Анотація до роботи:

Білінська О.Б. Архітектурний ордер у забудові Львова XVI-XVIIст. (Принципи застосування і методи реставрації). – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01. – Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури. – Інститут архітектури Національного університету “Львівська політехніка”, Львів, 2006 р.

У дисертації узагальнено попередні дослідження застосування архітектурного ордера. На основі традиційних та запропонованих методик визначено принципи застосування ордера у забудові Львова XVI-XVII ст.: функціональної, об’ємно-просторової, композиційної, часової та стилістичної залежності; суперпозиції, поєднання ордера з іншими тектонічними системами; варіабельності ордерів; варіабельності пропорцій; поєднання ордера з декором; декоративної, семантичної функції. У результаті проведення структурного аналізу (рівневого, метричного, модульного) визначено особливості ордера. Виявлено історичні прототипи (у трактаті С.Серліо) та аналоги у забудові міст Західної України. Виконано теоретичні реконструкції фрагментів ордера музеїв Львова. На основі реставраційних методів аналогів, анастилозу, сигнацій, музеєфікації запропоновано принципи сучасного збереження, розроблено спеціальний алгоритм та рекомендації для реставрації ордера.

1. Установлена актуальність дослідження архітектурного ордера як головного засобу творення ренесансної архітектури. У результаті аналізу літературних джерел виявлено, що ордер у забудові Львова XVI-XVII ст., так само як у забудові міст Західної України, не був об’єктом дослідження. Невизначеними залишались принципи та особливості застосування архітектурного ордера.

2. Окрім основних загальнонаукових методів дослідження у роботі була застосована розроблена комплексна методика аналізу ордера будівель Львова XVI-XVII ст., яка включає: сформовану методику структурного аналізу (рівневий, метричний, модульний); методику аналізу факторів впливу; методику реставрації ордерних членувань (виконання графічних реконструкцій, розробку алгоритму та рекомендацій щодо реставрації ордера).

3. Виявлено, що поширенню ордера у будівлях Львова після пожежі (1527 р.) сприяло активне залучення будівничих італійського походження до відбудови міста. У результаті натурних досліджень встановлено прийоми застосування ордера у житловій, сакральній та громадській архітектурі Львова: у членуваннях фасадів, інтер’єрів та деталей. Виділено 5 композиційних груп порталів, тип яких залежав від місця їх влаштування: брами фасадів з ордером; портали фасадів двоярусні; портали фасадів аркові; комплекси порталів фасадів; портали інтер’єрів прямокутні. Визначені принципи застосування ордера у забудові Львова XVI-XVII ст.: функціональної, об’ємно-просторової та композиційної залежності; суперпозиції; поєднання з іншими тектонічними системами; варіабельності ордерів та їх пропорцій; декоративної функції; часової і стилістичної залежності; поєднання ордера з декором; семантичної функції ордера.

4. У результаті виконання обмірних креслень ордера проведено комплексний структурний аналіз. Рівневий аналіз підтвердив закономірність у використанні та наявність складових частин та профілювань ордера, за окремими винятками. У результаті проведеного метричного аналізу визначено модуль кратності деталей і зіставлено його величину з будівельною мірою довжини – ліктем і розмірами ренесансної цегли Львова; з’ясовано, що загальні пропорції деталей перебувають у простих кратних співвідношеннях. У результаті модульного аналізу визначено пропорції ордерних елементів відповідно до нижнього діаметра колони (або модуля).

5. Установлено, що на формування ордера в забудові Львова XVI-XVII ст. вплинули професійний рівень італійських будівничих, трактати та архітектура епохи Відродження Італії та країн Європи (італійський та північний впливи). Визначено внесок будівничих італійського походження (П.Римлянина, П.Барбона) і вплив їх творчого почерку на формування ордера низки споруд. Встановлено, що прийоми застосування ордера у інших містах Західної України повторюють прийоми та композиційні схеми у забудові Львова. Виявлено прототипи для львівського ордера у трактатах Відродження. Трансформація зразків трактату С.Серліо (7 груп порталів, 9 груп вікон, елементів, членувань та декору) спричинена творчим переосмисленням будівничих та вимогами замовників. Північний вплив в архітектурі Львова XVІI ст. проявився у наслідуванні архітектури Ганзейських міст та теоретичних робіт Німеччини, Нідерландів. Наслідування застосування ордера в архітектурі Львова наступних після Ренесансу періодів характерне використанням композиційних принципів застосування ордера на фасадах. Застосування ордера (міжвіконних колон) в інтер’єрах кам’яниць у наступні періоди не зафіксовано.

6. Визначено, що основні тенденції застосування архітектурного ордера пов’язані з його копіюванням і співпадають з аналогічними процесами у країнах Європи. Однак, львівському ордеру характерні особливості: часте використання ордерних членувань в інтер’єрах (міжвіконних колон), що мають аналоги у забудові Центральної та Східної Європи; варіабельність ордерів, їх пропорцій із недотриманням основних границь відходжень від правил побудови ордерів; поєднання ордера з декором без залежності орнаментики від виду ордера та із застосуванням загальноприйнятих та інших різновидів кіматію; еволюція ордера на прикладі трьох умовних періодів: І період (сер. XVI ст. – кін. XVI ст.); ІІ період (кін. XVIст. – 1-ша четв. XVIІ ст.); ІІІ період (2-га четв. XVIІ ст. – кін. XVIІ ст.).

