Анотація до роботи:

Черненко О.Є. Археологічне зібрання Чернігівського державного музею (1896 – 1948 рр.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07. 00. 04. – археологія. – Інститут археології НАН України. – Київ, 2005.

У дисертації розглядається діяльність музеїв Чернігова в галузі археології у період з 1896 по 1948 рр., комплектування, музейне і наукове використання археологічного зібрання Чернігівського державного музею. Історія закладу починається з 1896 р., коли в Чернігові був відкритий музей Чернігівської губернської вченої архівної комсії. Він став центром археологічного вивчення Чернігово-Сіверщини, навколо якого гуртувались дослідники та краєзнавці (П.М. Добровольський, В.А. Шугаєвський, О.Є. Корноухов, С.А. Гатцук). У 1923 р. музей об’єднали з Музеєм українських старожитностей імені В.В. Тарновського. Фонд цих закладів став складовою частиною археологічного зібрання Чернігівського державного музею. За роки існування музею воно значно поповнилось. Головним джерелом комплектування зібрання у цей час були дослідження співробітників закладу на території Чернігівської області. Зосереджений у музеї фонд налічував близько 36 тис. од. предметів, що походили з пам’яток різних типів і різних часів на території України. Внаслідок катастрофічних подій Другої світової війни та недбалого відношення до історичних старожитностей за часів Радянської влади зібрання музею було депаспортизоване, частина матеріалів втрачена. Історіографічні та джерелознавчі розшуки дозволили здійснити його реабілітацію, забезпечити запровадження до наукового обігу цілого ряду маловідомих і невідомих археологічних матеріалів.

Відкриття музеїв історичного профілю в Чернігові на межі ХІХ – ХХ ст. було зумовлено розвитком українського національно-культурного руху. Одним з характерних проявів національного відродження на цьому етапі стало пожвавлення інтересу до пам’яток історичного минулого.

Музей Чернігівської вченої архівної комісії був створений 1896 р. на хвилі стихійного збиральництва. З часом він перетворився на осередок наукових досліджень території Чернігово-Сіверщини.

У 1902 р. на базі відомої колекції мецената В.В. Тарновського був відкритий Музей українських старожитностей. Експонування в музеї унікальних матеріалів з Княжої Гори, систематизованих М.Ф. Біляшівським, стало прикладом свідомого наукового підходу до створення колекцій та побудови експозиції музею на основі концепції хронологічної послідовності епох. Це було прогресивним явищем і сприяло подальшому розвитку краєзнавства та музейної справи в Україні в цілому і на Чернігівщині зокрема.

Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. музеї Чернігова відігравали провідну роль у процесі вивчення старожитностей Північного Лівобережжя. На їх базі в період з 1896 по 1909 рр. відбулось становлення регіонального центру археологічних досліджень. Позитивно вплинув на місцевих краєзнавців досвід, набутий завдяки участі в роботі Археологічних з’їздів, особливо в ході підготовки та проведення ХІV Археологічного з’їзду, що відбувся у Чернігові 1908 р.

На якісно новому рівні здійснювалась археологічна робота в Чернігівському державному музеї, створеному 1923 р. шляхом об’єднання місцевих музеїв історичного профілю. У ньому працювали фахівці-історики та археологи (П.І. Смолічев, В.А. Шугаєвський, С.Г. Баран-Бутович та інші). Протягом 20 – 30-х рр. вони проводили масштабні розкопки і розвідки на території Чернігівської губернії. Політичні переслідування призвели до ліквідації чернігівського археологічного осередку напередодні Другої світової війни. Провідні співробітники музею були звинувачені у буржуазному націоналізмі та репресовані.

Розглянувши внесок працівників музеїв Чернігівщини у розвиток вітчизняної археології, можна засвідчити: 1. Внаслідок їх діяльності в 1896 – 1941 рр. було відкрито і досліджено низку пам’яток різних епох і культур, серед яких такі всесвітньо відомі комплекси, як Мізинська палеолітична стоянка та Шестовицький курганний некрополь давньоруського часу. 2. Діяльність місцевих краєзнавців і вчених мала, перш за все, збиральницьку мету, а вивченню здобутих матеріалів, їх систематизації та інтерпретації не приділялось належної уваги.

Одним з головних досягнень місцевих науковців стало створення значного фонду археологічних джерел. Він був започаткований у Музеї українських старожитностей імені В.В Тарновського та музеї Чернігівської губернської вченої архівної комісії. Цей фонд суттєво поповнився за роки існування Чернігівського державного музею. Джерелами формування археологічного фонду були розкопки і розвідки співробітників музейних закладів; матеріали досліджень, проведених на території губернії вченими з Києва та Москви; пожертви від приватних осіб тощо. Утворене таким чином зібрання нараховувало близько 36 тис. одиниць і складалось, у переважній більшості, з матеріалів доби Київської Русі, здобутих внаслідок наукових досліджень. Серед згаданих колекцій найбільший інтерес становлять знахідки з розкопок М.Ф. Біляшівського (1891 – 1892 рр.), Д.Я. Самоквасова (1908 р.) і П.І. Смолічева (1925 – 1927 рр.)

