Анотація до роботи:

Березіна Інна Вікторівна. Архітектурна спадщина України у творчості Наполеона Орди. Іконографія та принципи використання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01. – Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури. – Національна Академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київ, 2007.

Дисертація присвячена проблемі охорони та реставрації об’єктів архітектурної спадщини України, яка розглядається крізь призму пам’яток вітчизняного зодчества, зображених в акварелях і літографіях Наполеона Орди. Систематизовані оригінальні фактологічні матеріали з архівів України, Польщі, Росії та Білорусі. Проаналізована творча спадщина художника як унікальне іконографічне джерело, що має виключну науково-практичну цінність для історико-архітектурної науки, краєзнавства, реставрації та охорони пам’яток архітектури в Україні.

1. У результаті дослідницьких пошуків та аналізу архітектурознавчих, історичних і мистецтвознавчих джерел зафіксовано відсутність ґрунтовних досліджень творчого доробку Наполеона Орди у світлі його пам’яткоохоронного значення для України і використання в якості іконографічного матеріалу в процесі відтворення та реставрації визначних зразків вітчизняного зодчества.

2. Створено реєстр місць концентрації автентичних акварелей, рисунків Наполеона Орди, а також відповідних літографічних аркушів; впроваджено в науковий обіг невідомі дотепер твори митця (близько 500 шт.) з метою суттєвого збільшення джерелознавчої бази реставраторів українського архітектурного та садово-паркового мистецтва.

3. Окреслено в розроблених автором дослідження картах реґіональні виміри творчого доробку митця; простежено маршрути дослідницьких подорожей Н. Орди у відповідності географічного розташування населених пунктів і локалізації архітектурних об’єктів ХІХ ст. в рамках Подільської, Волинської, Київської губерній і Галичини до сучасного адміністративного розподілу українських земель; на сучасні карти областей України, територіями яких пересувався Орда, нанесено населені пункти, де збудовані архітектурні пам’ятки, зафіксовані художником.

4. Систематизовано і викладено у табличному та діаграмному варіантах зафіксовані митцем об’єкти українського зодчества відповідно до їх функціонального призначення та типологічних особливостей. Виявлено, що в діапазоні мистецьких уподобань Наполеона Орди (стосовно українських теренів) найкраще представлене маєткове та палацове зодчество (воно складає 148 зафіксованих об’єктів); широко віддзеркалене культове зодчество (127); художник приділяв увагу зображенню загального вигляду відвіданих ним населених пунктів (82); особливе місце в творчому доробку майстра посідає зображення руїн (41); специфічною особливістю є окремо змальовані майстром подвір’я (30); важливу нішу в мистецькій спадщині Орди займає оборонне зодчество (25); спостерігаються нечисленні зразки зображень садово-паркових ансамблів (3); крім вище зазначених у поле зору художника інколи потрапляли промислові (7) та інші архітектурні об’єкти (12).

5. Визначено особливості творчого методу Орди; художньо-композиційні характеристики архітектурного і ландшафтно-паркового краєвидів та їх відповідність існуючим архітектурним об’єктам; проаналізовані художні засоби (масштабність, контрасти, світлотіньові ефекти, тонові градації тощо), притаманні творчості митця.

6. У процесі дослідження з’ясовано, що рисунки та акварелі Наполеона Орди, а також виконані літографічні відповідники несуть достовірну інформацію як про загальний вигляд споруд і довкілля, так і про архітектурно-пластичне вирішення об’єктів зодчества, а також їх стан на момент фіксації.

7. Виявлено втрачені об’єкти української архітектурної спадщини, зафіксовані художником; а також об’єкти зодчества, реставрація яких відбувалася за допомогою відповідних композицій Наполеона Орди, що підтвердило безперечну практичну цінність творчого доробку художника та відкрило подальші перспективи використання матеріалів даного дослідження у реставраційній і пам’яткоохоронній сферах.