7. Виявлені причини руйнувань ордера Львова XVI-XVII ст. (вади конструкцій, дії фізичних осіб, нефахова міська будівельна політика). На основі проведених досліджень та створення фактологічної інформаційної бази виконано графічні реконструкції деталей з ордером. Визначено принципи сучасного збереження архітектурного ордера: індивідуального підходу; консервації; реставрації методом анастилозу або аналогів; відповідності ордерів (профілювань, пропорцій) стосовно моделей ордерів; сумісності та відсутності шкідливої післядії реставраційних матеріалів; застосування поліхромії. Розроблено загальні рекомендації та спеціальний алгоритм реставрації ордера відповідно до загальноприйнятої методики реставрації (метод сигнацій, анастилозу; аналогів; музеєфікації).

Публікації автора:

Наукові фахові видання України

1. Предко^* О. Архітектура будинку на пл.Ринок, 44 у Львові // Вісник ДУ “Львівська політехніка” “Урбаністично-архітектурні проблеми міст Галичини”. – Львів: ДУЛП, 1998. – С.118-126.

2. Предко О. Застосування ордеру у житлових будинках Львова XVI-XVIIст. // Вісник ДУ “Львівська політехніка”. – Львів: ДУЛП, 1999. – №375. – С.225-230.

3. Предко О. Ордер у житловій архітектурі Львова і Замостя XVI-XVIIст. // Вісник НУ “Львівська політехніка”. – Львів: НУЛП, 2000. – № 410. – С.120-128.

4. Казанцева Т., Предко О. Засоби пластичної виразності фасадів (ордер і фактура) кам’яниць періоду Ренесансу // Вісник НУ “Львівська політехніка”. – Львів: НУЛП, 2000. – № 410. – С.100-104.

5. Предко О. Ордерні портали Львова XVI-XVIIcт. // Вісник НУ “Львівська політехніка”. – Львів: НУЛП, 2002. – № 439. – С.259-266.

6. Предко О., Казанцева Т. Застосування русту та фактури в ордерних деталях Львова XVI-XVIIcт. // Вісник НУ “Львівська політехніка”. – Львів: НУЛП, 2002. – № 439. – С.266-271.

7. Предко О. Архітектурні трактати XV-XVIIст.: роль у формуванні ордеру в архітектурі Львова // Сборник научных трудов ОГАСА “Региональные проблеми архитектуры и строительства”. – Одеса: Астропринт, 2002. – № 3-4. – С.248-255.

8. Білінська О. Особливості застосування ордерних членувань у порталах споруд Львова кін.XVI-XVIIст.// Вісник НУ “Львівська політехніка”. – Львів: НУЛП, 2004. – № 505. – С.159-163.

9. Білінська О. Прототипи орнаментів ордерних членувань споруд Львова XVI-XVIІст. у трактатах Відродження // Вісник Львівського державного аграрного університету. – Львів, 2005. – №6. – С.153-157.

Публікації у наукових журналах, тези доповідей

10. Предко О. Міжвіконні колони в інтер’єрі львівських споруд кінця XVI-XVIIстоліть // Записки наукового товариства імені Шевченка. Праці Комісії архітектури та містобудування. – Львів: НТШ, 2001. – Том CCXLI. – С.361-381.

11. Предко О. До проблеми збереження архітектурних пам’яток Львова XVI-XVIIст. з ордером // Матеріали наукової краєзнавчої конференції “Історичні пам’ятки Галичини”. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І.Франка, 2001. – С.195-206.

12. Предко О. Архітектурний ордер: кам’яні колони інтер’єрів споруд Львова XVI-XVIIст. // Родовід. – К., 2002. – Число 1-2 (18-19). – С.68-76.

13. Предко О. Пропозиції реставрації віконних обрамлень XVI-XVIIст. з ордером з колекції львівських музеїв // Тези та матеріали доповідей І Міжнародного форуму реставраторів. – Львів: СПОЛОМ, 2002. – С.30-31.

14. Предко О. Гуманізм та його значення у розвитку архітектурних ордерних трактатів періоду Відродження // Вісник НУЛП. – Львів: НУЛП, 2003. – № 473. – С.90-101.

15. Білінська О. Ренесансне вікно Львова: особливості та походження ордерних форм// Студії мистецтвознавчі. – К., 2005. – Число 3 (11). – С.59-74.

16. Білінська О. Реставрація архітектурних ордерів Львова XVI-XVIIст.// Збірник матеріалів VIII електронної наукової конференції “Молода мистецька наука України”. – Харків: ХДАДМ, 2005. – № 8. – С.12-14.

17. Билинская О. Применение классических ордеров в дизайне жилых домов г. Львова XVI-XVII вв. // Материалы международной научно-методической конференции “Развитие региональных архитектурно-художественных школ в контексте историко-культурных традиций”. – Казань: КГАСУ, 2005. – С.70-73.

18. Білінська О. Портали споруд Львова кінця XVI-XVIIст.: класифікація, питання ордерних членувань // Записки наукового товариства імені Шевченка. Праці Комісії архітектури та містобудування. – Львів: НТШ, 2005. – Том CCXLIX. – С.200-233.