Анотація до роботи:

Примак А. Ф. Архівна спадщина М. Ф. Біляшівського (1867-1926): склад, зміст та історико-культурна значущість. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 27.00.02 – документознавство, архівознавство. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського НАН України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена дослідженню архівної спадщини академіка Української академії наук (1919) Миколи Федотовича Біляшівського (1867–1926), аналізу його наукової та публіцистичної спадщини. Особлива увага приділена структурі, змісту, реконструкції архівної спадщини академіка. На основі архівних матеріалів та документів визначаються основні напрями наукової та творчої діяльності вченого, відслідковується внесок у розробку питань історико-культурної спадщини українського народу, становлення видавничої справи та виданні цінних історичних джерел. Завдячуючи йому, створено Відділ охорони пам’яток старовини та мистецтва, на державний рівень було поставлено питання охорони культурної спадщини і розпочато реєстр пам’яток.

Встановлено основну мету життя М. Ф. Біляшівського – працювати для України у справі збереження історичного надбання, пам’яток історії та культури, розвитку пам’яткознавства та музеєзнавства, здійснення видавничої діяльності, проведення широкої просвітницької роботи..

1. Аналіз історіографії засвідчив про значний інтерес дослідників до наукової та практичної діяльності М. Біляшівського, визначення його внеску в розвиток археології, музейної та пам’яткознавчої справи, в розбудову українського державотворення, культурно-просвітницьку діяльність. Вивчення творчої спадщини М. Біляшівського, розпочалося ще за його життя, але за радянської доби воно було загальмовано з ідеологічних міркувань і лише після проголошення незалежності України розпочався новий етап у дослідженні наукової та громадсько-політичної діяльності вченого із використанням його архівної спадщини. В той же час історіографія засвідчила відсутність комплексного дослідження архівної спадщини М. Біляшівського, її складу, змісту та історико-культурної значущості.

2. Джерельна база дослідження представлена комплексами документів, що зберігаються в ЦДІАК, ЦДІАЛ, ЦДАВОУ, ДАК, ІР НБУВ, НА ІА НАНУ, ВР ІМФЕ, ВР ІЛ, ІК ЛМЕХП ІН НАНУ, ВР ЛННБ НАНУ, НА НІМУ, НА НХМУ, ГКН НМЛ. Було виявлено 3 особові архівні фонди М. Біляшівського, що зберігаються в ІР НБУВ (ф. ХХХІ, 2706 справ), ВР ІЛ НАНУ (ф. 146, 105 од.зб.), НА НХМУ (ф. 33, 1132 од. зб.). Опрацювання архівної спадщини М. Біляшівського засвідчило про її розпорошеність по Національному архівному фонду України. Встановлено, що вона зберігається в національних бібліотеках, центральних та обласних архівах, в наукових архівах інститутів НАН України, архівах музеїв, а зміст документів засвідчує їх історико-культурну значущість. В ході дослідження виявлено архівну спадщину М. Біляшівського, що знаходиться поза межами України і потребує подальшого вивчення.

Документи про життя та діяльність ученого, а також про його внесок у розвиток пам’яткознавства, музейництва, археології, етнології умовно розподілено на три блоки. Перший – особові фонди ученого, другий – інші фонди архівосховищ, третій становлять архівні фонди поза межами України, зокрема, Російського державного історичного архіву у м. Санкт-Петербург (ф. 395 – О Киевском кустарном обществе).

Проведений аналіз архівної спадщини М. Біляшівського дозволив виявити основні архівосховища та види документів, що там зберігаються.

3. Документи про діяльність М. Біляшівського у складі різних товариств свідчать про суттєвий внесок ученого у розвиток української культури та охорону історико-культурної спадщини українського народу. Його праця у Київському товаристві старожитностей і мистецтв, Історичному Нестора-літописця, Одеському історії та старожитностей, дослідників Волині, НТШ у Львові та УНТ у Києві, Церковно-археологічному, а також Громаді та Просвіті, Київському товаристві грамотності, Київському товаристві охорони пам’яток старовини і мистецтв, а співпраця з Імператорським археологічним товариством, Товариством любителів природознавства, антропології та етнографії при Московському університеті, Московським нумізматичним товариством розширили та доповнили фактичну базу, що висвітлює громадянську позицію вченого.

