1. Аналіз літературних джерел показав, що в Україні наукові дослідження планувальної структури історичних малих міст носять епізодичний характер, а архітектурно-планувальна структура містечок окремого регіону Галичини, закладених у другій половині XVI – XVII століттях, не була самостійним об’єктом дослідження і не пов'язувалась із тогочасними європейськими містобудівними принципами. 2. На основі публікацій виявлено, що період від середини XVI до кінця XVII ст. характеризується закладенням значної кількості міст - понад 200 на території Галичини. Активне закладення міст було обумовлене розвиненою функціональною програмою поселень, яка включала трансрегіональні функції, а також локальні – оборонну, торговельну, ремісничу, рільничу, адміністративну, репрезентативну, духовно-релігійну, культурно-освітню та обслуговуючу функції. Сформована мережа міст залишалась основою регіональної системи розселення до середини ХІХ ст., коли розпочались процеси юридичної ліквідації та деградації малих міст і містечок та поступовий ріст більших міст. 3. Для вирішення поставлених завдань було використано загальнонаукові методи дослідження: першоджерел, порівняльно-історичний, типологічний, морфологічного аналізу. Розроблена послідовна методика дослідження: укладення історичної довідки містечка, аспекти аналізу історичних планів; композиційна ідея розпланування міста; метрологічний аналіз; визначення композиційної моделі міста; гіпотетична реконструкція архітектурно-планувальної структури містечка на час закладення; визначення деформацій та стійких елементів структури. 4. Містобудування у Центрально-Східній Європі у другій половині XVI – XVII століттях пов’язане з колонізаційними процесами і оборонним чинником, що сприяли утворенню типу міста-фортеці з регулярною планувальною структурою і розвиненими фортифікаціями. Паралельно сформувався тип містечка як локального осередку, для архітектурно-планувальної структури якого характерний комплекс функціональних вимог і естетичних категорій. В Україні, яка була щитом Європи від татаро-турецької навали, на її території проходили міжнародні торговельні шляхи, які поєднували Схід і Захід, розвинувся певний комплекс містотворчих чинників. До чинників, що вплинули на процес урбанізації Галичини у другій половині XVI-XVII ст. і формування архітектурно-просторової структури міст, належать: базові – природний, суспільно-правовий, оборонний та змінні – економічний, демографічний, адміністративно-функціональний, комунікаційний, естетичний, ідеологічний. 5. Досліджено, що містечка Галичини, закладені у другій половині XVI-XVII ст., належать до компактної або лінійної (меншою мірою) структури з прямокутно-сітчастою схемою плану. Архітектурно-планувальна структура містечок за ступенем розвитку типологічно класифікується на: лінійну (місто розплановане вздовж вулиці), просту (ринок із приринковою забудовою), повну (ринок із 4-8 кварталами довкола) та розвинену (повноцінна прямокутно-сітчаста структура). Найбільше містечок належать до простого та розвиненого типу структури, що свідчить про активність урбанізаційного процесу в Галичині, а також про багатство планувальних форм. Такі містечка, як Білий Камінь, Лешнів, Магерів, Миколаїв, Немирів, Сасів, Сколе, Соколівка, Станіславчик, Щуровичі уповні реалізували ренесансні містобудівні ідеї. 6. Метрологічний аналіз доводить, що побудова архітектурно-планувальної структури містечок ґрунтується на світоглядних ідеях епохи Відродження, також відчутний континуїтет середньовічних традицій. Рівність членів міської общини відобразилась у рівності будівельних парцель, рівність церкви східного і західного обрядів відобразилась в одинаково домінуючій ролі сакральних споруд у планувальній та композиційно-просторовій структурі міста. Містечка закладались на основі антропоморфної системи мір (стопа 28,8 см, лікоть 57,6 см, відповідно шнур 43,2 м), похідної від фламандського лану. Основним модулем формування архітектурно-планувальної структури є будівельна парцеля, від якої походять розміри структурних елементів містечка – ринку, кварталів, вуличної мережі. 7. Встановлено такі особливості архітектурно-планувальної структури містечок: регулярна планувальна система, побудована на основі ортогональної схеми, компонується у просту геометричну форму – прямокутник або квадрат; переважно центричність композиції; закладення ринку великих розмірів як планувального і композиційного ядра міста; пропорційність, симетричність, осьове підпорядкування різних елементів композиції міста; розташування додаткових площ, пов’язаних з масштабом і функціональною програмою містечка, застосування їєрархічно побудованої мережі вулиць; гармонійне розташування просторових акцентів; поширення принципів ортогонального укладу містечка на систему належних йому рільничих угідь. 