За роки зберігання колекції Чернігівського державного музею значно постраждали через недбале відношення некомпетентних осіб та внаслідок катастрофічних подій. Революції, війни, політичні баталії, постійні економічні труднощі впливали на стан вітчизняної музейної справи та, відповідно, на долю колекцій. Негативно вплинуло на стан фонду і перетворення музею на ідеологічний заклад, підпорядкований цілям комуністичного виховання. За часів СРСР археологічні матеріали постраждали від нігілістичного ставлення, їх дослідження і використання в експозиції розцінювалось як відхід від актуальних проблем сучасності або прояв буржуазного націоналізму. Наслідком цього став важкий, іноді катастрофічний стан колекцій у музеях.

Колекції Чернігівського державного музею стали основою археологічного зібрання сучасного Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського. В результаті проведених розшуків вдалось встановити походження (місце, час і авторство знахідки) та провести атрибуцію матеріалів 20 колекцій і більшості окремих музейних предметів (загалом приблизно 5 тис. од.). Це побутові речі, предмети озброєння, ювелірні прикраси (в тому числі кілька скарбів з різних місцевостей), речі культового призначення тощо. Багато предметів із зібрання Чернігівського державного музею є унікальними пам’ятками національної історико-культурної спадщини (наприклад, матеріали з розкопок городища Княжа Гора, некрополю в ур. Болдина Гора в Чернігові та курганного могильника поблизу с. Шестовиця).

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Черненко О.Є. Скіфський меч із фондів Чернігівського історичного музею // Археологія. – 1990. – № 1. – С. 117 – 118.

2. Черненко О.Є., Ясновська Л.В. Археологічні дослідження П.М. Добровольського на Чернігово-Сіверщині // Сіверянський літопис. – 1999. – № 6. – С. 34 – 40.

3. Черненко О.Є. Дослідження скіфських пам‘яток на території Чернігівської губернії у ХІХ – на початку ХХ ст. // Сіверянський літопис. – 2002. – №6. – С. 47 – 49.

4. Черненко О.Є. Яка доля Чернігівського скарбу 1923 р? // Література та культура Полісся. – Вип. 21. – Ніжин, 2002. – С. 363 – 365.

Збірки наукових праць, тези доповідей та матеріали конференцій:

5. Черненко Е.Е. Раскопки в Полтавской губернии накануне ХІV Археологического съезда // Охрана и исследование памятников Полтавщины. Тезисы сообщений – Полтава, 1988. – С. 42.

6. Черненко О.Є. До історії створення археологічної колекції Чернігівського історичного музею // Питання вітчизняної та зарубіжної історії. – Чернігів, 1991.– С. 17 – 18.

7. Черненко О.Є. Доля археологічних колекцій Чернігівського музею у 40-х рр. ХХ ст. // Скарбниця української культури. – Чернігів, 1996. – С. 29 – 30.

8. Черненко О.Є. Давньоруські скарби Чернігівського музею // Родовід. – 1996. – № 2. – С. 7 – 79.

9. Черненко Е.Е. К вопросу об истории археологических музеев Чернигова конца ХІХ – начала ХХ века // 175 лет Керченскому музею древностей. – Керчь, 2001. – С. 152 – 154.

10. Черненко О.Є. Церковні старожитності з давньоруського городища Княжа Гора // Пам‘ятки християнської культури Чернігівщини. Матеріали наукової конференції. – Чернігів, 2002 – С. 148 – 152.

11. Черненко О.Є. Археологічне зібрання Музею українських старожитностей ім. В.В. Тарновського // Скарбниця української культури. – Вип. 3. – Чернігів: Сіверянська думка, 2002. – С. 80 – 85.

12. Черненко О.Є. Церковне начиння з Княжої гори в фондах ЧОІМ імені В.В. Тарновського // Музейні читання. Матеріали наукової конференції Музею історичних коштовностей України. – К., 2002. – С. 97 – 104.

13. Черненко Е.Е. Клады с Княжей Горы в фондах Черниговского областного исторического музея имени В.В. Тарновского: музееведческий и историографический аспекты // Клады. Состав, хронология, интерпретация. Материалы тематической научной конференции. – С-Пб, 2002. – 109 – 112.

14. Черненко О.Є., Коваленко В.П. Перші дослідження в Шестовиці. // Дружинні старожитності Центрально-Східної Європи. Матеріали Міжнародного польового археологічного семінару. – Чернігів, 2003. – С. 84 – 102.