Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 – травматологія та ортопедія. – Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка АМН України, Харків, 2004.
В дисертації розроблено новий малоінвазивний метод лікування дегенератвної нестабільності – артифіціальна фібротизація зв’язок (АФЗ).
Можливість та доцільність артифіціального підвищення несучої спрможності хребтового рухового сегмента доведено на підставі математичного та експериментального моделювання, а також морфологічного дослідження 72 лабораторних тварин.
При математичному моделюванні методом кінцевих елементів встановлено, що блок фібротизованих між- та надостюкових зв’язок певних геометричних розмірів протидіє зсувним навантаженням, а також сприяє зниженню напруження в зоні міжхребцевого диска.
Експериментальні біомеханічні та морфологічні дослідження виявили, що для досягнення кістково-фіброзного блоку при АФЗ оптимальним є використання електротермічного впливу – електрокоагуляції, а жорсткість хребтових сегментів підвищується в залежності від термінів після моделювання.
Для клінічної апробації розроблена технологія способу АФЗ. Доопераційна підготовка включала усунення функціональних блокад та контрактур дуговідросткових суглобів запропонованими нами способами. Електрокоагуляція осередків міжостюкової, попереково клубової зв’язок та параостюкових тканин проводять за домопогою гольчастого електрода у декількох точках протягом 3–5 сек. Після операції пацієнтам призначалась лікувальна гімнастика за запропонованим нами способом, а також фіксація напівжорстким корсетом на 2-3 місяця. Ефективність розробленого малоінвазивного методу лікування дегенеративної нестабільності доведено з використанням сонографії, клінічних, рентгенологічних (в тому числі рентгенометричних) методів дслідження у 30 хворих.
За даними сонографії площа поперечного перетину новоутвореної фіброзної тканини перевищує 2см2 у всіх хворих. Через 12 місяців після АФЗ індекс дісабілітації Oswestry зменшився з 47,5% до 4,2%, а індекс одужання у середньому дорівнює 91%. Об’єм кутової рухомості через 3 міс. після АФЗ у сегменти L4-L5 зменшився на 58,5%, а у сегментів L5-S1 на 47,2%, а величина нестабільності зменшилась на 61,1% у L4-L5, та на 51,9% у сегменти L5-S1.
1. Однією з найпоширеніших причин больових синдромів при дегенеративних захворюваннях хребта є нестабільність хребтового рухового сегменту, яка не тільки призводить до суттєвої дізабілізації хворих, а й вкрай несприятливо впливає на подальший перебіг захворювання. Біомеханічним субстратом дегенеративної нестабільності є недостатність несучої спроможності, яка реалізується при зовнішніх навантаженнях у надмірні деформації та патологічні переміщення елементів ХРС.
Важливим ланцюгом патогенезу дегенеративної нестабільності є дегенерація та деструкція міжостюкових, надостюкових та попереково-клубових зв’язок.
2. Математичні дослідження за допомогою розробленої кінцево-елементної моделі ХРС довели, що артифіціальна фібротизація міжостюкових зв’язок приводить до зниження напруги у зоні міжхребцевого диску та зменшення деформації ХРС. Площа поперечного перетину новоутвореної фіброзної тканини для надійної стабілізації сегменту повинна бути не менш за 1,8 см2, а ії довжина – не більш 4 мм.
3. Експериментальні біомеханічні дослідження довели, що найменші деформації при короткотривалих навантаженнях, а також при тривалій дії постійного навантаження, були у тих препаратах, де артифіціальна фібротизація зв’язок здійснювалась електрокоагуляцією та введенням клею “Циакрин”. Межа припустимих навантажень збільшується в залежності від часу після формування новоутворенної фіброзної тканини.
4. Гістологічні дослідження препаратів хребтових сегментів щурів після моделювання АФЗ довели, що імплантація клеїв “Циакрин” та БФ-6 у сполучнотканинні елементи поперекового та хвостових відділів хребта, хоча й сприяє їх фібротизації, але викликає деструкцію міжхребцевого диску та кортикальних стінок тіл хребців. Цитотоксичний ефект клеїв не дозволяє використовувати ці матеріали для АФЗ.
