У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні сутності арабо-мусульманського світогляду як рушійної сили активності особистості в повсякденному вимірі її буття. Висновки дисертаційного дослідження можуть бути сформульовані таким чином: 1. Проаналізовано стан дослідження арабо-мусульманського світогляду в сучасній суспільствознавчій та теологічній думці. Визначено, що проблема арабо-мусульманського світогляду в суспільствознавчій літературі є малодосліджуваною, тематично розпорошеною в окремих галузях гуманітарного знання. Дослідження феномена арабо-мусульманського світогляду особистості в рамках ісламських наук торкаються в основному таких питань, як його зв’язок з ісламом, традиційність його складових, специфіка культового оздоблення тощо. В світській арабській науковій традиції дослідження арабо-мусульманського світогляду зосереджено в основному на аналізі особистості мусульманина, його ціннісних орієнтацій, на з’ясуванні специфіки арабської (ісламської) філософії як теоретичному рівні арабо-мусульманського світогляду. В українській і російській філософській традиції більше уваги зверталось на аналіз впливу ісламу на функціонування мусульманського світу, на специфіку арабської класичної філософії, на особливості ісламських інститутів та філософські принципи ісламської ідеології. 2. Використання в дослідженні системного, феноменологічного та порівняльного підходів дозволило розглянути арабо-мусульманський світогляд як самобутнє соціально-культурне явище. 3. Сутнісними характеристиками арабо-мусульманського світогляду є: об’єктивно–ідеалістичний, релігійний характер, фаталізм і, в певній мірі, догматизм, символізм в тлумаченні основних положень, спрямованість на соціально-конструктивну для арабського світу соціалізацію особистості і реалізацію нею стратегії життя відповідно до наста-нов ісламу і вимог суспільства, детальна регламентація повсякденного життя людини в арабо-мусульманських світоглядних настановах. 4. Світоглядні орієнтації арабо-мусульман проявляються в формах соціально-побутового життя, а також в національних звичаях, традиціях, обрядах, народній творчості, тощо, і включають такі цінності як Бог, Коран, набожність, умма (спільнота), сім’я, повага з боку оточуючих, ініціативність, здоров'я, професійна й творча самореалізація, соціальний успіх та визнання суспільством, підвищення особистістю соціального статусу, володіння технологією прибуткової справи, системою значущих соціальних зв'язків, чесність, справедливість, екзистенційно значимий порядок у суспільстві, стабільність і громадянський мир, арабо-мусуль-манська солідарність тощо. 5. В умовах посилення взаємозалежності арабо-мусульманський світогляд є відкритою системою з непорушним стрижнем – ісламським світобаченням, яке обумовлює певний формат життєвих цінностей та моральних настанов. Міжнародна політична, економічна, культурна інтеграція сприяє: підвищенню рівня обізнаності людини арабського світу з досягненнями світової спільноти; використанню передового досвіду людства в різних сферах життєдіяльності арабського соціуму і особистості; посиленню кроскультурного пастишу в публічній сфері і повсякденному житті арабів. 6. Іслам як ідейне підґрунтя арабо-мусульманського світогляду виконує такі функції в сучасному арабському соціумі як формування картини світу і місця в ньому араба, ілюзійно-компенсаційну, емоційно-психологічну, комунікативно-інтегративну, регулятивно-контролюючу, педагогічну, морально-етичну, художньо-естетичну, екзистенційну, політичну. 7. Чинниками формування арабо-мусульманського світогляду в сучасних умовах виступають: глобалізація як становлення єдиного економічного, політичного, правового та культурного простору (“універ-салізація світу”) на основі нових технологій; модернізація арабського суспільства на основі запозичення світового досвіду облаштування соціуму і збереження самобутності етнокультурного буття арабів; ісламізація повсякденного життя людини арабського світу, визначення дозволеного і забороненого, добра і зла згідно з настановами Корана, Сунни та Шаріату. 8. Тенденціями розвитку арабо-мусульманського світогляду є: – збільшення ступеня відкритості до пізнання інших світоглядних картин світу при незмінності ідейного підґрунтя – ісламу; – акцентування на символічному тлумаченні положень Корана і Сунни, приглушення сегреруючої спрямованості деяких догматів ісламу; – посилення кроскультурного пастишу в осмисленні і будівництві повсякденної життєдіяльності і соціальної активності людини арабського світу; – пошук таких відповідей на “больові точки” людського існування, які б, з одного боку, відповідали традиційно-догматичним положенням, а з іншого – задовольняли б невпинно зростаючий освітній рівень поглядів та потреб мусульман арабського світу; – посилення довіри до наукової та індивідуалістичної моделі уяв-лень про людину, ії призначення та сенс життя, і в зв’язку з цим послаблення (незважаючи на модернізацію) впливу ісламських канонів в цьому аспекті; – посилення толерантності та наукового обґрунтування світогляд-них настанов внаслідок подальшої урбанізації арабського світу та розгортання глобалізаційних процесів. |