4. Виявлена та вивчена архівна спадщина М. Біляшівського засвідчує про його вагомий внесок у становлення української науки та культури кінця ХІХ – першої чверті ХХ ст. Структурування архівного фонду сприяє поглибленому осмисленню наукових концепцій, оприлюдненню бібліографічного доробку в галузі історії України, історії світової та української культур, археології, мистецтвознавства, пам’яткознавства, музейної справи та краєзнавства.

5. Архівні документи про видавничу діяльність, представлені участю вченого у підготовку та видання часопису АЛЮР (1903–1905), редактором якого був М. Біляшівський, дозволив виявити частину публікацій академіка. Нариси-огляди археологічних досліджень в Україні за 1899–1905 рр., програми досліджень, підготовлені редактором-видавцем М. Біляшівським, свідчать про науковий напрям журналу. Архівні документи дозволили уточнити методику дослідження вченим актових джерел з історії України, що мають велику цінність з огляду на те, що з різних обставин вони залишилися зафіксованими лише на сторінках часопису, оскільки їх значна частина була пізніше розпорошена, вивезена за межі України. Джерелознавчий та документознавчий зміст часопису дав можливість визначити його науково-інформаційний потенціал в галузі історії України, краєзнавства та пам’яткознавства.

6. Виявлені в ході дослідження наукові праці М. Біляшівського дозволило укласти бібліографічний покажчик його наукового доробку. Складений ученим у 1923 р. реєстр становив 65 одиниць, який вдалося розширити до 203 назв. Аналіз особового архівного фонду (ф. ХХХІ, ІР НБУВ) та архіву журналу АЛЮР уможливив виявити невідомий криптонім вченого означений як літера “К”, яким він підписував окремі свої праці.

7. Реконструйовано наукову біографію М. Біляшівського із використанням джерел особових та інших архівних фондів. Суттєвим джерелом біографічної інформації став щоденник вченого, який він вів впродовж тривалого часу і в якому відтворенно його науковий та творчий шлях – становлення як пам’яткознавця, музеєзнавця, мистецтвознавця, археолога та етнолога, громадського на політичного діяча.

8. В архівній спадщині М. Біляшівського виявлений нами епістолярій становить близько 4 тисяч одиниць від більш як 1000 кореспондентів, серед яких були наукові, державні та громадські діячі, а також відомі наукові та громадські товариства. Професійні контакти ученого простежуються у листуванні з кінця ХІХ – до 20-х рр. ХХ ст. У спогадах та некрологах сучасників М. Біляшівського висвітлено окремі події наукового та громадського життя, що сприяло поглибленню знань про внесок вченого в окремі галузі наукової та практичної діяльності, вони становлять важливе документальне джерело для дослідження історії української культури кінця ХІХ – 20-х рр. ХХ ст.

Таким чином, архівна спадщина академіка М. Біляшівського є джерелом для аналізу його діяльності як в часи Російської імперії, так і за радянської доби, спрямованої на збереження історико-культурної спадщини українського народу. Встановлено, що його документальна та публіцистична спадщина не втратили своєї актуальності, практичного значення в умовах сьогодення. Вони можуть бути використанні у процесі формування культурної політики на сучасному етапі розвитку української держави. Проведений аналіз архівної спадщини М. Біляшівського дає змогу системно висвітлити джерелознавчий та історико-біографічний аспекти, встановити основні місця зберігання документів.

Публікації автора:

1. Примак А. Ф. Становлення М. Ф. Біляшівського як вченого і дослідника минувшини / А. Ф. Примак // Історія України. Маловідомі імена, події, факти: Зб. стат. – Вип. 17. – К., 2001. – С. 74–76.

2. Примак А. Ф. Ястребов В.М. – дослідник півдня України / А. Ф. Примак // Історія України. Маловідомі імена, події, факти: Зб. ст. – Вип. 6. – К., 1999. – С. 347–351.

3. Примак А. Ф. Пам’ятки історії та культури в дослідженнях М. Ф. Бі-ляшівського на сторінках часопису “Киевская старина” / А. Ф. Примак // Праці Центру пам’яткознавства / НАН України. Укр. т-во охорони пам’яток історії та культури; Центр пам’яткознавства. – К., 2003. – Вип. 5. – С. 170–179.

4. Примак А. Ф. Микола Біляшівський і Федір Вовк у листуванні / А. Ф. Примак // Праці Центру пам’яткознавства / НАН України. Укр. т-во охорони пам’яток історії та культури; Центр пам’яткознавства. – К., 2004. – Вип. 6. – С. 145–155.