Гістологічне вивчення процесу формування новоутворенної фіброзної тканини при експериментальному моделюванні АФЗ на лабораторних тваринах довело, що імплантація демінералізованого кісткового матриксу та кетгуту індукує розвиток фіброзної тканини внаслідок реакції на чужорідні антигени, а, з іншого боку, служить матрицею, яка перетворюється у фіброзну тканину.
Використання електрокоагуляції у ділянці паравертебральних тканин призводить до фібротизації сполучнотканинних елементів заднього опорного комплексу та супроводжується формуванням кістково-фіброзного та фіброзно-хрящового блоків на другий місяць після операції.
Процедури імплантації демінералізованого кісткового матриксу, кетгуту та електрокоагуляція найбільш ефективно сприяють фібротизації сполучнотканинних елементів заднього опорного комплексу хребтових сегментів.
5. На підставі математичного та експериментального моделювання доведено, що найбільш перспективними методами формування новоутвореної фіброзної тканини, і як наслідок – і способами лікування дегенеративної нестабільності є імплантація демінералізованого кісткового матриксу, а також електрокоагуляція зруйнованих дегенеративним процесом зв’язок заднього опорного комплексу ХРС.
Розроблено нові способи лікування дегенеративної нестабільності ХРС шляхом артифіціальної фібротизації міжостюкових, попереково-клубових зв’язок та параостюкових м’яких тканин.
Розроблені способи є малоінвазивними, можуть виконуватися амбулаторно, не потребують значних матеріальних втрат. Розроблено також способи передопераційної підготовки та післяопераційного ведення хворих. Ці способи органічно входять до системи малоінвазивного хірургічного лікування дегенеративної нестабільності ХРС.
6. Використання розроблених способів малоінвазивного лікування у всіх, без винятку, пацієнтів привело до усунення клінічних ознак дегенеративної нестабільності. Індекс дізабілітації Oswestry зменшився з 47,5% до 4,2%, а індекс одужання вже через 3 місяця після втручання досягає 91%. Рентгенометричні ознаки дегенеративної нестабільності, а саме обсяг кутової рухомості та передньозаднього зсуву хребців через 3 місяці після втручання суттєво зменшилися (на 58,9% та 61,1% відповідно). Індекс диску практично не змінився. Зазначений ефект зберігався протягом 12 місяців.
Особистий внесок автора полягає у створені математичної моделі та аналізі отриманих результатів. Продан А.И., Стауде В.А., Карпинский М.Ю., Суббота И.А. Исследование жесткости позвоночных сегментов после «склерозирующей» терапии нестабильности поясничного отдела позвоночника в єксперименте //Ортопедия, травматология и протезирование.- 2002.- №3.- С.74-79.
Особистий внесок автора полягає проведенні біомеханічного експерименту та аналізі отриманих результатів.
Автор особисто провів оперативне втручання на 72 тваринах з метою моделювання артифіціальної фібротизації зв’язок та провів аналіз отриманих результатів.
Автор особисто провів оперативне втручання на 72 тваринах з метою моделювання артифіціальної фібротизації зв’язок та провів аналіз отриманих результатів.
Автор особисто провів артифіціальну фібротизацію у 30 хворих та провів аналіз отриманих клінічних та рентгенологічних результатів.
Радченко В.О., Продан О.І., Стауде В.А. Деклараційний патент України 51252 А 7 А61В17/56 Спосіб лікування дегенеративної нестабільності поперекового відділу хребта.- №2002021019 /Заяв. 08.02.2002.; Опубл. 15.11.2002. //Промислова власність.- 2002.- №11.- С.4.43.
Особистий внесок автора полягає у проведенні патентно-інформаційного пошуку, розробці способу лікування дегенеративної нестабільності та його клінічної апробації.
Продан О.І., Стауде В.А. Деклараційний патент України 51448 А 7 А61Р1/00 Спосіб лікувальної гімнастики для підвищення тонусу м’язів поперекового відділу хребта.- №2002042629 /Заяв. 02.04.2002.; Опубл. 15.11.2002. //Промислова власніть.- 2002.- Бюл.№11
Особистий внесок автора полягає у проведенні патентно-інформаційного пошуку, розробці способу лікувальної гімнастики та його клінічної апробації.