8. Визначено основні етапи еволюції архітектурно-планувальної структури містечок Галичини, пов’язані із зміною комплексу чинників в рамках суспільно-політичних та економічних змін. На сьогодні із близько 200 міст, новозакладених у другій половині XVI-XVII ст., міський статус мають тільки 9 % поселень, 13 % - селища міського типу, 72 % - села, 6 % міських поселень є втраченими. Стійкими елементами архітектурно-планувальної структури виявились домінанти – сакральні споруди, індивідуальний характер забудови, збережена парцеляція на периферії містечка, а також комунікаційні шляхи, поздовжні пасма прямокутно-сітчастої схеми, територіальний розвиток за принципами, закладеними у ренесансну структуру містечка (ділянка як розпланувальний модуль). 9. Сучасні чинники, а серед них найважливіший – повернення приватної власності як основи розвитку колишніх містечок, можуть сприяти заходам щодо регенерації поселень. На основі досліджень розроблено такі рекомендації: виконані гіпотетичні реконструкції планів містечок мають бути використані як підоснови при проведенні будь-яких реставраційних робіт, а також при складанні генпланів цих поселень; рекомендується регулювання забудови у місті, зберігаючи містечковий масштаб, збереження домінант в архітектурно-планувальній структурі міст; при проведенні будь-яких робіт розглядати архітектурно-планувальну структуру як єдиний комплекс, що має історичну, архітектурну і містобудівну цінність. Повернення деяким сьогоднішнім селам – центрам сільських рад – міського статусу дасть змогу підняти рівень урбанізації регіону. Публікації автора за основними результатами та положеннями дисертації: Статті у наукових виданнях 1. Топилко С. Методика мірничого аналізу ренесансних містечок Галичини // Вісник ДУ “Львівська політехніка” “Архітектура”. – Львів, 1999. – №375. – С.217-219. 2. Топилко С. До питання розпланування ренесансних містечок Галичини // Вісник ДУ “Львівська політехніка” “Архітектура”. – Львів, 1999. – №379. – С.190-198. 3. Топилко С. Вплив античності на формування міста Відродження // Вісник НУ “Львівська політехніка” “Архітектура”. – Львів, 2000. – №410. – С.46-49. 4. Топилко С. Закладення та творення просторового укладу ренесансних містечок в Галичині // Вісник НУ “Львівська політехніка” “Архітектура”. – Львів, 2001. – №439. – С.285-291. 5. Топилко С. Методологічна послідовність дослідження мілих міст і містечок Галичини, закладених у період Ренесансу // Науково-технічний збірник КНУБА “Містобудування та територіальне планування”. – Київ, КНУБА, 2001. Вип. №10. – С.218-222. 6. Топилко С. Поняття краси в естетиці Ренесансу (на прикладі мистецтва) // Вісник НУ “Львівська політехніка” “Філософські науки”. – Львів, 2003. – №473. – С.44-50. Матеріали конференцій 7. Петришин Г., Топилко С. Зміни у планувальній структурі ренесансних містечок Галичини протягом XIX ст. (на прикладі Соколівки) (В:) Збірник матеріалів українсько-польського науково-практичного семінару ”Історична, містецька, архітектурна спадщина Жовкви: проблеми охорони, реставрації та використання”, 23-24 квітня 1998. – Жовква-Львів, 1998. – С.86-91. Внеском автора є збір та аналіз архівних даних, формування графічного матеріалу. 8. Петришин Г., Топилко С. Деформації планувальної структури пізньоренесансних рільничих містечок (на пр. Лешнева Бродівського р-ну Львівської обл.) (В:) Збірник матеріалів міжнародної наук.-практ. конференції “Охорона історичних культурних ландшафтів”, 23-27 вересня 1998. – Львів, 1998. – С.92-94. Внеском автора є збір та аналіз архівних даних, участь у постановці завдань та формулюванні висновків, формування графічного матеріалу. 9. Топилко С. Сучасний стан архітектурно-просторового укладу містечок Галичини другої половини XVI-XVII ст. і рекомендації щодо його збереження. (В:) Збірник матеріалів конференції молодих вчених “Архітектура та будівництво третього тисячоліття”, 19 грудня 2002. – Київ, 2002. – С.25-27. Публікації в газетах та журналах 10. Петришин Г., Топилко С. Чи повернемось до містечок? // Архітектурний вісник № 2(8). – Львів, 1999. – С.13-15. Внеском автора є збір та аналіз архівних даних, участь у постановці завдань та формулюванні висновків, формування графічного матеріалу. |