8. Принципи використання іконографічних творів Наполеона Орди в історико-архітектурній науці, пам’яткоохоронній та реставраційній практиці різняться в залежності від стану збереженості об’єкту зодчества, зафіксованого художником, а також від сутності науково-практичної галузі впровадження:

аналіз архітектурних краєвидів Орди (оригінальних рисунків і літографічних аркушів), в яких зафіксовано втрачені об’єкти українського зодчества, виводить ведути митця в ряд важливих (інколи єдиних) компонентів реставраційного дослідження, цінних іконографічних джерел, здатних суттєво поповнити історико-архітектурну науку й забезпечити створення якісних графічних реконструкцій;

аналіз творчих композицій майстра із зафіксованими об’єктами зодчества, що перебувають у напівзруйнованому, пошкодженому стані, продемонстрував можливість використання рисунків і літографій Орди в якості допоміжного іконографічного джерела, що містить інформацію про стилістику й типологію архітектурного об’єкта в конкретний проміжок часу (друга половина ХІХ століття, інколи художником вказані роки написання краєвиду);

дослідження робіт Орди із зафіксованими пам’ятками архітектури, які зберегли свій первинний вигляд або зазнали мінімальних змін, надає іконографічним творам художника виключно вторинне значення в процесі проведення досліджень по об’єкту зодчества, який реставрується, надаючи можливість порівняльного аналізу його історичного та сучасного стану;

в історико-архітектурній науці архітектурні краєвиди Н. Орди можуть бути використаними в наступних напрямках: відтворення автентичного вигляду пам’ятки на конкретний історичний період; отримання додаткової інформації про стилістичні та типологічні особливості об’єкту; отримання інформації про втрачені пам’ятки; складання максимально повної інформації про архітектурний об’єкт з метою популяризації пам’яток українського зодчества;

у пам’яткоохоронній та реставраційній практиці ведути Н. Орди можуть бути використані в наступних напрямках: як цінне іконографічне джерело для якісного проведення історико-бібліографічних й архівних досліджень по реставраційному об’єкту і, як наслідок, відбудови (реставраційної реконструкції); отримання інформації про стилістичні нашарування архітектурного об’єкта; створення графічних реконструкцій втрачених пам’яток архітектури.

Публікації автора:

У фахових збірниках, затверджених ВАК України:

1. Березіна І. В. Зображення палаців та резиденцій на Поділлі у творчості Наполеона Орди // Проблемы теории и истории архитектуры Украины: Сборник научных трудов. Выпуск 6. Архитектурное наследие. – Одесса: Астропринт, 2005. – С. 168–175.

2. Березіна І. В. Мистецька спадщина Наполеона Орди у пам’яткоохоронній та реставраційній справі // Українська академія мистецтва: Дослідницькі та науково-методичні праці. Випуск 12. – Київ, 2005. – С. 186–193.

3. Березіна І. В. Цінність творчого доробку Наполеона Орди для історико-архітектурної науки // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. / За ред. Даниленка В. Я. – Харків: ХДАДМ, 2006.–
   № 7. – С. 9–25.

4. Березіна І. В. Старожитнє зодчество України у творчості Наполеона Орди // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. / За ред. Даниленка В. Я. – Харків: ХДАДМ, 2007.– № 1. – С. 3–13.

В інших збірниках, затверджених ВАК України:

5. Березіна І. В. Ведута у творчості Н. Орди (за матеріалами НІАЗу “Кам’янець”) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. № 2 (7). – 2001. –
   С. 102–105.

6. Березіна І. В. Синтез мистецтв у творчості Наполеона Орди // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка: Збірник наукових праць. Випуск 2. – Луганськ, 2004. – С. 7–15.

7. Березіна І. В. Подільська ведута в акварелях Наполеона Орди та Яна Мюнтца // Народознавчі зошити: Двомісячник Інституту народознавства Національної Академії Наук України. Зошит 3–4. – Львів, 2004. – С. 428–430.

8. Березіна І. В. Творчість Н. Орди в світлі літературознавчих джерел
   // Теоретичні та практичні питання культурології: Збірник наукових статей. Випуск ХХІ. – Мелітополь: Санна, 2005. – С. 60–66.

В інших наукових виданнях:

9. Березіна І. В. Оборонна архітектура України на літографіях Наполеона Орди // Вісник інституту “Укрзахідпроектреставрація”, № 15. – Львів: інститут “Укрзахідпроектреставрація”, 2005. – С. 143–147.

10. Березіна І. В. Сакральна архітектура у літографіях Наполеона Орди // Історія релігій в Україні: Праці ХІІІ-ї міжнародної наукової конференції. Книга ІІ. – Львів: Логос, 2003. – С. 492–498.

11. Березіна І. В. Архітектурні пам’ятки Поділля у творчості Наполеона Орди // Polacy na Podolu: Pamitnik Kijowski. Tom 7. – Kijw, 2004. –
    S. 290–299.

12. Березіна І. В. Зображення храмів у творчості Н. Орди в архівних, музейних та приватних збірках // Історія релігій в Україні: Науковий щорічник. Книга ІІ. – Львів: Логос, 2005. – С. 831–837.