Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філософські науки / Релігієзнавство, філософська антропологія, та філософія культури


Лебедєв Вадим Олександрович. Архетипові образи Сходу в масовій культурі Заходу. : Дис... канд. наук: 09.00.04 - 2007.



Анотація до роботи:

Лебедєв В. О. Архетипові образи Сходу в масовій культурі Заходу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури. – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, Харків, 2006.

Дисертація присвячена вивченню та опису образного фонду сучасної масової культури, дослідженню механізмів його функціонування та розвитку, відображення Сходу в масовій свідомості Заходу. В роботі здійснено культурологічно-філософський аналіз образів, що були запозичені з традиційних культур Сходу та найбільш широко використованих у творах масової культури (кінофільмах, відео- та комп’ютерних іграх, масовій літературі тощо). Продемонстровано, що на формування зазначених образів значний вплив мала висунута Ф. Ніцше концепція надлюдини. Вибір певних образів значною мірою обумовлений закономірностями колективного несвідомого. Проведено аналіз такої важливої складової частини індустрії масової культури, як відеоігри. Показано, що, незважаючи на широке запозичення певних елементів інших культур західною культурою зміни її базових інститутів не відбувається.

У дисертаційному досліджені наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у виділенні та описі механізмів, шляхом яких у сучасному глобалізованому світі здійснюється діалог культур „Схід-Захід”, а саме:

1. В основі образів буддійського монаха та йога лежать, з одного боку, архетип мудрого старця, з іншого – архетип цілісності, що реалізується через описану в рамках західної філософії концепцію надлюдини (в даному випадку як істоти, що досягла надлюдського стану завдяки інтенсивним духовним вправам). Запозичення образу буддійського ченця пов’язане з привабливістю східних єдиноборств для масової свідомості Заходу. Також слід взяти до уваги те, що внаслідок більшого авторитету духовних осіб на Заході у західних ченців не було потреби опановувати бойові мистецтва, отже, цей шлях до духовного вдосконалення не отримав розвитку.

2. Образ самурая теж, з одного боку, базується на архетипі цілісності, але в той же час містить у собі власну критику, оскільки можливість досягнення ідеалу самурая демонструється лише у якомусь ірреальному світі. Спроба реалізації даного проекту також може бути віднесена до концепції надлюдини.

3. У роботі продемонстровано, що в основі запозичених з традиційних культур Сходу образів надприродних істот лежить архетип чаклунського демона, з одного боку, та „ностальгія” за релігіями доосьового типу, – з іншого.

4. Образи якудза та ніндзя, з одного боку, втілюють в собі архетип Тіні. В той же час вони також втілюють у собі образ цілісності крізь негативний варіант образу надлюдини, що користується великою популярністю в творах масової культури ХХ сторіччя. Обидва із вказаних образів демонструють цілу палітру страхів масової свідомості Заходу другої половини ХХ сторіччя: страх перед очікуваною експансією з боку Сходу (що в даному випадку уособлюється можливим вторгненням японської організованої злочинності на цивілізований Захід), побоювання щодо створення штучного інтелекту, який міг би стерти людство як біологічний вид з поверхні Землі (образ ніндзя-кіборга).

5. Образи мусульманського Сходу нині уособлюють образ ворога для Заходу. Це протиріччя постає як наслідок суперечностей між мусульманським Сходом і християнським Заходом, а також як бажання використовувати для певних цілей лише маніфестацію архетипу Тіні в чистому вигляді.

Публікації автора:

1. Лебедев В. А. Образ буддийского монаха в современной массовой западной культуре//Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія: теорія культури і філософія науки. – 2003. – № 587. – С. 45-47.

2. Лебедев В. А. Призрак в кинофильмах жанра „неокайдан” в контексте проблемы межкультурного диалога//Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія: теорія культури і філософія науки. – 2004. – № 615. – С. 129-132.

3. Лебедев В. А. Роль традиционных культур и религий Востока в современных видеоиграх// Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія: теорія культури і філософія науки. – 2004. – № 625-2. – С. 129-132.

4. Лебедев В. А. Образ самурая в современной массовой западной культуре// Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія: теорія культури і філософія науки. – 2004. – № 644. – С. 86-92.

5. Лебедев В. А. Некоторые аспекты массовой культуры как зеркала отношений Восток-Запад// Вісник національного технічного університету „ХПІ”. Тематичний випуск „Філософія”. – 2005. – № 50. – С. 93-101.

6. Лебедев В. А. Образы мусульманского Востока в западной массовой культуре// POST OFFICE Образи часу – образи світу. Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія: теорія культури і філософія науки. – 2005. – № 700. – С. 119-127.

7. Лебедев В. А. Святой-сверхчеловек в современной масовой западной культуре//Філософські перипетії. Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія: філософія. – 2006. – № 734. – С. 219-222.

8. Лебедев В. А. Мифология и видеоигры// Матеріали міжнародної конференції „Каразінські природознавчі студії” – Харків: Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2004. – С. 321-323.

9. Лебедев В. А. История взаимоотношений Восток-Запад и их отражение в массовой культуре// Матеріали міжнародної конференції „Особистість у системі соціальних зв’язків” – Харків: видавництво НФаУ, 2005. – С. 232-235.

10. Лебедев В. А. Киборг: образы искусственного интеллекта в современной массовой культуре// Матеріали міжнародної конференції „Людина, культура, техніка в новому тисячолітті”. – Харків: Національний аерокосмічний університет ім.. В. Н. Жуковського „Харківський авіаційний інститут”, 2006. – С. 15-16.

Анотації