Анотація до роботи:

Ель Гуессаб К. Арабо-мусульманський світогляд у вимірі повсякденного буття особистості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. – Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2007.

Дисертація являє собою соціально-філософське дослідження арабо-мусульманського світогляду.

Визначено методологічні засади соціально-філософського аналізу мусульманського світогляду в аспекті повсякденного буття особистості. Зроблено огляд наукових досліджень феномену арабо-мусульманського світогляду особистості в суспільствознавчій думці. З'ясовано основні поняття, що характеризують мусульманський світогляд особистості в арабському суспільстві та процес його ґенези. Проаналізовано зміст, цінності, особливості світогляду мусульманина як передумови реалізації ним особистісного проекту життя, висвітлені межі світоглядної свободи мусульманина.

З'ясовані чинники формування світогляду особистості мусульманина в сучасному арабському світі. Виявлені тенденції розвитку світоглядної парадигми мусульманина в контексті соціально-культурних змін в сучасному арабському світі.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні сутності арабо-мусульманського світогляду як рушійної сили активності особистості в повсякденному вимірі її буття.

Висновки дисертаційного дослідження можуть бути сформульовані таким чином:

1. Проаналізовано стан дослідження арабо-мусульманського світогляду в сучасній суспільствознавчій та теологічній думці. Визначено, що проблема арабо-мусульманського світогляду в суспільствознавчій літературі є малодосліджуваною, тематично розпорошеною в окремих галузях гуманітарного знання. Дослідження феномена арабо-мусульманського світогляду особистості в рамках ісламських наук торкаються в основному таких питань, як його зв’язок з ісламом, традиційність його складових, специфіка культового оздоблення тощо. В світській арабській науковій традиції дослідження арабо-мусульманського світогляду зосереджено в основному на аналізі особистості мусульманина, його ціннісних орієнтацій, на з’ясуванні специфіки арабської (ісламської) філософії як теоретичному рівні арабо-мусульманського світогляду. В українській і російській філософській традиції більше уваги зверталось на аналіз впливу ісламу на функціонування мусульманського світу, на специфіку арабської класичної філософії, на особливості ісламських інститутів та філософські принципи ісламської ідеології.

2. Використання в дослідженні системного, феноменологічного та порівняльного підходів дозволило розглянути арабо-мусульманський світогляд як самобутнє соціально-культурне явище.

3. Сутнісними характеристиками арабо-мусульманського світогляду є: об’єктивно–ідеалістичний, релігійний характер, фаталізм і, в певній мірі, догматизм, символізм в тлумаченні основних положень, спрямованість на соціально-конструктивну для арабського світу соціалізацію особистості і реалізацію нею стратегії життя відповідно до наста-нов ісламу і вимог суспільства, детальна регламентація повсякденного життя людини в арабо-мусульманських світоглядних настановах.

4. Світоглядні орієнтації арабо-мусульман проявляються в формах соціально-побутового життя, а також в національних звичаях, традиціях, обрядах, народній творчості, тощо, і включають такі цінності як Бог, Коран, набожність, умма (спільнота), сім’я, повага з боку оточуючих, ініціативність, здоров'я, професійна й творча самореалізація, соціальний успіх та визнання суспільством, підвищення особистістю соціального статусу, володіння технологією прибуткової справи, системою значущих соціальних зв'язків, чесність, справедливість, екзистенційно значимий порядок у суспільстві, стабільність і громадянський мир, арабо-мусуль-манська солідарність тощо.

5. В умовах посилення взаємозалежності арабо-мусульманський світогляд є відкритою системою з непорушним стрижнем – ісламським світобаченням, яке обумовлює певний формат життєвих цінностей та моральних настанов. Міжнародна політична, економічна, культурна інтеграція сприяє: підвищенню рівня обізнаності людини арабського світу з досягненнями світової спільноти; використанню передового досвіду людства в різних сферах життєдіяльності арабського соціуму і особистості; посиленню кроскультурного пастишу в публічній сфері і повсякденному житті арабів.

6. Іслам як ідейне підґрунтя арабо-мусульманського світогляду виконує такі функції в сучасному арабському соціумі як формування картини світу і місця в ньому араба, ілюзійно-компенсаційну, емоційно-психологічну, комунікативно-інтегративну, регулятивно-контролюючу, педагогічну, морально-етичну, художньо-естетичну, екзистенційну, політичну.

7. Чинниками формування арабо-мусульманського світогляду в сучасних умовах виступають: глобалізація як становлення єдиного економічного, політичного, правового та культурного простору (“універ-салізація світу”) на основі нових технологій; модернізація арабського суспільства на основі запозичення світового досвіду облаштування соціуму і збереження самобутності етнокультурного буття арабів; ісламізація повсякденного життя людини арабського світу, визначення дозволеного і забороненого, добра і зла згідно з настановами Корана, Сунни та Шаріату.