Продан О.І., Радченко В.О., Стауде В.А. Деклараційний патент України №57231 А 7 А61В17/56 Спосіб лікування дегенеративної нестабільності поперекового відділу хребта.- №2002043105 /Заявл. 16.04.2002р.; Опубл. 16.06.2003р. //Промислова власніть.- 2003.- Бюл.№6.
Особистий внесок автора полягає у проведенні патентно-інформаційного пошуку, розробці способу лікування дегенеративної нестабільності та його клінічної апробації.
Продан О.І., Стауде В.А., Логвінова Є.Р. Деклараційний патент №59268 А, 7 А61Н1/00, А61Н15/00 Спосіб лікування дегенеративних захворювань хребта, переважно з вираженими міотонічними реакціями.- №20021210422 /Заяв. 23.12.2002; Опубл. 15.08.2003. //Промислова власніть.- 2003.- Бюл.№8.
Особистий внесок автора полягає у проведенні патентно-інформаційного пошуку, розробці способу лікування та його клінічної апробації.
Радченко В.О., Стауде В.А., Євдокименко В.І., Стауде Т.М. Деклараційний патент України №67278 А 7 А61В17/56 Спосіб лікування дегенеративної нестабільності поперекового відділу хребта.- №2003087801 /Заявл. 18.08.2003р.; Опубл. 15.06.2004р. //Промислова власніть.- 2004.- Бюл.№6.
Особистий внесок автора полягає у проведенні патентно-інформаційного пошуку, розробці способу лікування дегенеративної нестабільності та його клінічної апробації.
Радченко В.О., Стауде В.А., Євдокименко В.І., Стауде Т.М. Деклараційний патент України №67279 А 7 А61В17/56 Спосіб лікування дегенеративної нестабільності поперекового відділу хребта.- №2003087802 /Заявл. 18.08.2003р.; Опубл. 15.06.2004р. //Промислова власніть.- 2004.- Бюл.№6.
Особистий внесок автора полягає у проведенні патентно-інформаційного пошуку, розробці способу лікування дегенеративної нестабільності та його клінічної апробації.
Особистий внесок автора полягає проведенні біомеханічного експерименту та аналізі отриманих результатів.
Продан А.И., Колесниченко В.А., Стауде В.А., Карпинский М.Ю., Суббота И.А. Исследование возможности стабилизации поясничных позвоночных сегментов при дегенеративной нестабильности методом склерозирования мягких тканей //Материалы VI Всерос. конф. по биомеханике «Биомеханика 2002».- Н.Новгород, 2002.- С.162.
Особистий внесок автора полягає у створені математичної моделі та аналізі отриманих результатів.
Продан А.И., Стауде В.А., Карпинский М.Ю., Суббота И.А. Математическое моделирование склерозирующего лечения при нестабильности позвоночных сегментов // Материалы VII съезда травматологов-ортопедов Респ. Беларусь «Современные технологии диагностики, лечения и реабилитации повреждений и заболеваний опорно-двигательной системы.- Минск, 2002.- С.112-114.
Особистий внесок автора полягає у створені математичної моделі та аналізі отриманих результатів.
Стауде В.А., Колесниченко В.А. Профилактика и купирование мышечно-тонических проявления при дегенеративной нестабильности поясничных позвоночных сегментов с использованием постизометрической релаксации и лечебной физкультуры //Матеріали І Всеукр. з’їзда фахівців спорт. медицини і ЛФК «Перспективы розвитку спортивної медицини і лікувальної фізкультури XXI століття».- Одесса, 2002.- С.241-242.
Особистий внесок автора полягає у створенні системи реабілітації при дегенеративній нестабільності поперекового відділу.
Продан А.И., Колесниченко В.А., Стауде В.А. Применение малоинвазивных способов склерозирующей терапии при дегенеративной нестабильности поясничных позвоночных сегментов //Матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю присвяч. 25-річчю каф. травматології і вертебрології ХМАПО.- Харків, 2003.- С.83-84.
Особистий внесок автора полягає у клінічній апробації артифіціальної фібротизації та аналізі результатів.
