х. Кулеш, Т.В. Васильєва, О.А. Івашенко, П.Ф. Дудка. – Опубл. 15.06.2001. – Бюл. № 5. – С. 1.35-1.36. (Дисертант визначав біохімічні показники крові хворих – вміст ХС ліпопротеїнів високої, низької та дуже низької щільності, триацилгліцеролів, ТБК-активних продуктів, відновленого глутатіону, глутатіонредуктазної, глутатіонпероксидазної та каталазної активності, перекисного гемолізу еритроцитів, проводив статистичну обробку результатів досліджень).

29. Шалімов С.О., Литвиненко О.О., Олійниченко П.І., Кабан О.П., Гуніна Л.М., Олійниченко Г.П., Войтенко Г.М., Олійник С.А. Застосування комплексної схеми лікування (“Поліфітол-1” в поєднанні із хіміотерапією) у лікуванні хворих на злоякісні пухлини травного каналу: Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров’я. – Київ: Укр. центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи (Укрмедпатентінформ) МОЗ України, 2001. – № 26. – 4 с. (Дисертант визначав усі біохімічні показники крові пацієнтів, проводив статистичну обробку отриманих даних).

30. Олiйник С.А., Поскрипко Ю.А. Перекисне окислення лiпiдiв та його корекцiя за умов гiпоксичних станiв та опромiнення: Тези II конгресу патофiзiологiв України, присвяченого 100-рiччю з дня народження академiка М.М. Сиротинiна // Фiзiол. журн. – 1996. – Т. 42, № 3-4. – С. 25.

31. Чекман І.С., Горчакова Н.О., Олійник С.А., Середенко М.М., Ніженковська І.В., Гончар О.О., Зоценко Д.М. Вплив суфану на тканинне дихання при експериментальній барбітуратовій інтоксикації: Тези ІІІ нац. конгресу патофізіологів України з міжнародною участю, присвяченого 100-річчю від дня народження академіка АМН СРСР М.М. Горєва // Фізіол. журн. – 2000. – Т. 46, № 2 (додаток). – С. 38.

32. Олійник С.А., Гаврилюк С.О., Туманов В.А., Горчакова Н.О., Бобков В.М. До механізму антиоксидантної дії уфібрату // VIІI Конгрес Світової Федерації Українських Лікарських товариств: Тези доп. – Львів-Трускавець: Вид-во Укр. лікарського товариства у Львові, 2000. – С. 238-239.

33. Shtemenko N.I., Oliynik S.A. Mechanisms of influence of cluster rhenium compounds with organic ligands on living cells // Programme and Abstracts of International Symposium “Intracellular Signalling in Plant and Animal Systems (ISPAS)”. – Kyiv: Вид-во "Логос", 2001. – P. 98.

34. Seredenko M., Gonchar O., Klyuchko E., Oliynyk S. Pecularities of prooxidant-antioxidant balance of organism under hypoxia of different genesis and its corrections by new pharmacological preparations: Abstr. 4^th International Congress of Pathophysiology // Acta Physiologica Hungarica. – 2002. – Vol. 89, № 1-2. – P. 292.

35. Гриневич Ю.П., Олійник С.А. Вплив похідних бурштинової кислоти на хемілюмінісценцію плазми крові та еритроцитів // Тез доп. ІІІ з'їзду Українського біофізичного товариства з міжнародною участю. – Львів: Вид-во Львівського національного університету ім. І.Франка, 2002. – С. 121.