8. Тенденціями розвитку арабо-мусульманського світогляду є:

– збільшення ступеня відкритості до пізнання інших світоглядних картин світу при незмінності ідейного підґрунтя – ісламу;

– акцентування на символічному тлумаченні положень Корана і Сунни, приглушення сегреруючої спрямованості деяких догматів ісламу;

– посилення кроскультурного пастишу в осмисленні і будівництві повсякденної життєдіяльності і соціальної активності людини арабського світу;

– пошук таких відповідей на “больові точки” людського існування, які б, з одного боку, відповідали традиційно-догматичним положенням, а з іншого – задовольняли б невпинно зростаючий освітній рівень поглядів та потреб мусульман арабського світу;

– посилення довіри до наукової та індивідуалістичної моделі уяв-лень про людину, ії призначення та сенс життя, і в зв’язку з цим послаблення (незважаючи на модернізацію) впливу ісламських канонів в цьому аспекті;

– посилення толерантності та наукового обґрунтування світогляд-них настанов внаслідок подальшої урбанізації арабського світу та розгортання глобалізаційних процесів.

Публікації автора:

Статті у фахових виданнях:

1. Ель Гуессаб К. Арабо-мусульманський світогляд сучасної осо-бистості: проблема віри і прав людини // Гуманітарний вісник За-порізької державної інженерної академії. Випуск 16. – Запоріжжя, 2004. – С. 94-100.

2. Эль Гуэссаб К. Особенности формирования и функционирования гражданского общества в арабских странах // Нова парадигма: Альманах наукових праць. Випуск 37. – Київ, 2004. – С. 112-117.

3. Эль Гуэссаб К. Арабская философия как идейный источник арабо-мусульманского мировоззрения // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. Випуск 21. – Запоріжжя, 2005. – С. 131-139.

4. Эль Гуэссаб К. Арабская философия в системе мусульманской культуры // Нова парадигма: Альманах наукових праць. Випуск 43. – Київ, 2005. – С. 84-91.

5. Ель Гуессаб К. Принципи-соціально-філософського аналізу мусуль-манського світогляду // Культурологічний вісник. Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. Випуск 16. – Запоріжжя: Прем’єр, 2006. – С. 153-157.

Публікації в інших виданнях:

6. Эль Гуессаб К. Ислам: права и свободы человека // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми й напрямки формування світогляду майбутніх працівників органів внутрішніх справ та забезпечення прав і свобод людини”, 11-12 грудня 2003 р., м. Запоріжжя. У 2 ч. – Запоріжжя: Запорізький юридичний інститут МВС України, 2003. – Ч. 2. – С. 10-12.

7. Эль Гуэссаб К. Любовь к знаниям // Збірник матеріалів регіональної науко-практичної конференції “Сучасне студентство України: досвід, проблеми, перспективи” 2004 р. – Запоріжжя: ЗДУ, 2004. – С. 56-57.

8. Эль Гуэссаб К. Особенности формирования и функционирования гражданского общества в арабских странах // Збірник матеріалів наукової конференції студентів, аспірантів та молодих вчених ЗДУ 2004. – Запоріжжя: ЗДУ, 2004. – С. 113-118.

9. Эль Гуэссаб К. Теоретико-методологические основы изучения фено-мена арабо-мусульманского мировоззрения // Методологія соціального пізнання: здобутки і проблеми. Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конференції (25 травня 2005 року). – Київ-Запоріжжя: Просвіта, 2005. – С. 64-66.

10. Эль Гуэссаб К Арабо-мусульманское мировоззрение и глобализация // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Со-ціально-економічні трансформації в епоху глобалізації”. Т. 2. – Пол-тава: Скайтек, 2005. – С. 47-51.

11. Эль Гуэссаб К. Арабо-мусульманское мировоззрение личности: отношение к правовому регулированию повседневной жизни // Віс-ник Запорізького державного університету. – Юридичні науки. – Запоріжжя: ЗДУ, 2004. – С. 39-41.

12. Эль Гуэссаб К. Развитие науки в исламском мире // Другі Харківські студентські філософські Читання, Харківський національний університет імені В. Каразіна. – Харків. – 2005. – С. 172-173.

13. Ель Гуессаб К. Особливості взаємовідносин влади і суспільства в Марокко // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конферен-ції “Влада і суспільство: проблеми взаємодії”, 18-19 листопада 2005 р., м. Запоріжжя: Запорізький юридичний інститут МВС Ук-раїни, 2005. – С. 22-23.

14. Эль Гуессаб К. Нормативное регулирование жизни современного марокканца // Тези доповідей щорічної міжнародної науково-практичної конференції (18-19 травня 2006 року). – Запоріжжя: ЗНУ, 2006. – С. 33-35.

15. Ель Гуессаб К. Чи є синергетика новим світобаченням та методологічним комплексом? (матеріали “Круглого столу”, що відбувся на кафедрі філософії Запорізького національного універ-ситету 17 листопада 2006 року // Культурологічний вісник. Науково-теоре-тичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. Випуск 18. – Запоріжжя: Просвіта, 2006. – С. 205.