5. Примак А. Ф. Архівна діяльність М.Ф.Біляшівського / А. Ф. Примак // Праці Центру пам’яткознавства / НАН України. Укр. т-во охорони пам’яток історії та культури; Центр пам’яткознавства. – К., 2006. – Вип. 9. – С. 125–133.

6. Примак А. Ф. Волинь в епістолярній спадщині М. Ф. Бі-ляшівського / А. Ф. Примак // Праці Центру пам’яткознавства / НАН України. Укр. т-во охорони пам’яток історії та культури; Центр пам’яткознавства. – К., 2007. – Вип. 12. – С. 166–171.

7. Примак А. Ф. Козацька доба в пам’ятках архітектури на сторінка “Киевской старины” / А. Ф. Примак // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні : Зб. наук. ст. – Вип.7. – 1998. – С. 76–80.

8. Примак А. Ф. Новосербія на українських землях за матеріалами часопису “Киевская старина” // Вісник УТОПІК. – № 1. – К., 1998. – С. 53–55.

9. Примак А. Ф. Б. І. Ханенко та “Киевская старина” / А. Ф. Примак // Матеріали науково-практичної конференції з нагоди 150-річчя від дня народження Б. І. Ханенка, мецената, колекціонера, фундатора музею. – К., 1999. – С. 59–64.

10. Примак А. Ф. Козацька тематика у дослідженнях М. Ф. Бі-ляшівського / А. Ф. Примак // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні : Зб. наук. ст. Вип. 10. – Луганськ: Шлях, 2001. – С. 238–240.

11. Примак А. Ф. Пам’ятки православ’я козацької доби (за матеріалами “КС”) / А. Ф. Примак // Православні духовні цінностей і сучасність: Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 21 берез. 2003 р. – К.: МАУП, 2003. – С.198–202.

12. Примак А. Ф. Микола Біляшівський та його участь у Церковно-Археологічному музеї при Київській духовній академії / А. Ф. Примак // Православні духовні цінності в контексті формування сучасного світу: Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 26 берез., 2004 р. – К.: МАУП, 2005. – С. 177–182.

13. Примак А. Ф. Десятинна церква в дослідженнях М. Ф. Бі-ляшівського / А. Ф. Примак // Могилянські читання 2004: Зб. наук.-пр.: Музейне збереження сакрального мистецтва. Історія, сучасна практика і майбутнє // Нац. Києво-Печер. іст.-культ.заповідник; Ред. рада: В. І. Колпакова (відп.ред.) та ін. – К.: Віпол, 2005. – С. 477–484 (іл.).

14. Примак А. Ф. Внесок М. Ф. Біляшівського в науково-просвітницьку справу / А. Ф. Примак // Перші читання пам’яті М. Ф. Біляшівського // Зб. ст. за матер. наук. конф. 22 червня 2005 р. – К.: Артанія Нова, 2006. – С. 111–114.

15. Примак А. Ф. М. Ф. Біляшівський як дослідник пам’яток православ’я та їх охоронець / А. Ф. Примак // Православні духовні цінності в умовах глобалізму: Матеріали ІV Міжнар. наук-практ. конф., К., 4 квітня 2006 р. – К.: МАУП, 2007. – С. 308–311.

16. Примак А. Ф. Щербаківський В. Д. // Видатні постаті України. Біограф. довід. / Г. В. Щокін, М. Ф. Головатий, В. А. Гайченко та ін. – 2-ге вид. допов. – К.: МАУП; Книжкова палата України, 2007. – С. 1420–1423.

17. Примак А. Ф. Щербаківський Д. Д. // Видатні постаті України. Біограф. довід. / Г. В. Щокін, М. Ф. Головатий, В. А. Гайченко та ін. – 2-ге вид. допов. – К.: МАУП; Книжкова палата України, 2007. – С. 1424–1428.

18. Примак А. Ф. Внесок С. Заремби в підготовку наукових кадрів / А. Ф. Примак // Перші Зарембівські читання. Матеріали Перших Всеукраїнських наукових читань, присвячених 60-річчю від дня народження українського історика та пам’яткознавця Сергія Захаровича Заремби (1947–2003). (Київ, 23 січня 2007 р.): Зб. ст. (упор. Титова О. М.) // Центр пам’яткознавства Національної академії наук України та Українського товариства охорони пам’яток історії і культури. – К, 2007. – С. 23–25